Рішення № 69875206, 03.10.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Справа № 911/2179/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення 67 298,81 гривень

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: Маньков М.В. (угода №7/17 від 18.09.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.07.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі-ПАТ КБ "Приватбанк"/позивач) надійшла позовна заява до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(далі - ФОП ОСОБА_1./відповідач) про стягнення 67 298,81 гривеньзаборгованості за договором б/н від 21.05.2013, з яких: 13 805,96 грн заборгованості за кредитом, 24 577,90 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 28 914,95 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2017 порушено провадження в справі №911/2179/17, призначено розгляд справи на 31.07.2017 та витребувано від позивача: власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; детальний та обґрунтований розрахунок сум пені із зазначенням розміру ставки, за якою здійснювалось нарахування неустойки, дат початкового та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), що містить посилання на підставу походження зобов'язання (відповідний неоплачений місяць) та суми фактичної заборгованості, на яке здійснюється нарахування, щодо кожного виду заборгованості (по сплаті кредиту та процентів) окремо, виклавши його наступним чином: 1) з (початок періоду - число, місяць, рік) по (кінець періоду - число, місяць, рік) на (сума) грн заборгованості по поверненню кредиту за (число, місяць, рік), нараховано (сума) пені грн; 2) з (початок періоду - число, місяць, рік) по (кінець періоду - число, місяць, рік) на (сума) грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за (число, місяць, рік), нараховано (сума) пені грн; виписки по рахунках відповідача, що містять відомості про надання кредитних коштів, нарахування процентів за користування кредитом, сум пені, а також відомості щодо здійснення/нездійснення відповідачем оплат за договором банківського обслуговування б/н від 21.05.2013; довідку про суму заборгованості відповідача станом на 31.07.2017 за підписом відповідальних осіб керівництва та бухгалтерії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", викликано у судове засідання представників учасників судового процесу та попереджено сторін про майнову відповідальність, передбачену п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за неявку у судове засідання та невиконання вимог ухвали господарського суду.

31.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

До того ж, 31.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій виписок по рахунку відповідача та довіреності представника позивача, та відповідно до якого ПАТ КБ "Приватбанк" просило суд в разі неявки в судове засідання представника товариства розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2017 розгляд справи відкладено на 04.09.2017, повторно витребувано від позивача: власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; детальний та обґрунтований розрахунок сум пені із зазначенням розміру ставки, за якою здійснювалось нарахування неустойки, дат початкового та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), що містить посилання на підставу походження зобов'язання (відповідний неоплачений місяць) та суми фактичної заборгованості, на яке здійснюється нарахування, щодо кожного виду заборгованості (по сплаті кредиту та процентів) окремо, виклавши його наступним чином: 1) з (початок періоду - число, місяць, рік) по (кінець періоду - число, місяць, рік) на (сума) грн заборгованості по поверненню кредиту за (число, місяць, рік), нараховано (сума) пені грн; 2) з (початок періоду - число, місяць, рік) по (кінець періоду - число, місяць, рік) на (сума) грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за (число, місяць, рік), нараховано (сума) пені грн; довідку про суму заборгованості відповідача станом на 04.09.2017 за підписом відповідальних осіб керівництва та бухгалтерії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", викликано у судове засідання представників учасників судового процесу та визнано їх явку обов'язковою, а також попереджено сторін про майнову відповідальність, передбачену п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за неявку у судове засідання та невиконання вимог ухвали господарського суду.

01.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, представник позивача у судове засідання 04.09.2017 не прибув, витребувані документи на надав, про причини неприбуття та невиконання вимог ухвали суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2017 відкладено розгляд справи на 19.09.2017, повторно витребувано від позивача вищевказані документи, викликано у судове засідання представників учасників судового процесу та попереджено сторін про майнову відповідальність, передбачену п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за неявку у судове засідання та невиконання вимог ухвали господарського суду.

19.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 19.09.2017 представник позивача не прибув, вимоги суду щодо надання витребуваних документів, необхідних для розгляду даної справи, не виконав, про причини неприбуття та ненадання доказів не повідомив.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2017 стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в доход Державного бюджету України штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 170 (сто сімдесят) грн 00 коп, розгляд справи відкладено на 26.09.2017, а також витребувано від позивача: власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; детальний та обґрунтований розрахунок сум пені із зазначенням розміру ставки, за якою здійснювалось нарахування неустойки, дат початкового та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), що містить посилання на підставу походження зобов'язання (відповідний неоплачений місяць) та суми фактичної заборгованості, на яке здійснюється нарахування, щодо кожного виду заборгованості (по сплаті кредиту та процентів) окремо, виклавши його наступним чином:

1) з (початок періоду-число, місяць, рік) по (кінець періоду-число, місяць, рік) на (сума) грн заборгованості по поверненню кредиту за (число, місяць, рік), нараховано (сума) пені грн;

2) з (початок періоду-число, місяць, рік) по (кінець періоду-число, місяць, рік) на (сума) грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за (число, місяць, рік), нараховано (сума) пені грн;довідку про суму заборгованості відповідача станом на 26.09.2017 за підписом відповідальних осіб керівництва та бухгалтерії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк".

25.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи виписки по рахунку відповідача, витягу з ЄДР про Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та копії довіреності представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", та відповідно до якого ПАТ КБ "Приватбанк"просило суд в разі неявки в судове засідання представника товариства розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

26.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповдіача надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Станом на 26.09.2017 позивачем вимоги ухвали господарського суду Київської області від 19.09.2017 в даній справі щодо надання витребуваних доказів, необхідних для розгляду даної справи, не виконано, про причини невиконання вимог ухвали суд не повідомлено, до того ж, надані позивачем 25.09.2017 через канцелярію господарського суду Київської області виписки ухвалою не витребовувались та вже були надані суду 31.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2017 стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в доход Державного бюджету України штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 170 (сто сімдесят) грн 00 коп.,розгляд справи відкладено на 03.10.2017, а також витребувано від позивача:власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору;детальний та обґрунтований розрахунок сум пені із зазначенням розміру ставки, за якою здійснювалось нарахування неустойки, дат початкового та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), що містить посилання на підставу походження зобов'язання (відповідний неоплачений місяць) та суми фактичної заборгованості, на яке здійснюється нарахування, щодо кожного виду заборгованості (по сплаті кредиту та процентів) окремо, виклавши його наступним чином:

1) з (початок періоду-число, місяць, рік) по (кінець періоду-число, місяць, рік) на (сума) грн заборгованості по поверненню кредиту за (число, місяць, рік), нараховано (сума) пені грн;

2) з (початок періоду-число, місяць, рік) по (кінець періоду-число, місяць, рік) на (сума) грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за (число, місяць, рік), нараховано (сума) пені грн;довідку про суму заборгованості відповідача станом на 03.10.2017 за підписом відповідальних осіб керівництва та бухгалтерії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк".

До того ж, ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2017 строк розгляду спору у даній справі продвожено на 15 днів.

Однак, у судове засідання представник позивача не прибув, витребувані пояснення та детальний, обґрунтований розрахунок сум пені суду не надав, про причини неподання відповідних пояснень та розрахунку не повідомив.

03.10.2017 через канцеярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності, відповдно до якої відповідач просив застосувати позовну давність до позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" та, відповідно, відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013 згідно заяви про приєднання до умов і правил банківських послуг ФОП ОСОБА_1 (далі - клієнт) приєднавсядо «Умов та правил надання банківських послуг» ПАТ КБ "Приватбанк" (надалі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.pb.ua, тарифів банку, які разом складають Договір банківського обслуговування б/н від 21.05.2013(далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати відповідні умови договору. Копія відповідної заяви, скріпленої підписами представників ПАТ КБ "Приватбанк" та ФОП ОСОБА_1, наявна в матерілах справи.

Відповідно до пп. 3.2.2.1., 3.2.2.2., 3.2.2.6.2., 3.2.2.6.3. 3.2.2.11.1 та 3.2.2.11.2 Умов банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом і націлі, зазначені в заявці на договірне списання (далі - "гарантованийплатіж" або "заявка"), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки.

Термін поверненн кредиту вказаний в заявці.

Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту у розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту.

У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016), та починаючи з 01.02.2016 клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016).

У випадку не погашення заборгованості клієнтом по кредиту в термін до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016).

Клієнт зобов'язується оплатити відсотки та винагороди за користування кредитом відповідно до пп. 3.2.2.9, 3.2.2.10 цього договору, а також повернути кредит у строки втсановлені в заяві, пп. 3.2.2.2., 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17., 3.2.2.7…2 цього договору.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного або електронного-цифрового підпису всіма його сторонами.

Цей договір в частині п. 3.2.2.9.4 цього договору вступає в силу з моменту підписання цього договору, в інших частинах - з моменту надання клієнтом розрахунковихдокументів на використання кредиту в рамках зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

25.06.2013, 21.08.2013, 08.12.2013 та 12.12.2013 відповідачем було подано позивачу заявки на гарантований платіж на суми 1000,00 грн, 985,25 грн, 2 420,34 грн, 11 602,08 грн та 3 012,21 грн зі строком повернення зазначених кредитних коштів відповідно - 01.07.2013, 27.08.2013, 13.12.2013, 17.12.2013 та 30.12.2013. Копія зазначених заявок наявні в матеріалах справи.

Як слідує з викладених у позові обставин та наданих на їх підвтердження листів, ПАТ КБ "Приватбанк" належним чином виконало власні зобов'язання та надало відповідачу кредиту вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені у вищневедених заявках на договірне списання на загальну суму 19 019,88 грн.

До того ж, відповідно до наданих позивачем виписки по рахунку відповідача, за користування кредитними коштами протягом періоду з 02.08.2013 по 27.04.2017 ПАТ КБ "Приватбанк" нарахував відповідачу проценти у загальному розмірі 25 997,68 грн.

Вищенаведені обставини, окрім наданих позивачем заявок та листів, підтверджуються також наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості за договором б/н від 21.05.2013, укладеним між сторонами, станом на 27.04.2017.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.

Як слідує з викладених у позові обставин та наданого розрахунку заборгованості відповідач своїх обов'язків у повному обсязі не виконав, отримані кредитні кошти повернув частково у розмірі 5 213,92 грн, нараховані проценти за користування кредитом сплатив частково у розмірі 1 419,78 грн, внаслідок чого за ФОП ОСОБА_1 утворилось 13 805,96 грн заборгованості за кредитом та 24 577,90 грн заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 31.12.2013 по 27.04.2017.

21.04.2017 позивачем було надіслано відповідачу претензію №30625K2V0S07H від 18.04.2017, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на претензію не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 13 805,96 грн заборгованості за кредитом та 24 577,90 грн заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 31.12.2013 по 27.04.2017.

Заперечуючи проти заявлених вимог відповідач зазначив, що між сторонами відсутній будь-який укладений письмовий кредитний договір, оскільки заява від 21.05.2013 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг не містить усіх істотних умов кредитного договору, як-то: сума, строк повернення та розміри процентів, а Умови, до яких приєдналась ФОП ОСОБА_1, не містять найменування сторін та їх підписів, дату та місце укладання договору.

Таким чином, відповідач зазначений у позовній заяві договір б/н від 21.05.2013 вважає нікчемним, а його умови такими, що не підлягають виконанню сторонами.

До того ж відповідач зауважив, що заявлена до стягнення сума процентів за користування кредитними коштами значно перевищує основну суму боргу, а тому, у відповідності до ст. ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду.

Крім того, відповідач зазначив, що будь-якої угоди про продовження/зміну строку тривалості позовної давності між сторонами не укладено, а тому з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов нижчезазначених висновків.

Відповідно до приписів ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Поряд з тим, відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 634, ч. 1 ст. 638 та ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Так, ФОП ОСОБА_1 не заперечила обставин підписання 21.05.2013 заяви про приєднання до умов і правил банківських послуг - «Умов та правил надання банківських послуг» ПАТ КБ "Приватбанк", що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.pb.ua, тарифів банку.

Як слідує зі змісту доданих до позову Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк", ними врегульовано порядок надання та повернення кредитних коштів, нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами та термін дії відповідних зобов'язань.

За таких обставин, підписання 21.05.2013 ФОП ОСОБА_1 відповідної заяви свідчить про її згоду про приєднання до умов і правил банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк", а тому суд дійшов висновку, що відповідна заява разом з Умовами та тарифами банку відповідно до вимог чинного законодавства є договором приєднання, як погоджено у заяві - договором банківського обслуговування б/н від 21.05.2013, а відповідні доводи відповідача щодо нікчемності такого правочину є необґрунтованим та безпідставними.

Пунктами 3.2.2.9.3., 3.2.2.9.10 Умов передбачено, що сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.2.9.1., 3.2.2.9.2. цього договору, здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці.

Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати спдати відсотків та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Водночас, відповідно до п. 3.2.2.7.2. Умов при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими умовами в т.ч. в разі порушення цільового використання кредиту, банк, на свій розсуд, має право, зокрема, змінити умови цього договору - зажадати від клієнта дострокове повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення.

Обставини отримання та використання відповідачем кредитних коштів, зокрема, шляхом подання позивачу заявок на послугу «гарантований платіж», відповідачем не заперечувались.

З огляду наведеного, подання відповідачем заявок на послугу «гарантований платіж» та відповідне виконання позивачем таких заявок з перерахування контрагенту відповідача коштів, породжує для ФОП ОСОБА_1 обов'язок по поверненню кредитних коштів у передбачені в заявці строки з урахуванням п. 3.2.2.2. Умов, зокрема щодо загальної суми отриманих кредитих коштів по останній заявці з урахуванням часткового повернення кредиту - до 29.01.2014 включно, а також обов'язок по сплаті процентів за весь час користування кредитним коштами у повному обсязі згідно умов договору.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України, що кореспондують зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до наданих позивачем виписок з позичкового рахунку відповідача, останнім станом на дату подання відповідного позову та розгляду зазначеної справи не повернуто залишок кредитних коштів у розмірі 13 805,96 грн, а також не сплачено нараховані на відповідну суму кредиту 24 577,90 грн процентів за користування кредитом за період з 31.12.2013 по 27.04.2017.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, а розмір заявлених до стягнення заборгованості по тілу кредиту та по сплаті процентів за користування кредитними коштами відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 805,96 грн заборгованості за кредитом та 24 577,90 грн заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 31.12.2013 по 27.04.2017 доведені позивачем належними та допустимими доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.

Посилання ж відповідача на необхідність зменшення суми процентів у порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України з огляду на те, що заявлена до стягнення сума процентів за користування кредитними коштами значно перевищує основну суму боргу, визнаються судом неспроможними, оскільки проценти за користування кредитними коштами за своєю правовою природою не є неустойко та, відповідно, зменшення зазначених сум при їх стягненні у судвому порядку нормами чинного законодавства, у тому числі ст. 551 ЦК України, не урегульовано.

Водночас, 03.10.2017 через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 зазначила, що остання її заявка на гарантований платіж поступила в грудні 2013 року, а тому позивач пропустив строк позовної давності на зверення із захистом порушених прав щодо повернення сум кредитних коштів та процентів за користування такими коштами.

За приписами ст. ст. 256, 261, 260 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу обставин даної справи, суд дійшов висновку, що про обставини порушення відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування ними позивач мав змогу дізнатися з моменту прострочення відповідачем виконання відповідних зобов'язань: по поверненню кредитних коштів - з 30.01.2014, по сплаті процентів за користування кредитними коштами - після спливу передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України строку з моменту отримання відповідачем претензії позивача №30625K2V0S07H від 18.04.2017.

Відповідно до ст. ст. 253, 254, 257, 259 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п. 3.2.2.10.7 Умов строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються тривалістю 15 років.

Беручи до уваги вищенаведене, а також домовленість сторін щодо збільшення строків позовної давності, суд дійшов висновку, що 15-річний строк на звернення до суду за захистом порушених прав позивача шляхом стягнення сум заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 21.05.2013, закінчується 30.01.2029 - за вимогою про стягнення заборгованості за кредитом, у травні 2032 року - за вимогою про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Отже, враховуючи зверення позивача до суду з позовом про стягнення, зокрема, сум заборгованості за кредитом та по процентам за користування кредитом у липні 2017 року, суд дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено передбачений законом строк на звернення до суду із захистом порушених прав, а заява відповідача у відповідній частині є необгрунтовною та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задовлення вимог позивача про стягнення з відповідача 13 805,96 грн заборгованості за кредитом та 24 577,90 грн заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 31.12.2013 по 27.04.2017 з огляду на доказову та нормативну обгрунтованість відповідних вимог.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 914,95 грн пені за несвоєчасність виконяння зобов'язань за договором за період з 01.08.2014 по 27.04.2017.

Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пп. 3.2.2.10.1, 3.2.2.10.4 Умов, у разі порушення клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пп. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Виходячи з системного аналізу зазначених пунктів договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання договірних зобов'язань, ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Водночас, в силу вимог ст. ст.610, 612 ЦК України,порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 21.05.2013, укладеним між сторонами, станом на 27.04.2017, пеня нарахована позивачем сукупно на суму заборгованості по сплаті кредиту та по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 27.04.2017.

Витребуваний же судом детальний та обґрунтований розрахунок сум пені окремо щодо обов'язку по сплаті кредиту та обов'язку по сплаті процентів та/або інших пояснень щодо нарахування відповідних сум пені позивач не надав.

Водночас, як Умовами, так і поданими відповідачем заявками на гарантований платіж не передбачено строків сплати процентів за користування кредитом, а тому встановити момент, коли відповідач вважається таким, що прострочив за зобов'язаннями по сплаті процентів, не можливо.

Крім того, передбачений п. 3.2.2.7.2. Умов строк виконання, зокрема, зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом, що виник у відповідача після спливу передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України терміну з моменту отримання претензії позивача №30625K2V0S07H від 18.04.2017, лежить поза межами заявленого позивачем періоду нарахування пені.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення зобов'язання за договором виникає у позивача лише на суму заборгованості за користування кредитом, а тому суд здійснював перерахунок заявленої до стягнення пені лише на суму заборгованості за кредитом у розмірі 13 805,96 грн за період з 01.08.2014 по 27.04.2017.

Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати кредиту, обрахованої судом в межах визначеного позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, положень Умов та обставин справи, становить 13 601,63 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 28 914,95 грн пені є частково обґрунтованою розмірі 13 601,63 грн.

Що ж до заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення пені, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Беручи до уваги вищенаведене, а також домовленість сторін щодо збільшення строків позовної давності, зокрема щодо стягнення пені, згідно п. 3.2.2.10.7 Умов, суд дійшов висновку, що останнім днем 15-річного строку на звернення позивача до суду з вимогою про стягнення сум пені за порушення строків сплати кредиту за період 01.08.2014 по 27.04.2017, зокрема, є 01.08.2029 - від початку періоду обрахунку.

Отже, враховуючи зверення позивача до суду з позовом про стягнення пені, зокрема, за порушення строків сплати кредиту, у липні 2017 року, суд дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено передбачений законом строк на звернення до суду із захистом порушених прав, а заява відповідача у відповідній частині є необгрунтовною та задоволенню не підлягає.

Поряд з тим, враховуючи положення закону про правові наслідки спливу позовної давності, що можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання, у той час як вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом є необґрунтованою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування передбачених ст. 267 ЦК України наслідків спливу строків позовної давності до вимоги позивача у відповідній частині.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 28 914,95 грн пені підлягає частковому задоволенню розмірі 13 601,63 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 253, 254, 258, 256, 257, 261, 260, 267, 525, 526, 626, 627, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 13 805 (тринадцять тисяч вісімсот п'ять) грн 96 коп. заборгованості за кредитом, 24 577 (двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн 90 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 13 601 (тринадцять тисяч шістсот одну) грн 63 коп. пені та 1 235 (одну тисячу двісті тридцять п'ять) грн 93 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.10.2017.

Суддя В.А. Ярема