Ухвала суду № 69866924, 25.10.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №591/3620/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ШершакНомер провадження 11-сс/788/484/17 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Матуса В. В., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.,

прокурора - Ворфоломеєвої Н.П.,

захисника - Грищенка Д.М.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу захисника Грищенка Д.М., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 06 жовтня 2017 року про продовження обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоіванівка Оріхівського району Запорізької області, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

У кримінальному провадженні № 12017200210000143 від 15 червня 2017 року, яке перебуває в провадженні СУ ГУНП в Сумській області, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

06 жовтня 2017 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області Лавренка С.О. задоволено та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 до 24.00 год. 04 грудня 2017 року.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник Грищенко Д.М. звернувся до апеляційного суду зі скаргою в якій просить оскаржуване ним судове рішення скасувати, постановити нове, яким обрати підозрюваному ОСОБА_3 інший більш м'який вид запобіжного заходу, а саме у виді цілодобового домашнього арешту за його фактичним місцем проживання в АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог захисник наголошує на тому, що основною підставою слідчого судді при продовженні ОСОБА_3 запобіжного заходу виступила тяжкість інкримінованого йому злочину, між тим поза увагою суду залишились докази на підтвердження міцних соціальних зв'язків підозрюваного, зокрема свідоцтво про народження дитини, наявність постійного місця проживання, за яким він має позитивну характеристику, а також дані про незадовільний стан його здоров'я. Також, на думку захисника, стороною обвинувачення не були доведені передбачені ч. 3 ст. 199 КПК України обставини, а саме те, що ризики вказані в ст. 177 КПК України не зменшилися, а також не доведено яким чином викладені обставини (відсутність висновків експертизи, необхідність прийняття рішення про остаточну кваліфікацію тощо) перешкоджають завершенню досудового розслідування та не надані докази на підтвердження вказаних обставин. На думку захисника слідчий суддя зробив помилковий, невмотивований та необгрунтований висновок про те, що прокурором такі обставини доведені, а більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам вказаних в ст. 177 КПК України. Крім цього, захисник наголошує на тому, що всі потерпілі і свідки в даному кримінальному провадженні вже допитані, саме слідство в даній справі йде до завершення, а тому не зрозуміло яким чином його підзахисний може впливати на його учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника Грищенка Д.М., які просили ухвалу слідчого судді скасувати та обрати ОСОБА_3 інший, більш м'який, вид запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника, просила ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим управлінням ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017200210000143 від 15 червня 2017 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

15.06.2017 року о 03.00 год. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

16.06.2017 року ухвалою слідчого судді Липоводолинського районного суду Сумської області відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави строком до 13.08.2017 року (а.с. 24).

08.08.2017 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми Абуладзе Р.З. продовжено строк дії обраного відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16 год. 00 хв. 07.10.2017 року (а.с. 26).

29.09.2017 року постановою першого заступника прокурора Сумської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 12.12.2017 року (а.с. 3).

06.10.2017 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми Абуладзе Р.З. продовжено строк дії обраного відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 04.12.2017 року (а.с. 41), тобто в межах досудового розслідування даного кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявні докази в достатній мірі підтверджують існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_3

Слідчий суддя також дослідив доводи викладені в клопотанні та з урахуванням тяжкості та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3, який за своєю тяжкістю відноситься до категорії особливо тяжких злочинів поєднаний із застосуванням насильства, а також наявності існування ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки він не має міцних соціальних зв'язків на території України, місце його проживання зареєстроване в іншій області, він може незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з врахуванням характерезуючих даних про особу підозрюваного в їх сукупності, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, та про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Під час розгляду клопотання про продовження щодо ОСОБА_3 строку тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати висунуту ОСОБА_3 підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України обґрунтованою, оскільки на її підтвердження виступають ряд наявних в матеріалах справи доказів.

Не заслуговують на увагу посилання захисника про недоведеність ризиків, оскільки слідчий суддя обґрунтовано виклав обставини наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду з посиланням на конкретні обставини.

Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, місце проживання підозрюваного, яке знаходиться в іншій області України, того факту, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого спільно із особою, яка є громадянином іншої держави - Грузії, а тому зважаючи на суворість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини - до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_3 може покинути межі території України з метою уникнення відповідальності за вчинене, даний ризик є виправданий, на даному етапі досудового розслідування він не зменшився, а тому, на думку колегії суддів цілком виправдано взятий до уваги слідчим суддею при продовженні ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу.

Щодо доводів захисника про неврахування слідчим суддею міцних соціальних зв'язків в ОСОБА_3, мотивуючи їх тим, що останній має постійне місце проживання, позитивну характеристику та дитину, то їх колегія суддів вважає не виправданими та такими, що можуть вплинути на законність оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки хоч ОСОБА_3 і має місце реєстрації, однак там, відповідно до довідки Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області від 25.07.2017 року № 214 (а.с. 34) він проживає з матір'ю та батьком, останній з яких теж має статус підозрюваного в даному кримінальному провадженні, хоч і має, відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження (а.с. 33) дитину, однак разом з тим в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що у її вихованні останній бере участь та хоча б про те, що ОСОБА_3 на даний час перебуває у шлюбі, що вказувало б на міцність його зв'язків з родиною та зменшувало б ризик можливого переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Також, на думку колегії суддів залишається виправданим і ризик можливого здійснення з боку підозрюваного ОСОБА_3 тиску на потерпілих чи свідків в даному кримінальному провадженні, місце проживання яких для нього відоме, шляхом погроз, вмовлянь, підкупу або іншим чином з метою змінити надані ними пояснення в позитивну для нього сторону з метою подальшого уникнення покарання за інкримінований йому злочин або ж з метою заведення слідства чи суду в оману з метою зменшити свою участь у вчиненому.

Між тим, доводи захисника про те, що вказаний ризик втратив свою актуальність через те, що як потерпілі так і свідки в даному кримінальному провадженні вже допитані, а саме слідство йде до завершення, то їх колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не можуть заслуговувати на увагу з тих підстав, що на даний час слідство триває, не завершено, а судячи із зухвалості інкримінованого ОСОБА_3 злочину, останній може чинити тиск на учасників кримінального провадження з метою зміни їх пояснень, а тому стверджувати про втрату актуальності вказаного ризику, як на тому наголошує захисник, колегія суддів вважає передчасним та не виправданим.

Крім цього, колегія суддів погоджується із актуальністю ризику можливого перешкоджанню ОСОБА_3 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки той, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, має схильність до вчинення протиправних дій та небажання ставати на шлях виправлення, офіційно ніде не працює, що вказує на відсутність у нього джерела доходу, відповідно до наявної в матеріалах справи характеристики Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області від 25.07.2017 року № 214 (а.с. 34), проживає за рахунок тимчасових заробітків, відповідно до довідки Оріхівської центральної районної лікарні від 27.07.2017 року з 14.03.2017 року ОСОБА_3 перебуває на «Д» обліку, є наркозалежною особою (а.с. 29), що може спонукати його до отримання грошових коштів шляхом порушення закону.

Щодо доводів захисника про неврахування слідчим суддею стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_3, що підтверджується наданими суду виписками з історії хвороби останнього (а.с. 36,37), то їх колегія суддів вважає не достатніми для скасування оскаржуваної захисником ухвали слідчого судді, оскільки ті виступають на підтвердження факту отримання ОСОБА_3 08.11.2011 року в результаті ДТП травми, наявності в нього ІІ групи інвалідності та факту проходження ним її подальшого лікування у період з 11.03.2013 року по 12.06.2013 року, однак з них не вбачається жодних відомостей про те, що ОСОБА_3 у зв'язку із станом здоров'я позбавлений можливості перебувати в умовах попереднього ув'язнення та застосування чи продовження відносно нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою є неможливим.

Крім того, слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, якою щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та з урахуванням необхідності виконання ряду слідчих та процесуальних дій, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 у межах строку досудового розслідування.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не були встановлені підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_3 на свободу.

Щодо доводів захисника про те, що ухвала слідчого судді винесена виключно на підставі тяжкості інкримінованого ОСОБА_3 злочину, то їх колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони суперечать змісту самого оскаржуваного рішення.

Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, і доводи захисника про невиправданість вказаних в клопотанні слідчого ризиків, оскільки такі доводи були предметом розгляду при обранні останньому запобіжного заходу, та при вирішенні його продовження на думку слідчого судді, з якою погоджується і колегія суддів апеляційного суд, не зменшилися.

З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги захисника щодо незаконності ухвали слідчого судді, є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, а зазначені в апеляційній скарзі підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 06 жовтня 2017 року про продовження підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Грищенка Д.М. - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Матус В. В. Литовченко Н. О.

.