Постанова № 69879082, 27.10.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4628/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2017 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М.,розглянувши у скороченому провадженні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

Позивач 03 жовтня 2017 року звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до п.”б” ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення”; зобов’язати Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова включити періоди роботи з 23.07.1984р. по 30.10.1987р. у Ворошиловградському автобусному заводі, з 17.11.1987р. по 10.07.1996р. в АТМ МП „Совтрансавто-Луганськ”, з 17.07.2007р. по 15.12.2009р. у ПАТ „Луганськтепловоз” до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п.”б” ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення”; зобов’язати Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п.”б” ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення”. Свої вимоги позивач мотивує тим, у 2015р. зв’язку із проведенням антитерористичної операції, він змушений був покинути своє місце проживання та переміститись до мЛьвів-Рудно, вул.Галицька 65а. 19.07.2017року він звернувся до Залізничного об’єднаного управління пенсійного фонду України м.Львова із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до п. 2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», долучивши до такої всі необхідні документи, в тому числі трудову книжку, в якій містяться записи про його роботу на посадах електрозварника, електрогазозварника у Ворошиловградському автобусному заводі в періоди роботи з 23.07.1984р. по 30.10.1987р., в АТМ МП „Совтрансавто-Луганськ” з 17.11.1987р. по.10.07.1996р. та у ПАТ „Луганськтепловоз” з 17.07.2007р. по 15.12.2009р.; довідку ПАТ «Луганськ-тепловоз» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №ОК-218 від 05.07.2017р; довідку ПАТ «Луганськ-тепловоз» про фактично відпрацьовані дні №ОК-218 від 05.07.2017р.; архівну довідку №03-14/2127 від 23.05.2017р., видану Архівним управлінням адміністрації м.Луганська Луганської народної республіки; архівну довідку про заробітну плату від 23.05.2017 №03-14/2130, видану Архівним управлінням адміністрації м.Луганська Луганської народної республіки; особову картку форми Т-2, накази про прийняття, переведення і звільнення, видані Архівним управлінням адміністрації м. Луганська, Луганської народної республіки; довідку №03-14/2128 від 23.05.2017р., видана Архівним управлінням адміністрації м.Луганська Луганської народної республіки. Однак, відповідач листом від 07.09.2017р. відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи відмову тим, що документи за період роботи з 30.10.1988р. по 10.07.1996р. в АТП МП «Совтрансавто-Луганськ» відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993р. №637 не представлені, а також документи за період роботи з 23.07.1984р. по 30.10.1987р. у Ворошиловградському автобусному заводі, видані Архівним управлінням адміністрації м.Луганська Луганської народної республіки, відповідно Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” вважаються незаконними, а відтак, на даний час не вбачається законних підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2. Вказану відмову вважає незаконною, оскільки ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Між тим, його трудовий стаж дає право на пільгову пенсію, що підтверджено записами в трудовій книжці, що в силу вищенаведених норм законодавства є достатньою підставою для підтвердження пільгового стажу. Отримати інші довідки з території, на які проводиться АТО та яка на даний час не підконтрольна Україні, не являється можливим. Просить позов задовольнити.

Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова подало до суду заперечення, в якому проти заявленого позову заперечило з підстав викладених у такому. Просить в позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом, в 2015 році у зв’язку із проведенням антитерористичної операції ОСОБА_1 змушений був покинути своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, та переміститись до мЛьвів-Рудне, вул.Галицька 65а. Управлінням праці та соціального захисту населення Львівської міської ради 12.05.2016р. видано ОСОБА_1 довідку № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова з заявою від 19.07.2017р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення” та відповідно до п.2 Розділу ХV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач листом від 07.09.2017р. відмовив позивачу в призначенні пенсії згідно п.«б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з посиланням на те, що на дату звернення ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи можливо зарахувати період роботи з 17.07.2007р. по 15.12.2009р. (1 рік 06 місяців 09 днів), згідно довідки про фактично відпрацьовані дні виданої ПАТ «Луганськтепловоз» №ОК-218 від 05.07.2017р. Період роботи з 17.11.1987р. по 10.07.1996р. в АТП МП «Совтрансавто-Луганськ», не зарахований до пільгового стажу, оскільки документи відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993р. №637 не представлені. Також документи за період роботи з 23.07.1984р. по 30.10.1987р. у Ворошиловградському автобусному заводі видані Архівним управлінням адміністрації м.Луганська Луганської народної республіки, відповідно до Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вважаються незаконними, а тому, виходячи з вимог чинного пенсійного законодавства, не вбачається підстав для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2.

Згідно п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-У1, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення".

На підставі п. «б» ч.1 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За змістом цієї норми вбачається, що існує дві безумовні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах за п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення:

-наявність посади, передбаченої Списком № 2;

-атестація робочих місць.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637 (далі Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Відповідно до п. 20 Порядку у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що для призначення пенсії на пільгових умовах за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей про виконання особою роботи на певній посаді, що віднесена, в даному випадку до Списку №2, повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці і за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно із статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З листа Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова від 07.09.2017р. вбачається, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював на Ворошиловгардському автобусному заводі, АТМ МП «Совтрансавто-Луганськ», ПАТ «Луганськтепловоз»:

з 23.07.1984р. по 30.10.1987р. в цеху експортних причепів електрозварником на півавтоматичних машинах в середовищі вуглекислого газу 3-го розряду;

з 17.11.1987р. по 10.07.1996р. в реммайстерні електрогазозварником 4-го розряду;

з 17.09.2007р. по 15.12.2009р. в тепловозорамному цеху електрозварником на автоматичних та півавтоматичних машинах, зайнятий зварюванням у середовищі вуглекислого газу, 3 розряду дільниці складання, зварювання каркасів головних рам.

Посилаючись на п. 20 вказаного Порядку відповідач відмовив в зарахуванні періоду роботи з 17.11.1987р. по 10.07.1996р. в АТП МП «Совтрансавто-Луганськ», оскільки документи відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993р. №637 не представлені. Також відповідач відмовив в зарахуванні періоду роботи з 23.07.1984р. по 30.10.1987р. у Ворошиловградському автобусному заводі, оскільки документи за період роботи у Ворошиловградському автобусному заводі видані, так званим Архівним управлінням адміністрації м.Луганська ЛНР, тому відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вважаються незаконним.

Судом встановлено, що наказом Ворошиловградського автобусного заводу від 23.07.1984р. № 736/к, ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 23.07.1984 р. в цех експортних причепів електрозварником на півавтоматичних машинах в середовищі вуглекислого газу 3-го розряду. Наказом від 19.01.1985р. №61/к, ОСОБА_2, електрозварнику на півавтоматичних машинах, присвоєно 4-й розряд. Наказом від 30.10.1987р. №1215/к ОСОБА_1, електрозварника цеху експортних причепів, звільнено з роботи з 30.10.1987р. за власним бажанням.

З архівної довідки від 23.05.2017р. №03-14/2127, виданою Архівним управлінням адміністрації м.Луганська, вбачається, що наказом Ворошиловградського автобусного заводу від 23.07.1984р. № 736/к ОСОБА_1 прийнятий з 23.07.1984 р. в цех експортних причепів електрозварником на півавтоматичних машинах в середовищі вуглекислого газу 3-го розряду. Наказом від 19.01.1985р. №61/к і відповідно з рішенням кваліфікаційної комісії від 18.01.1985р., ОСОБА_2, електрозварнику на півавтоматичних машинах присвоєно 4-й розряд. Наказом від 30.10.1987р. №1215/к ОСОБА_1, електрозварника цеху експортних причепів, звільнений з роботи 30.10.1987р. за власним бажанням.

