Ухвала суду № 69878063, 19.10.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/1171/16-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

19.10.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді Стана І.В.,

суддів Марчука О.П., Феєра І.С.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду: прокурорів Гарапко Т.Ф.,

ОСОБА_2, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, захисників адвокатів ОСОБА_6 та

ОСОБА_7,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання, які подали адвокат ОСОБА_6 та прокурор Сирохман Л.І., у кримінальному провадженні № 11-кп/777/355/17, за апеляційними скаргами, які подали прокурор Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_8, адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець смт. Міжгіря, вул. Набережна, 25, Закарпатської області, громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, учень 2-го курсу Міжгірського професійного ліцею, раніше неодноразово судимий, і, зокрема, згідно вироку Міжгірського районного суду від 02.09.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців і на підставі ст. ст. 75, 104 цього Кодексу звільнений від його відбування з випробуванням з іспитовим строком два роки,

визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 30 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено покарання у виді арешту на строк 45 діб.

На підставі ст. 71 та п. п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 й остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців 15 днів;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець смт. Міжгіря, вул. Гренджі-Донського, 10, Закарпатської області, громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, учень 2-го курсу Міжгірського професійного ліцею, судимий згідно вироку Міжгірського районного суду від 02.09.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і на підставі ст. ст. 75, 104 цього Кодексу звільнений від його відбування з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців,

визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 20 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначено покарання у виді арешту на строк 45 діб.

На підставі ст. 71 та п. п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 й остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць 15 днів;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець смт. Міжгіря, вул. Ольбрахта, 16 / 16, Закарпатської області, громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, учень 1-го курсу Міжгірського професійного ліцею, не судимий,

визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 102 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 6 місяців.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, і своєю поведінкою доведе виправлення.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без зміни і визначено строк дії запобіжного заходу до 23.06.2017, включно.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання зараховано строк застосованого щодо них у межах даного кримінального провадження попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі за період з 23.01.2017 до набрання вироком законної сили.

Згідно вироку, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

30 жовтня 2016 року приблизно о 03-й годині, неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у період іспитового строку, та неповнолітній ОСОБА_5, за попередньою змовою, групою осіб, умисно, таємно, повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом крадіжки, розбили каменем вікно автомобіля марки «Рено-Кліо» сірого кольору, чеської реєстрації 3AS 18-31, що був припаркований по вул. Воззєднання в смт. Міжгіря Закарпатської області, і яким користується гр. ОСОБА_9, і з багажного відділення викрали бензопилу марки «Штіль-362» вартістю 2861,25 грн. та набір головок з трищотками вартістю 408 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3269,25 грн..

05 січня 2017 року приблизно о 21-й годині 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_4, у період іспитового строку, біля входу в кафе «Каштан», безпричинно, у присутності сторонніх осіб, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, у громадському місці пристав до гр. ОСОБА_10, де виражаючи особливу зухвалість, умисно, почав штовхати його руками в область грудей, після чого кулаком правої руки наніс чотири удари в область голови, від яких останній упав на землю, у результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах волосистої частини голови в тімяній ділянці та садна із синцем по периферії на шкірних покривах чола зліва, які відповідно до висновку експерта № 7 від 11.01.2017 виникли від дії твердих, тупих предметів по ударному механізму дії і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоровя.

10 січня 2017 року приблизно о 19-й годині, неповнолітній ОСОБА_3, у період іспитового строку, знаходячись у кафе «Зорепад», що розташоване по вул. Синевирській, 3, у смт. Міжгіря Закарпатської області, безпричинно, у присутності сторонніх осіб, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, у громадському місці пристав до гр. ОСОБА_11, і дючи з особливою зухвалістю, умисно, кулаком правої руки наніс йому два удари в область голови та обличчя, впавши разом із ним на підлогу, наніс ще декілька ударів кулаками в область голови, у результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ушитої рани на волосистій частині голови й тімяній ділянці по центру, які відповідно до висновку експерта № 19 від 09.01.2017 виникли від дії тупих, твердих предметів по ударному механізму дії й які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розладу здоровя. Указані дії ОСОБА_3 призвели до припинення роботи кафе «Зорепад» та переривання відпочинку його відвідувачів.

В апеляційних скаргах :

- прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кваліфікацію їх дій, вказує на те, що вирок є незаконним у звязку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначених покарань тяжкості кримінальних правопорушень та особам обвинувачених. Посилається на те, що при призначенні покарання, судом не враховано те, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раніше неодноразово були засуджені за вчинення корисливих злочинів; що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочини під час іспитового строку, вину визнали частково, за місцем навчання характеризуються посередньо; що обвинувачений ОСОБА_5 за місцем навчання характеризується негативно; що за поведінкою обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 відсутній контроль боку батьків, про що свідчить вчинення ними злочинів у нічний час та витрачення отриманих за продаж викрадених речей коштів на власні потреби без відому батьків. Тому, прокурор вважає, що призначені обвинуваченим покарання є занадто мякими, недостатніми для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів. Просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким: - ОСОБА_3 призначити покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки; на підставі ч. 1 ст. 70, п. "а" ч. 1 ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного ОСОБА_3 покарання частково приєднати невідбуту ним частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2016 у виді одного року позбавлення волі, і остаточно, із врахуванням положень ст. ст. 102, 103 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; - ОСОБА_4 призначити покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки; на підставі ч. 1 ст. 70, п. "а" ч. 1 ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного ОСОБА_4 покарання частково приєднати невідбуту ним частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2016 у виді одного року позбавлення волі, й остаточно, із врахуванням положень ст. ст. 102, 103 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; - ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки й на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. У ході апеляційного розгляду просить дослідити дані, що характеризують особи обвинувачених;

- адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 вказує на те, що вирок у частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 та призначеного покарання є незаконним через однобічність та неповноту досудового та судового слідства. Посилається на те, що, установивши в діях ОСОБА_4 склад передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України кримінального правопорушення та призначивши йому покарання, суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, що є порушенням вимог передбачених ст. 413 КПК України. В обґрунтування вказаного посилається на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні які-небудь докази про грубе порушення ОСОБА_4 громадського порядку з особливою зухвалістю, а також про умисел останнього на порушення громадського порядку та мотив явна неповага до суспільства, у звязку із чим, відсутні обєктивна та субєктивна сторони передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України кримінального правопорушення. Вважає, що неврахування судом указаних обставин вплинуло на вирішення питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого ОСОБА_4, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також на визначення міри покарання. Крім того, вказує на те, що відповідно до ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення та відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, а згідно зі ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є не закриття кримінального провадження за наявності підстав для його закриття. Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закрити;

- адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказує на те, що вирок є незаконним у звязку з однобічністю та неповнотою судового слідства, що викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що призначене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам обвинувачених. Посилається на те, що обвинувачені повністю визнали вину у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України кримінального правопорушення, розкаялися у вчиненому та відшкодували завдану ними шкоду. Також вказує на те, що під час судового розгляду не було встановлено час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення обвинуваченими передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України кримінального правопорушення й, що показами свідків їх вина у вчиненні такого не підтверджується, і при цьому, ні в обвинувальному акті, ні у вироку не вказано в чому саме полягає порушення громадського порядку та явна неповага до суспільства. Крім того, посилається на те, що судом не взято до уваги як помякшуючу обвинувачених покарання обставину бажання примиритися з потерпілими, а також те, що за місцем навчання вони характеризуються позитивно. Тому, захисник вважає, що обвинувачені заслуговують на призначення їм покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді двох років позбавлення волі й, що саме таке покарання буде достатнє та необхідне для їх виправлення. Просить вирок змінити, призначивши обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більш мяке покарання.

До апеляційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6, в якому ставиться питання про зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання на інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. В обґрунтування доводів адвокат посилається на те, що потерпілі не мають претензій щодо обвинувачених, ОСОБА_3 кримінальні правопорушення скоїв, будучи неповнолітнім, навчався, є учнем 3-го курсу Міжгірського професійного ліцею, має на утриманні неповнолітнього брата, що 10.07.2017 року померла його мати. Просить ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, скасувати, ухвалити нову, якою щодо ОСОБА_3 обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, або застави у значно меншому розмірі, ніж визначено в ухвалі слідчого судді.

Під час розгляду кримінального провадження прокурор Сирохман Л.І. заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу, посилаючись на те, що згідно ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 18.08.2017 строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, спливає 22.10.2017, однак, зважаючи на те, що встановлені ризики невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обовязків не відпали, просить продовжити останньому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, прокурор в обґрунтування доводів посилалась і на те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити з метою забезпечення виконання судового рішення у виді позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді про суть клопотань, думки учасників судового розгляду: прокурора, який підтримав клопотання; обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх захисників адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які заперечували щодо задоволення клопотання прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Враховуючи наявні в матеріалах кримінального провадження дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 (позитивно характеризуються за місцем проживання та посередньо за місцем навчання, раніше судимий, злочини скоїв під час іспитового строку), характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень (відповідно до ст. 12 КК України передбачений ч. 1 ст. 296 КК України злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а передбачений ч. 2 ст. 185 КК України до злочинів середньої тяжкості), колегія суддів приходить до висновку, що існують ризики невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 своїх процесуальних обовязків під час судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, враховуючи вищенаведені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 його вік (на момент розгляду кримінального провадження є повнолітнім), соціальну та процесуальну поведінку під час досудового розслідування, а також фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечатьйого належної процесуальної поведінки, що свідчить про те, що доводи прокурора про те, що встановлені ризики невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обовязків не відпали, є обґрунтованими.

При оцінці доводів клопотання, колегія суддів враховує й те, що відповідно до оскаржуваного вироку ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, і в тому числі з метою забезпечення виконання судового рішення у виді позбавлення волі необхідно продовжити строк дії ухвали про тримання обвинуваченого під вартою, а також те, що інкриміновані діяння ОСОБА_3 скоїв після ухвалення щодо нього Міжгірським районним судом 02 вересня 2015 року вироку за скоєний ним передбачений ч. 3 ст. 185 КК України злочин.

З урахуванням вищенаведеного, а також із метою забезпечення в подальшому виконання вироку та запобігання можливим спробам обвинуваченого переховуватися від суду, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів також вважає, що клопотання, яке подав адвокат ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177, 199 , 376, 418, 419КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

клопотання, яке подав адвокат ОСОБА_6 залишити без задоволення, а заявлене прокурором Сирохман Л.І. клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, тобто до 21 грудня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: