Рішення № 69875526, 24.10.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р.Справа № 925/1064/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представник позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ -С"

про стягнення 34 250,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 34250,06 грн., зокрема 16931,20 грн. заборгованості по орендній платі за лютий - липень 2017 року відповідно до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 24.02.2017 № 1727; 3256,47 грн. плати за фактичне користування державним майном (до моменту укладення договору) за період з 03.01.2017 по 31.01.2017; 721,93 грн. пені за період з 16.03.2017 по 18.08.2017; 1693,12 грн. штрафу станом на 15.08.2017 та 11647,34 грн. завдатку згідно п. 3.10 Договору.

Ухвалою від 22.08.2017 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 14.09.2017.

Відповідач не подав суду відзив на позов чи заперечень проти позову, не направив свого представника у судове засідання, не подав суду заяву про розгляд справи за участі його представника.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, виходячи із такого. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України. Ухвали від 22.08.2017 та від 14.09.2017 повернуті до суду без вручення у звязку із закінченням терміну зберігання та не за запитом. Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" також вказано, що місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Для забезпечення повідомлення відповідачу про час і місце розгляду справи після повернення до суду вказані ухвали були повторно надіслані на адресу відповідача простою кореспонденцією. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обовязку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. Відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд приходить до висновку, що неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком. При цьому суд враховує, що 04.11.2017 закінчується встановлений статтею 69 ГПК України 2-місячний строк розгляду спору, а клопотання про його продовження до суду не надходили.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов в повному обсязі, просила задовольнити позов, стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму та відшкодувати понесені судові витрати у даній справі;прийняти рішення у даному судовому засіданні, оскільки строк вирішення спору у даній справі закінчився.

У судовому засіданні 24 жовтня 2017 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив таке.

Позовні вимоги позивача у даній справі ґрунтуються на договорі оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1727, укладеному позивачем та відповідачем від 24.02.2017, далі - Договір, відповідно до якого позивач (як Орендодавець) передав відповідачу (Орендарю), а останній прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину нежитлових приміщень в одноповерховій адмінбудівлі загальною площею 281,07 кв. м. за адресою: вул. ОСОБА_2. 257, м. Черкаси, що обліковується на балансі Черкаського державного комерційного житлово-побутового підприємства "Житлосервіс". Майно передається в оренду з метою розміщення офісу - 31,77 кв. м., складу - 9,27 кв. м., підсобного приміщення (інше використання майна) - 11,00 кв. м., виробництва - 181,31 кв. м. та використання площ спільного користування - 47,72 кв. м.

Згідно п. 3.1 Договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2016 року - 5546 грн. 35 коп. Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2017 року визначається орендарем самостійно. Сплата за фактичний час користування майном за період з 03.01.2017 по 31.01.2017 становить 5245,59 грн. за дні перебування на орендованих площах до укладення договору у лютому 2017 року (за 23 дні) вираховується Орендарем самостійно відповідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.3 Договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць

Умовами Договору оренди, зокрема пунктом 3.6, передбачено обовязок відповідача самостійно перераховувати орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, у співвідношенні: 70% - до Державного бюджету на відповідний рахунок Держказначейства за місцезнаходженням обєкту оренди; 30% - на розрахунковий рахунок балансоутримувача відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктами 3.7, 3.8 Договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені припиняється через 12 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

В пункті 3.10 Договору сторони встановили зобовязання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі трьох орендних плати за базовий місяць оренди - 16639,05 грн., який вносять протягом місяця після укладення Договору оренди і зараховується в рахунок орендної плати за останні місяці оренди.

В пункті 10.1. вказано, що Договір укладено строком на 2 роки і 364 дні, що діє з 24 лютого 2017 року по 22 лютого 2020 року включно.

24 лютого 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, як Орендодавець, Черкаське державне комерційне житлово-побутове підприємство "Житлосервіс", як Балансоутримувач, та товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ -С", як Орендар, склали, підписали та скріпили своїми печатками акт приймання - передавання нерухомого державного майна, згідно якого Орендар прийняв в строкове платне користування майно: частину нежитлових приміщень в одноповерховій адмінбудівлі (кімнати №№ 18,23, 17, 15, 13, 12, 11, 27, 10, 9, 19, 24, 20, 21, 4 та місця спільного користування 47, 72 кв.м.) загальною площею 281,07 кв. м. за адресою: вул. ОСОБА_2. 257, м. Черкаси. Вартість обєкту за експертною оцінкою становить 433900 грн. (а. с. 14).

Відповідач не виконав умови Договору належним чином, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з лютого 2017 року (5 днів) по липень 2017 року (включно) виникла заборгованість по орендній платі до держбюджету в розмірі 16931,20 грн.

За лютий 2017 року (23 дні) нараховано плату за фактичне користування орендованим майно в сумі 3256,47 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 03.08.2017 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі. Відповідач не сплатив заборгованість, тому позивач звернувся з даним позовом до господарського 66суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобовязань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання Глави 58 статей 759-797 Цивільного кодексу України, параграфу 5 глави 29 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до пункту 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

На підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1727, укладеного між позивачем та відповідачем від 24.02.2017, позивач (як Орендодавець) передав відповідачу (Орендарю), а останній прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: частину нежитлових приміщень в одноповерховій адмінбудівлі загальною площею 281,07 кв. м. за адресою: вул. ОСОБА_2. 257, м. Черкаси, що обліковується на балансі Черкаського державного комерційного житлово-побутового підприємства "Житлосервіс" для розміщення офісу - 31,77 кв. м., складу - 9,27 кв. м., підсобного приміщення (інше використання майна) - 11,00 кв. м., виробництва - 181,31 кв. м. та використання площ спільного користування - 47,72 кв. м.

Згідно частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В частині 1 статті 286 ГК України вказано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Позивачем доведено і відповідачем не заперечено та не спростовано факт користування ним нерухомим майном відповідно до Договору і наявності простроченої заборгованості за цим Договором по орендній платі в сумі 16931,20 грн. заборгованості по орендній платі за лютий - липень 2017 року, оскільки у строки, встановлені цим Договором відповідач кошти не перерахував. Також відповідач не сплатив позивачу 3256,47 грн. плати за фактичне користування державним майном протягом 23 дні лютого 2017 року.

Контррозрахунок суми боргу відповідачем не надано. Будь-яких письмових претензій чи заперечень до звернення позивача з позовом і під час розгляду спору до суду відповідач не надсилав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16931,20 грн. по орендній платі за період лютий (5 днів) - липень 2017 року та 3256,47 грн. плати за фактичне користування державним майном підтверджені належними доказами, не спростовані та не заперечені відповідачем, тому ці вимоги є обґрунтованими і законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

За приписом пункту 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені припиняється через 12 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Позивач нарахував та предявив до стягнення з відповідача 721,93 грн. пені за прострочення сплати орендної плати за період з 16.03.2017 по 18.08.2017. Згідно розрахунку позивача пеня за прострочення сплати орендної плати розрахована окремо на кожний щомісячний платіж в межах 12-місячного строку, встановленого в пункті 3.7. Договору. Розрахунок пені виконаний вірно, підтверджений належними доказами, він не спростований та не заперечений відповідачем.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 1693,12 грн. штрафу станом на 15.08.2017 за порушення сплати орендної плати більше 3 місяців відповідно до пункту 3.8. договору оренди підлягає задоволенню як така, що ґрунтується на умовах Договору, відповідає праву позивача, виходячи з умови пункту 3.8 Договору. Розрахунок штрафу виконано вірно.

За п. 3.10 Договору відповідач зобов'язався сплатити завдаток у розмірі трьох орендних плат за базовий місяць оренди 16639,05 грн., зокрема 11647,34 грн. позивачу (70 %) до державного бюджету, який на момент подання позову залишається не сплаченим.

Тому позовна вимога про стягнення з відповідача 11647,34 грн. завдатку згідно п. 3.10 Договору підлягає задоволенню як така, що ґрунтується на умовах Договору, відповідає праву позивача, виходячи з умови пункту 3.10 Договору. Розрахунок завдатку виконано вірно.

Отже, позов підлягає до повного задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені витрати на сплату судового збору в сумі 1 600 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ -С" (18018, м. Черкаси, вул. Вячеслава Чорновола, 257, ідентифікаційний код 14199318) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, ідентифікаційний код 21368158) з наступним зарахуванням до Державного бюджету України - 16931 грн. 20 коп. (шістнадцять тисяч девятсот тридцять одну гривню 20 копійок) заборгованості по орендній платі, 3256 грн. 47 коп. (три тисячі двісті пятдесят шість гривень 47 копійок) плати за фактичне користування державним майном, 721 грн. 93 коп. (сімсот двадцять одну гривню 93 копійки) пені, 1693 грн. 12 коп. (тисячу шістсот девяносто три гривні 12 копійок) штрафу, 11647 грн. 34 коп. (одинадцять тисяч шістсот сорок сім гривень 34 копійки) завдатку, 1600 грн. (тисячу шістсот гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 30.10.2017 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко