Постанова № 69872325, 29.09.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10708/17

Провадження №: 2-а/752/365/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 вересня 2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Шумко А.В.,

за участі секретаря Симоненко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

позивач в травні 2017р. пред»явила в Голосіївському районному суді м.Києва адміністративний позов до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії.

Зазначала, що рішенням Вищої ради юстиції від 19.12. 2016 року №3242/0/15-16 її звільнено з посади судді Верховного Суду України у зв»язку із поданням заяви про відставку.

22.12.2016 року вона звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - Правобережне об»єднане управління ПФУ в м.Києві) із заявою про призначення їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та надала необхідні для цього документи.

23.02.2017 року з усного повідомлення начальника Правобережного об»єднаного управління ПФУ в м.Києві їй стало відомо, що щомісячне довічне грошове утримання призначено мені у розмірі 84 % моєї суддівської винагороди. При цьому до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання не зараховано половину строку навчання на денній формі юридичного факультету КДУ імені Т.Г. Шевченка, в якому навчалася з серпня 1978 року по червень 1983 року.

28.02.2017 року в порядку досудового врегулювання питання в частині визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання вона звернулася до Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві із відповідною заявою, у якій порушила питання про виплату їй щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди та здійснення відповідного перерахунку виплачених їй коштів з 22.12.2016 року.

03.04.2017р. рішенням першого заступника начальника Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві, яке нею отримано поштою 18.04.2017 року, їй відмовлено у перерахунку щомісячні довічного грошового утримання без надання оцінки юридичного обґрунтування наведеним в її заяві доводам, а лише з формальним викладенням норм закону «Про судоустрій і статус суддів» у різних редакціях, які нею не заперечувались.

Вважала дії Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві щодо відмову в перерахунку мені щомісячного довічного грошового утримання протиправними і такими, що порушують її конституційні права, оскільки має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди, посилалася на те, що всі зміни законодавства щодо статусу суддів, які відбувалися протягом її роботи на посаді судді і до теперішнього часу, зберегли положення про зарахування до стажу на посаді судді половини строку навчання.

Отже, станом на 21.08.2011 року стаж роботи на посаді судді, що давав їй право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, становив 20 років. Таким чином, починаючи з 21.08.2011 року вона не тільки отримала законне право на відставку, а й реалізувала його, отримуючи щомісячне грошове утримання.

Позивач зазначила, що продовжувала працювати суддею до 19.12.2016 року, тобто понад 5 років, та на час прийняття Вищою радою юстиції рішення про звільнення її з посади у зв'язку з відставкою мала стаж роботи на посаді судді повних 25 років.

Згідно ж з пунктом 25 Розділу ХП «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VІІ від 02.06.2016 року «Про судоустрій і статус суддів», за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного закону. Тому має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди.

Просила: визнати протиправними дії та рішення Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві від 03.04.2017 року №20295/05 щодо відмови їй у перерахунку щомісячного довічного утримання на підставі її заяви від 28.02.2017 року;

зобов'язати Правобережне об'єднане управління ПФУ у м.Києві змінити рішення про призначення їй щомісячного довічного грошового утримання в частині визначення його розміру та у відповідності до вимог законодавства України визначити його у розмірі 90% суддівської винагороди, здійснивши відповідний перерахунок виплачених коштів з 22.12.2016 року.

Під час судового провадження справи позивач подала уточнення до адміністративного позову, в яких просила: визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві щодо відмови їй у перерахунку щомісячного довічного утримання на підставі її заяви від 28.02.2017 року; зобов'язати Правобережне об'єднане управління ПФУ у м.Києві нараховувати та виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди на підставі п.25 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VІІІ від 02.06.2016р. «Про судоустрій та статус суддів»; справу розглянути в її відсутність.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, свого представника в судове засідання не направив, з клопотанням про відкладення судового засідання до суду не звернувся, про поважність причин неявки суду не повідомив, тому суд ухвалив вирішити справу у відсутності сторін, на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з таких мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що згідно трудової книжки позивача, постановою Верховної Ради України від 23.12.1993 року №3775-ХІІ її було обрано суддею Київського міського суду.

На час обрання позивача суддею діяв Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року № 2863-ХІІ, який передбачав право судді на відставку та отримання довічного грошового утримання в розмірі 80 % заробітної плат за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, а також збільшення довічного грошового утримання на 2% за кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді, але не більше ніж до 90%. При цьому встановлено, що до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання, зараховується стаж роботи на певних посадах (ст.43 наведеного Закону).

В подальшому законодавством України - Указом президента України від 10.07.1995 року, пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 «Про оплату праці і щомісячне грошове утримання судді» в редакції від 11.06.2008 року - визначення стажу на посаді судді доповнено і встановлено, що до стажу роботи, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді де менше як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного Законом № 2863-ХІІ, половина строку навчання за денною формою у вищих навчальних юридичних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.

Згідно копії трудової книжки, позивач з 01.09.1978 року по 23.06.1983 року навчалася на денній формі юридичного факультету КДУ імені Т.Г. Шевченка.

01.07.2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів», яким змінено визначення стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з тим, пунктом 11 розділу XIII Перехідних положень цього Закону встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Визначення терміну «законодавство» міститься у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.1998 року № 12-рп/98 і включає до нього постанови Кабінету Міністрів України).

Аналогічне положення міститься у частині 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України № 1402-VIII від 02.06.2016 року «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції змін, внесених Законом України від 21.12.2016 року №1798-VIII) «Про вищу Раду правосуддя».

Таким чином всі зміни законодавства щодо статусу суддів, які відбувалися протягом роботи позивача на посаді судді до теперішнього часу, зберегли положення про зарахування до стажу на посаді судді половини строку навчання за денною формою у вищих навчальних юридичних закладах.

Рішенням Вищої ради юстиції від 19.12.2016 року №3242/0/15-16 її позивача звільнено з посади судді Верховного Суду України у зв'язку із поданням заяви про відставку.

Наказом №1167-к від 21.12.2016р. Голови Верховного Суду України позивача виключено зі складу Верховного Суду України на підставі зазначеного рішення Вищої ради юстиції.

Наказом №688-к від 22.08.2011р. Голови Верховного Суду України наказано виплачувати ОСОБА_1, судді Верховною Суду України, з 21.08.2011 року 50 відсотків щомісячного грошового утримання, належного їй у разі виходу у відставку (станом на 21.08.2011 року стаж роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, становить 20 років).

22.12.2016 року позивач звернулася до Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві із заявою про призначення їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та надала необхідні для цього документи.

28.02.2017 року позивач звернулася до Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві із заявою, згідно якої 23.02.2017 року, з усного повідомлення начальника Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві, їй стало відомо, що щомісячне довічне грошове утримання призначено їй в розмірі 84 % моєї суддівської винагороди. При цьому до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання не зараховано половину строку навчання на денній формі юридичного факультету КДУ імені Т.Г. Шевченка. Рішення в частині визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді вважала незаконним та таким, що порушує її конституційні права, оскільки має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди, оскільки станом на 21.08.2011 року стаж роботи на посаді судді, що давав їй право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, становив 20 років, таким чином, починаючи з 21.08.2011 року вона не лише отримала законне право на відставку, а й реалізувала його, отримуючи щомісячне грошове утримання, а також продовжувала працювати суддею до 19.12.2016 року, тобто понад 5 років. Т.ч. на час прийняття Вищою радою юстиції рішення про звільнення її з посади у зв'язку з відставкою, мала стаж роботи на посаді судді повних 25 років. Просила змінити рішення про призначення їй щомісячного грошового утримання в частині визначення його розміру та у відповідності до вимог законодавства України визначити у розмірі 90% суддівської винагороди, здійснивши відповідний перерахунок виплачених коштів з 22.12.2016 року.

Листом №20295/05 від 03.04.2017р. Правобережне об'єднане управління ПФУ в м.Києві позивача повідомило, що позивач з 22.12.2016 отримує довічне грошове утримання призначене відповідно до п.25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 (набрав чинності 30.09.2016), та обчислене відповідно до положень Закону України №2453-УІ від 07.07.2010 «Про судоустрій і статус суддів», розмір якого становить 84% суддівської винагороди. Зазначило, що відповідно до ст.135 Закону України №2453 від 07.07.2010 «Про судоустрій і статус суддів», до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражі України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу, та що відповідно до ст.137 Закону України №1402-VIII від 02/06/2016 «Про судоустрій і статус суддів», до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Повідомило, що враховуючи зазначене, для проведення перерахунку довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зарахування половини строку навчання з 01.09.1978 по 21.06.1983 років до стажу роботи на посаді судді згідно заяви від 28.02.2017 (надісланої поштою та отриманої управлінням 09.03.2017) немає законних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на наявність підстав для їх задоволення, необхідність визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м.Києві щодо відмови позивачу у перерахунку щомісячного довічного утримання на підставі її заяви від 28.02.2017 року та зобов'язання Правобережного об'єднаного управління ПФУ у м.Києві нараховувати та виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди на підставі п.25 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VІІІ від 02.06.2016р. «Про судоустрій та статус суддів».

Згідно з ст.94 КАС України, позивачу підлягає присудженню здійснені нею документально підтверджені судові витрати в сумі 640 грн 00 коп з Державного бюджету України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України належить допустити негайне виконання постанови в частині зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в частині здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання в межах платежу за один місяць.

На підставі наведеного, ст. 19 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 року № 12-рп/98, ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року № 2863-ХІІ, п. 11 розділу XIII Перехідних положень Закон України №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» 01.07.2010 року, п.25, ч.4 п. 34 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VІІІ від 02.06.2016р. «Про судоустрій та статус суддів» (у редакції Закону України від 21.12.2016 року №1798-VIII), указа президента України від 10.07.1995 року, п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 «Про оплату праці і щомісячне грошове утримання судді» в редакції від 11.06.2008 року, керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163, 167, 185, 186, 256 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі заяви від 28.02.2017р.

Зобов'язати Правобережне об»єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві ОСОБА_1 нараховувати та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди на підставі п.25 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VІІІ від 02.06.2016р. «Про судоустрій та статус суддів», з 22 грудня 2016р.

Присудити ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп з Державного бюджету України.

Допустити негайне виконання постанови в частині зобов»язання Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в чистині здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання в межах платежу за один місяць.

Постанова, відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову, відповідно ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, до адміністративного суду апеляційної інстанції через Голосіївський районний суд м.Києва з одночасним надсиланням особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: А.В. Шумко