Постанова № 69877688, 22.10.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/106/2014(м)

263/5648/14-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 року місто Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області у складі судді Шигірта Ф.С.,

за участю:

правопорушника ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2014 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «Біг-Транс», що мешкає за адресою: м. Маріуполь, вул. Кірова, 227,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2014 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та йому призначено покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

При цьому судом було встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 05 червня 2014 року о 03:50 на 297 км. автошляху Харків-Сімферополь, керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп’яніння, що підтверджується висновком КУ «Обласний наркологічний диспансер» м. Запоріжжя №4897 від 05.06.2014 року, чим порушив п. 2.9. «а» ПДР України.

З постановою не погодився правопорушник ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

По суті апеляційної скарги вимагає оскаржувану постанову судді скасувати за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Серед доводів апеляційної скарги зауважує, що він не був належним чином повідомлений про час та дату розгляду його справи в суді, чим порушено його право на захист. Суд проявив спрощений підхід до розгляду його справи, не повідомив належним чином про час та місце розгляду справи, не надав можливості бути присутнім в судовому засіданні. Суд безпідставно не задовольнив його клопотання щодо витребування додаткових доказів. Суд безпосередньо не встановив обставини правопорушення, а послався на обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд дав невірну оцінку доказам по справі, надав перевагу первинним доказам, не допитав свідків, не взяв до уваги докази надані стороною захисту, чим допустив однобічність розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 наполягав на задоволенні його апеляційної скарги.

Адвокат ОСОБА_2, який на підставі ст.271 КУпАП здійснює захист правопорушника ОСОБА_1, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови підлягає поновленню, а апеляційна скарга – частковому задоволенню, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що про судове засідання призначене на 04 вересня 2014 року, ОСОБА_1 було повідомлено телефонограмою лише 03 вересня 2014 року (а.с.36). Зазначене повідомлення не можна вважати належним, оскільки воно суперечить вимогам ст.2772 КУпАП щодо повідомлення про час та місце розгляду справи не пізніш ніж за три доби до розгляду справи в суді.

Оскільки правопорушник ОСОБА_1 та його захисник не були присутні в судовому засіданні 04 вересня 2014 року, їм не було відомо про винесення оскаржуваної постанови, а тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

За таких обставин строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Що стосується суті апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду його справи про адміністративне правопорушення в Жовтневому районному суді міста Маріуполя, а тому слід визнати, що він був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.

Крім того, згідно ч.2 ст.283 ККУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не містить опису обставин, встановлених при розгляді справи суддею. В ній викладені лише обставини згідно протоколу про адміністративне правопорушення, який є одним з доказів у справі.

Це вказує на те, що безпосередньо судом не були встановлені обставини вчинення правопорушення.

Також, в порушення положень глави 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом першої інстанції, замість накладення адміністративного стягнення, правопорушнику призначено «покарання» у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

Зазначені порушення вимог діючого законодавства є безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в апеляційному суді встановлено, що ОСОБА_1, 05 червня 2014 року о 03:50 на 297 км. автошляху Харків-Сімферополь, керував автомобілем НОМЕР_1 у стані наркотичного сп’яніння, чим порушив п. 2.9. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Встановлені обставини підтверджуються доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення.

Так в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив, що 05 червня 2014 року на 297 км. автошляху «Харків-Сімферополь» керував автомобілем НОМЕР_1 та був зупинений працівниками ДАІ, які запропонували пройти медичний огляд для встановлення стану оп’яніння. Він погодився і поїхав до наркодиспансеру у м. Запоріжжя де був оглянутий лікарем і здав сечу на дослідження, яке показало позитивний результат на вміст марихуани. Відносно нього склали протокол, в якому він зазначив, що не згоден з лікарськими результатами, оскільки ніякі наркотики ніколи не вживав, а красні очі були від перенапруження за кермом.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 №006392 складеного інспектором ДПС ОСОБА_3, 05 червня 2014 року на 297 км. автошляху «Харків-Сімферополь», ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп’яніння. За результатами медичного огляду на стан сп’яніння в наркологічному диспансері міста Запоріжжя складено акт №4897(а.с.2)

Згідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №4897 від 05.06.2014 року, складеного о 4 годині 00 хвилин лікарем КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» м. Запоріжжя, ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп’яніння (а.с.3).

Згідно копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №4897 від 05 червня 2014 року, за результатами огляду водія ОСОБА_1 виявлено, що він: зовнішньо охайний; поведінка напружена, замкнута; орієнтований на місці у часі та власній особистості; мовна здатність не порушена; зіниці розширені; є ністагм при погляді в бік; міміка млява; в позі Ромберга стійкий; точні рухи з помилками; запаху алкоголю з роту немає; за результатами лабораторних тестів – в сечі виявлено марихуану. Заключний діагноз (за результатами огляду та тестів) – наркотичне сп’яніння (а.с.29).

Згідно результату імунохроматографічного дослідження №1263 від 05 червня 2014 року, дослідження сечі ОСОБА_1 зібраної 05.06.2014р. показало позитивний результат на марихуану. (а.с.30)

Сертифікацію тесту для виявлення наркотичних речовин у сечі «SNIPER» підтверджено: свідоцтвом про державну реєстрацію №11922/2012; Додатком до свідоцтва про держреєстрацію; Сертифікатом аналізу (а.с.31, 32, 33)

Оцінивши наведені докази у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що подія правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчинені доведена в суді.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1, щодо недоведеності події правопорушення, то вони не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді.

Так ОСОБА_1 було надано суду довідку №406 КЛПУ «Міський наркологічний диспансер міста Маріуполя» від 06 червня 2014 року, згідно якої він тверезий (а.с.12)

Результати медичного огляду №406, згідно яких ОСОБА_1 тверезий. Хімікотоксигологічне дослідження сечі №530 від 11 червня 2014 року – «не знайдені» (а.с.62)

Сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 12ЯЯХ №215230 від 22 квітня 2014 року, згідно якого, у ОСОБА_1 протипоказань до виконання роботи водія не виявлено (а.с.13)

Характеристику з місця роботи на ОСОБА_1 від 07 червня 2014 року, згідно якої він у вживанні наркотичних засобів в робочий час помічений не був. (а.с.14)

Проте зазначені документи не спростовують зазначених вище обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення та висновків суду про їх доведеність, а тому вони не беруться до уваги.

Разом з тим, апеляційний суд позбавлений можливості накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні з дня виявлення.

Згідно матеріалів справи правопорушення виявлене 05 червня 2014 року, а тому на теперішній час сплинув тримісячний строк для накладення стягнення.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, у разі пропущення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова – скасуванню, а провадження у справі – закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Постанову судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 – скасувати.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Шигірт Ф.С.