Постанова № 69868289, 24.10.2017, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/2010/17

п/с 2-а/164/952/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Оліферчук І.В.,

з участю представника позивача Мохнюка М.В.,

представника відповідача Дарчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства ,,Рибгосп Маневичі" до Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання протиправним та скасування п. 6.1.1 розділу „Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено" додатку № 1 „Положення про податок на майно" до рішення Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17 лютого 2017 року „Про місцеві податки і збори", -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2017 року дочірнє підприємство „Рибгосп Маневичі" звернулося в суд з позовом до Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання протиправним та скасування п. 5.2 розділу „Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено (незалежно від місцезнаходження)" додатку № 1 „Положення про податок на майно" до рішення Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17.02.2017 року „Про місцеві податки і збори". Свої позовні вимоги обґрунтували тим, що п. 2 рішення Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17.02.2017 року було затверджено Положення про податок на майно (додаток № 1). Згідно п. 5.2 розділу „Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено (незалежно від місцезнаходження)" додатку № 1 „Положення про податок на майно" визначено, що ставка податку встановлюється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання. Будучи постійним землекористувачем земельної ділянки за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку якої не проведено, ДП „Рибгосп Маневичі" вважає зазначений пункт додатку № 1 до вказаного рішення відповідача дискримінаційним, оскільки ним встановлено необґрунтовано високий розмір земельного податку, що підлягає до сплати підприємством, та прийнятим із порушенням вимог чинного законодавства. Так, сільською радою було порушено процедуру планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, не здійснено аналіз регуляторного впливу при прийнятті спірного рішення та не оприлюднено проект регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій зацікавлених суб'єктів господарювання, не проведено відкритих обговорень за участю представників громадськості, пов?язаних з регуляторною діяльністю, не оприлюднено інформацію про здійснення регуляторної діяльності. Посилаючись на зазначені обставини, просили визнати протиправним та скасувати п. 5.2 розділу „Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено (незалежно від місцезнаходження)" додатку № 1 „Положення про податок на майно" до рішення Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17.02.2017 року „Про місцеві податки і збори".

В судовому засіданні представник позивача Мохнюк М.В. позовні вимоги змінив, подавши до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправним та скасувати з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві, п. 6.1.1 розділу „Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено" додатку № 1 „Положення про податок на майно" до рішення Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17 лютого 2017 року „Про місцеві податки і збори".

Представник відповідача - Новорудської сільськоїради Маневицького району Волинської області Дарчук М.М. в судовому засіданні позовних вимог не визнав, вважає їх необґрунтованими, а тому в їх задоволенні просив відмовити. На думку представника відповідача, рішення Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17.02.2017 року „Про місцеві податки і збори" відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування немає. Просив суд при вирішенні позовних вимог врахувати, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України ,,Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". При підготовці та прийнятті вказаного рішення сільською радою було дотримано вимоги чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 270.1 ст. 270 ПК України об?єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно. Сільські ради обов?язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно ч. 12 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб?єктами господарювання.

Згідно ст. 7 вказаного Закону регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження. Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій. Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проекту регуляторного акта, а в разі якщо розробником проекту є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація - керівником цього органу, установи чи організації.

Згідно ст. 9 вказаного Закону кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об?єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п?яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п?ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об?єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об?єднаннями зауважень та пропозицій. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об?єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов?язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно ст. 13 вказаного Закону план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади. Витрати, пов?язані з оприлюдненням документів, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, фінансуються за рахунок розробників проектів регуляторних актів або регуляторних органів, які оприлюднюють ці документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.

Згідно ст. 36 вказаного Закону регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин, а саме: відсутній аналіз регуляторного впливу, проект регуляторного акта не був оприлюднений.

При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України ,,Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

В судовому засіданні встановлено, що ДП „Рибгосп Маневичі" є постійним землекористувачем земельної ділянки, площею 163.17 га, за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку якої не проведено. Земельну ділянку було передано рішенням Новорудської сільської ради № 7/3 від 22.06.1999 року для потреб рибного господарства. Рішенням Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17.02.2017 року „Про місцеві податки і збори" було затверджено Положення про податок на майно. Згідно п. 6.1.1 розділу „Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено" додатку № 1 „Положення про податок на майно" до вказаного рішення сільської ради визначено, що ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених в судовому засіданні рішення Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17.02.2017 року, Положення про податок на майно, затвердженого рішенням Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17.02.2017 року, державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ВЛ № 000229 від 16.12.1999 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача № 10/3 від 17.02.2017 рокує регуляторним актом в розумінні ст. 1 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", що вимагає від відповідача дотримання вимог вказаного Закону.

Разом з тим, суд бере до уваги також положення п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", яким установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України ,,Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги, що у 2017 році на спірне рішення сільської ради не розповсюджувалися вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", що не було враховано позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що із вищевказаних підстав в задоволенні позову ДП „Рибгосп Маневичі" до Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання протиправним та скасування п. 6.1.1 розділу „Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено" додатку № 1 „Положення про податок на майно" до рішення Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17.02.2017 року „Про місцеві податки і збори" слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7-14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову дочірнього підприємства ,,Рибгосп Маневичі" до Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання протиправним та скасування п. 6.1.1 розділу „Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено" додатку № 1 „Положення про податок на майно" до рішення Новорудської сільської ради Маневицького району Волинської області № 10/3 від 17 лютого 2017 року „Про місцеві податки і збори" відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо постанову було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В. Невар