Постанова № 69867678, 24.10.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7847/17

Провадження № 2-а/750/1086/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року м.Чернігова

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Литвиненко І. В.

за участю секретаря Юрченко І. В.,

за участі позивача, представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського обласного військового комісаріату про зобовязання вчинити певні дії,

третя особа - Міністерство оборони України,

в с т а н о в и в:

16.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату в якому просить зобовязати відповідача оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_2 одноразової допомоги, як інваліду ІІІ групи, передбаченої п. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Чернігівським обласним військовим комісаріатом порушено вимогиПорядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, оскільки останнім допущено протиправні дії щодо повернення документів ОСОБА_2 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого повязана з виконанням обовязків військової служби, без реалізації.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просили задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, подав заперечення у справі.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника Міністерства оборони України, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач з 23.06.1990 року по 29.06.1992 проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил, що підтверджується копіями довідок Черніггвського міського військового комісаріату № 393 від 23.12.2015 року та Чернігівського обєднаного міського військового комісаріату Чернігівської області № 4/1218 від 22.12.2015 року (а.с. 4).

У 02.09.1991 року ОСОБА_2, отримав травму щелепи внаслідок чого перебував на лікуванні в госпіталі в/ч 63768 м. Кутаїсі з 02.09.1991 року по 02.10.1991 року, що підтверджується копією довідки Філіалц центрального архіву Ордену червоної зірки № 19/23497 від 16.04.2014 року (а.с. 5).

Згідно із витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 19.05.2017 № 1479 встановлено, що травма ОСОБА_2 одержана внаслідок нещасного випарку, повязана із проходженням військової служби (а.с. 6).

Згідно з довідки серії АБВ № 032612 від 13.07.2017 року ОСОБА_2 встановлено III групу інвалідності безтерміново, яка пов'язана з виконанням позивачем обов'язків військової служби (а.с. 7-8).

У судовому засіданні встановлено, що 20.07.2017 року позивачем на адресу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату направлено заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІII групи інвалідності, пов'язаної з виконанням позивачем обов'язків військової служби, з пакетом відповідних документів (а.с. 9).

Листом від 26.07.2017 № 5/2564 військовий комісар Чернігівського обласного військового комісаріату повідомив позивача про той факт, що його заява про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у звязку із встановленням інвалідності та додані до неї документи повертаються без реалізації, оскільки з 01.01.2017 Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до законодавства, які стосуються військовослужбовців. Так, у відповідності до підпункту 6 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобовязаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобовязаному або резервісту при виконанні обовязків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві (а.с.9).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

У відповідності до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІвиплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011- XII) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Так, пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобовязаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобовязаному або резервісту при виконанні обовязків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Згідно з частиною 8 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, у позивача право на отримання одноразової грошової допомоги виникло 13.07.2017 (довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АБВ 032612(а.с. 7),із заявою довійськового комісаріату про виплату йому одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 звернувся 20.07.2017.

Таким чином, після встановлення позивачу IІI групи інвалідності і на момент його звернення з відповідною заявою до військового комісаріату позивачмав право на отримання одноразової грошової допомоги, у відповідності до частини 2 статті 16 та частини 8 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ.

При цьому, підставою для повернення заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та доданих до неї документів без реалізації став, як про це зазначено у листі військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату, той факт, що, у відповідності до підпункту 6 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобовязаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобовязаному або резервісту при виконанні обовязків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Однак, суд не може погодитись з вищевказаним висновком Чернігівського обласного військового комісаріату, оскільки, як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 21.04.2015 у справі № 21-135а15, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

При цьому, частиною 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У свою чергу, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Суд вважає за необхідне зазначити, що Порядком № 975 саме до дискреційних повноважень Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги.

Водночас, Чернігівський обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації.

Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, Чернігівський обласний військовий комісаріат, всупереч викладеним у Порядку № 975 положенням, вийшов за межі наданих чинним законодавством України повноважень та фактично самостійно розглянув подану позивачем заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІII групи інвалідності, пов'язаної з виконанням позивачем обов'язків військової служби з додатками та прийняв рішення про залишення її без реалізації, повернувши позивачу, у зв'язку із чим неправомірно перебрав на себе повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.

При цьому, Чернігівським обласним військовим комісаріатом було проігноровано свій обовязок, визначений пунктом 13 Порядку № 975, щодо направлення заяви позивача та доданих до неї документів на адресу Міністерства оборони України, чим, у свою чергу, допущено протиправну бездіяльність відносно позивача.

У свою чергу, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

За таких обставин та з урахуванням факту допущення Чернігівським обласним військовим комісаріатом, у оскаржуваних правовідносинах, саме протиправної бездіяльності, суд дійшов висновку, з урахуванням ч. 2 ст. 11 КАС України, про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Чернігівського обласного військового комісаріату щодо ненаправлення до Міністерства оборони України заяви позивача від 20.07.2017 року, з доданими до неї документами, для розгляду питання призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у звязку з настанням інвалідності, внаслідок захворювання, повязаного з виконанням обовязків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії; зобовязання Чернігівського обласного військового комісаріату відповідно до п. 13 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 985 оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого повязана з виконанням обовязків військової служби, передбаченої ст.. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст..ст.2, 11, 18,71,86, 94, 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо ненаправлення до Міністерства оборони України заяви ОСОБА_2, з доданими до неї документами, для розгляду питання призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, у звязку із встановленням інвалідності.

Зобовязати Чернігівський обласний військовий комісаріат відповідно до п. 13 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 985 оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_2 640 грн. 00 коп. у відшкодування сплаченої суми судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.В. Литвиненко