Постанова № 69882746, 25.10.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4112/17

Провадження № 2-а/206/117/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2017 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.

при секретарі Соловьовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання частково незаконним рішення,

в с т а н о в и в:

03 серпня 2017 року позивач звернувся з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтував тим, що він звернувся в квітні 2017 року до Лівобережного обєднаного відділення Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах. Рішенням комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 17.05.2017 року розглянута заява ОСОБА_1, згідно якого підтверджено лише період роботи з 01.11.1989 р. по 21.08.1992 р. для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1. Позивач категорично не згоден з такими висновками комісії через істотні порушення порядку розгляду питання призначення йому пенсії на пільгових умовах, оскільки комісія розглянула одні документи та не прийняла до уваги інші. Відмовляючи йому в призначені пенсії на пільгових умовах, відповідач послився на відсутність необхідного пільгового стажу, зокрема: визнано період роботи 01.11.1989 р. по 21.08.1992 р., що складає 2 роки 09 міс. 21 дн. для зарахування пільгового стажу, але не визнано період роботи з 21.08.1992 р. по 05.03.1996 р. на посаді «електрослюсар - дежурний по ремонту оборудования 4-ого розряду» з повним робочим днем під землею відповідно до наказу № 306 від 23.07.90 р., що складає 3 роки 4 міс. 8 дн. для зарахування пільгового стажу.

Таким чином, безпідставно не визнавши період роботи з 21.08.1992 р. по 05.03.1996 р., що складає 3 роки 4 міс. 8 дн., відповідач шляхом неправильної оцінки документів, надавши переваги одних документів перед іншими, позбавив його права на отримання пенсії на пільгових умовах, що і стало причиною зверення до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях та наголошував на тому, що вже після прийняття оскаржуваного ним рішення та подачі позову до суду, позивач звернувся та надав до управління уточнену архівну довідку від 27.07.2017 року на підставі якої рішенням управління від 27.09.2017 року було підтверджено період роботи позивача з 22.08.1992 по 17.10.1995 та з 02.11.1995 по 05.03.1996 для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1. За таких обставини, на їх думку, рішення, яке оскаржує позивач, було ними прийнято правомірно, оскільки уточнюючої архівної довідки від 27.07.2017 року на той час не було, а вже після її надання вони прийняли позитивне рішення, на підставі якого позивач отримує бажану ним пенсію.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що у квітні 2017 року позивач звернувся до Лівобережного обєднаного відділення Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1, рішенням комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 17.05.2017 року було підтверджено період роботи ОСОБА_1 тільки з 01.11.1989 р. по 21.08.1992 р. для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 (а.с.7).

Період роботи з 21.08.1992 р. по 05.03.1996 р. на посаді «електрослюсар - дежурний и по ремонту оборудования 4-ого розряду» з повним робочим днем під землею відповідно до наказу № 306 від 23.07.90 р. - визнано не було.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.13-16) вбачається, що він працював в Таврійському дослідно - промисловому ГЗК :

-з 04.10.1988 року - електромеханіком ремонтно-механічної дільниці;

-з 31.10 1989 року - звільненний по переводу ;

У виробничому шахто-будівному кооперативі «Таврія» при Таврійському ГЗК:

-з 01.11.1989 року - механіком шахти дільниці доставки;

-з 03.11.1989 року - механіком шахти ремонтно-відновлювальної дільниці;

-28.02.1990 року -звільнений по переводу;

У Таврійському дослідно - промисловому ГЗК - з 01.03.1990 року по 05.03.1996 року - підземним електрослюсарем 3 (4) розряду шахти № 1 по переводу.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи.

Згідно розділу І «Гірничі роботи» ( підрозділ 1 «Підземні роботи) Списку № 1, затвердженого постановою, ОСОБА_2 Міністрів СРСР ВІД 22.08.1956 № 1173, правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю нафти і інших рудних і нерудних копалин, в: геолорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд.

За підрозділом 2 «Роботи на поверхні» п.«б» «Інженерно-технічні працівники», правом на пільгову пенсію користуються механіки та електромеханіки, повязані з підземними роботами на рудниках, шахтах, у вугільних шахтоуправліннях (на правах шахт), на шахтобудівних і прохідницьких роботах і на копальнях з підземний видобутком.

Згідно розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В судовому засіданні встановлено, що Таврійський дослідно - промисловий гірничо - збагачувальний комбінат ліквідовано наказом Міністерства промисловості України від 22.09.1995 № 177.

Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 підтвердження стажу роботи, проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно п. 6 цієї Постанови, основними завданнями Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

На виконання вказаної Постанови Комісія при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах розглянула заяву позивача, зокрема дослідивши трудову книжку останнього та архівну довідку від 02.03.2017 року № 61, що підтверджується протоколом № 18 від 17.05.2017 року (а.с.5-6).

В судовому засіданні встановлено, що архівні документи Таврійського дослідно промислового гірничо-збагачувального комбінату передані на зберігання до Степногірської селищної ради, відповідно до розпорядження голови Васильківської районної ради від 30.01.2007 № 9, про що свідчить лист до архівної довідки від 02.03.2017 № 62 (а.с.31).

В архівній довідці Степногірської селищної ради від 02.03.2017 № 61 (а.с.36), зазначено, що в наказах з особового складу та в особових рахунках працівників Таврійського дослідно-промислового ГЗК, а також в документах шахто- будівельного кооперативу «Таврія» на базі Таврійського ДП ГЗК за 1989-1990 значиться ОСОБА_2:

-з 04.10.1988 (нак. № 228 від 03.10.1988) електромеханіком ремонтно- механічної дільниці;

-з 31.10.1989 (нак. № 209-к від 31.10.1989) звільнений по переводу;

в Виробничому шахто-будівельному кооперативі «Таврія» при Таврійському ГЗК:

-з 01.11.1989 (нак. № 202-к від 01.11.1989) - механіком шахти дільниці доставки з повним робочем днем;

-з 03.11.1989 (нак. № 591-к від 03.11.1989) - механіком шахти ремонтно- відновлювальної дільниці з повним робочим днем під землею;

-28.02.1990 (нак. № 667 від 28.02.1990) звільнений по переводу;

-в Таврійському дослідно - промисловому ГЗК:

-з 01.03.1990 (нак. № 458-к від 01.03.1990) по 23.07.1990 (нак. № 306 від 23.07.1990 та далі по 05.03.1996 (нак. № 142-к від 05.03.1996) підземним електрослюсарем 3(4) розряду шахти №1 по переводу.

Згідно архівної довідки від 02.03.2017 року № 59, нарахування заробітної плати проводилось ОСОБА_1 в кожному місяці з жовтня 1988 року по березень 1996 року. У жовтні 1995 року зазначена відпустка без збереження заробітної плати (а.с.35).

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важками умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (Порядок проведення атестації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442).

У виписці наказу Таврійського дослідно - промислового ГЗК «Про результати атестації робочих місць» від 16.01.1995 № 15 за Списком № 1 зазначено атестовану посаду електрослюсаря чергового та по ремонту устаткування. Посада підземного електрослюсаря не аттестована (а.с.30).

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що документів про роботу ОСОБА_1 в період з 04.10.1988 по 31.10.1989 на підземних роботах на рудниках, шахтах, у вугільних шахтоуправліннях (на правах шахт), на шахтобудівних і прохідницьких роботах і на копальнях з підземним видобутком на розгляд комісії на той час не було надано, а тому за таких обставин, комісія вірно прийняла рішення, про підтвердження періоду роботи ОСОБА_1 лише з 01.11.1989 по 21.08.1992, для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1.

Судом не приймаються доводи представника позивач про те, що на час звернення до управління Пенсійнного фонду ОСОБА_1 надав всі безперечно підтверджуючи документи для призначення йому пенсій на пільгових умовах, оскільки ні наказ № 306 від 23.07.1990 року ні архівна довідка № 61 від 02.03.2017 року не містили в собі відомостей про те, що ОСОБА_1 працював саме підземним електрослюсарем черговим і з ремонту устаткування 4 го розряду з повним робочим днем, що давало б підстави підтвердити йому період роботи з 21.08.1992 р. по 05.03.1996 р. саме на цій посаді.

Зі змісту наказу № 306 від 23.07.1990 року та архівної довідки № 61 від 02.03.2017 року не вбачається, що ОСОБА_1 у зазначений період працював на посаді саме електрослюсаря черговим і з ремонту устаткування 4 го розряду з повним робочим днем (а.с.20,36), що і стало причиною не визнання відповідачем періоду роботи з 21.08.1992 р. по 05.03.1996 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1, яке було оформлено рішенням комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 17.05.2017 року № 12 (а.с.7).

Приходчи до висновку про безпідставність тверджень позивача в частині визнання частково незаконним рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 17.05.2017 року № 12 (а.с.7), суд виходить з того, що воно було обґрунтовано прийнято відповідачем на підставі наявних документів, і вже фактично після його прийняття позивач за власною ініціативою вжив заходів для отримання підтверджуючих документів його пільгового стажу у певний період, а саме отримав уточнюючу архівну довідку № 154 від 27.07.2017 року (а.с. 37 після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), в якій було вже вірно зазначено посаду та період роботи, який надає право на пільгову пенсію за Списком № 1.

Саме отримання позивачем нової архівної довідки № 154 від 27.07.2017 року (а.с. 37) та подальше надання її до управління (вже після звернення до суду з цим позовом), і стало підставою нового розгляду питання про підтвердження пільгового стажу позивачеві, про що звертав увагу у своєму листі Пенсійний фонд України від 22.08.2017 року (а.с.54).

Крім того, саме наявність нової архівної довідки № 154 від 27.07.2017 року (а.с. 37) в результаті перегляду управлінням питання підтвердження пільгового стажу позивачеві, стало підставою прийняття відповідачем позитивного рішення від 27.09.2017 року № 03, яким управління ПФУ підтвердило ОСОБА_1 період роботи з 22.08.1992 по 17.10.1995 та з 02.11.1995 по 05.03.1996 для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1.

З огляду на те, що право позивача на отримання пільгової пенсії відновлено рішенням комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 27.09.2017 року № 03 на підставі нової архівної довідки № 154 від 27.07.2017 року (яку надав сам позивач), вже після звернення до суду з вказаним позовом (а саме під час розгляду справи в суді), суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині визнання частково незаконним рішення від 17.05.2017 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , яке було прийнято на той час правомірно та на підставі наявних підтверджуючих документів (але за відсутності на момент його прийняття нової архівної довідки № 154 від 27.07.2017 року).

Доводи представника позивача про неправомірність дій працівників управління, які відмовили йому у підтверджені стажу та не розяснили позивачу можливі варіанти його підтвердження іншим шляхом, суд не приймає як слушні, оскільки саме по собі оскаржуване позивачем рішення не можна повязувати з наслідками відмови відповідача надати розяснення ОСОБА_1, тому як це не входить безпосередньо до функціональних обовязків працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Представник позивача в судовому засідання підтвердив, що на час розгляду справи в суді, відповідачем дійсно прийнято позитивне рішення від 27.09.2017 року № 03, яким управління ПФУ підтвердило ОСОБА_1 період роботи з 22.08.1992 по 17.10.1995 та з 02.11.1995 по 05.03.1996 для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1, а тому на сьогоднішній день йому нараховується вже пільгова пенсія, яку він мав намір отримувати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в обраний позивачем спосіб захисту права, суд враховує те, що фактично під час розгляду справи в суді, було досягнуто позивачем такого завдання адміністративного судочинства (ч. 1 ст.. 2 КАСУ), як отримання останнім права на пільгову пенсію за рішенням комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.09.2017 року № 03, яке було прийнято на підставі нової архівної довідки № 154 від 27.07.2017 року, яка не могла бути врахована управлінням під час прийняття попередньго рішення від 17.05.2017 року, яке оскаржується в цій справі позивачем.

Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині визнання за позивачем права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, також не підлягають задоволенню, оскільки вказаний орган відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 282 лише котролює питання призначення (перерахунок) пенсій територіальними органами Фонду області.

З огляду на те, що відповідно до п.п. 7 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про обєднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.13- № 28-2, пенсія призначається управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також обєднаними управліннями, які призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, тому в цій вимозі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - є не належним відповідачем.

Керуючисьст.ст. 17, 19, 69 71, 86, 87, 94, 98, ч. 3 ст. 122, 128, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання частково незаконним рішення відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Самарський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Кушнірчук Р.О.