Ухвала суду № 69865180, 26.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 823/798/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

позивача ОСОБА_2

представників позивача ОСОБА_3, Яременка В.А.,

представника відповідача Желізняк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції України в Черкаській області № 1112 від 24.04.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УПД ГУНП", наказ № 115 о/с від 24.04.2017; поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області та стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції України в Черкаській області № 1112 від 24.04.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УПД ГУНП".

визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 115 о/с від 24.04.2017 про звільнення позивача з 24 квітня 2017 року з посади інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).

Поновлено ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 25 квітня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової - про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів скарги апелянт вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В часині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції. Перегляд постанови місцевого адміністративного суду здійснюється у межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).

У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Позивач та його представники заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом правильно установлено, що з 22.01.2010 по 06.11.2015 ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ.

07 листопада 2015 року ОСОБА_2 призначений на посаду інспектора Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (наказ від 07.11.2015 № 1 о/с).

06 грудня 2016 року ОСОБА_2 призначений на посаду інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області (наказ від 06.12.2016 № 216 о/с).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 142972 від 24.04.2017, ОСОБА_2 24.04.2017 о 03-58 год. в м. Черкаси по вул. Смілянська, 139, керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, поведінка що не відповідає обстановці.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 146454 від 24.04.2017 року, ОСОБА_2 24.04.2017 о 03-50 год. в м. Черкаси керував автомобілем НОМЕР_1, по вул. Смілянська, 139, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бордюрний камінь, газон, після чого здійснив наїзд на інформаційно-вказівний знак.

24 квітня 2017 року відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн за керування транспортним засобом без поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Наказом Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 24.04.2017 № 1111 призначено службове розслідування у зв'язку із порушенням інспектором відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 службової дисципліни, у тому числі скоєння ним адміністративних правопорушень.

24 квітня 2017 року начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області Лютим В.В. затверджено висновок службового розслідування у зв'язку із вчиненням інспектором відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 порушення службової дисципліни, у тому числі скоєння адміністративних правопорушень.

Наказом Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 24.04.2017 № 1112 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УПД ГУНП", за порушення службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" щодо обов'язку водія знати і неухильно дотримуватись цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушення вимог інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушення вимог ст. ст. 1 та 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги і Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у негідній поведінці в позаслужбовий час, принизливому ставленні до колег по службі, висловлювань ненормативної лайки на адресу останніх, недотриманні норм професійної та службової етики, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, тобто за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби, інспектора відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 вирішено звільнити зі служби в поліції.

На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 24.04.2017 № 1112 та подання управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області від 24.04.2017 відповідачем видано наказ від 24.04.2017 № 115/ о/с, згідно з яким 24 квітня 2017 року ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України) Закону України "Про Національну поліцію".

Вважаючи накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення протиправними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов частково, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем було грубо порушено порядок проведення службового розслідування та оформлення його результатів, що виключає можливість притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення, незважаючи на наявність доказів, якими підтверджується порушення позивачем службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За правилами п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 № 901-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі за текстом - Дисциплінарний статут) дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

В силу положень статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, начальник призначає службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, має запропонувати надати порушнику письмові пояснення з приводу допущеного дисциплінарного проступку. Небажання особи рядового і начальницького складу, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно зі ст. 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі за текстом - Інструкція).

За правилами пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмування (поранення), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з п. 2.6. Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Відповідно до п. 5.1. Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Згідно з п. 8.1. Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Підпунктами 6.3.2 та 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Інструкції передбачено право особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.

Імперативними приписами підпункту 6.3.6. п. 6.3. Інструкції унормовано, що забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акту про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що наказом ГУНП в Черкаській області від 24.04.2017 № 1111 призначено службове розслідування у зв'язку із порушенням інспектором відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП старшим лейтенантом ОСОБА_2 службової дисципліни, у тому числі скоєння адміністративних правопорушень.

При цьому, службове розслідування у зв'язку із скоєнням позивачем адміністративного правопорушення було проведено, а його результати оформлені, у день скоєння такого адміністративного правопорушення - 24 квітня 2017 року. Цього ж дня прийнято оскаржувані накази № 1112 та № 115/ о/с, відповідно до яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено.

Разом з тим, суд попередньої інстанції встановив, що на наказі від ГУНП в Черкаській області від 24.04.2017 № 1111, яким призначено службове розслідування, наявна резолюція начальника з відміткою "для організації виконання "25.04.2017", що не заперечувала представник відповідача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

При цьому, згідно з вимогами Інструкції призначення службового розслідування (початок службового розслідування) відбувається після видачі належним чином письмово оформленого наказу уповноваженого на те начальника; при цьому, початок службового розслідування на підставі усного розпорядження начальника не відповідає положенням Інструкції.

Це означає, що висновок службового розслідування не міг бути затверджений 24.04.2017, а отже оскаржувані накази, з урахуванням дати їх прийняття - 24.04.2017, не ґрунтуються на затвердженому висновку службового розслідування, що вказує на порушення відповідачем положень частини 2 статі 19 Конституції України, якими унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, суд встановив, що під час службового розслідування письмові пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного проступку відповідачем у позивача не відбирались, акт про відмову позивача в наданні письмового пояснення не складався. Після отримання усного розпорядження начальника ГУНП в Черкаській області про призначення службового розслідування, відповідачем було використано пояснення, що були надані позивачем під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення 24 квітня 2017 року.

Такі дії відповідача також не узгоджуються з вимогами Дисциплінарного статуту, Інструкції та положень ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Також колегія суддів враховує, що позивача було звільнено у період його тимчасової непрацездатності, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АДЗ № 346985.

Як правильно вказав суд, Закон України "Про Національну поліцію" не врегульовує питань звільнення поліцейського в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, а тому у цій частині дані правовідносини регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності 24.04.2017 підтверджується копією листка непрацездатності серії АДЗ № 346985, при цьому посилання відповідача на те, що позивач своєчасно не повідомляв та не надавав доказів перебування на лікарняному, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту перебування у стані непрацездатності у цей день.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування.

З метою всебічного та повного з'ясування обставин, судом прийнято до уваги, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.06.2017, залишеною без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 31.07.2017, у справі № 712/5241/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. Судове рішення у справі у справі № 712/5241/17 набрало законної сили 31.07.2017.

Окрім того, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.06.2017, залишеною без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 18.08.2017, у справі № 712/5249/17, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Судове рішення у справі у справі № 712/5249/17 набрало законної сили 18.08.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, постанови суду у справах про адміністративне правопорушення є обов'язковими для суду, який розглядає адміністративну справу.

Відповідно до п. 5.4. Інструкції якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

На думку колегії суддів, наявними у справі матеріалами, у тому числі названим судовими рішеннями, а також з огляду на встановлені під час службового розслідування обставини, які позивачем жодним чином не спростовані, в тому числі, що стосується негідної поведінки в позаслужбовий час, принизливого ставлення до колег по службі, висловлювань ненормативної лайки на адресу останніх, недотримання норм професійної та службової етики та інші обставини, - все це безумовно вказує на обґрунтованість доводів відповідача про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що у розглядуваному випадку більш вагомими є докази допущення відповідачем грубого порушення порядку проведення службового розслідування, що дістало вияв у фактичному призначенні службового розслідування на наступний день після прийняття оскаржуваних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, тобто накази не ґрунтуються на висновках розслідування, невідібрання пояснень у особи, щодо якої проводиться службове розслідування у спосіб, встановлений законодавством, а не з інших матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також звільнення у період тимчасової непрацездатності.

Колегія суддів вважає правильним висновок місцевого адміністративного суду про те, що такі порушення не є формальними і однозначно вказують на неможливість притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення, адже відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у частині визнання протиправними спірних наказів та поновлення позивача на посаді ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Також, задовольняючи вимоги позивача у частині відшкодування витрат на правову допомогу, суд попередньої інстанції виходив з того, шо відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони.

Статтею 1 Закону України від 20.12.2011 № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи з часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді та не може перевищувати 640,00 грн. за годину участі представника у таких діях.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача в суді під час розгляду адміністративної справи здійснювали адвокат ОСОБА_3 (за договором-дорученням № 10/17 від 24.04.2017 про надання правової допомоги) та адвокат Яременко Володимир Анатолійович (за договором-дорученням № 8/17а від 24.04.2017 про надання правової допомоги). Згідно з даними журналів судових засідань за 06.06.2017, 03.07.2017, 06.07.2017, 24.07.2017, 30.08.2017, 04.09.2017, 05.09.2017, 06.09.2017 представники позивача ОСОБА_3, Яременко В.А. брали участь у судових засіданнях з розгляду цієї справи.

В матеріалах адміністративної справи наявні: копія квитанції № 23484632 від 26.05.2017 про оплату витрат на правову допомогу в сумі 1500,00 за договором від 24.04.2017; отримувач: ФОП ОСОБА_3; копія квитанції № 23484715 від 26.05.2017 про оплату витрат на правову допомогу в сумі 2500,00 за договором від 24.04.2017; отримувач: АБ "Укргазбанк".

Суд дійшов правильного висновку, що квитанція № 23484715 від 26.05.2017 про оплату правової допомоги на користь АБ "Укргазбанк" не може бути підставою для відшкодування витрат, з огляду на те, що отримувачем вказано банк, який не надавав правову допомогу.

З урахуванням викладеного, належними до відшкодування є витрати на правову допомогу в сумі 1500,00 грн. згідно з квитанцією №23484632 від 26.05.2017.

В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30.10.2017