Рішення № 69877298, 18.10.2017, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/4091/17

Номер провадження 2/237/2061/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.17 м. Курахове

Мар’їнський районний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Медведського М.Д.

при секретарі Готовщиковій Т.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Курахове цивільну справу за позовом ТОВ «ЕЛВІКО-Гігант» в особі директора ОСОБА_2 до Дачненської сільської ради, третя особа: Державний нотаріус Курахівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку за заповітом,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ТОВ «ЕЛВІКО-Гігант» звернувся до суду із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 29 серпня 2014 року померла громадянка України – ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею – 6,290 га, кадастровий номер – 1423381500-09-000-0277, яка розташована на території Дачненської сільської ради Мар’їнського району. Ще за життя ОСОБА_4 склала заповіт від 31.07.2012 року, у якому заповідала ТОВ «Елвіко-Гігант» вищевказану земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_4, позивач звернувся з відповідною заявою від 19.09.2017 року про прийняття спадщини відповідно до заповіту від 31.07.2012 року, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у позивача були відсутні правовстановлюючі документи щодо належності цього майна спадкодавцеві. Таким чином, позивач є спадкоємцем за заповітом, однак отримати спадкове майно не в змозі, тому вимушений звернутися до суду з відповідною заявою про визнання права власності на зазначену земельну ділянку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві.

Так, згідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00018640460, сформованого 06.09.2017 року, ОСОБА_4 померла 29.08.2014 року у віці 80 років у м. Донецьку.

За життя громадянкою ОСОБА_4 було складено заповіт від 31.07.2012 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Дачненської сільської ради – ОСОБА_5 у присутності свідків – ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно до умов якого громадянка ОСОБА_4 заповідала ТОВ «ЕЛВІКО-Гігант» земельну ділянку (пай), що належав спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 037530 виданого Мар’їнською райдержадміністрацією та Мар’їнським районним відділом земельних ресурсів Донецької області 28.05.2004 року, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею – 6,290 га та розташовану на території Дачненської сільської ради Мар’їнського району.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України передбачені загальні вимоги до форми заповіту, а саме: заповіт складається у письмові формі із зазначенням місця та часу його складання; заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 Цивільного кодексу України; заповіт має бути посвідчений посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 Цивільного кодексу України; заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі.

Відповідно до ст. 56 ЗУ " Про нотаріат" нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженому КМУ.

Згідно ст.ст. 1233-1234 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та здійснюється нею особисто, що даний заповіт відповідав дійсній волі спадкодавця. Заповіт є односторонньою угодою, тому на нього розповсюджуються норми цивільного законодавства, що стосуються односторонніх угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців: який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, ч, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно 1, 2 абзацу ч. 5 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом. У разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Таким чином, після смерті громадянки ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді - земельної ділянки, площею - 6,290 га кадастровий номер - 1423381500-09-000- 0277, яка розташована на території Дачненської сільської ради Мар’їнського району.

Після смерті ОСОБА_4 позивач звернувся з відповідною заявою від 19.09.2017 року про прийняття спадщини відповідно до заповіту від 31.07.2012 року.

Постановою Державного нотаріуса Мар’їнської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, від 19.09.2017 року, позивачеві було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у позивача були відсутні правовстановлюючі документи щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Викладені обставини дають суду підстави для визнання за позивачем права власності на майно померлої.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 3, 7, 82, 215 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1268, 1269, 1270, 1272, 1275 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ «ЕЛВІКО-Гігант» в особі директора ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ТОВ «ЕЛВІКО-Гігант» право власності на земельну ділянку площею 6,290 га, кадастровий номер 1423381500-09-000-0277, розташовану на території Дачненської сільської ради Мар’їнського району Донецької області, призначеної для ведення товарного сільського господарства, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН № 037530), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 29 серпня 2014 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Мар’їнський районний суд Донецької області до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлений 23.10.2017 року.

Суддя М.Д.Медведський

Дата документу 18.10.2017