
Справа 237/2574/17
Номер провадження 2-а/237/67/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.17 року місто Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сенаторова В.А.
при секретарі: Лахно Т.Г. ,
за участю представника позивача: Басенко О.В.,
представника відповідача: Шаталової Є.О.,
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах Держави до Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сесії Курахівської міської ради,-
ВСТАНОВИВ:
22 червня 2017 року до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшов адміністративний позов Керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах Держави до Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сесії Курахівської міської ради, якій просив суд: - визнати протиправними та скасувати рішення 92-ої чергової сесії Курахівської міської ради VІ скликання від 17.06.2015 року «Про преміювання та встановлення надбавки секретарю Курахівської міської ради ОСОБА_3.»; - судові витрати стягнути з відповідача.
В обґрунтування наявності підстав та повноважень для здійснення представництва інтересів держави в порядку, який передбачено частинами 3 та 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор посилається на ст.67 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої, рішення органів державної влади та місцевого самоврядування, які прийняті з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції» можуть бути визнанні незаконними в судовому порядку за заявою, зокрема, і прокурора. Наявність підстав для представництва прокурора не заперечувалась відповідачем та не була оскаржена в порядку, передбаченому КАС України.
Отже, позов дійсно містить твердження прокурора про незаконність рішення 92-ої чергової сесії Курахівської міської ради VІ скликання від 17.06.2015 року, з огляду на ст.ст. 28,35,67 Закону України «Про запобігання корупції», а відтак суд вважає, що прокурор має повноваження на звернення до суду в інтересах держави в якості позивача з позовом, який ґрунтується на нормах, згаданих статей Закону України «Про запобігання корупції».
Позивач стверджує, що рішення Курахівської міської ради від 17.06.2015 № VI/92-16 «Про преміювання та встановлення надбавки посадовим особам Курахівської міської ради» в частині преміювання та встановлення надбавки секретарю ради ОСОБА_3 винесено внаслідок порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки в умовах реального конфлікту інтересів, що полягає у наявності приватного інтересу ОСОБА_3, яка діяла у власних інтересах в порушення вимог частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», як секретар Курахівської міської ради, достовірно знаючи про зобов'язання вживати заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та п службовими повноваженнями, не повідомила сесію ради про наявність реального конфлікту інтересів, який полягав у розгляді сесією питання, що стосується її особисто.
У судове засідання представник прокуратури з'явився та наполягав на задоволенні позовних вимог, інших доказів в обґрунтування своїх вимог не надав, посилаючись на те що, згідно із ч 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
У судовому засіданні представник відповідача Шаталова Є.О. зазначила, що Курахівська міська рада не погоджується з позицією Волноваської місцевої прокуратури та заперечує проти адміністративного позову з наступних підстав. Згідно статті 2, абзацу 3 частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» секретар міської ради є посадовою особою місцевого самоврядування. Відповідно до статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа місцевого самоврядування отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Відповідно до статті 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Статтею 94 Кодексу законів про працю України, статтями 1, 13 Закону України «Про оплату праці» працівникам гарантоване право на виплату заробітної плати. Під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем. Згідно абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» умови оплати пращ посадових осіб місцевого самоврядування визначає орган місцевого самоврядування. Підпунктом «в» частини 1 пункту 2 зазначеної постанови передбачено встановлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у межах затвердженого фонду оплати праці. Згідно абзацу 12 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Отже, конфлікт інтересів - це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами посадової особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, за якого її приватні інтереси котрі, випливають з її статусу як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією посадовою особою її посадових обов'язків або функцій. У відповідності до вищевказаних норм законодавства, секретар ради отримує заробітну плату за виконану ним роботу як посадова особа місцевого самоврядування, а не як приватна особа. Враховуючи дефініцію приватного інтересу, зазначену в абзаці 11 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що згідно пункту 3.3. Положення про преміювання працівників апарату міської ради, ствердженого розпорядженням міського голови від 21.12.2011 № 186-к, чинного на момент прийняття рішення, передбачено, що преміювання міського голови та його заступників здійснюється за рішенням міської ради у межах затвердженого фонду оплати праці. На час прийняття рішення Курахівської міської ради від 17.06.2015 року № VІ/92-16 Про преміювання та встановлення надбавки посадовим особам Курахівської міської ради» вона здійснювала повноваження міського голови у відповідності до частини 2 статті 42 Закону країни «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставі рішення Курахівської міської ради від 17.11.2014 року № VІ/81-2 «Про покладання обов'язків міського голови на секретаря ради Курахівської міської ради ОСОБА_3». Стосовно порядку прийняття рішення від 17.06.2015 року № VІ/92-16 «Про преміювання та встановлення надбавки посадовим особам Курахівської міської ради», слід зазначити, що згідно статті 3.2.6. Статуту територіальної громади міста Курахове, затвердженого рішенням Курахівської міської ради від 20.08.2003 року № ІV/14-3, який діяв на час прийняття рішення від 17.06.2015 року № VІ/92-16, сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Згідно протоколу 92 - ої сесії Курахівської міської ради участь у пленарному засіданні із загальної кількості депутатів - 35 обраних депутатів, участь у голосуванні за прийняття рішення від 17.06.2015 року № VІ/92-16 «Про преміювання та встановлення надбавки посадовим особам Курахівської міської ради» взяли 27 депутатів із 35, що є більшою половиною депутатів від загального складу ради. Порядок підготовки і розгляду на сесіях міської ради питань порядку денного, а також розклад її пленарних засідань визначаються регламентом міської ради.
Дослідивши доводи позивача та заперечення відповідача суд дійшов висновку, що правові відносини, які виникли між сторонами є публічно правовими, позов підлягає судовому розгляду за правилами адміністративного судочинства в Україні.
Спірним питанням цього публічно-правового спору є законність рішення Курахівської міської ради від 17.06.2015 № VI/92-16 «Про преміювання та встановлення надбавки посадовим особам Курахівської міської ради» в частині преміювання та встановлення надбавки секретарю ради ОСОБА_3, яке було винесено, на думку прокурора, внаслідок порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції. Разом з тим, суд дійшов висновку, що спір не стосується правових наслідків дій чи бездіяльності ОСОБА_3 - особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду.
Правові відносини, пов'язані з реалізацією компетенції органів місцевого самоврядування урегульовані нормами Конституції Україні, Законом України « Про місцеве самоврядування в Україні» іншими нормативними актами.
Відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, Законом України «Про запобігання корупції» та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.
Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Закон України «Про запобігання корупції» поширюється на осіб, які зазначені у ч.1 ст. 3 цього закону. Ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" не згадує місцеві ради серед кола осіб на яких поширюється цей закон.
Закон України «Про запобігання корупції» наступне визначення корупції: «Використання особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч.1 ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей». Корупційне правопорушення, з огляду на ст.1 згаданого Закону, - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Представник відповідача надала у судове засідання наступні докази: копію рішення Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 17 червня 2015 року № ІV/92-16 про преміювання та встановлення надбавки посадовим особам Курахівської міської ради, копію протоколу 92-ої чергової сесії Курахівської міської ради VI скликання від 17 червня 2015 року, копію рішення Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 17.11.2014 року № ІV /81-2 про покладання обов'язків міського голови на секретаря ради Курахівської міської ради ОСОБА_3, копія статуту територіальної громади міста Курахове затвердженого Курахівською міською радою ІV скликання, рішення від 20.08.2003 року № ІV/14-3, копія рішення Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 08.12.2010 року № ІV/2-1 про затвердження Регламенту роботи Курахівської міської ради, копія Регламенту Курахівської міської ради, копія розпорядження міського голови від 21.12.2011 року № 186-к про затвердження Положення про преміювання, копія положень про преміювання працівників апарату міської ради, копія колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Курахівської міської ради на 2011 - 2016 роки реєстровий номер 1 від 03.01.2012 року, копія доповнень до колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Курахівської міської ради на 2011 - 2016 роки реєстровий номер 108 від 23.08.2012 року, копія доповнень до колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Курахівської міської ради на 2011 - 2016 роки реєстровий номер 7 від 20.01.2012 року, копія доповнень до колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Курахівської міської ради на 2011 - 2016 роки реєстровий номер 17 від 06.02.2012 року, копія доповнень до колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Курахівської міської ради на 2011 - 2016 роки реєстровий номер 26 від 10.12.2015 року, копія доповнень до колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Курахівської міської ради на 2011 - 2016 роки реєстровий номер 113 від 30.12.2013 року.
Всебічно, об'єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновків, які наведені нижче.
Постановою Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 січня 2017 року у справі № 237/142/17 (провадження № 3/237/89/17) провадження у справі про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, у відношенні ОСОБА_3 за ч.ч. 1, 2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постановою Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 січня 2017 року у справі № 237/142/17 (провадження № 3/237/89/17) встановлено, що під час прийняття Курахівською міською радою спірного рішення, ОСОБА_3, діючи у власних інтересах в порушення вимог частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», як секретар Курахівської міської ради, достовірно знаючи про зобов'язання вживати заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та її службовими повноваженнями, не повідомила сесію ради про наявність реального конфлікту інтересів, який полягав у розгляді сесією питання, що стосується її особисто. Приймаючи рішення про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, які пов'язані з корупцією, у відношенні ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 своїми діями вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 172 -7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Приймаючи рішення по справі, суд не досліджує обставини стосовно питань, чи мало місце діяння та чи вчинене воно ОСОБА_3, ці обставини були встановленні рішенням іншого суду, що набрало чинності. Предметом доказування у цій справі, з огляду на предмет, позову є обставини, щодо визнання протиправним та скасування спірного рішення у частині, яка стосується безпосередньо депутата та секретаря Курахівської міської ради ОСОБА_3
Вирішуючи питання про предмет доказування, з огляду на зміст позову та зміст заперечень на позов, з врахуванням нормативних актів, які регулюють відносини, що пов'язані з реалізацією компетенції органів місцевого самоврядування в Україні та пов'язані із запобіганням корупції, з огляду на ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що сторони повинні довести обставини, які, по-перше, вказують на те, що спірне рішення було або не було прийняте внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, по-друге, що оскаржуване позивачем рішення було або не було прийняте з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього закону, відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання корупції»; а також, надати докази для з'ясування наступних питань: чи було прийняте спірне рішення відповідно до компетенції відповідача та у спосіб, який передбачено законом України, з використанням відповідачем свого повноваження з метою, з якою це повноваження надано, чи було рішення прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, чи є рішення пропорційним та чи прийняте воно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Суд роз'яснив учасникам справи приписи ст.ст. 71 та 72 КАС України, норми ст.ст. 1, ч.3 ст.2, 10, 11 КАС України та запропонував позивачеві, в обґрунтування доведеності своїх доводів щодо незаконності рішення 92-ої чергової сесії Курахівської міської ради VI скликання від 17.06.2015 року в частині преміювання та встановлення надбавки секретарю Курахівської міської ради ОСОБА_3 надати належні докази до початку слухання по справі, або повідомити про існування будь яких інших доказів, окрім вже наданих сторонами, для реалізації судом принципу офіційності з'ясування обставин справи та реалізації права сторін на всебічне, об'єктивне і справедливе рішення за наслідками судового розгляду. Теж саме було запропоновано відповідачеві та третій особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи рішення, суд виходить із того, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Як вбачається із матеріалів справи, приймаючи спірне рішення, Курахівська міська рада діяла як орган теріторіальної громади в межах своєї компетенції. Ця обставина була беззаперечно визнана сторонами адміністративного провадження.
Згідно з ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Ця норма, на переконання суду, вказує на спосіб реалізації своєї компетенції Курахівською міською радою.
Тож, судом встановлено, що рішення приймалось у спосіб, який передбачено цією статтею, ця обставина не заперечується обома сторонами.
Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають, також, порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В цьому законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59).
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення міської ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Згідно пункту 3.2.6. Статуту територіальної громади міста Курахове, затвердженого рішенням Курахівської міської ради від 20.08.2003 року № ІV/14-3, який діяв на час прийняття рішення від 17.06.2015 року № VІ/92-16, сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Порядок підготовки і розгляду на сесіях міської ради питань порядку денного, а також розклад її пленарних засідань визначаються регламентом міської ради.
Відповідно до статті 3.3.1. Статуту територіальної громади міста Курахове, постійні комісії міської ради є постійно діючими органами, які обираються з числа депутатів ради на строк її повноважень для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, віднесених до відання ради та для здійснення контролю за виконанням рішень міської ради, її виконавчих органів.
Статтею 17 Регламенту роботи Курахівської міської ради, затвердженого рішенням Курахівської міської ради від 08.12.2010 № VІ/2-1 постійні комісії ради розглядають на своїх засіданнях та готують висновки та рекомендації по проектам нормативних та інших юридичних актах міської ради.
Статтею 71 Регламенту роботи Курахівської міської ради, затвердженого рішенням Курахівської міської ради від 08.12.2010 № VІ/2-1 передбачено, що на пленарних засіданнях рада може приймати нормативні та інші акти у формі рішення ради, прийнятого у межах її компетенції, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом персонального голосу Статтею 74 Регламенту передбачено, що рішення ради приймається відкритим голосуванням більшістю голосів «ЗА» від загального складу ради.
Згідно протоколу 92-ої сесії Курахівської міської ради участь у пленарному засіданні із загальної кількості депутатів - 35 обраних депутатів, участь у голосуванні за прийняття спірного рішення від 17.06.2015 року № VІ/92-16 «Про преміювання та встановлення надбавки посадовим особам Курахівської міської ради» взяли 27 депутатів із 35, що є більшою половиною депутатів від загального складу ради. За прийняття проекту рішення «Про преміювання та встановлення надбавки посадовим особам Курахівської міської ради» голосувало 27 депутатів - «за» із 35.
З наведеного вище можна зробити висновок, що голос ОСОБА_3 «за» або «проти» не мав вирішального значення для прийняття спірного рішення, а саме рішення було прийняте у спосіб, який встановлено Законом України та локальними нормативними актами Курахівської місцевої ради.
Та обставина, що спірне рішення було прийняте, зокрема і на підставі ч.2 п.6 постанови КМУ від 09.03.2006 № 268 та Положення про преміювання працівників апарату міської ради, затвердженим розпорядженням міського голови від 21.12.2011 р. № 186-к, та відповідає приписам цих актів, не заперечується обома сторонами, та підтверджено у судовому засіданні поясненнями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Окрім цього, приймаючи рішення, суд враховує і те, що право депутатів Курахівської місцевої ради ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_6 на отримання надбавки у розмірі 50%, випливає із норм ст. 2 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої, Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці та включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. А до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. З огляду на вказану норму, суд приходить до висновку, що спірне рішення є пропорційним та що воно прийняте з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.].
Суд не може погодитися з твердженням позивача про те, що спірне рішення від 17.06.2015 року № УІ/92-16 в частині преміювання та встановлення надбавки секретарю Курахівської міської ради ОСОБА_3 було прийняте в наслідок неправомірних дії секретаря Курахівської місцевої ради, які утворили склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП . Прокурором не надано жодного доказу на підтвердження цієї обставини.
Згідно із ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування, у тому числі і Курахівська міська рада, є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Ст.3 Закону України чітко вказує на вичерпний перелік осіб, на яких розповсюджуються приписи цього закону, серед цих осіб не зазначені юридичні особи органів місцевого самоврядування.
Реальний конфлікт інтересів, відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Відповідно до ст.67 Закону України «Про запобігання корупції», підлягають скасуванню нормативно-правові акти, рішення якщо вони видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону.
Позивач не довів жодним належним доказом, що рішення від 17.06.2015 року № УІ/92-16 в частині преміювання та встановлення надбавки секретарю Курахівської міської ради ОСОБА_3 було прийняте з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», або вимог іншого закону, який безпосередньо врегульовує публічно-правові відносини з реалізації компетенції органів місцевого самоврядування.
Тому суд вважає, що рішення 92-ої чергової сесії Курахівської міської ради VI скликання від 17.06.2015 року прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а від так це рішення є правомірним і не підлягає скасуванню, ані в повному обсязі, ані в частині, яка стосується безпосередньо секретаря Курахівської місцевої ради ОСОБА_3
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову Керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах Держави до Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення сесії Курахівської міської ради слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 60, 71, 72 КАС України, ст.ст. 19, 144 Конституції України, ст.ст. 3, 28, 35, 67 Закону України «Про запобігання корупції», суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах Держави до Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сесії Курахівської міської ради відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлено 30.10.2017 року.
Суддя В.А.Сенаторов
Дата документу 30.10.2017
Судове рішення № 69877368, Мар'їнський районний суд Донецької області було прийнято 30.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 237/2574/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: