Ухвала суду № 69862194, 26.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2176/17

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

26 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Белаз-Сервіс" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Белаз-Сервіс" до Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року ТОВ "Житомир-Белаз-Сервіс" звернулось до суду з позовом до Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення питання.

24 жовтня 2017 року до суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від відповідача (вх. № 2150/17).

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду, зважаючи на таке.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ст. 181 КАС України строк звернення до суду та не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що початком строку звернення до суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, вищезазначеною нормою встановлено спеціальні строки для звернення учасників виконавчого провадження щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З матеріалів справи встановлено, що предметом оскарження у даній справі є визнання протиправною та незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Полонського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Демченка П.Ю., яка виразилася у невиконанні вимог закону щодо своєчасного проведення перевірок на предмет виявлення банківських рахунків боржника, накладення арешту на кошти боржника та списання їх з рахунків, у зв'язку із виконанням наказу господарського суду Хмельницької області від 28.03.2016 №924/1850/16.

Так, 18-20.07.2016 позивач ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ "Полонська гірнича компанія".

Апелянт наполягає на тому, що саме при ознайомленні з матеріалами зведеного виконавчого провадження дізнався про порушення своїх прав.

Між тим, суд першої інстанції вказав на те, що отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2016, позивач знав номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу до веб-сайту в мережі Інтернет. І тому починаючи з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження міг самостійно відслідковувати всі дії державного виконавця і про факти, викладені в позові, міг довідатися з веб-сайту в день коли ці факти мали місце, а не під час ознайомлення з виконавчим провадженням.

Колегія суддів критично ставиться до вказаних висновків суду першої інстанції, оскільки позивач зазначає про те, що на час відкриття виконавчого провадження (15.04.2016) в межах зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ "Полонська гірнича компанія" старший державний виконавець Демченко П.Ю. станом на 03.02.2016 вже володів інформацією про банківські рахунки боржника, отриману ним від ДПІ на свій електронний запит № 16205888 від 20.01.2016 та допустив, на переконання позивача, протиправну бездіяльність щодо накладення арешту на кошти боржника.

Також суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи апелянта в тій частині, що останній не міг дізнатись про той факт, що старший державний виконавець Демченко П.Ю. не направив до банківських установ для виконання постанову від 03.02.2016 і всі її екземпляри з супровідними листами без дати та вихідного номеру, а також про те, що старший державний виконавець Демченко П.Ю. не проводив перевірку кожні два тижні щодо виявлення рахунків боржника до моменту ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження, враховуючи, що на веб-сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження не відображається інформація щодо перевірки майнового та фінансового стану боржника.

Також згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

З врахуванням вищевказаного, судова колегія вважає обґрунтованою позицію апелянта, що останній не міг дізнатися з веб-сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження про порушення своїх прав, яке на думку останнього, виявилась у бездіяльності державного виконавця, а відтак звернувся до суду в межах строку, визначеного ст. 181 КАС України.

Враховуючи вказані обставини справи, а також виходячи з норм чинного адміністративного процесуального законодавства України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно застосував вимоги ст. 155 КАС України.

Таким чином, з метою забезпечення доступу особи до правосуддя, а також враховуючи вищезазначені обставини справи та норми процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 204 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права та мало місце неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Белаз-Сервіс" задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Белаз-Сервіс" до Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.