
26.10.2017
Кримінальне провадження № 1-кп/489/461/2017 р.
В И Р О К
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2017 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого Захарченка Д.В.
при секретарі Куцовій Д.І.
за участю прокурора Точкаря В.М.
захисника Бугаєнка Д.Б.
обвинуваченої ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, з середньою освітою, працюючої поваром, не судимої, проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.1, 317 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 при невстановлених обставинах незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 11,770 г., який незаконно зберігала за місцем проживання АДРЕСА_2, без мети буту, до проведення 12.07.2017 р., обшуку
Крім того, 12.07.2017 р. знаходячись за місцем проживання АДРЕСА_3 надала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приміщення кухні для незаконного вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, шляхом внутрішньовенних ін'єкцій.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.309 ч.1 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту; за ст.317 ч.1 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.
Обвинувачена ОСОБА_2 та прокурор Точкар В.М. під час досудового розслідування уклали угоду про визнання винуватості від 31.08.2017 р., у якій в зв'язку з беззастережним визнанням ОСОБА_2 винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченій за ст.309 ч.1 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, за ст.317 ч.1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, з остаточним визначенням на підставі ст.70 КК України покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та звільненням обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Суд, виконавши вимоги ст.474 КПК України, вислухавши думку прокурора захисника та обвинуваченої, вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди, приходить до висновку, що є підстави для затвердження угоди.
Так, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та Закону, оскільки ст.469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, якими є злочини, передбачені ч.1 ст.309, ч.1 ст.317 КК України, за якими кримінальне правопорушення правильно кваліфіковано, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченою та можливість виконання нею взятих на себе обов'язків.
Крім того, обвинувачена згодна на призначення узгодженого виду і міри покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_2 та прокурором Точкарем В.М., на підставі якої ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.1, 317 ч.1 КК України, та на підставі ч.5 ст.65 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання зі звільненням обвинуваченої від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України.
Керуючись ст.374, 375, 475 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Угоду про визнання винуватості між прокурором Точкарем В.М. та обвинуваченою ОСОБА_2 від 31.08.2017 р. - затвердити.
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.1, 317 ч.1 КК України та призначити покарання:
за ст.309 ч.1 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік,
за ст.317 ч.1 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ: медичний шприц з ангідридом оцтової кислоти, масою 1,161 г., паперовий згорток з рослинною речовиною, яка містить наркотичний засіб канабіс, масою 12,758 г., металевий ополоник з двома фрагментами ватних тампонів, 5 медичних шприців, - знищити.
Стягнути з засудженої процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 989 грн. 60 коп. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005 в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Головуючий:
Судове рішення № 69863911, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 26.10.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/4188/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: