Постанова № 6986439, 17.08.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2009 року Справа № 2а-24108/09/1270

Категорія 2.11.15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Борзаниці С.В.

при секретарі судового засідання Гапоновій І.В.,

За участю сторін:

представник позивача: Колотович Д.О.

відповідач №1: представник Ленінської МДПІ Токарева Т.В.

відповідач №2: представник ГУДКУ України в Луганській обл. Шердець Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства Виробнича торгівельно-комерційна фірма „Приват-Коммерс” до Ленінської Міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську та Головного управління державного казначейства у Луганській області про стягнення з державного бюджету України суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Малого приватного підприємства Виробнича торгівельно-комерційна фірма „Приват-Коммерс” до Ленінської Міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську (далі за текстом - 1-й Відповідач) та Головного управління державного казначейства у Луганській області (далі за текстом - 2-й Відповідач) про стягнення з державного бюджету України суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що Позивачем до 1-го Відповідача були подані наступні податкові декларації по податку на додану вартість:

- податкова декларація по податку на додану вартість за лютий 2009 року, що зареєстрована у 1-го Відповідача за № 14250 від 18.03.2009р.

- податкова декларація по податку на додану вартість за квітень 2009 року, що зареєстрована у 1-го Відповідача за № 43717 від 19.05.2009р.

Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації від 18.03.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування Позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі 22 617,00 грн.

Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації від 19.05.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування Позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі 491 653,00 грн.

Тому у позивача виникло право на бюджетне відшкодування, у звязку з чим просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Під час судового засідання позивач надав суду уточнену позовну заяву та просив суд стягнути з Державного Бюджету України (р/р. № 31117030700006 в банку ГУ УДК в Луганській області, МФО № 804013 на імя УДК в м. Луганську ГУ УДК в Луганській області код ОКПОУ № 24046582, по коду бюджетної класифікації 14010200 “бюджетне відшкодування по податку на додану вартість грошовими коштами”) на користь Малого приватного підприємства Виробничої торгівельно-комерційної фірми „Приват-Коммерс” (91000, м. Луганськ, вул. 50 Років Утворення СРСР, 22, ЄДРПОУ № 21799042, р/р. № 2600715233 в ЛОД ВАТ «Райффайзен банк “Аваль” м. Луганська, МФО 304007) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за податковими деклараціями за лютий 2009 року у сумі 22 617,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 491 653,00 грн., за травень 2009 року у сумі 147938,00 грн., що у загальному розмірі становить - 662208,00 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі двісті вісім гривень 00 коп.)

Представник Ленінської обєднаної державної податкової інспекції у місті Луганську в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим, та підтримав доводи викладені в письмових запереченнях проти позову. Просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник Головного управління державного казначейства України у Луганській області позов не визнав та пояснив, що до Головного управління державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.

Заслухавши показання сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство Виробнича торгівельно-комерційна фірма „Приват-Коммерс” здійснює підприємницьку діяльність на підставі Статуту підприємства, що первинно зареєстрований у Ленінському райвиконкомі м. Луганська від 01.11.1994 року, свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 487554 від 01.11.1994р., реєстраційний запис № 13821200000006241 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 35514 від 02.10.2003 року та свідоцтва № 17300720 про реєстрацію платника податку на додану вартість із присвоєнням індивідуального податкового номеру 217990412369 від 17.04.2001 року.

З 20.01.1995 року Позивач знаходиться на податковому обліку у Ленінської Міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП про взяття на облік платника податків № 1063 від 17.12.2002 року.

Позивачем до 1-го Відповідача були подані наступні податкові декларації по податку на додану вартість:

- податкова декларація по податку на додану вартість за лютий 2009 року, що зареєстрована у 1-го Відповідача за № 14250 від 18.03.2009р.

- податкова декларація по податку на додану вартість за квітень 2009 року, що зареєстрована у 1-го Відповідача за № 43717 від 19.05.2009р.

Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації від 18.03.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування Позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі 22 617,00 грн.

Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації від 19.05.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування Позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі 491 653,00 грн.

Посадовими особами Ленінської Міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську суми податкового кредиту, що задекларовані Позивачем у податкових деклараціях за лютий та квітень 2009 року не були своєчасно перевірені, чим допущено порушення приписів статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно вимог п.п. 7.7.5 та 7.7.6 ст. 7 «Закону про ПДВ», у «Позивача» виникає право на бюджетне відшкодування через 40 календарних днів після надання «Відповідачу № 1» податкових декларацій, а саме:

- за податковою декларацією за лютий 2009 року з 27.04.2009 року.

- за податковою декларацією за квітень 2009 року з 29.06.2009 року.

Так, податковий кредит за лютий 2009 року, який був відображений у податкової декларації за лютий 2009 року та включений в розрахунок бюджетного відшкодування по ПДВ за лютий 2009 року, є таким що складається з податкового кредиту за січень та лютий 2009 року за найбільш крупними операціями Позивача має наступні підтверджуючі операції з контрагентами:

Позивачем було перераховано ТОВ “Електроприлад” суму оплати за придбання шестерні на суму 62754,00 грн.. за платіжним дорученням № 734 від 05.01.2009р., на суму 12550,80 грн. за платіжним дорученням № 735 від 08.01.2009р., на суму 50203,20 грн.. за платіжним дорученням № 30 від 26.01.2009р. та отримано податкові накладні № 1094-34-1 від 05.01.2009р. на суму ПДВ 10459,00 грн., № 2 від 08.01.2009р. на суму ПДВ 2091,80 грн., № 6 від 26.01.2009р. на суму ПДВ 8367,20 грн. (податкові накладні та платіжні доручення додаються)

Позивачем було перераховано ВАТ “Ток” суму передоплати за придбання залізничного обладнання (запчастин) на суму 17739,60 грн.. за платіжним дорученням № 632 від 15.11.2008р. та отримано податкову накладну № 11 від 27.02.2009р. на суму ПДВ 2956,60 грн. (податкові накладні та платіжні доручення додаються)

Інші суми податкового кредиту за визначеною податковою декларацією також знайшли своє підтвердження у доданих до позову документах (податкових накладних, рахунках, актах виконаних робіт та платіжних дорученнях, що додаються).

Податковий кредит за травень 2009 року, сплачений в березні квітне 2009 року та включений в розрахунок бюджетного відшкодування в квітне 2009 року виник за операціями Позивача із:

Позивачем було перераховано ТОВ „Криворізький локомотиворемонтний завод ВАТ „Металургтрансремонт” суму оплати за капітальний ремонт тепловозу ТГМ-4 № 0082 та допработи за ремонт тепловозу ГТМ-4Б за платіжним дорученням № 97 від 24.03.2009 року на суму 355438,67 грн. та отримано податкову накладну № 11/2 від 24.03.2009р., з яких сума ПДВ становить 59239,67 грн.

Позивачем було перераховано ВАТ „Металургтрансремонт” Дніпропетровського заводу по ремонту тепловозів „Промтепловоз” суму оплати за ремонт ГГМ6А-1527 за платіжними дорученнями № 93 від 20.03.2009 року, № 118 212 від 27.03.2009 року на суму 489453,99 грн., на суму 126753,67 грн., на суму 498761.44 грн., на суму 42848,00 грн., на суму 400000,00 грн., на суму 221714,21 грн., на суму 400000,00 грн. та отримані податкові накладні № 46/1 від 27.03.2009 року де сума ПДВ становить 81575,67 грн., № 49/1 від 27.03.2009 року де сума ПДВ становить 21125,61 грн., № 48/1 від 27.03.2009 року де сума ПДВ становить 83126,91 грн., № 41/1 від 24.03.2009 року де сума ПДВ становить 70474,67 грн., № 38/1 від 20.03.2009 року де сума ПДВ становить 66666,67 грн., № 40/1 від 24.03.2009 року де сума ПДВ становить 36952,36 грн., № 47/1 від 27.03.2009 року де сума ПДВ становить 66666,67 грн.

Крім того, судом встановлено, що Позивачем до 1-го Відповідача була подана наступна податкова декларація по податку на додану вартість:

- податкова декларація по податку на додану вартість за травень 2009 року, що зареєстрована у 1-го Відповідача за № 49587 від 17.06.2009р.

Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації від 17.06.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування Позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі 147 938,00 грн.

Посадовими особами Ленінської обєднаної державної податкової інспекції у місті Луганську суми податкового кредиту, що задекларовані Позивачем у податкових деклараціях за лютий - травень 2009 року були перевірені, що підтверджується Довідкою № 620/23-616/21799042 від 08.07.2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки МПП ВТКФ «Приват-Коммерс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий квітень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось у січні квітні 2009 року».

За висновками вказаної Довідки № 620 від 08.07.2009 року 1-й Відповідач дійшов висновку про відсутність порушень Позивачем норм податкового законодавства України при декларуванні визначених сум податку на додану вартість, що увійшли до бюджетної заборгованості за податковими деклараціями Позивача за лютий травень 2009 року.

Ленінська обєднана державна податкова інспекція в місті Луганську дійшла висновку про неможливість підтвердження заявлені суми бюджетного відшкодування за лютий травень 2009 року у звязку з нездійсненням відслідкуванням ланцюга постачання в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350, чим допущено порушення приписів статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Так, податковий кредит за травень 2009 року, сплачений в березні квітні 2009 року та включений в розрахунок бюджетного відшкодування в квітні 2009 року виник за операціями Позивача із:

Позивачем було перераховано ВАТ „Металургтрансремонт” Дніпропетровського заводу по ремонту тепловозів „Промтепловоз” суму оплати за капітальний ремонт тепловозів за платіжними дорученнями - № 146 від 23.04.2009 року на суму 12582,81 грн., за платіжним дорученням № 144 від 23.04.2009 року на суму 316766,33 грн., за платіжним дорученням № 145 від 23.04.2009 року на суму 537561,92 грн. та отримано податкові накладні № 60/1 від 09.04.2009р., з якої суми ПДВ становить 2097,13 грн., № 69/1 від 23.04.2009р., з якої суми ПДВ становить 52794,39 грн., № 68/1 від 23.04.2009р., з якої суми ПДВ становить 89593,65 грн., на загальну суму ПДВ 144485,17 грн.

Інші суми податкового кредиту за визначеною податковою декларацією у кількості 27 позицій також знайшли своє підтвердження у доданих до позову документах (податкових накладних, рахунках, актах виконаних робіт та платіжних дорученнях, що додаються).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість”.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Зазначений пункт надає загальне поняття „бюджетне відшкодування” та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином Позивачем фактично була сплачена до державного бюджету сума податку на додану вартість, яка відображена у визначених податкових деклараціях та заявлена до відшкодування на загальну суму бюджетного відшкодування у розмірі 662208,00 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі двісті вісім гривень 00 коп.).

Згідно чого, на даний час Позивачу не відшкодована та не повернена з державного бюджету України сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі - 662208,00 грн (шістсот шістдесят дві тисячі двісті вісім гривень 00 коп.).

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобовязань, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому позовна підлягає задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З платіжного доручення № 207 від 11 червня 2009 р. наданого позивачем вбачається, що Виробнича торгівельно-комерційна фірма „Приват-Коммерс” сплатило судовий збір у розмірі 1700 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 /97-ВР від 03.04.1997 р., ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства Виробнича торгівельно-комерційна фірма „Приват-Коммерс” до Ленінської Міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську та Головного управління державного казначейства у Луганській області про стягнення з державного бюджету України суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість задовольнити повністю.

Стягнути з Державного Бюджету України (р/р. № 31117030700006 в банку ГУ УДК в Луганській області, МФО № 804013 на імя УДК в м. Луганську ГУ УДК в Луганській області код ОКПОУ № 24046582, по коду бюджетної класифікації 14010200 “бюджетне відшкодування по податку на додану вартість грошовими коштами”) на користь Малого приватного підприємства Виробничої торгівельно-комерційної фірми „Приват-Коммерс” (91000, м. Луганськ, вул. 50 Років Утворення СРСР, 22, ЄДРПОУ № 21799042, р/р. № 2600715233 в ЛОД ВАТ «Райффайзен банк “Аваль” м. Луганська, МФО 304007) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за податковими деклараціями за лютий 2009 року у сумі 22 617,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 491 653,00 грн., за травень 2009 року у сумі 147938,00 грн., що у загальному розмірі становить - 662208,00 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі двісті вісім гривень 00 коп.) та судові витрати у сумі 1700 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ С.В. Борзаниця