Постанова № 69874595, 23.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року Справа № 914/2062/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Корнілової Ж.О., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційноїскаргиМіністерства оборони Українинапостанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.17у справі№914/2062/14 господарського суду Львівської областіза позовомЗаступника Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат"до1.Головного управління юстиції у Львівській області, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Трентова ЛТД", 3.Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"провизнання недійсними результатів прилюдних торгів і застосування наслідків недійсності правочину,

за участі представників сторін:

від Міністерства оборони України - Цицюра В.І., Бабін Д.А.,

від ДП "Львівський військовий лісокомбінат" - Лось Н.Г.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

11.06.2014 Заступник Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" звернувся з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Трентова ЛТД", приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" про визнання недійсними результатів прилюдних торгів і застосування наслідків недійсності правочину.

08.02.2017 при новому розгляді рішенням господарського суду Львівської області (судді Н.Березяк, М.Юркевич, Р.Крупник) позовні вимоги задоволено, визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат", а саме:

- протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого

майна від 07.11.13 №03/263/13/а-2/1 та акт державного виконавця про проведені

прилюдні торги від 11.11.2013 по реалізації арештованого нерухомого майна -

половини приміщення трансформаторної підстанції пл. 17,9 м2;

- протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого

майна від 07.11.2013 №03/229/1 З/а-1 та акт державного виконавця про проведені

прилюдні торги від 11.11.2013 по реалізації арештованого нерухомого майна -

приміщення широкого вжитку, заг. пл. 146,2 м2 та приміщення дільниці столярних

плит, пл. 848,0 м ;

- протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого

майна від 07.11.2013 №03/263/13/а-З та акт державного виконавця про проведені

прилюдні торги від 11.11.2013 по реалізації арештованого нерухомого майна - частина

приміщень сушильних камер і теплопункту пл. 280,7 м2;

- протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого

майна від 03.12.2013 №03/345/1 З/а-1 та акт державного виконавця про проведені

прилюдні торги від 09.12.2013 по реалізації арештованого нерухомого майна - адміністративна будівля комбінату під літерою "А-4" заг. пл. 1 714,5 м , застосувавши наслідки недійсності правочину. У частині позовних вимог до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" провадження у справі припинено.

31.05.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Матущак О.І., Дубник О.П., Юрченко Я.О.) зазначене рішення скасовано у частині визнання недійсними трьох актів державного виконавця про проведені прилюдні торги від 11.11.2013 та акту державного виконавця про проведені прилюдні торги від 09.12.2013, а також в частині застосування наслідків недійсних правочинів, у задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, тому просили скасувати постанову, а законне й обгрунтоване, на їх думку, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Із матеріалів справи видно, що між відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" було укладено договори №03/229/13/а від 20.06.2013, №03/263/13/а від 12.07.2013 та №03/345/13/а від 12.09.2013 про надання послуг по організації і проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ДП "Львівський військовий лісокомбінат".

Відповідно до заявок відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та на виконання умов вищезазначених договорів, приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство Юстиція" на прилюдних торгах було відчужено нерухоме майно, а саме: ? приміщення трансформаторної підстанції, пл. 17,9 кв.м., будівлі дільниці ширвжитку, пл. 146,2 кв.м., приміщення дільниці столярних плит (будівля №2), загальною пл.848,0 кв.м., частини приміщень сушильних камер і теплопункту, пл. 280,7 кв.м., та адміністративної будівлі комбінату під літерою "А-4" загальною площею 1 714,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 3, яке оформлене протоколами №03/263/13/а-2/1, №03/229/13/а-1, №03/263/13/а-3, №03/345/13/а-1. Переможцем прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна було визнано ТзОВ "Трентова ЛТД".

11.11.2013 за результатами вказаних прилюдних торгів було складено акти державного виконавця про проведення прилюдних торгів, з яких убачається, що нерухоме майно: частина приміщень сушильних камер і теплопункту, пл. 280,7 кв.м. придбане ТОВ "Трентова ЛТД" за ціною 116 00 ,00 грн.; половина приміщення трансформаторної підстанції ТП 600, пл. 17,9 кв.м., придбане - ТВО "Трентова ЛТД" за ціною 9 500,00 грн.; приміщення дільниці ширвжитку, пл. 146,2 кв.м. та приміщення дільниці столярних плит (будівля №2), загальною пл.848,0 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 3 придбані ТОВ "Трентова ЛТД" за 113 000, 00 грн.

Зі змісту акту державного виконавця від 09.12.2013 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №7/В6/2013 убачається, що нерухоме майно: адміністративна будівля комбінату під літерою "А-4" загальною площею 1 714,5 кв.м., яка знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 3 - придбане ТОВ "Трентова ЛТД" за ціною 1 387 000, 00 грн. За вказане майно, придбане ТОВ "Трентова ЛТД", останні перерахували на рахунок ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області кошти в повному обсязі. Відповідні акти є підставою для оформлення права власності.

Посилаючись на те, що спірне нерухоме майно є державною власністю і закріплене на праві оперативного управління за Міністерством оборони України та передане на праві господарського відання ДП "Львівський військовий лісокомбінат", заступник Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України подав відповідний позов з підстав відчуження майна з порушенням ст.2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Приписами ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, за своєю правовою природою процедура реалізації майна на прилюдних торгах шляхом складання акта проведення прилюдних торів, з урахуванням передбачених законодавством особливостей їх проведення, відноситься до договірних відносин купівлі-продажу майна через торги.

Господарські суди встановили, що протоколи спірних прилюдних торгів були підписані представниками ТОВ "Трентова ЛТД" приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (у подальшому ТОВ "Трендова ЛТД"), останні сплатили належні суми за придбане майно.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції на час спірних правовідносин) реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно пунктів 1.2., 3.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5 прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір. Орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажу ціни лота.

Таким чином, саме Державна виконавча служба реалізовує нерухоме майно у спірних правовідносинах, а ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", вправі діяти лише відповідно до доручення Державної виконавчої служби щодо безпосередньої організації процесу продажу.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.2 ст.4 Закону).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що норми Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є спеціальними щодо спірних правовідносин, а оскільки цей закон був прийнятий пізніше, то за загальним правилом повинні застосовуватись його положення, на відміну від норм Закону України "Про виконавче провадження". Тому враховуючи статус юридичної особи боржника - державне підприємство, зважаючи на положення ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", проведені прилюдні торги є правочинами, що вчинені за відсутності необхідного у Головного управління юстиції у Львівській області обсягу цивільної дієздатності. Більш того, зважаючи на п.1.1 Статуту ДП "Львівський військовий лісокомбінат", заборона на застосування примусової реалізації спірного майна встановлена також і приписами Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Відповідно до пункту 7.3. Положення Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 №68/5 якщо прилюдні торги не відбулися двічі, то майно знімається з торгів, про що спеціалізована організація в триденний термін повідомляє державного виконавця.

Установивши, що спірне нерухоме майно двічі переоцінювалось і тричі виставлялось на продаж, а відчужене було лише з третього разу, місцевий господарський суд зазначив, що продаж приміщення трансформаторної підстанції пл. 17,9 кв.м., частини приміщень сушильних камер і теплопункту пл. 280,7 кв.м., приміщення широкого вжитку заг. пл. 146,2 кв.м., приміщення дільниці столярних плит пл. 848,0 кв.м. та адміністративна будівля комбінату заг. пл. 1 714,5 квм., здійснено усупереч приписів закону. При цьому, судом ураховано, що рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2008 визнано право державної власності в особі Міністерства оборони України з правом повного господарського відання державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський лісокомбінат" на нежитлові будівлі, розташовані у м. Львові по вул. Луганській, 3, перелік яких включає продані на оспорюваних прилюдних торгах. Тому з огляду на приписи ч.1 ст.215 ЦК України щодо такої підстави недійсності правочину, як недодержання вимог закону в момент його укладення, на підставі зібраних у справі з урахуванням ст.ст.32-34 ГПК України доказів, яким згідно ст.43 ГПК України надано правову оцінку в їх сукупності, господарський суд першої інстанції обгрунтовано ухвалив про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Висновки апеляційного суду про те, що нормами ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення (уточнення) позовних вимог, не відповідають обставинам справи та положенням закону, оскільки виходячи з приписів ст.638 ЦК України з підписанням відповідного протоколу договір купівлі-продажу спірного майна вважається укладеним і, оскільки за ст.202 ЦК України договір є одним із видів правочинів, саме з цього часу відповідний правочин вважається вчиненим. Отже залишаючи в силі рішення суду першої інстанції у частині вимог про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, безпідставною є відмова у задоволенні вимог про застосування наслідків недійсності спірного правочину.

У відповідності до положень ст.111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції при ухваленні якого достовірно встановлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Що стосується висновків апеляційного господарського суду, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи, суперечать вимогам чинного законодавства, тому не могли бути підставою для скасування обґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 скасувати, а рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2017 у справі №914/2062/14 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трентова ЛТД" на користь Державного бюджету України 12 460,80грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Львівської області.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЖ.О. Корнілова СуддяН.М. Нєсвєтова