Вирок № 69879055, 24.10.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/6787/15-к

Пр.1-кп/333/75/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

при секретарі: Кунець В.В.,

за участю прокурора: Пелеш М.Р.,

обвинувачених : ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

захисників обвинувачених: ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

представника потерпілого: ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, студента ЗНУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, працюючого помічником повара столової «Кримський укроп», не зареєстрованого, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого: 06.05.2015 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном строком на 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, не одруженого, працюючого на комбінаті «Запоріжсталь» укладчиком-пакувальником, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України,

Судовим слідством, суд -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2015 року приблизно о 22 годині 00 хвилині ОСОБА_1, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи умисно, знаходячись поблизу балки, розташованої біля будинку № 7 по вулиці 14 Жовтня в м. Запоріжжі, всупереч волі ОСОБА_8, шляхом вільного доступу, відкрито заволодів його годинником «Atlantic» №60342.45.61., вартістю 2940 гривень 84 копійки, а саме зняв годинник з руки потерпілого, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на вказану суму.

Крім цього, 02 серпня 2015 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 10 по вулиці Калнишевського в м. Запоріжжі, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, порушуючи загальноприйняті норми права володіння, користування та розпорядження майном, прагнучи заволодіти чужим майном, погрожуючи ОСОБА_8 розголошенням відомостей про нього, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, а саме, що він «нетрадиційної статевої орієнтації», вимагав у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 15000 гривень, з метою особистого матеріального збагачення.

Не зупиняючись на досягнутому, 09 листопада 2015 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись в парку «Поколінь» по вулиці Запорізького Козацтва в м. Запоріжжі, напали на раніше незнайомого ОСОБА_9, при цьому ОСОБА_2 наніс ліктем лівої руки один удар в обличчя останнього, від чого потерпілий втратив рівновагу, та впав на землю, втративши свідомість. Таким чином, потерпілому ОСОБА_9 було заподіяно згідно з висновком експерта № 4666 від 20.11.2015 року, синці у внутрішнього кута лівого ока з переходом на нижню повіку, в потиличній області в центрі, в лівій тім'яній області, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Після того, як ОСОБА_9 впав на землю та знаходився у безпорадному стані, ОСОБА_1, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, заволоділи майном, яке належить ОСОБА_9, а саме:

-чоловічою сумкою, вартістю 500 гривень;

-чоловічим портмоне, вартістю 200 гривень;

-грошовими коштами в сумі 500 гривень;

-грошовими коштами у сумі 100 доларів СІЛА, що по курсу НБУ становить 2264 гривні 87 копійок;

-грошовими коштами у сумі 30 польських злотих, що по курсу НБУ становить 173 гривні 49 копійок;

-банківською карткою банку «ОТБ», яка матеріальної цінності не представляє;

-банківською карткою банку «Приват Банк» № 5211537429133783, яка матеріальної

цінності не представляє;

-паспортом громадянина України на імя ОСОБА_9, який матеріальної цінності не представляє;

-посвідченням водія на імя ОСОБА_9, яке матеріальної цінності не представляє;

-технічним паспортом на автомобіль НОМЕР_1, який матеріальної цінності не представляє;

-посвідченням священника, яке матеріальної цінності не представляє;

-мобільним телефоном «Motorola MB 860», вартістю 1086 гривень 66 копійок;

-сімкарткою оператора « Київстар», вартістю 25 гривень, на якій знаходились грошові кошти у сумі 20 гривень;

-чохлом до телефону, вартістю 250 гривень;

-ключами від квартири, які матеріальної цінності не представляють;

-брілком, який матеріальної цінності не представляє;

-годинником «Orient», вартістю 1360 гривень 26 копійок;

-ремішком до годинника, вартістю 80 гривень;

-золотим ланцюжоком вагою 5,5 гр., вартістю 2750 гривень;

-золотим хрестиком, вагою 2,07 гр., вартістю 1035 гривень;

-ключами від автомобіля «Renault Logan», які матеріальної цінності не представляють.

Продовжуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого, ОСОБА_1, узгодивши свої дії з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, приблизно о 00 : 30 годині, шляхом проведення транзакції через мережу Інтернет перерахував з банківської картки №5211537429133783 банку «Приват Банк», якою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволоділи в ході розбійного нападу на ОСОБА_9, на банківську картку банку «Приват Банк» № 5168755623388606, що належить ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1800 гривень, які 10.11.2015 ОСОБА_10 зняв готівкою в банкоматі супермаркету «АТБ-Маркет» по вулиці Задніпровська, 25 в м. Запоріжжі. Після цього, ОСОБА_10, не усвідомлюючи, що вказані грошові кошти отримані злочинним шляхом, передав ОСОБА_2 вказані грошові кошти у сумі 1700 гривень, залишивши собі за вказівкою ОСОБА_1 100 гривень за зняття грошових коштів. У свою чергу ОСОБА_2 передав 1700 гривень ОСОБА_1, які останній розподілив між собою, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та 400 гривень віддав свідку ОСОБА_11

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в ході розбійного нападу заволоділи майном потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 12045 гривень 28 копійок, чим спричинили останньому матеріальний збиток на вказану суму.

Також, 09.11.2015 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Універсам» по проспекту Ювілейному в м. Запоріжжі, діючи умисно, повторно, за допомогою ключа від автомобіля НОМЕР_2, яким вони заволоділи того ж дня о 21 години 00 хвилин в ході розбійного нападу на ОСОБА_9, незаконно заволоділи транспортним засобом «RENAULT LOGAN» сірого кольору д.н. НОМЕР_3, вартість якого згідно з висновком експерта № 12/15 від 12.12.2015 складає 153034 гривень 76 копійок, який належить ОСОБА_9 та на ньому зникли з місця вчинення кримінального правопорушення, чим спричинили ОСОБА_9 матеріальний збиток на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинуваченні не визнав, пояснив що потерпілий ОСОБА_8 на сайті виклав оголошення, в якому пропонував зустріч з молодим чоловіком, для інтимних стосунків. Вважаючи, що такі дії з боку чоловіка неприпустимі, вирішив покарати останнього. В мережі інтернет ОСОБА_1 близько двох тижнів спілкувався з ОСОБА_8 під іншим іменем, додатково вказавши, що він є неповнолітнім. В серпні 2015 року ОСОБА_1 погодився на пропозицію зустрічі з ОСОБА_8, та призначив зустріч на пр. Радянському в м. Запоріжжі, але на зустріч сам не пішов, а направив свого знайомого ОСОБА_12 як неповнолітнього чоловіка, який повинен був імітувати неповнолітнього, що зацікавлений в інтимних стосунках з чоловіком, ОСОБА_8, в свою чергу, попросив взяти на зустріч простирадло. На зустріч з ОСОБА_8 поїхали ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14 О та дві дівчини, які були знайомими ОСОБА_1 Пересувались вони на автомобілі, що належить ОСОБА_1 Приїхавши до визначеного місця зустрічі, вони побачили ОСОБА_8 Під час зустрічі ОСОБА_8В та ОСОБА_12, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_13 знаходились на відстані, та спостерігали за ними. ОСОБА_8 купив ОСОБА_12 пиво та вони пішли прогулюватися. Перебуваючи весь час на відстані, ОСОБА_1 періодично дзвонив ОСОБА_12, та питав про що вони розмовляють. Коли зі слів ОСОБА_12 ОСОБА_8 запропонував останньому інтимні стосунки, ОСОБА_12 злякався та повідомив, що йому потрібно додому. Вони розійшлись. ОСОБА_12 повернувся до ОСОБА_1 та розповів більш детально про їх спілкування з ОСОБА_8. ОСОБА_1 вирішив, що задумане покарання ОСОБА_8 треба довести до кінця, а саме викрити ОСОБА_8 в зацікавленості в інтимних стосунках з чоловіками, і знову направив ОСОБА_12 до ОСОБА_8, наказавши при цьому продовжити спілкування на тему інтимних стосунків. ОСОБА_12 наздогнав ОСОБА_8 який запропонував піти в балку, куди вони і направились. Весь цей час ОСОБА_1 разом з ОСОБА_13 продовжували спостерігати за ОСОБА_8 та ОСОБА_12. Побачивши, що ОСОБА_8 почав близько наближатися до ОСОБА_12, ОСОБА_1 швидко підбіг до ОСОБА_8, який від його несподіваної появи перелякався, впав на землю, та почав плакати. Він показав ОСОБА_8 переписку з інтернету з пропозиціями щодо інтимних стосунків з неповнолітніми, та запропонував ОСОБА_8 дати пояснення з цього приводу. ОСОБА_8 почав казати, що він не бажав настання негативних наслідків та усвідомив неправильність своєї поведінки, при цьому ОСОБА_8 назвав свої особисті данні, та пообіцяв більше такого не робити. ОСОБА_1 пояснення ОСОБА_8В зняв на телефон та сказав останньому, що повідомить всіх родичів та співробітників, чим він займається. ОСОБА_8 став просити не робити цього та запропонував йому годинник та гроші за те, щоб його не били та не розповсюджували інформацію про нього. ОСОБА_1 погодився на пропозицію ОСОБА_8, зазначивши, що він мав можливість нанести дуже серйозне фізичне ушкодження ОСОБА_8В, але вирішив, що доцільно буде покарати його фінансово. Він сам не вимагав ані гроші, ані речі потерпілого. Потерпілий запропонував перевести гроші на картку, але так як грошей в нього не було, він зняв з себе годинник та передав його ОСОБА_1, також ОСОБА_8 запропонував піди до нього додому, де він візьме гроші та віддасть їх, щоби залагодити ситуацію яка склалася, що в подальшому і зробив, а саме передав 3000 гривень в якості фінансового покарання. В подальшому ніяких грошей від ОСОБА_8 він не вимагав та з матірю останнього не спілкувався. Чи була у потерпілого сумка не памятає. Додав, що ОСОБА_13 не приймав участі у його діалозі с ОСОБА_8, а лише спостерігав. Відшкодував ОСОБА_8 гроші, оскільки вважає що поводився неправильно.

По епізоду скоєння кримінального правопорушення відносного потерпілого ОСОБА_9, ОСОБА_1 пояснив, що в мережі інтернет він знайшов оголошення про пропозицію зустрічі чоловіка з чоловіком для інтимних стосунків. Оголошення, як він потім узнав, подав ОСОБА_9, але під іншим іменем. ОСОБА_1 також через мережу інтернет запропонував йому зустріч, вказавши при цьому, що погоджується з його пропозицією інтимних сосунів. Домовившись про зустріч в парку, точної дати зустрічі не памятає, ОСОБА_15 на зустріч з ОСОБА_9 направив ОСОБА_16, якому пояснив, що вони роблять добру справу та таким чином відшукують осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. На зустріч з ОСОБА_9 крім нього та ОСОБА_16 також пішли ОСОБА_2 та ОСОБА_3. ОСОБА_16 в оговорений час зустрівся з ОСОБА_9. ОСОБА_16 підійшов першим, а він та ОСОБА_2 через декілька хвилин. Між ними відбулася розмова під час якої ОСОБА_1 повідомив, що йому відомо що потерпілий розбещує неповнолітніх та він розповість про це знайомим та друзям потерпілого, на що ОСОБА_9, за те щоб вони не розповсюджували інформацію про його інтимні стосунки з чоловіками, запропонував гроші та речі і пояснив, що він працює священиком, та хвилюється за свою репутацію. ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_9 добровільно віддав їм якісь речі, які саме, не памятає. ОСОБА_9 сам попрохав номер карти і перерахував на їх рахунок гроші. Гроші потерпілий переводив на банківську картку ОСОБА_10, так як своєї картки в нього не було. В подальшому ОСОБА_10 віддав йому саме ті гроші, які були перераховані потерпілим, але самого ОСОБА_10 він не знає .Також ОСОБА_1 пояснив, що він бачив як ОСОБА_2 ударив ОСОБА_9, але куди саме не памятає. Сумку у ОСОБА_9 та ключі від автомобіля він не забирав, автомобілем не користувався. Мобільний телефон ОСОБА_9 в ломбард разом з ОСОБА_2 він не закладав. ОСОБА_9 сам віддав йому документи, техпаспорт на автомобіль разом з іншими речами, автомобіль потерпілого не викрадав. Вважає, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 його оговорюють, але ненавмисно. Пояснив, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків визнає частково, відносно стягнення моральної шкоди заперечив.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинуваченні не визнав, пояснив що потерпілий ОСОБА_8 на сайті виклав оголошення, в якому пропонував зустріч з молодим чоловіком для інтимних стосунків. Він в мережі інтернет близько двох тижнів спілкувався з ОСОБА_8 від імені неповнолітнього. В серпні 2015 року він погодився на пропозицію зустрічі та призначив зустріч на пр. Радянському в м. Запоріжжі, але на зустріч направив свого знайомого ОСОБА_12, як неповнолітнього чоловіка, який повинен був імітувати неповнолітнього, який зацікавлений в інтимних стосунках з чоловіком та попросив взяти простирадло. Під час зустрічі ОСОБА_8В та ОСОБА_12 спілкувались, ОСОБА_8 купив ОСОБА_12 пиво та вони пішли прогулюватися. А він періодично дзвонив ОСОБА_12. ОСОБА_8 пропонував ОСОБА_12 інтимні послуги, коли ОСОБА_12 злякався, повідомив, що йому необхідно додому. Вони розійшлись. Але щоб довести до кінця задуману справу, та імітувати зацікавленість в інтимних стосунках, він вирішив продовжити спілкування з ОСОБА_8 та направив ОСОБА_12 знов на зустріч, останній наздогнав ОСОБА_8, який запропонував йому піти в балку, куди вони і направились..В цей час він разом з ОСОБА_13 слідкували за ОСОБА_8 та ОСОБА_12, а дві його знайомі дівчини сиділи в його машині та очікували їх. Коли ОСОБА_8 почав близько наближатися до ОСОБА_12, він підбіг до ОСОБА_8, який впав на землю, злякався, почав плакати. Він показав ОСОБА_8 переписку з інтернету з пропозиціями щодо інтимних стосунків з неповнолітніми та запропонував ОСОБА_8 дати пояснення, які той надав, вказавши свої дані та пояснивши, що він цього не бажав, усвідомив свої дії. Він зняв на відео пояснення ОСОБА_8 та сказав йому, що повідомить всіх родичів та співробітників, чим він займається. На що ОСОБА_8 запропонував йому годинник та гроші за те, щоб його не били та не розповсюджували інформацію про нього. Зазначив, що мав можливість нанести дуже серйозне фізичне ушкодження ОСОБА_8В, вважає, що доцільно було покарати його фінансово, що він і намагався робити. Він сам не вимагав ані гроші, ані речі потерпілого. Потерпілий сам визначився, що переведе йому гроші на банківську катрку.. Годинник ОСОБА_8 сам зняв з себе та віддав йому, оскільки на той час у нього не було грошей, годинник йому не повернув. ОСОБА_8 був одягнутий в діловому стилі, чи була у нього сумка не памятає. Він взяв телефон у ОСОБА_8, оглянувши повернув. Гроші у розмірі 3000 грн. він отримав від ОСОБА_8 у вигляді фінансового покарання. Гроші у ОСОБА_8 більше не вимагав, з матірю ОСОБА_8 він не спілкувався. Відшкодував ОСОБА_8 гроші, оскільки вважає що поводився неправильно. Додав, що ОСОБА_13 не приймав участі у його діалозі с ОСОБА_8, а лише спостерігав.

По епізоду з потерпілим ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_9 під іншим іменем запропонував йому в мережах інтернет зустрітися для інтимних стосунків, домовившись про зустріч в парку, на зустріч пішов ОСОБА_16 Коли ОСОБА_16 зустрівся з ОСОБА_9, він разом з ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_9 і між ними почався діалог, останній пояснив, що працює священиком, запропонував речі і гроші, за те щоб вони не розповсюджували інформацію про інтимні стосунки. Зазначив, що ОСОБА_9 віддав їм якісь речі, які саме, не памятає. ОСОБА_9 сам попрохав номер карти і перерахував на їх рахунок гроші. Бачив, що ОСОБА_2 ударив ОСОБА_9, куди саме не памятає. Сумку у ОСОБА_9 та ключі від автомобіля він не забирав, автомобілем не користувався. ОСОБА_10 дал ему гроші, які перевів ОСОБА_9 на його картку, та додав, що ОСОБА_10 він не знає, відкіля він взявся, не знає. Мобільний телефон ОСОБА_9 в ломбард разом з ОСОБА_2 він не закладав. ОСОБА_9 сам віддав йому документи, техпаспорт на автомобіль. Вважає, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 його обумовлюють, але ненавмисно. Пояснив, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків визнає частково, відносно стягнення моральної шкоди заперечував.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю визнав, щиро розкаявся у скоєному та пояснив суду, що 09.11.2015 року він зустрівся з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. В трьох вони пішли до ігротеки де зустріли ОСОБА_16 ОСОБА_1, перебуваючи в ігротеці, через мережу інтернет спілкувався з потерпілим ОСОБА_9, який в своєму оголошені повідомляв про бажання зустрічі з чоловіком для стосунків сексуального характеру. ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_9 про зустріч, та повідомив про це йому, ОСОБА_2 та ОСОБА_17. При цьому ОСОБА_1 визначився, що на зустріч з потерпілим піде ОСОБА_16, а інші будуть спостерігати за ними, та в разі намагання ОСОБА_9 втупити з ОСОБА_16 в стосунки, провчать його. ОСОБА_16 приблизно о 21-00 год. зустрівся з потерпілим , а він, ОСОБА_3, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи у парку по вул. Запорізького козацтва в м. Запоріжжя, спостерігали за діями ОСОБА_9 щодо ОСОБА_16 Коли ОСОБА_9 став намагатися притягти до себе ОСОБА_16, вони для запобігання будь яких дій з боку ОСОБА_9, в трьох підбігли до них та ОСОБА_2 вдарив в обличчя потерпілого, від чого той впав на землю та втратив свідомість. Коли потерпілий перебував на землі без свідомості, вони заволоділи його речами, а саме: він зняв з руки потерпілого годинник, ОСОБА_1 забрав сумку з речами потерпілого, а ОСОБА_2 ланцюжок з хрестиком. Потерпілий під час вказаних подій з ними не розмовляв та нічого не просив. Коли вони тікали з місця події, ОСОБА_3 бачив, що потерпілий почав рухатися та намагався повернутися. Після скоєного вони всі разом відбігли на певну відстань, а потім ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залишивши в себе вкрадені речі потерпілого та попрощавшись з ним та ОСОБА_16, пішли, а він ще деякий час постояв з ОСОБА_16, потім пішов додому та по дорозі, злякавшись скоєного, викинув у купу листя годинник, який вкрав у потерпілого. Потім ОСОБА_1 передав йому 400 гривень, які, як він пояснив, через мережу інтернет перевів з банківської картки потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_9 визнав частково та пояснив, що 09.11.2015 року він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зустрілися в ігротеці «ХХХ», де ОСОБА_1 запропонував покарати чоловіка з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, який через мережу Інтернет виклав оголошення про запрошення до таких стосунків неповнолітніх. В ігротеці ОСОБА_1 через мережу Інтернет вів переписку з чоловіком який дав вказане оголошення, як потім взнав ОСОБА_2, це був саме потерпілий ОСОБА_9, та домовився з ним про зустріч в той же день. ОСОБА_2 подзвонив ОСОБА_16, так як той на вигляд здається неповнолітнім, та запросив його прийти до ігротеки. Під час розмови ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_16 зустрітися з потерпілим та пояснив з якого приводу. Ідея зустрічі з потерпілим виходила саме від ОСОБА_1, на що ОСОБА_16 погодився та віддав йому свій телефон з якого він спілкувався з потерпілим.. На зупинці «Універсам» в Хортицькому районі м. Запоріжжя близько 18-19 години ОСОБА_16 зустрівся з потерпілим ОСОБА_9 На зустріч потерпілий приїхав на автомобілі сірого кольору, вони це бачили так як приїхали раніше та бачили як він виходив з автомобіля. Після того як ОСОБА_9 підійшов на зупинку до нього пішов ОСОБА_16С, а він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стали спостерігати за ними перебуваючи весь час невеликій відстані. ОСОБА_16 з потерпілим пішли в сторону СШ № 49, а потім в сторону пустиря. Коли вони побачили, що ОСОБА_9 почав притягати до себе ОСОБА_16 та відчувши небезпеку відносно ОСОБА_16, втрьох швидко побігли в їх бік, а коли приблизились ОСОБА_2 ліктем руки наніс один удар потерпілому в грудь, або обличчя, точно не памятає, від чого той впав на землю спиною. В той час коли потерпілий лежав на землі від когось з хлопців він почув що треба зняти з нього речі. Хто це був точно він не памятає, але після цього ОСОБА_1 зняв з нього сумку, ОСОБА_3 зняв з руки годинник, а він зняв з потерпілого ланцюжок з хрестом,. Потім вони всі разом побігли в сторону зупинки «Універсам» в м. Запоріжжя, звідки ОСОБА_16 з ОСОБА_3 пішли додому, а він з ОСОБА_1 відкрили сумку потерпілого, де знайшов ключі від автомобіля ОСОБА_9 та ОСОБА_1 запропонував спочатку сісти в авто а потім вже поїхати. Відкривши автомобіль потерпілого, ОСОБА_1 сів на місто водія, а він на місце пасажира спереду після чого ОСОБА_1 завів автомобіль та вони поїхали в сторону міста. В місті, у дворі будинку, якого саме та по якій вулиці він не памятає, він та ОСОБА_1В залишили автомобіль. Потім вони викликали автомобіль - таксі та поїхали в сторону пр. Металургів в м.Запоріжжі, куди в подальшому приїхав до них ОСОБА_3 В той день вони зустрілися з ОСОБА_10, який приніс гроші що перевели з банківської картки потерпілого. Гроші поділили між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, скільки було грошей, не памятає. Ланцюжок потерпілого він віддав в той же день ОСОБА_1. ОСОБА_18 день він зустрівся з ОСОБА_1, та вони вдвох пішли до ломбарду де заклали мобільний телефон потерпілого, який на той час був у ОСОБА_1 та ланцюжок потерпілого, який він віддав ОСОБА_1 в день скоєння злочину. В ломбарді ОСОБА_18 надавав свій паспорт та відповідно отримав дві тисячі гривень, які вони з ОСОБА_1 потім поділили між собою. Додав, що потерпілий не втрачав свідомості, коли вони уходили, він стояв на колінах. Ролі не розподілялись, домовленості не було, все виникло спонтанно.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, обвинувачений ОСОБА_2 частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, їх провина підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, що узгоджуються між собою, а саме:

Так, потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що в серпні 2015 року відносно нього було скоєно напад із застосуванням шантажу та вимаганням грошей. Так , 02.08.2015 року він зустрівся з ОСОБА_12, який запропонував йому прогулятися,вони розмовляли, він пояснював ОСОБА_12 де мешкає, коли дійшли до зупинки «Школа», ОСОБА_12 хтось зателефонував на мобільний телефон, і він повідомив, що йому необхідно піти. Далі він не дочекавшись маршрутного таксі, пішов на другу зупинку, проходячи через арку між будинками, його ззаду хтось покликав, обернувшись, побачив, що це був ОСОБА_12, який продовжив з ним шлях. ОСОБА_18 деякий час ОСОБА_12 сказав, що йому необхідно в туалет та пішов за гаражі. Він йшов за ОСОБА_12 на відстані 3-х метрів. Коли зайшов за гаражі, до нього ззаду підбіг ОСОБА_1, заламав йому руку, наніс нетравматичний удар долонею по потилиці, від чого він став на коліна. ОСОБА_1 показав йому папір, видавши його за посвідчення працівника міліції, повідомивши, що проводиться рейд, а його оперативна група розшукує осіб з нетрадиційною орієнтацією. Разом з ОСОБА_1 була дівчина. Потім підбігли ще двоє: хлопець та дівчина, а також підбіг ОСОБА_12. ОСОБА_1 зняв з нього швейцарський годинник «Атлантик», з лівого плеча зірвав його сумку, оглянув її і повісив собі на плече. ОСОБА_1 оглядав його телефон та флешку. В телефоні ОСОБА_1 дивився його контакти, повідомив, що він намагається знайти контакти спілкування з неповнолітніми, далі надіслав смс повідомлення з номером телефону ОСОБА_8 на свій телефон, передивився фотографії, та повідомив, що за повернення телефону та за те, щоб вони не розповсюджували про нього інформацію, необхідно заплатити. Також забрав у нього флешку, на якій була важлива для нього інформація та зажадав за неї в обмін 3000 грн. Щодо повернення годинника, сказав, що це буде вирішено на наступний день також за гроші. ОСОБА_13, який весь час перебував поряд, сказав, що щоб запобігти того, що потерпілий звернувся за захистом, треба записати його пояснення з приводу зустрічі з ОСОБА_12 на мобільний телефон та це буде компрометуючим матеріалом на нього. Після чого ОСОБА_1 наказав йому повідомити свої анкетні дані, місце роботи, та пояснити, що в той день він хотів зґвалтувати неповнолітнього хлопця, що він і виконав. ОСОБА_1 в цей час знімав його за допомогою мобільного телефону. За нерозповсюдження цієї інформації ОСОБА_1 вимагав у нього грошові кошти у розмірі 15000 грн., на що потерпілий повідомив, що таких грошей у нього не має, і запропонував вирішити питання в правовому полі. ОСОБА_1 не погодився та наполягав, що йому потрібні гроші. Після цього вони разом пішли до місця проживання ОСОБА_8 У двір будинку він зайшов разом з ОСОБА_1 та дівчиною, яка була знайомою ОСОБА_1 Зайшов додому, він взяв гроші, перед цим ОСОБА_1, його попередив, щоб він повідомляв матері з якого приводу потрібні гроші, а сказав що гроші він дасть товаришу, який потрапив в незручну ситуацію. Коли ОСОБА_8 виніс і передав ОСОБА_1 3000 грн., той в свою чергу повернув йому гаманець, сумку, телефон, флешку. Годинник залишив собі і сказав, що на наступний день він йому передзвонить. На наступний день від ОСОБА_1 було декілька дзвінків Він питав, коли потерпілий звільниться та призначав зустріч, місце зустрічі змінював, зазначив, що потерпілий повинен віддати гроші в обмін на годинник, але ОСОБА_8 на зустріч не поїхав, і ОСОБА_1 більше йому не дзвонив. 23 жовтня 2015 року вранці близько 6 години, потерпілий вийшов з квартири та став спускатися по сходах. Між поверхами він побачив незнайомого хлопця, який щось шукав в своєму телефоні. Цей хлопець пішов за ним, а коли ОСОБА_8 дійшов до пустиря та повернувся, він побачив, що разом з незнайомим хлопцем за ним іде і ОСОБА_1. Хлопці підійшли до нього на пустирі, і ОСОБА_1 став казати, що йому дуже не подобається, що ОСОБА_8 не виконав поставлені перед ним раніше фінансові вимоги, не сподобалася розмова з його матірю, яка відбулась в серпні 2015 року, та він вважає що його мати розмовляла з ним з неповагою і це його засмутило. Наполягав, що в нього перед ОСОБА_1 залишились невиконані фінансові домовленості та він повинен ще передати гроші в розмірі 15000 грн. Розмова відбувалася під час руху, та коли вони підішли до будинку по вул. Рубана в м. Запоріжжя, ОСОБА_1 штовхнув його під стіну будинку та притиснув та став вимагати негайно передати йому гроші. Так як грошей не було, ОСОБА_1 став вимагати віддати йому телефон, або золоту обручку «печатку», яка була надіта на пальці. Поруч проходили люди, але вони не звертали увагу на те що відбувалося. Біля будинку вони знаходилися близько 15 хвилин, весь цей час ОСОБА_1 не давав можливості піти, психологічно тиснув, коли ОСОБА_8 намагався піти він не відпускав, притиснувши до стіни будинку. Щоб припинити дії ОСОБА_1, потерпілий вимушений був віддати свою обручку. Після того як ОСОБА_1 отримав обручку, він повідомив, що ввечері, якщо ОСОБА_8 бажає забрати свою печатку, він повинен прийти до Нікопольського повороту, де ОСОБА_1 буде чекати його на машині, де він поверне печатку в обмін на інше золото чи гроші. Також погрожував, якщо потерпілий не виконає умови, він приведе 200 чоловік, які його вивезуть в невідомому напрямку. Вони розійшлися, та ОСОБА_8 поїхав на роботу. Більше з ОСОБА_1 він не зустрічався. Пояснив, що матеріальні вимоги до нього були лише з боку ОСОБА_1 Додав, що через погрози боявся за своє життя, за життя своєї мами, яка хворіє. Пояснення на відео давав під тиском оговоривши себе при цьому, якщо б він не дав запропоновані пояснення на відео, навіть не знає, чим би все закінчилося. В подальшому вирішив, що вимагання буде постійно, а тому звернувся з заявою до органів поліції. Гроші у розмірі 3000 грн. у Хортицькому районному суді м. Запоріжжя йому повернула мама ОСОБА_1 Матеріальних претензій до ОСОБА_1 він не має, але годинник та золоту печатку йому так і не повернули.

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 09.11.2015 року близько о 15 годині він працював в Інтернеті і побачив оголошення від людей з нетрадиційною орієнтацією, в якому 18-річний чоловік бажав познайомитися з молодим чоловіком. Це оголошення його зацікавило, і він домовився про зустріч з цим чоловіком в районі зупинки «Універсам» в Хортицькому районі м. Запоріжжя. Близько 19.40-20.00 год. він приїхав на належному йому автомобілі НОМЕР_4 сірого кольору на зупинку, де побачив молодого чоловіка, який був одягнутий в синю куртку та який представився на імя ОСОБА_16, він в свою чергу представився на імя ОСОБА_12. Чоловік бачив, як він виходив з автомобіля та замикав його. Артур запропонував випити кави в кіоску, на що він погодився. Поки йшли пили каву, чоловік допитувався чим він займається та про його доходи. Коли дійшли до кіоску, чоловік попросив у нього 20 грн. на каву, він дав ці кошти,на які була куплена ним кава. Випивши каву, він захотів в туалет, та вони разом пішли в парк «Поколінь» по вулиці Запорізького Козацтва в м. Запоріжжі. Коли він відійшов в туалет, молодий чоловік залишився його чекати, повернувшись він побачив, що до нього швидко наближаються три чоловічі фігури. Наближаючись до нього, один з них впав, другий допоміг йому піднятися. Ще один підбіг до нього та наніс один удар ліктем в обличчя, від чого він впав на землю та втратив свідомість. Тяжко приходив до тями, після усвідомив, що у нього зникла сумка з документами та банківськими картками, яка була у надіта на ньому через плече, годинник, золотий ланцюжок з хрестиком, телефон, ключі від автомобіля. Намагався знайти свій автомобіль до 22 години. Потім прийшов додому та викликав поліцію, приїхав наряд поліції та почалися слідчі дії. Після цих подій до нього застосовувався тиск. 20.11.2015 року йому дзвонив батько ОСОБА_1, просив вийти, хотів вибачитися, але наступного дня сказав, що у нього є високопоставлені особи та просив змінити покази, хотів , щоб вони разом поїхали до нотаріуса, де б він переоформив машину на ОСОБА_1. Батько ОСОБА_1 погрожував йому, стукав у двері квартири, кричав, хотів, щоб він дав гроші, щоб «відмазати» свого сина. Він викликав поліцію, але ті поспілкувавшись з батьком ОСОБА_1, відпустили останнього. Також він отримував СМС від ОСОБА_1, після чого вимкнув свій телефон. 30.08.2016 року на дверях підїздів будинку були розвішені оголошення, що по даному адресу проживає особа з нетрадиційною орієнтацією та відносно нього відкрито кримінальне провадження, зрозумів, що це зробив або ОСОБА_1В, або його батько, так як вони раніше погрожували йому. Автомобіль йому було повернуто в грудні 2015 року, він знаходився на майданчику Хортицького відділу поліції, де саме було знайдено автомобіль, йому невідомо. З його банківської картки було знято 1800 грн. Додав, що під час спілкування з чоловіком на імя ОСОБА_16, бачив ОСОБА_1 на відстані 5 метрів. Удар в обличчя йому наніс саме ОСОБА_2. ОСОБА_3 в обличчя не бачив. Потерпілий зазначив, що після скоєного відносно нього злочину, погроз та отриманих СМС повідомлень з погрозами, він постійно відчуває страх, знаходиться в пригніченому фізичному стані, боїться вийти з дому, підійти до телефону, проходив курс лікування, тобто зазнає моральних страждань. Додав, що лише ОСОБА_3 просив у нього вибачення.

Свідок ОСОБА_2, який є рідним братом ОСОБА_2 в судовому засіданні відмовився давати пояснення в порядку ст.63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_19, яка народила дитину від ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовилася давати пояснення в порядку ст.63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він знайомий з ОСОБА_1 на протязі 2, 5 років. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 він не знає. 02 серпня 2015 року він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_13 гуляли в районі вул. Гудименко в м. Запоріжжі. О другій половині дня вони разом поїхали інтернетклубу «ХХХ», що знаходиться на вул. Лахтинська в м. Запоріжжі. Там ОСОБА_1 за допомогою інтернету спілкувався з особою на прізвище ОСОБА_8В, деталі спілкування йому не відомі. Коли вони пішли з ігротеки, ОСОБА_1 їм розповів, що ОСОБА_8 бажає інтимних відносин з неповнолітніми та хоче з ними зустрітися для зайняття сексом. Про зустріч з ОСОБА_8 домовлявся ОСОБА_1 по телефону. Деталі зустрічі ОСОБА_1 йому не пояснював та попрохав його просто зустрітися та поспілкуватися з ОСОБА_8. Близько 19-20 години він за проханням ОСОБА_1 на зупинці «Амстор» в Хортицькому районі м. Запоріжжя зустрівся з молодим чоловіком 25-30 років з темним волоссям в окулярах, який був стильно одягнутий, мав при собі сумочку та який йому представився. На зустріч, за проханням ОСОБА_8, він взяв з собою простирадло. Хто дав йому це простирадло на зустріч, не памятає. Вони з ОСОБА_8 поспілкувавшись, пішли в сторону зупинки «Водоканал», де ОСОБА_8 придбав пиво та пропонував йому разом випити, але він відмовився, оскільки не приймає алкоголь. Далі вони пішли по дорозі в балку, деталі розмови він не памятає, зазначив, що ОСОБА_8 натякав на йому на інтимні відносини, від чого він відчув страх за своє життя. Також ОСОБА_8 розповів йому що працює в сфері медицини, інших подробиць розмови на памятає, розмов про майновий стан ОСОБА_8 не було. Під час зустрічі з ОСОБА_14, йому дзвонив ОСОБА_1 та декілька разів дзвонив ОСОБА_1 і питав, де вони знаходяться та чим займаються, на що він відповідав - гуляємо. Після його відмови випити, ОСОБА_8 повідомив йому, що йде додому. Вони разом пішли в сторону БК «Хортицький» та повернули за гаражі на 15 мікрорайоні м. Запоріжжя, де ОСОБА_8 взяв його за руку і почав проявляти до нього сексуальні інтереси. В цей час він побачив ОСОБА_1 і ОСОБА_13, які підійшли до них і спугнули ОСОБА_8. З ОСОБА_1 і ОСОБА_13 були ще дві дівчини. Він відійшов за гаражі в туалет, а ОСОБА_1 в цей час спілкувався з ОСОБА_8. Деталі спілкування йому невідомі. ОСОБА_8 і ОСОБА_1 та інші були спокійними, погроз в адресу ОСОБА_8 не було. Слідів насильства ні на одежі, ні на обличчі ОСОБА_8 не було. Розмов щодо майнового стану ОСОБА_8, або вимагань з ОСОБА_8 з боку ОСОБА_1не було. Погроз на адресу ОСОБА_8 не чув. Не памятає, чи були розмови про гроші між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 Далі він пішов додому, разом з ним пішли ОСОБА_13 та дівчина на імя ОСОБА_6. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_1 та другою дівчиною пішли в сторону місця проживання ОСОБА_8. Він не був ані свідком, ані учасником нанесення тілесних ушкоджень та крадіжки майна ОСОБА_8. Про це йому стало відомо від співробітників міліції. Прохання ОСОБА_1 про зустріч з ОСОБА_8 він виконував добровільно, ОСОБА_1 йому не обіцяв грошову винагороду за зустріч з ОСОБА_8, не давав вказівок про встановлення відомостей про матеріальний стан ОСОБА_8 та про його доходи, не обговорювалось з ним, яку профілактичну бесіду провести з ОСОБА_8. ОСОБА_1 давав йому рекомендації, що в разі сексуальних домагань з боку ОСОБА_8 під час зустрічі, він повинен був бігти. З ОСОБА_8 він спілкувався близько 40 хвилин.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є його товаришем. В серпні 2015 року він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_12 вдень знаходилися інтернет-клубі «ХХХ», що знаходиться на вул. Лахтинська в м. Запоріжжі. Там ОСОБА_1 за допомогою інтернету спілкувався з особою на прізвище ОСОБА_8В, який пропонував інтимні послуги з малолітніми хлопцями, потім вони приєдналися до спілкування. Хто домовився з ОСОБА_8 про зустріч не памятає, вважає що всі втрьох домовились. Він побоявся піти на зустріч, На зустріч пішов ОСОБА_12, яка відбулась між ними на зупинці БК «Хортицький». ОСОБА_12 на зустріч взяв з собою простирадло, оскільки ОСОБА_8 попросив про це. ОСОБА_8 і ОСОБА_12 гуляли і спілкувались близько 40 хвилин, а він, ОСОБА_1 та ще дві дівчини на імя ОСОБА_6 та Настя, яка була дівчиною ОСОБА_1, спостерігали за ОСОБА_12 та ОСОБА_8, та постійно були поруч. Потім ОСОБА_12 повернувся до них та розповів, що ОСОБА_8 дійсно цікавиться малолітніми хлопцями та пропонує інтим. ОСОБА_8 в цей час пішов в сторону вул. Новгородської, зі слів ОСОБА_12, додому. Вони всі вирішили, що ОСОБА_12 необхідно продовжити спілкування з ОСОБА_8, після чого ОСОБА_12 наздогнав ОСОБА_8 і продовжив з ним спілкуватися, а вони продовжили за ними спостерігати на протилежному боці дороги. ОСОБА_8 і ОСОБА_12 пішли в сторону зупинки «Водоканал», де на зупинці ОСОБА_8 купував пиво ОСОБА_12 Далі вони пішли в сторону СШ №102 та в сторону гаражів. Коли ОСОБА_8 і ОСОБА_12 повернули за гаражі, вони всі побігли за ними, щоб нічого не трапилося. ОСОБА_1 перший підбіг, а він з дівчатами пізніше. Коли вони підійшли, ОСОБА_8 стояв переляканий, потім став на коліна, злякався, що його будуть бити. Він та ОСОБА_1 почали задавати йому питання, що він тут робить. ОСОБА_8 зізнався, що працює лікарем, сказав, що помилився, почав викручуватися. Він особисто попросив ОСОБА_8 показати свої речі, на що той добровільно поклав речі на землю: гаманець, годинник з широким ремінцем, карточки, російські рублі, презерватив чи змазку. Він посвітив телефоном на речі, потім ОСОБА_8 зібрав ці речі. Він особисто речі ОСОБА_8 не брав, може хтось і брав дивитися речі - не памятає. Коли вони почали розмовляти з ОСОБА_8, ОСОБА_12 відійшов від них метра на 3-4, на який час не памятає. Дівчата весь час мовчали. ОСОБА_8 пропонував їм заплатити гроші, щоб вони мовчали, які суми останній пропонував, не памятає. Він особисто знімав на відео на мобільний телефон розмову, де ОСОБА_8 назвав своє прізвище та імя, сказав де він працює, де проживає, розповідав, що він дійсно хотів займатися з малолітнім хлопцем інтимом. Вони сказали, що викладуть це відео в інтернет та його друзям, згоди на це ОСОБА_8 не давав. Вони гроші у ОСОБА_8 не вимагали, останній сам запропонував їм гроші за те щоб вони не розповсюджували про нього негативну інформацію. Спілкувались з ОСОБА_8 близько 10-15 хвилин. Потім вони всі разом пішли в сторону місця проживання ОСОБА_8, той по дорозі розповідав їм де працює, розмови про гроші не було. Прийшли на вул. Калнишевського, в районі СШ № 108, зупинилися біля магазину «Родник», а ОСОБА_8 з ОСОБА_1 піщли додому до ОСОБА_8, а вони залишилися чекати ОСОБА_1 Потім ОСОБА_1 один повернувся до них, та дав йому і ОСОБА_12 по 1000 грн., за що він дав ці гроші не знає, походження цих грошей також не знає. Для чого ОСОБА_1 пішов разом з ОСОБА_8 додому йому невідомо. У ОСОБА_1 не бачив речей, які б належали ОСОБА_8 Потім вони всі разом поїхали на таксі додому. Йому невідомо, чи продовжував спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_8 після цієї події. Пояснив, що ОСОБА_8 був одягнутий в сорочку в клітинку, мав на руці годинник, наявність сумки у ОСОБА_8 не памятає. З боку ОСОБА_1 пропозицій до ОСОБА_8 щодо грошей та розподілу їх ролей не було. Ніхто не бив ОСОБА_8, той сам запропонував гроші. На слідчому експерименті був він, ОСОБА_12 та поняті.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є її друзями, з ОСОБА_3 знайомий заочно. В серпні 2015 року, точну дату не памятає, ОСОБА_1 вирішив покарати людей з нетрадиційної орієнтацією, оскільки був ініціатором покарань людей з нетрадиційною орієнтацією. В серпні 2015 року, точну дату не памятає, вона була разом з ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_1 та ще одним хлопцем, імені якого не памятає, гуляли на вулиці. Вони зустрілися з потерпілим, який був невисокого зросту, мав чорне волосся , був одягнутий в сорочку, темні джинси, мав сумку. Вони вирішили покарати чоловіка, який намагався зґвалтувати маленького хлопчика. Не памятає, як вони звязалися з потерпілим. В подальшому з потерпілим зустрівся ОСОБА_12 на зупинці «Універсам», він виступив в якості приманки, а вони йшли за ними метрів за 20-30, щоб з їх товаришем нічого не трапилось. Потерпілий ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_12 піти в балку, їх це насторожило і вони постійно ходили за ними та спостерігали. Потерпілий завів ОСОБА_12 в темне місце за мостом в гаражі. Коли вона з ОСОБА_19 підійшли до гаражів, біля ОСОБА_12 та потерпілого ОСОБА_8 був вже ОСОБА_1 У потерпілого ОСОБА_1 нічого не забирав. Свідок ОСОБА_20 зазначила, що не памятає, щоб потерпілий щось передавав ОСОБА_1 або останній щось вимагав у ОСОБА_8 Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 один раз наніс удар потерпілому рукою, саме куди не памятає. Потім вони розійшлися по домам. Додала, що грошей від ОСОБА_1 та осіб, які знаходились поруч з нею в день події, не отримувала.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_8 є її сином. 02 серпня 2015 року близько 19 години її син повідомив, що вийде на вулицю прогулятися з друзями. Коли близько 21.00.-22.00 год. він не повернувся додому, почала дзвонити йому на мобільний телефон, на що він відповів, що йде додому, але голос сина був схвильований. Близько о 23.00. год. у вікно вона побачила сина разом з хлопцем та дівчиною. Коли син прийшов додому, обличчя у нього було червоне, на шиї були пятна Він їй повідомив, що його друг просить позичити 3000 грн. Взявши дану суму грошей, він пішов на вулицю, де підійшов до хлопця і дівчини, з якими прийшов до підїзду, а потім повернувся додому. Вона це бачила, оскільки пішла за сином. Потім син їй розповів, що троє хлопців з якими було дві дівчини наздогнали його на машині, та їх головний повідомив, що він працівник міліції і їм відомо, що він є людиною з нетрадиційною орієнтацією. Після чого силою примусили розповісти про це на камеру. Зажадали від нього 15000 грн., зняли з нього швейцарський годинник, забрали мобільний телефон і флешкарту. Після того, як він виніс з квартири та віддав їм 3000 грн., повернули телефон та флешкарту. Їй на мобільний телефон дзвонив незнайомий, вважає, що це був ОСОБА_1, який представився як представник органів та повідомив, що у нього та двох оперативних працівників рейд, а її син людина нетрадиційної орієнтації. На що вона запропонувала зустрітися, але зустріч не відбулася. Цю розмову вона записала, а диск передала слідчому. Потім в жовтні 2015 року її сина знову на пустирі зустріли ці особи та зажадали ще 12000 грн., потім прижали до дверей та зняли з пальця золоту печатку. Син їй розповідав, що його повалили на землю, давили за горло та голову. Лише в жовтні 2015 р. вони звернулися з заявою до правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є його друзями. З телефону ОСОБА_2 09.11.2015 року ввечері йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1 і запитав, чи є у нього картка ПриватБанку, він продиктував цифри, на що ОСОБА_1 повідомив, що йому на картку перекажуть гроші. Коли він дізнався, що отримав на картку гроші, підійшов до супермаркету «АТБ», що на вул. Гудименко в м. Запоріжжя, де в банкоматі зняв з рахунку близько 1500 грн. (точну суму не памятає), зателефонував ОСОБА_2 На таксі до супермаркету «АТБ» втрьох приїхали ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Він віддав гроші ОСОБА_1 чи ОСОБА_2, не памятає кому особисто. На рахунку у нього залишилося близько 60-80 грн., на що хлопці йому сказали, щоб цей залишок він залишив собі. Потім хлопці втрьох також поїхали на таксі.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що він 9 листопада 2015 року чергував в церкві, близько 19 години отець ОСОБА_9 вийшов з церкви і поїхав на машині марки РЕНО, номеру не знає. Близько 22.00-22.30 годині приїхали працівники поліції, і запитали, що він може сказати про отця ОСОБА_9, від них він дізнався, що отця ОСОБА_9 пограбували, деталі грабежу йому невідомі. Додав, що отця ОСОБА_9 ОСОБА_9 він знає багато років,як душевну, начитану людину, знає, що той мешкає в Хортицькому районі.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є його друзями, ОСОБА_1 він не знає. Ввечері 09 листопада 2015 року він гуляв разом з ОСОБА_22 в Хортицькому районі в м. Запоріжжя. Йому подзвонив ОСОБА_2 і попросив продиктувати номер його банківської карти, на що він відповів відмовою, але повідомив, що зі згоди ОСОБА_22 може продиктувати номер картки останнього. За згодою ОСОБА_10В він продиктував номер картки та пояснив, картка та речі ОСОБА_10 інколи знаходяться у нього дома. Ввечері він віддав картку ОСОБА_10 і пішов з ним гуляти. ОСОБА_10 хтось зателефонував, він бачив, як ОСОБА_22 відійшов і бачив, як він знімав гроші біля супермаркету «АТБ». Рядом з ним було дві людини, один з них був схожий на ОСОБА_2 Потім ОСОБА_10 повідомив йому, що хлопцям віддавав гроші, які йому раніше перерахували на картку. Після цього у ОСОБА_10 появилися гроші, на які він запропонував купити пиво.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що 09.11.2015 року він знаходився у ігротеці з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 запропонував йому за оплату зустрітися з людиною нетрадиційної орієнтації батюшкою, номер телефону даної людини отримав від ОСОБА_1, який просив узнати інформацію про орієнтацію цього чоловіка, яку в подальшому можливо було використати проти нього. Він зі свого телефону подзвонив чоловіку, з яким домовився про зустріч. Зустрілися вони на зупинці «Універсам» в Хортицькому районі м. Запоріжжя близько 18-19 години. Чоловіку було близько 45 років, повної статури, на чому той приїхав на зустріч йому невідомо. Чоловік запропонував поїхати в балку, але спочатку вони пішли до кіоску, який розташований біля школи № 49 в м. Запоріжжя, де вони пили каву, спілкувалися. Він бачив, що за ними спостерігають ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Чоловік розповідав, що на протязі пяти років його дівчата не інтересують, що він займається бізнесом, також і йому запропонував займатися бізнесом. Потім чоловік запропонував йому гроші за інтимні послуги з ним, на що він відмовився, запропонував прогулятися по району, поспілкуватися. Далі цей чоловік пішов в парк «Поколінь» в туалет, повернувшись, чоловік почав до нього приставати, почав торкатися, тягнув за руку, пропонував поїхати в балку. Свідок ОСОБА_16 зазначив, що він мав лише поспілкуватися з чоловіком, довести до місця, де буде темніше, та повинен був подзвонити, щоб ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали можливість поспілкуватися з батюшкою. Потім ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були зустріти чоловіка з ним та поспілкуватись. Свідок ОСОБА_16 вказав, що вважав тоді, що вони лише повідомлять цього чоловіка, що він не правий. Даний свідок також зазначив, що ОСОБА_18 побачив, як чоловік торкається свідка, тягне за руку, підбіг рятувати, наніс один удар чоловіку рукою в обличчя. Чоловік впав, втратив свідомість, почав хропіти. ОСОБА_3 і ОСОБА_1 теж підбігли до них, коли вже батюшка лежав на землі. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом забирали майно чоловіка: гаманець, годинник, телефон, сумку, яку річ кожний з них забирав не памятає. Бачив, як ОСОБА_3 забирав годинник з руки чоловіка. Весь цей час батюшка був без свідомості. Він особисто лише стояв поруч. Коли батюшка почав приходити до свідомості, хтось запропонував бігти і всі розбіглися, він побіг додому. Куди побігли ОСОБА_1 і ОСОБА_2 йому невідомо. ОСОБА_3 спочатку біг разом з ним, а потім побіг додому. Вночі до нього додому приїхав ОСОБА_1 і дав йому 400 грн. за те, що він спілкувався з батюшкою. Про плани нападу на чоловіка його не повідомляли. Про угон автомобіля, який належав потерпілому ОСОБА_25 йому стало відомо від працівників поліції. Коли він йшов на зустріч з потерпілим ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно за ним наглядали та знаходилися в полі його зору. Вони втрьох знали куди він іде і для чого. З ОСОБА_1 він познайомився за тиждень до події, той пропонував йому роботу. З ОСОБА_3 він познайомився за рік до події. Вказівки давав йому лише ОСОБА_1 Вважає, що домовленості між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_12 знає давно. В серпні 2015 року він вийшов близько о 20.00 год. з дому до нічного кіоску на зупинку по пр. Радянському в м. Запоріжжі. Ззаду його хтось похлопав, повернувшись, побачив свого знайомого ОСОБА_12, був здивований, оскільки той мешкає в іншому районі. Сталася між ними формальна розмова друзів, які давно не бачилися. У нього в руці був пакет з простирадлом, на питання, що в пакеті, він відповів «неважно». Повернувшись направо, побачив, що до нього підійшов чоловік, який відрізнявся він осіб, які спілкуються з ОСОБА_12 Це був чоловік з темним волоссям, з борідкою, стильно одягнутий: сорочка, брюки, туфлі. У нього була сумка чорного кольору через плече, розмір сумки не памятає. Цей чоловік став позаду ОСОБА_12 та не подав йому руку, що не характерно для чоловіків. Не памятає, чи був годинник на руці незнайомого.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показала, що вона працює експертом-оцінювачем в ломбарді по вул.. Гудименко, 16 в м. Запоріжжі.. Два роки назад восени, зранку (дату не памятає) до ломбарду прийшли два молодих хлопця і заклали золотий ланцюжок і мобільний телефон «Моторола» за документом на прізвище ОСОБА_2. Вагу ланцюжка не памятає. Розмір виплачених коштів не памятає. Вказані речі були вилучені працівниками міліції. Робоче місце обладнане віконцем, скло не тоноване, через нього все гарно видно. Хлопці були одягнуті в куртки-ветровки темного кольору з капюшонами. Зазначила, що саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приходили до ломбарду та вказала на них в залі судового засідання.

Свідок ОСОБА_28, викликаний за клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні показав, що він разом з дружиною ОСОБА_29, яка на даний час тяжко хворіє, був запрошений працівниками міліції в якості понятих, дату не памятає, алкоголь не приймав до слідчої дії слідчого експерименту. Привезли співробітники міліції на автомобілі спочатку одного хлопця, який пояснював та показував події, потім другого привезли, який також розповідав. Хлопці розповідали, що якогось хлопця нагнули, пару раз вдарили, забрали у нього гроші, потім пішли до нього додому , де також забрали гроші. В протоколі розписався на місці, читав протокол, все було правильно. Не звернув увагу, чи був хлопець в кайданках. Під час проведення слідчого експерименту, вони заходили до ліфту, підходили до квартири. Здійснювалась відео зйомка під час слідчого експерименту. На пропозицію суду, підтвердив, що підписувався особисто він в протоколі та його дружина. В протоколі все вірно було зазначено, зауважень до протоколу з його боку не було.

Крім показів потерпілих та свідків, судом досліджені письмові докази, що підтверджують вину обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а саме:

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11 грудня 2015 року та фото таблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_12, за яким свідок ОСОБА_12 у присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29, детально пояснював обставини спілкування 02.08.2015 року з потерпілим ОСОБА_8, вказував місце події та пояснив, що саме ОСОБА_1 зняв з плеча потерпілого чоловічу сумку та з руки годинник, вимагав з потерпілого 15000 грн. за нерозповсюдження відносно останнього інформації та потерпілий за місцем проживання передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000 грн.;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11 грудня 2015 року та фото таблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_13, за яким свідок ОСОБА_13, у присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29, детально пояснював обставини спілкування 02.08.2015 року з потерпілим ОСОБА_8, вказував місце події та пояснив, що саме ОСОБА_1 зняв з плеча потерпілого чоловічу сумку та з руки годинник, вимагав з потерпілого 15000 грн. за нерозповсюдження відносно останнього інформації та потерпілий за місцем проживання передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000 грн.;

-за протоколом проведення слідчого експерименту від 14 грудня 2015 року та фото таблицею до нього, потерпілий ОСОБА_8 вказує на місце, де його наздогнав 02.08.2015 року ОСОБА_30 та детально розповів і показав, в якому положенні він знаходився, коли у нього ОСОБА_1 забирав сумку та годинник;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 23 грудня 2015 року та фото таблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_16, за яким свідок детально пояснював обставини спілкування 09.11.2015 року з потерпілим ОСОБА_9, вказував місце події та пояснив, що в парку «Поколінь» до потерпілого підійшли ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Показав, яким чином ОСОБА_2 наніс удар ліктем в обличчя потерпілого, від якого останній впав на землю, після чого ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відібрали майно у потерпілого;

-за протоколом огляду предметів від 21.12.2015 року оглянуто договір про надання фінансового кредиту № 412-000011277 від 02.10.2015, Кредитодавець «ПТ « Климчук і Компанія «Ломбард Капитал» м. Бердянськ пр. Праці/вул.Доміна, буд.35/50 в особі оцінювача ОСОБА_31, Позичальника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_11, який мешкає в АДРЕСА_1, паспорт: СЮ 281836, виданий Хортицьким РВ у м. Запоріжжі. Предмет закладу: годинник «Atlantik», сума кредиту 100 грн.;

-протоколом огляду предметів від 10.12.2015 року оглянуто простирадло, яке брав ОСОБА_12, коли йшов на зустріч з ОСОБА_8 та яке йому дав ОСОБА_13

-за розпискою від 10.12.2015 року, ОСОБА_13 отримав в кабінеті у слідчого простирадло, яке залишив на відповідальне зберігання;

-протоколом огляду предметів від 12.12.2015 року, а саме оглянуто CD-R диск, на якому записано розмову жінки і чоловіка. Даний диск було прослухано в судовому засіданні, свідок ОСОБА_21 підтвердила, що це саме вона розмовляє з ОСОБА_1;

-згідно висновку експерта ЗНДЕКЦ № 2493 від 07.12.2015 року, вартість наручного годинника «Orient», який належить потерпілому ОСОБА_9 станом на 09.11.2015 року може складати 1360,26 грн.;

-згідно висновку експерта ЗНДЕКЦ № 2492 від 07.12.2015 року, вартість мобільного телефону «Motorola MB 860», який належить потерпілому ОСОБА_9 станом на 09.11.2015 року може складати 1086 гривень 66 копійок;

-згідно протоколу огляду предметів та фото таблицею до нього від 24 листопада 2015 року, в присутності свідка ОСОБА_32, оглянуто ділянку біля зупинки транспорту «Космічна» в м. Запоріжжі, де на відстані 10 метрів від зупинки, припаркований автомобіль НОМЕР_2;

-згідно додаткового протоколу огляду предметів від 25.11.2015 року, а саме автомобіля НОМЕР_2, виявлено пошкодження правої пасажирської двері автомобіля у виді вмятини;

-згідно протоколу огляду від 12.11.2015 року приміщення компютерного клубу «ХХХ» та фото таблицею до нього за участю обвинуваченого ОСОБА_3В, оглянуто компютерний клуб «ХХХ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, 16-а, та обвинуваченим ОСОБА_3 вказано на компютер під №9, за яким ОСОБА_1 09.11.2015 року близько 0 17 годині в соціальних мережах спілкувався з чоловіком, з яким в подальшому була призначена зустріч в районі зупинки «Універсам» для отримання наживи;

-згідно протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2015 року за участю свідка ОСОБА_27, за яким остання на фото під № 3 впізнала хлопця, а саме: ОСОБА_2, як особу, яка приїхала 10.11.2015 року з іншим хлопцем до ломбарду і заклала мобільний телефон «Motorola MB 860» і золотий ланцюжок;

-згідно протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 12.12.2015 року за участю свідка ОСОБА_27, за яким остання на фото під № 1 впізнала хлопця, а саме: ОСОБА_1, як особу, яка приїхала 10.11.2015 року до ломбарду заклала мобільний телефон «Motorola MB 860» в корпусі чорного кольору за грошові кошти у розмірі 500 грн.;

-згідно протоколу огляду предметів від 19.12.2015 року, за додатковою угодою до договору фінансового кредиту № 00000856 від 10.11.2015. Кредитодавец: «Ломбард «Діамант плюс» Код: 30199035 м. Запоріжжя, вул. Гудименко, 16 в особі ОСОБА_27, Позичальник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12, який мешкає в АДРЕСА_2, паспорт : СЮ 270952 виданий 21.08.2012р. Хортицьким РВ у м. Запоріжжі,.

Предмет закладу: ланцюжок: Золото 585 , вага 5,5000 , сума оцінна 2563 грн. , сума кредиту 2401грн. 53 коп;

Додаткова угода до договору фінансового кредиту № 00000858 від 10.11.2015.

Кредитодавець: «Ломбард «Діамант плюс» Код: 30199035 м. Запоріжжя, вул. Гудименко, 16 в особі ОСОБА_27, Позичальник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12, який мешкає в АДРЕСА_2, паспорт : СЮ 270952 виданий 21.08.2012 р. Хортицьким.РВ у м. Запоріжжі.

Предмет закладу: мобільний телефон «Motorola MB 860» сума оцінна 538 грн., сума кредиту 500 гр. 00 коп.

- згідно листа ПТ «Дяченко, Скрипка Ломбард ЮК « Демос» в якому зазначено, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12, який мешкає в АДРЕСА_2, заклав по ДФК № 0502/78069 від 09.11.2015 року ювелірний вироб (хрестик), золото 585 проба, вагою 2,07 гр. терміном на 7 днів. Сума кредиту 870 гривень;

- згідно протоколу огляду речей від 12.11.2015 року та фото таблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_27О в ломбарді «Діамант» по вул.. Гудименко, 16 в м. Запоріжжі оглянуто та вилучено: мобільний телефон «Motorola MB 860» в корпусі чорного кольору, золотий ланцюжок 585 проби довжиною 60 см;

- згідно протоколу огляду предметів від 19 грудня 2015 року, предметами огляду являються документи на автомобіль та інші речі:

- квитанція ПАТ КБ «Приват Банк» №8145.718.2 від 23.06.2010 на суму 98287 гривень та квитанція № 8145.718.3, від 23.06.2010 на суму 196 гривень 57 копійок.

-видаткова накладна № РН - 0000148 від 24.06.2010 р , на автомобіль «RENAULT LOGAN» YF I LSRAA 43347558, вартість 81905.84 грн. без ПДВ, ПДВ 16381.16 грн., всього 98287.00 грн.

-рахунок - фактура № СФ-0000213 від 23.06.2010 р. на автомобіль «RENAULT LOGAN» YF I LSRAA 43347558 вартістю 98287.00

-акт приймання передачі сторона ТОВ «авто-Р» « продавець » в особі директора автосалону - ОСОБА_33, друга сторона « Покупець» ОСОБА_34.

-договір №230610/01 (купівлі-продажу автомобіля) на 4арк.

-золотий ланцюжок, проба золота 585, довжина ланцюжка 60 сантиметрів, плетіння картьє, із застіжкою, вага 5,5 гр.

-упаковка з телефону «Motorola MB 860» в якій знаходиться товарний чек № 910039 від 12.012.2013 року на мобільний телефон «Motorola MB 860» вартістю 2030 гривень, імеі: 356381042606057.

-мобільний телефон «Motorola МВ 860», в корпусі чорного кольору, імеі: 356381042606057. Імеі :356381042606057 мобільного телефону збігається з імеі який зазначений на коробці мобільного телефону, наданій ОСОБА_9

-годинник наручний «Огіепt», годинник має круглий чорний циферблат, маркувальні позначення золотистої фарби. Скло годинника має невеликі потертості. Ремінець годинника шкіряний, коричневого кольору.

Згідно даного протоколу огляду потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що всі предмети, які оглянуті, належать йому і були викрадені у нього;

-згідно висновку експерта № 4666 від 20.11.2015 року, синці у внутрішнього кута лівого ока з переходом на нижню повіку, в потиличній області в центрі, в лівій тім'яній області у ОСОБА_9 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження;

-згідно висновку експерта № 4667-д від 20.11.2015 року, виникнення ушкоджень у ОСОБА_9 можливе при любому взаєморозташуванні потерпілого відносно нападаючого за умови доступності зон ушкоджень. Вважає, ОСОБА_9 нанесено не менше 3-х травматичних впливів;

-згідно протоколу огляду предметів від 19 грудня 2015 року, а саме трьох знімків, які були надані ПАТ КБ «Приват Банк» на особу, яка провела банківську операцію по зняттю готівки 10.11.2015 року в банкоматі, розташованому по вул. Задніпровська, 25 в м. Запоріжжя, за якою з банківської карти, викраденої у ОСОБА_9 були переведені грошові кошти на банківську карту № 5168755623388606, яка належить ОСОБА_10 та за якими на знімку № 1 ОСОБА_10 стоїть перед банкоматом і з внутрішньої кишені куртки достає банківську картку; на знімку № 2 ОСОБА_10 проводить банківську операцію; на знімку № 3 ОСОБА_10 після проведення банківської операції кладе в кишеню куртки банківську карту;

-згідно протоколу огляду предметів від 19.12.2015 року та фотознімків до нього, за випискою відділення ПАТ КБ «Приват Банк» по банківському рахунку № 5168755623388606 на імя ОСОБА_10 10.11.2015 року зараховано переказу на карту 1800 грн, 10.11.2015 року - зняття готівки в банкоматі: Супермаркет «АТБ», м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 25, сума 1715 грн. 35 коп., залишок на рахунку 84,65 грн., 10.11.2015 року зняття готівки в банкоматі «Індустріалбанк» в сумі 80,80 грн., залишок 03.85 грн. За випискою відділення ПАТ КБ «Приват Банк» по банківському рахунку № 5211537429133783 на імя ОСОБА_34, 10.11.2015 року на рахунку сума грошових коштів 1895,92 грн., переказ з карти в сумі 1895, 92 грн., з них 72,92 грн. комісія;

-за протоколом огляду місця події від 19.11.2015 року та долученою до нього таблицею, оглянута ділянка місцевості по вул. Будьонного в м. Запоріжжі, де на проїзній частині дороги ОСОБА_9 показує місце де стояв належний йому автомобіль НОМЕР_2

-- за протоколом огляду предметів від 09.11.2015 року, між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 велась переписка на сайті, в ході якої вони домовились про зустріч для інтимних стосунків;

-- згідно розписки від 30.11.2015 року потерпілий ОСОБА_9 отримав в Хортицькому ВП автомобіль НОМЕР_4 і ключі від автомобіля на відповідальне зберігання.

Таким чином, оцінивши в сукупності дослідженні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень встановлена повністю. Також у суду не має підстав не довіряти поясненням потерпілих та свідків, які в судовому засіданні давали послідовні пояснення, були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, причин обумовлювати потерпілими та свідками обвинувачених судом не встановлено. Дану позицію обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності.

Версія обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що потерпілий ОСОБА_9 не втрачав свідомість після нанесеного ним удару повністю спростовується поясненнями самого потерпілого, який зазначив, що втратив свідомість після нанесеного удару, не бачив коли і як у нього зникли його речі. Підстав не довіряти поясненням потерпілого у суду не має. Також дана версія обвинуваченого ОСОБА_2 спростовується поясненнями обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_16, які в судовому засіданні також підтвердили, що потерпілий втрачав свідомість після нанесеного удару, а також матеріалами судово-медичної експертизи №4666.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1, що він спілкувався з потерпілим ОСОБА_9 після отриманого тим удару від ОСОБА_2, та потерпілий добровільно віддав їм речі та сам перерахував гроші, спростовується поясненнями самого потерпілого, обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які пояснили, що знімали речі з потерпілого, свідок ОСОБА_16 також показав, що обвинувачені знімали речі з потерпілого, який лежав на землі без свідомості. Крім того, свідок ОСОБА_22 пояснив, що саме ОСОБА_1 йому телефонував та повідомляв, що на його картку будуть переказані гроші, які в подальшому, після зняття зі своєї банківської карти він особисто віддав саме ОСОБА_1, що також спростовує покази ОСОБА_1, який зазначив, що не знає ОСОБА_10

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1, що він не користувався автомобілем потерпілого ОСОБА_9 спростовується показами обвинуваченого ОСОБА_2, який показав, що саме ОСОБА_1 взяв ключі від автомобіля потерпілого, сів за кермо автомобіля, та вони разом поїхали в сторону міста, де у дворах будинків залишили зазначений автомобіль.

Крім того, доводи обвинуваченого ОСОБА_1, що речі потерпілого в ломбард він не закладав, спростовуються поясненнями ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_27, яка є працівником ломбарду та особисто бачила ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які здавали до ломбарду речі потерпілого та протоколами предявлення осіб для впізнання за фотознімками, за якими свідок впізнала обвинувачених. Також дані доводи обвинуваченого спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме договорами та квитанціями з ломбардів, в яких зазначено прізвище ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як осіб, які закладали речі потерпілого.

