Рішення № 69870112, 25.10.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

524/1370/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Рибалки Ю.В.,

при секретарі Коршак Н.В.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулосьПублічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послуги централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання згідно з угодою про погашення боргу за спожиту теплову енергію № 170/90 від 23.09.2010 у сумі 2401,05 грн.

Також, просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в дольовому порядку по ? з кожного, заборгованість за надані послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у сумі 6362,79 грн., із них: 4679,52 грн. сума боргу за послугу з централізованого опалення, 1683,27 грн. - сума боргу за послугу з централізованого постачання гарячої води, інфляційні втрати у сумі 106,37 грн., 3% річних у сумі 11,91 грн., судовий збір у сумі 1600,00 грн., витрати на публікацію оголошення в пресі у сумі 240,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, повідомила, що відсутня фінансова можливість погасити заборгованість, просила зменшити суму заборгованості, застосувати строки позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання (ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників (ч. 2 ст. 264 ЦК України).

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (ст. 360 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 614 ЦК України визначає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпечення холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги.

Частиною 3 ст. 16 цього Закону визначено принцип безперебійного надання споживачу послуг.

Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, споживач, якому надаються комунальні послуги, зокрема з теплової енергії, зобов'язаний щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця розрахуватись з Постачальником за спожите тепло.

Споживач має право вчасно отримувати якісні послуги згідно із законодавством та умовами договору, перевірку кількісних та якісних показників наданих послуг. Споживач зобовязаний оплачувати послуги у встановлені договором строки, відшкодовувати виконавцю витрати з проведення аналізу якісних показників послуг у разі необґрунтованості претензій. Виконавець зобовязаний забезпечувати вчасне та відповідно їх якості надання послуг згідно із законодавством та умовами договору, розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача і проводити відповідний перерахунок розміру плати за послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження кількісних та якісних показників.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири кв. 60 по вул. Тараса Бульби (Карнаухова), буд. 25 в м. Кременчуці та зареєстровані у ній.

Позивач фактично надавав відповідачам житлово-комунальні послуги, а відповідачі використовували дані послуги для задоволення власних потреб та не відмовлялися від них.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в Кременчуцькій філії ПАТ "Полтаваобленерго", як споживач послуг з теплопостачання у вигляді гарячого водопостачання та централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1, по особовому рахунку № 143585. З вимогою до відповідача укласти відповідний договір до 2010 року не зверталася. Однак, 06.12.2010 між сторонами укладено відповідний договір № 31618 про надання послуг з централізованого опалення, підігріву води у вищевказаній квартирі.

Відповідно до угоди від 23.09.2010 № 170/10 про погашення боргу, укладеної між ВАТ «Полтаваобленерго» та відповідачем ОСОБА_2, остання взяла на себе зобовязання погасити у строк до 23.09.2012 заборгованість за надані послуги у сумі 4471,72 грн., за період з 01.06.2002 по 01.09.2010.

Згідно з наданими позивачем розрахунками у відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 наявна заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання по вищевказаній квартирі перед Кременчуцькою філією ПАТ "Полтаваобленерго" за період з червня 2004 року по січень 2017 року у сумі 8763,84 грн., у тому числі, залишок боргу ОСОБА_2 у сумі 2401,05 грн., згідно з угодою від 23.09.2010 № 170/10 про його погашення.

Відповідачі своїх розрахунків на спростування суми цієї заборгованості суду не надали.

20.09.2012 ПАТ «Полтаваобленерго» звернулось до суду із заявою про видачу наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги за період з 01.08.2004 по 31.08.2012.

16.10.2012 видано судовий наказ. Ухвалою суду від 23.12.2016, за заявою ОСОБА_2, наказ скасовано.

31.07.2013 ПАТ «Полтаваобленерго» звернулось до суду із заявою про видачу наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги за період з 01.09.2012 по 30.06.2013.

26.08.2013 видано судовий наказ. Ухвалою суду від 19.12.2016, за заявою ОСОБА_2, наказ скасовано.

29.04.2014 ПАТ «Полтаваобленерго» звернулось до суду із заявою про видачу наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги за період з 01.06.2002 по 31.03.2014.

20.04.2014 видано судовий наказ. Ухвалою суду від 29.11.2016, за заявою ОСОБА_2, наказ скасовано.

Таким чином, строк позовної давності перервався з моменту звернення позивачем до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, починаючи з 20.09.2012.

Отже, вимоги про стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги, починаючи з вересня 2010 року, подано у межах строків позовної давності.

Позовну давність щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за період з 01.06.2002 по 01.09.2010 (згідно з угодою від 23.09.2010 про її щомісячне погашення) суд обраховує за кожний щомісячний платіж окремо, починаючи з 23.10.2010.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що підстави для застосування строків позовної давності щодо вищезазначених вимог відсутні, а позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, однак ураховуючи часткову сплату відповідачем ОСОБА_2 заборгованості за послугу централізованого опалення, а саме за липень 2014 року у сумі 163,90 грн. та за січень 2017 року у сумі 251,38 грн., суд вважає, що вимоги слід задовольнити частково за вирахуванням сплачених за опалення сум.

Інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання підлягають стягненню в повному обсязі, при цьому суд обмежується сумою заявлених вимог (106,37 грн. та 11,91 грн. відповідно).

З огляду на вищевказане, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість (її залишок) на корись КФ ПАТ «Полтаваобленерго», яка виникла згідно з угодою від 23.09.2010 про погашення боргу, у сумі 2401,05 грн.

У свою чергу, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у дольовому порядку по ? частині з кожного, підлягає стягненню заборгованість за надані послуги у сумі 5947,51 грн., починаючи з вересня 2010 року по січень 2017 року, з урахуванням сплачених сум за опалення за липень 2014 року (163,90 грн.), за січень 2017 року (251,38 грн.), а також інфляційні втрати та 3 % річних за несвоєчасне виконання зобовязання 106,37 грн. та 11,91 грн. відповідно.

Станом на день розгляду справи відповідачі суму вказаної заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, позивачу не сплатили.

Ураховуючи вищевикладене суд вважає, що позов КФ ПАТ «Полтаваобленерго» ґрунтується на нормах чинного законодавства і підтверджуються наданими суду доказами, які є належними та допустимими, а тому з урахуванням сплати заборгованості за опалення за два місяці, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючисьст. 257, 264, 525,526,530,625 ЦК України,ст. 14,57-60,208,209,212, 215,218,294, 296 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення згідно з угодою про погашення боргу за спожиту теплову енергію № 170/90 від 23.09.2010 у сумі 2401,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії, в дольовому порядку по ? з кожного, заборгованість:

за надані послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у сумі 5947,51 грн., із них: 4264,24 грн. сума боргу за послугу з централізованого опалення, 1683,27 грн. - сума боргу за послугу з централізованого постачання гарячої води, на р/р 26036305613167 в філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, код 00131819;

інфляційні втрати у сумі 106,37 грн., 3% річних у сумі 11,91 грн., судовий збір у сумі 1524,18 грн., витрати на публікацію оголошення в пресі у сумі 240,00 грн., на р/р 26003572077001 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500, код 25717118.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Рибалка