З архівної довідки від 23.05.2017р. №03-14/2130, виданої Архівним управлінням адміністрації м.Луганська, ОСОБА_1, працюючи на посаді електрозварника на півавтоматичних машинах в середовищі вуглекислого газу у ВАТ „Луганський автозбірний завод”, щомісячно з липня 1984р. по жовтень 1987р. отримував заробітну плату.

Вказана посада міститься в Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Згідно листа архівного управління м.Луганськ від 23.05.2017р., виданої Архівним управлінням адміністрації м.Луганська, документи про проведення атестації робочих місць, про перевід на другу роботу, на роботу з неповним робочим днем, про відпустки без збереження заробітної плати ВАТ „Луганський автозбірний завод” (колишній Ворошиловградський автозбірний завод) за липень 1984р. – жовтень 1987р. на збереження в архівне управління не передавалось.

З довідки від 14.06.2014р. вбачається, що АТП МП «Совтрансавто-Луганськ» перейменовано в АТ «Совтрансавто-Луганськ», яке в свою чергу перейменовано в ЗАТ «Совтрансавто-Луганськ». У зв”язку з ліквідацією ЗАТ «Совтрансавто-Луганськ» документи передано на зберігання ЗАТ „Транс Кінг”. У зв’язку з ліквідацією ЗАТ „Транс Кінг” документи передано на зберігання в З АТ „Консалтинговий центр «Персона».

З довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих 14.06.2017р. „Консалтинговим центром «Персона», ОСОБА_1 отримував заробітну плату в період з листопада 1987 року по липень 1996 року, на всі виплати нараховано страхові внески. Дані довідки видані на підставі особових рахунків за 1987-1996 роки, які знаходяться на зберіганні в архіві підприємства за адресою: м.Луганськ, вул.Бакинських Комісарів, 155.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Сторони не заперечують, що посада позивача відповідає встановленій п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» . Неможливість подання уточнюючої довідки, оскільки підприємство розміщується на тимчасово окупованій території України підтверджена матеріалами справи.

Частина 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить у залежність особу щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та призначення пенсії.

В Україні визнається та діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на які надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що довідки видані Архівним управління адміністрація м.Луганськ ЛНР про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не може бути прийняті до уваги, оскільки видані управлінням з непідконтрольної Україні території.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Суд зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м.Луганськ.

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, у Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова відсутні підстави не брати до уваги вищезазначені довідки, аби у повному обсязі захистити права ОСОБА_1, який звернувся до Управління за призначенням пенсії на пільгових умовах.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проведення зустрічних перевірок відповідно до Закону є правом, а не обов'язком пенсійного органу та не є обов'язковою умовою для вирішення питання про призначення або відмову в призначенні.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи, бо це не є підставою для неврахування періодів роботи до пільгового стажу, оскільки факт роботи позивача підтверджено трудовою книжкою, архівними довідками, інш.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд з огляду на матеріали справи та надані докази приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки пільговий стаж позивача підтверджується сукупністю наданих доказів: записами в трудовій книжці, довідками, іншими первинними та архівними документами та індивідуальними даними про застраховану особу.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до п. «б» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суд зазначає наступне.

Правильність та повноту наданих документів для призначення пенсії визначають органи пенсійного фонду.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог відповідно до ст.11 КАС України та зобов'язати управління повторно розглянути заяву позивача з врахуванням спірного періоду та прийняти рішення відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 90, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати рішення Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірною.

Зобов'язати Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи у Ворошиловградському автобусному заводі з 23.07.1984р. по 30.10.1987р. та в АТП МП «Совтрансавто-Луганськ» з 17.11.1987р. по 10.07.1996р.

Зобов'язати Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2017 року з врахуванням періодів його роботи періоди його роботи в АТП МП «Совтрансавто-Луганськ» з 17.11.1987р. по 10.07.1996р. та у Ворошиловградському автобусному заводі з 23.07.1984р. по 30.10.1987р. та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя: