Ухвала суду № 69878608, 27.10.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.10.2017

Справа № 320/8002/17

Провадження № 1-кс/320/2821/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2017 року Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Міщенко Т.М.,

при секретарі Макаренко В.В.,

за участю прокурора Фурманенко М.В.,

слідчого Бардашевського Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 30.09.2008 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі. 23.06.2009 переглянуто вирок суду та призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. 30.10.2015 звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 2 роки 4 місяці 8 днів;

по матеріалам кримінального провадження за № 12017080140001426 від 24.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

27.10.2017 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя строком на 60 днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що 23.03.2017, приблизно о 19 годині 50 хвилин, знаходячись поблизу автомийки «Схід» за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 2, ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої, наздогнав потерпілу ОСОБА_4 Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел, застосовуючи насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, штовхнув ОСОБА_4 в спину, від чого остання впала на землю, та наніс їй множинні удари руками в область голови та тулуба, чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження синці, садна, травматичний набряк м'яких тканин голови, синці грудної клітини, лівого надпліччя, рук, лівої ягодніци, травматичний набряк м'яких тканин, садна лівої кисті, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження. Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_4 - жіночу шкіряну сумку чорного кольору марки «Майкс Корс», вартістю 5 300 гривень, в якій знаходилось:

-гаманець чорного кольору, вартістю 100 гривень;

-грошові кошти в сумі 100 гривень;

-косметичні вироби, зарядний пристрій, металеві ключі, брелок, банківські картки «ПриватБанку» та «Схід», які матеріальної цінності не представляють.

Відразу після цього ОСОБА_1 з викраденим майном втік з місця вчинення злочину, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 5 500 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 наступні: протокол допиту потерпілоъ ОСОБА_4 від 24 березня 2017 року; висновок експерта № 146; протокол предявлення особи для впізнання від 26 жовтня 2017 року; повідомлення про підозру ОСОБА_1

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення умисного злочину, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, діючи з корисливих мотивів, вчинив умисний тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років. Офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, що свідчить про те, що вчинення корисливих злочинів є єдиним джерелом доходів підозрюваного ОСОБА_1, тому перебуваючи на свободі може знову вчинити корисливий злочин. Крім того, ОСОБА_1, будучи звільненим з місць позбавлення волі умовно-достроково, знову вчинив умисний корисливий злочин, що свідчить про те, що він перебуваючи на свободі і надалі буде вчиняти кримінальні правопорушення.

Крім того встановлено, що ОСОБА_1 неодружений, дітей не має, зареєстрований за місцем мешкання своєї сестри, однак проживає там періодично, тобто стійкі соціальні звязки у нього відсутні.

Вказані обставини вказують, що існують ризики того, що ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінального переслідування за злочини, в яких він підозрюється, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, та продовжити свою злочинну діяльність, буде незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чиною; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім наявності підстав, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, 26.10.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні №12014080140001426, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2017 року.

Слідчий вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

-при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів та покарання, яке передбачене санкцією вказаних злочинів, особу підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

-враховуючи те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, беручи до уваги майновий стан підозрюваного, застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, неможливе.

У звязку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш мякого, ніж взяття під варту строком на шістдесят днів.

На підставі ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до вимог ст.108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали зазначене клопотання в повному обсязі та додали, що запобігти зазначеним ризикам при застосуванні інших більш мяких запобіжних заходів неможливо. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважають доцільним застосувати до підозрюваного вищевказаний запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнавав себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, зазначив, що такого більше не повториться.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши слідчого, прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дане клопотання носить обґрунтований характер та підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017080140001426, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2017 року, копіями матеріалів кримінального провадження.

26.10.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, якими слідчим обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному ОСОБА_1 27.10.2017, о 10 год. 50 хв.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 будучи раніше судимим за вчинення умисного злочину, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, діючи з корисливих мотивів, вчинив умисний тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років. Офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, що свідчить про те, що вчинення корисливих злочинів є єдиним джерелом доходів підозрюваного ОСОБА_1, тому перебуваючи на свободі може знову вчинити корисливий злочин. Крім того, ОСОБА_1, будучи звільненим з місць позбавлення волі умовно-достроково, знову вчинив умисний корисливий злочин, що свідчить про те, що він перебуваючи на свободі і надалі буде вчиняти кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 неодружений, дітей не має, зареєстрований за місцем мешкання своєї сестри, однак проживає там періодично, тобто стійкі соціальні звязки у нього відсутні. Вказані обставини вказують, що існують ризики того, що ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінального переслідування за злочини, в яких він підозрюється, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, та продовжити свою злочинну діяльність, буде незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обовязків, передбачених ст.194 КПК України відсутні.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чиною;

-вчинити інше кримінальне правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.

Таким чином слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя, строком на 60 днів.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, який не має офіційного місця роботи, в звязку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, підозру у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; утримуватися від спілкування із свідками; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя строком на 60 днів - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Запорізькому СІЗО-10, строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту затримання, а саме з 27 жовтня 2017 року з 15-00 год.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 26 грудня 2017 року до 15-00 год.

Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 32000 (тридцять дві тисячі) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок № 37319085001205, відкритий ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу вказати ПІБ підозрюваного, зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

-утримуватися від спілкування з свідками;

-докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 грудня 2017 року до 15-00 год.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: