Постанова № 69874530, 18.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Справа № 910/7481/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівАлєєвої І.В., Корсака В.А.за участю представників:позивачаЯнчик М.І.відповідачаКоваленко Я.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.06.2017у справі №910/7481/17 Господарського суду м. Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "САНТРЕЙД"до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ"простягнення 2 032 665,11 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ" про стягнення 2 032 665,11 грн. заборгованості.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "САНТРЕЙД" подано заяву про забезпечення позову (з урахуванням письмових пояснень), в якій останній, посилаючись на статті 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, просив суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ" в сумі 2 032 665,11 грн., які обліковуються на поточному рахунку №26008011798002 в ПАТ "Альфа-Банк", м. Київ, МФО 300346, а також на інших відкритих ним рахунках у банківських установах, які буде виявлено в ході виконання ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 (суддя Турчин С.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТРЕЙД" про забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі №910/7481/17 законної сили, вжито заходи до забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15/6 літ. 1, офіс 407, код 39077437), у сумі 2 032 665,11 грн., що знаходяться на рахунку №26008011798002 в ПАТ "Альфа-Банк", м. Київ, МФО 300346, а також на інших рахунках, відкритих в інших банківських установах, виявлених під час виконання даної ухвали.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТРЕЙД" (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд. 6/2-А, код 37663292).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15/6 літ. 1, офіс 407, код 39077437).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 (головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Дідиченко М.А., Буравльова С.І.), ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином фактичні обставини справи, не надали належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, що, в свою чергу, призвело до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТРЕЙД" вказує про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, та такою, що не спростовує фактичні обставини встановлені судами попередніх інстанцій та не наводить жодного факту порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а відтак підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 немає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, присутніх у судовому засіданні 18.10.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТРЕЙД" зазначило про те, що відповідач ухиляється від взятих на себе зобов'язань стосовно оплати поставленого товару, ухиляється від отримання поштової кореспонденції, змінив поточний рахунок в банку, зазначений у договорі, та не повідомив про вказані зміни позивача, всупереч умовам укладеного між сторонами договору.

У відповідності до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

В пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 зазначено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичних або фізичних осіб, і може застосовуватись на будь-якій стадії процесу. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Приймаючи до уваги, що із наданих позивачем документів та встановлених судами обставин вбачається ймовірність ускладнення виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову, беручи до уваги, що обраний позивачем захід до забезпечення позову, а саме: накладення арешту на грошові кошти відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення, в той час як невжиття такого заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення - у разі задоволення позову, висновки судів попередніх інстанцій про необхідність накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ" в сумі 2 032 665,11 грн., що знаходяться на поточному рахунку в ПАТ "Альфа-Банк", а також на інших відкритих ним рахунках у банківських установах, які буде виявлено під час виконання ухвали є обґрунтованими та правомірними.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТРЕЙД" про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Також колегія суддів зауважує, що 25.07.2017 Господарським судом м. Києва було винесено рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості були задоволені повністю.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено без змін ухвалу суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІО-ІНВЕСТ" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 у справі №910/7481/17 Господарського суду м. Києва залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді І.Алєєва

В.Корсак