Постанова № 69861988, 26.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9475/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Іщук Л. П., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання Торкот Д. О.;

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2017 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 29 березня 2017 року № НОМЕР_1 та від 29 березня 2017 року № НОМЕР_2 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідач безпідставно дійшов висновку про виникнення у позивача податкової заборгованості з анульованого (прощеного) боргу за кредитним договором, оскільки позивач ніякого додаткового блага від банківської установи не отримав. Також зазначено, що в результаті реалізації договірних правовідносин між позивачем та банком, ОСОБА_3 було повернуто банку суму грошей більшу, ніж була отримана в якості кредиту.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 29 березня 2017 року № НОМЕР_1 та від 29 березня 2017 року № НОМЕР_2.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також зазначено, що ОСОБА_3 належним чином булла повідомлена банком про суму анулювання (прощення) заборгованості та про свій обов'язок самостійно сплатити податок на доходи з фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, а ПАТ «Уксоцбанк» відобразив суму анульованого основного боргу в сумі 105621,89 грн. в «Податковому розрахунку сум доходу , нарахованого (сплаченого ) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано за рахунок резерву, а саме в звітності за 4 квартал 2015р. з ознакою доходу «126» додаткове благо.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.2 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Тернопільській області № 122 від 01 лютого 2017 року представником контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_3О, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, яка оформлена актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору № 359/19-00-13-02/НОМЕР_3 від 28.02.2017 р..

Перевіркою встановлені наступні порушення: абз. "д"пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп. "в" п.176.1 ст.176, ст.179 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2015 р. в сумі - 20515,38 грн.; п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військового збору за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага за 2015 р. в сумі 1584,33 грн.

На підставі акта перевірки № 359/19-00-13-02/НОМЕР_3 від 28 лютого 2017 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №0003141302 від 29 березня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 25644,23 грн., з них 20515,38 - за податковим зобов'язанням, 5128,85 - за штрафними (фінансовими) санкціями; № НОМЕР_2 від 29 березня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1980,41 грн., з них 1584,33 за податковим зобов'язанням, 396,08 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, контролюючий орган під час перевірки дійшов висновку, що ОСОБА_3 у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік не задекларувала дохід, а саме частину анульованої кредитної заборгованості.

Встановлено, що 30 травня 2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-518-08, про надання позивачу у кредит грошових коштів у сумі 14000 доларів США під 14 відсотків річних на споживчі цілі із строком повернення до 01 червня 2023 року (надалі - Кредитний договір).

Оскільки станом на 24 квітня 2015 року утворилась заборгованість по сплаті кредиту, ПАТ «Укрсоцбанк», звернуся в Тернопільський міськрайонний суд із позовом про дострокове повернення усієї суми заборгованості по кредиту, 24 липня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення, яким задоволено вимоги Банку в повному обсязі.

29 грудня 2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, був укладений договір про внесення змін № 1 до Договору кредиту № 770/38-518-08. Згідно п. 2.1, 2.2 Договору, заборгованість по кредиту становила 7351,98 доларів США, заборгованість по процентах за користуванням Кредитом становила 1573,10 доларів США.

Відповідно до п. З Договору, сторони прийшли до взаємної згоди внести наступні зміни до умов кредитування: що погашення заборгованості за договором кредиту в сумі 4463 доларів США здійснюється позивачем не пізніше 29 грудня 2015 року; що у разі якщо належним чином позивач виконає вищенаведену умову, то набуде право на анулювання Банком залишку заборгованості за договором кредиту у рівнозначному розмірі в 4463 доларів США.

Згідно заяви на сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням позивач просила здійснити анулювання (прощення) заборгованості за Договором кредиту в загальній сумі 4463 доларів США, з якої: основна сума заборгованості по Кредиту складає 2889,90 доларів США, заборгованість за процентами складає 1573,10 доларів США.

Відповідно до вищенаведеного Договір кредиту № 770/38-518-08 було припинено в зв'язку із повним його виконанням, що підтверджується довідкою начальника Тернопільського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» № 09.202-86/96-23201 від 30 грудня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, проведення перевірки позивача зумовлено відомостями із ЦБДРФО, даними Тернопільської ОДПІ по формі 1-ДФ, відповіді ПАТ «Укрсоцбанк» №11.1-186/79-780 від 23 червня 2016 року, а також не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік. ПАТ «Укрсоцбанк» відобразив суму анульованого основного боргу в сумі 105621,89 грн. в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (1-ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано за рахунок резерву, а саме в звітності за 54 квартал 2015 р. з ознакою доходу «126» - додаткове благо.

Контролюючим органом надіслано лист від 07 червня 2016 року № 19468/19-18-13-03 на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» про надання відомостей про отриманого додаткового блага позивачем.

На надісланий запит податковим органом отримано відповідь від ПАТ «Укрсоцбанк» від 23 червня 2016 року № 11.1-186/79-780, згідно якої сума доходу у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості становить 106230,89, сума доходу, що не підлягає оподаткуванню - 609,00 грн., сума нарахованого та виплаченого доходу, відображена в 1-ДФ - 105621,89.

Відповідно до абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

В даній справі має місце прощення банком суми отриманого позивачем кредиту, через що вартість активів останнього не зазнала змін (зменшення) через необхідність погашення відповідного боргу тому, фактично ОСОБА_3 отримала дохід у формі додаткового блага у вигляді суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням.

При цьому, анулювання суми боргу призвело до збереження активів (у тому числі коштів позивача) оскільки, обов'язок погашення боргу є скасованим.

Із урахуванням наведеного, а також приймаючи до уваги вимоги п. 8 підрозділу 1 розділу 10 ( Перехідні положення ) ПК України від 02.12.2010 р.; п. 167.1 ст. 167 ПК України позивач, будучи платником податку на доходи фізичних осіб зобовязаний задекларувати вищевказаний дохід отриманий у 2015 році.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про те, що у звязку з тим, що ОСОБА_3 подала в Тернопільську ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік не задекларувавши доходів, податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік визначаються контролюючим органом самостійно.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 29 березня 2017 року № НОМЕР_1 та від 29 березня 2017 року № НОМЕР_2 відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та не підлягають скасуванню.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необєктивно і всебічно не зясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року в справі № 819/649/17 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст судового рішення виготовлено 30 жовтня 2017 року.