Постанова № 6986612, 16.11.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 26202/09/1270

Категорія 6.6.5

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 листопада 2009 року м.Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Лустіной Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми фінансової санкції, в якому позивач просить стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 суму штрафних санкцій у розмірі 4466,50 грн. В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що працівниками ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську було проведено перевірку субєкта підприємницької діяльності фізичній особи ОСОБА_1, з питання дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Згідно акту перевірки було встановлено порушення п.1, п.2, п.9, п.11, п.13 ст.3 Закону України «Про РРО». На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено рішення про застосування штрафних санкцій №0001472310 від 08.05.2009 року в розмірі 4866,50 грн. Але 01.06.2009 року позивачем податкове зобовязання було сплачено лише частково в сумі 400,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначив, що станом на 16.11.2009 року суму штрафних санкцій сплачено частково в сумі 300,00 грн., а тому податковий борг субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 перед бюджетом складає 4166,50 грн., а тому просить стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 загальну суму заборгованості, яка виникла у звязку з нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 4166,50 грн.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно п.4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ограни державної податкової служби України здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно ч.2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.05.2004 року за НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (арк. справи 6).

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

28 квітня 2009 року працівниками ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську, на підставі направлення №74 було проведено перевірку господарської одиниці бару, розташованого за адресою: м.Луганськ, кв.Ватутіна, 33, який належить субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1, з питання дотримання вимог законодавства, обовязкових до виконання при здійсненні господарської діяльності, згідно Закону України від 04.12.1990 року №509 - XII «Про державну податкову службу в Україні», №481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», №1776-111 «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно п.2 ст.3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Пунктом 9 вказаної статті встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 11 вказаної статті встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В ході перевірки встановлено порушення п.п.1,2,9,11,13 ст.3 Закону України «Про РРО», про що складено акт №0124/12/33/23/НОМЕР_1 від 28.04.2009 року (арк. справи 7-12).

Згідно ч.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м.Луганську винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001472310 від 08.05.2009 року в розмірі 4866,50 грн., який СПД - фізична особа ОСОБА_1 повинен сплатити у 10 денний термін з дня отримання рішення /арк. справи 13/.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобовязання судом не встановлено.

Однак, станом на 16.11.2009 року, сума заборгованості, яка виникла у звязку з нарахування штрафних санкцій сплачена частково, а заборгованість у розмірі 4166,50 грн. лишається непогашеною.

Відповідно до ч.ч. 1, З ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, уточнені позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У звязку з чим суд вважає за можливе стягнути з субєкта підприємницької діяльності ПП ОСОБА_1 суму штрафних санкцій у розмірі 4166,50 грн.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Керуючись ст.ст. 94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнений адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми фінансової санкції, - задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (р/р НОМЕР_3, НОМЕР_4, АБ «Укркомунбанк», м.Луганськ, МФО 304988, ідент. код НОМЕР_1 АДРЕСА_1) суму штрафних санкцій у розмірі 4166,50 грн. на користь Державного бюджету України (р/р 31110104700003, одержувач ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 21080900, код 24046582).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 20 листопада 2009 року.

СУДДЯ