Одночасно суд не приймає до уваги показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_20, свідка ОСОБА_12, в тій частині, що під час спілкування потерпілого ОСОБА_8 і обвинуваченого ОСОБА_1 не було погроз та вимагань з боку останнього на адресу потерпілого та розмов про гроші; свідка ОСОБА_13 в частині того, що потерпілий ОСОБА_8 добровільно віддав речі обвинуваченому ОСОБА_1, оскільки їх показання в цій частині (щодо проміжку часу, протягом якого це тривало, змісту розмови) є плутаними та суперечливими і свідки не змогли чітко пояснити, що саме вони робили чи про що розмовляли під час вказаних подій. Також суд враховує існуючідружні відносини між обвинуваченим і свідками, та вважає, що останні підтримали вибрану позицію обвинуваченого. Крім того, дані показання свідків спростовуються вищенаведеними доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні.

До доводів обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо необхідності кваліфікації їх дій за ст.186 КК України а не за ч.2 ст.187 КК України за епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9 суд ставиться критично та розцінює їх виключно як позицію захисту, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних та досліджених у кримінальному провадженні доказів, які є чіткими, логічними і послідовними та такими, що доповнюють один одного. Посилання сторони захисту на необґрунтованість сторони обвинувачення щодо застосування до потерпілого насильства, що є небезпечним для його життя та здоровя, танедостовірність як доказу висновків судово-медичних експертиз, суд вважає неприйнятними з огляду на таке.

Під нападом застаттею 187 ККслід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

З об'єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад може бути як відкритим, так і таємним. Напад органічно пов'язаний із фізичним або психічним насильством, яке при розбої має так званий інструментальний характер - виступає способом заволодіння майном або його утримання.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад - заволодіння чужим майном.

З досліджених під час судового слідства доказів суд робить висновок про повну доведеність обєктивної та субєктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України в діях обвинувачених.

Так, їх дії були узгодженими та спрямованими саме на напад із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпілого з метою заволодіння його майном, на що вказують їх злагоджені дії, а саме: попередня домовленість між обвинуваченими про місце зустрічі з потерпілим та нападу на нього, раптовий, несподіваний напад для потерпілого та спричинення йому тілесного ушкодження, небезпечного для здоровя під час нападу, негайне вилучення майна потерпілого, доки той перебував без свідомості.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 4666 від 20.11.2015 року, синці у внутрішнього кута лівого ока з переходом на нижню повіку, в потиличній області в центрі, в лівій тім'яній області у ОСОБА_9 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 4667-д від 20.11.2015 року, виникнення ушкоджень у ОСОБА_9 можливе при любому взаєморозташуванні потерпілого відносно нападаючого за умови доступності зон ушкоджень. ОСОБА_9 нанесено не менше 3-х травматичних впливів;

При перевірці та оцінці даних доказів судом встановлено, що про наявність таких тілесних ушкоджень потерпілий зазначав з початку досудового розслідування, та вони були обєктивно встановлені висновками судово-медичних експертиз які досліджувались судом, та отримані на підставі обєктивних даних.

Суд констатує, що заподіяні потерпілому легкі тілесні ушкодження, є наслідком застосування насильства, яке розцінюється як небезпечне для життя та здоровя особи і відповідно є кваліфікуючою ознакою обєктивної сторони ч. 2 ст.187 КК України.

Як вбачається з розяснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування законодавства, які містяться в п.9постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» небезпечне для життя чи здоров'я насильство (стаття187, частина третя статті189 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Суд встановив, що насильницькі дії, вчинені обвинуваченими відносно потерпілого ОСОБА_9С , були небезпечними для його життя та здоровя в момент заподіяння, зважаючи на характер їх дій, завдання останньому удару зокрема в область голови.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_4 щодо недоведення вини ОСОБА_1 з боку обвинувачення, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій фактів.

Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винність обвинувачених ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів, які в свою чергу достатні для ухвалення по даному кримінальному провадженню обвинувального вироку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує зач. 1 ст. 186 КК України яквідкрите викрадення чужого майна (грабіж); за ч. 2 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене повторно; за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій),вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, яке завдало значної матеріальної шкоди, вчинене повторно.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій),вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, яке завдало значної матеріальної шкоди, вчинене повторно.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 зач. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій),вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, щире каяття у вчиненому, визнання своєї провини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховуєхарактер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які закон відносить до тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, обставини справи, думку потерпілого ОСОБА_9 щодо призначення суворого покарання відносно ОСОБА_1, дані про обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, не працюючого, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно; на обліках у психіатричній лікарні та наркологічному диспансері не перебуває, за короткий проміжок часу скоїв декілька злочинів, відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, вік обвинуваченого, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК, з конфіскацією ? частини належного йому майна, оскільки вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховуєхарактер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які закон відносить до тяжких злочинів, обставини справи, думку потерпілого ОСОБА_9 щодо призначення суворого покарання відносно ОСОБА_2, дані про обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин, на час розгляду кримінального провадження офіційно працевлаштованого, офіційно не зареєстрованого, на обліках у психіатричній лікарні та наркологічному диспансері не перебуває, відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України, з конфіскацією ? частини належного йому майна, із застосуванням ст. 71 КК України, оскільки зазначені кримінальні правопорушення обвинувачений скоїв під час перебування на іспитовому строку, призначеного вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 06 травня 2015 року, оскільки вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів. Підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 положень ст.69 та ст.75 КК України судом не встановлено. Визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї провини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в промові під час останнього слова обвинуваченого, суд не приймає до уваги, вважає, що таким чином обвинувачений намагається уникнути більш тяжкого покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховуєхарактер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які закон відносить до тяжких злочинів, обставини справи, думку потерпілого ОСОБА_9 щодо призначення відносно ОСОБА_3 покарання на повязаного з позбавленням волі, дані про обвинуваченогоОСОБА_3, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності,має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, на обліках у психіатричній лікарні та наркологічному диспансері не перебуває, офіційно працевлаштованого, сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдану матеріальну шкоду, мешкає разом з матірю, яка є інвалідом ІІІ групи, суд дійшов висновку про призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст. 187 КК України, та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у місцях позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст. 77 КК України, у зв'язку із звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання, відповідно до ст. 75 КК України, судом не застосовується додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Долю речових доказів вирішити відповідно дост. 100 КПК України.

Судом також розглянуто цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення солідарно з обвинувачених на його користь матеріальної шкоди у розмірі 6643,36 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи, що обвинуваченими відшкодовано матеріальну шкоду потерпілому, цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди не підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з обвинувачених на його користь моральної шкоди у розмірі 50000 грн. суд виходить з наступного.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка завдала її, при наявності її вини. Відповідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При вирішенні питання про розмір моральної шкоди, заподіяний обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_9, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує роз'яснення п. 4, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Враховуючи моральні страждання потерпілого від скоєних відносно нього кримінальних правопорушень з боку обвинувачених, суд вважає цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому у розмірі 50 000 грн. є завищеним і підлягає частковому задоволенню з урахуванням дій кожного обвинуваченого відносно потерпілого та приходить до висновку щодо стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 3000 грн. з кожного, та стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3 у розмірі 1000 грн.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 1288,98 грн. за залучення експертів при проведенні товарознавчих та авто-товарознавчої експертиз.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що експертизи було проведено експертами спеціалізованої державної установи НДЕКЦ ГУМВС України в Запорізькій області, витрати підлягають відшкодуванню у якості процесуальних витрат з обвинувачених.

Керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 189 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст.187 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією ? частини належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносноОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання з 08 грудня 2015 року.

У відповідності до ч. 5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 08.12.2015 року по 20.06.2017 року включно, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Зарахувати у строк відбування покарання строк затримання ОСОБА_1 з 12.11.2015 року по 13.11.2015 року, згідно протоколу затримання від 12.11.2015 року, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст.187 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією ? частини належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання, призначене вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 06 травня 2015 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту скасувати.

Взяти ОСОБА_2 під варту в залі судового засідання.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання - з 24 жовтня 2017 року.

У відповідності до ч. 5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 11.11.2015 року по 23.09.2016 року включно, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання із урахуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного йому покарання, якщо він протягом випробувального строку 3 (трьох) років - не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обовязки: періодичноз'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню не обраний.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення солідарно з обвинувачених на його користь матеріальної шкоди у розмірі 6643,36 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000 грн. задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 3000 ( три тисячі ) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 1000 (одну тисячу) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази:

- покривало, передане на відповідальне зберігання свідку ОСОБА_13, після набрання вироком законної сили залишити йому за належністю;

- договір фінансового кредиту № 412-000011277, диск CD-R з аудіозаписом, переписка між ОСОБА_1 та ОСОБА_9, роздруківки виписок з банківських рахунків № 5168755623388606 та №5211537429133783, 3 знімки відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», кредитні договори № 00000856 від 10.11.2015 та № 00000858 від 10.11.2015 року, після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль НОМЕР_2, сім-карту оператора «Київстар», документи купівлі-продажу автомобіля«RENAULT LOGAN», товарний чек на мобільний телефон«Motorola MB 860», мобільний телефон «Motorola MB 860», золотий ланцюжок, годинник «Orient», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_9, після набрання вироком законної сили залишити йому за належністю.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні авто-товарознавчої експертизи та при проведенні товарознавчих експертиз у розмірі 429,66 грн., з кожного.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Комунарского районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова