Ухвала суду № 69874711, 30.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2017 року Справа № 910/24141/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 21.02.2017та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017у справі№ 910/24141/16 Господарського суду міста Києваза позовомФермерського господарства "Сніжинка"доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"провизнання рішення частково недійсним та визнання зобов'язань припиненими

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 у справі № 910/24141/16. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні з касаційною скаргою заявником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" перебуває у важкому фінансовому становищі, оскільки рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 234 від 22.12.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку". Однак жодних доказів існування скрутного фінансового становища, а також відсутності можливості сплатити судовий збір у належному розмірі скаржником суду не надано.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як роз'яснено в пп. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (зокрема про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.

Згідно з статтею 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Враховуючи викладені вимоги закону, посилання скаржника на скрутне фінансове становище банку визнаються Вищим господарським судом України непереконливим з огляду на те, що Фонд гарантування вкладів призначається у неплатоспроможного банку.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки останнім не доведено належними доказами, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим слід зауважити, що за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було сплачено судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтею 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С. в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 у справі № 910/24141/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець