Ухвала суду № 69861632, 24.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції – Захарчук-Борисенко Н.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання – Лащенко Р.В., з участю представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі №804/1216/17 за позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Нікопольської міської ради (далі – позивач, КП “Нікопольводоканал”) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі – відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 99 від 26.12.2016 року у вигляді пені в розмірі 100 279, 32 грн. в тому числі 32% - 97 972, 03 грн., 2% - 2307, 29 грн. за період з 20.01.2011 року по 18.05.2015 року;

- скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, утому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №99 від 26.12.2016 року у вигляді пені в розмірі 100279, 32 грн. в тому числі 32% - 97972, 03 грн., 2% - 2307, 29 грн. за період з 20.01.2011 року по 18.05.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач виніс рішення № 99 від 26.12.2016 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені з порушенням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. З огляду на викладене, позивач вважає дане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що страхові внески сплачувалися позивачем своєчасно та в повному обсязі на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка та копії завірених платіжних доручень.

Відповідно до позиції відповідача, позивачем 18.05.2015 року було погашено заборгованість повному обсязі, що і стало підставою для припинення нарахування пені. З такими висновками позивач не погоджується, оскільки з фактів встановлених відповідачем в ході перевірки за період з 01.08.2010 року по 30.04.2013 року вбачається, що позивач не мав заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 20.01.2011 року, а навпаки мав переплату у розмірі 39 878,23 грн.

Представник позивача в судовому доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що Комунальне підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Нікопольської міської ради станом на час виникнення спірних зобов’язань було платником обов’язкових страхових внесків до Пенсійного фонду України та зобов’язано щомісячно їх сплачувати з встановленою базовою ставкою.

Рішенням № 99 від 26.12.2016 року до позивача були застосовані фінансові санкції, а саме нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків за період з 20.01.2011 року по 18.05.2015 року в розмірі 100 279,32 грн., в т.ч. 32%-97972,03 грн., 2% - 2307,29 грн.

Наведене рішення оскаржувалося позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, проте рішенням Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 30.01.2017 року за вих. №2408/09/30 було повернуто без розгляду, у зв’язку з пропущенням строку на оскарження даного рішення, так як відповідно до поштового повідомлення позивач отримав зазначене рішення про застосування фінансових санкцій 03.01.2017 року, а тому строки для оскарження рішення платником 10 робочих днів були пропущенні.

Не погоджуючись з рішенням відповідача № 99 від 26.12.2016 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з п.6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 року (далі – Закон), страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 Закону та п. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 9 ст.106 Закону (в редакції, чинній до внесення змін Законом України № 1074-VI від 05.03.2009 року), було передбачено накладення штрафних (фінансових) санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, розмір яких залежав від строку затримки платежу: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування” від 05.03.2009 року № 1074-VI, який набрав чинності 11.06.2009 року, внесено зміни до п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких, на страхувальника накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Пеня розраховується за кожний день прострочення платежу в розмірі 0,1% своєчасно не сплачених сум.

Отже, на момент винесення відповідачем оскаржуваного рішення, діяла нова редакція п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою передбачено застосування штрафу у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум, незалежно від кількості днів затримки платежу та нарахування пені за кожний день прострочення платежу в розмірі 0,1% своєчасно не сплачених сум.

У відповідності до п.п. 10.1, 10.5 п.10 Інструкції, рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, за формою згідно з додатком 14, та на підставі документів, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за страховими внесками та боргу за фінансовими санкціями (виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів тощо), яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.

Факт несвоєчасної сплати підприємством самостійно обчислених страхових внесків протягом вказаного в оскаржуваному рішенні періоді підтверджується наданими до суду апеляційної інстанції роздруківками з програми АРМ ОССД до рішення №99 по КП “Нікопольводоканал”, з яких вбачається, що станом на 20.01.2011 року позивач мав борг у розмірі 73770,02 грн. та у розмірі 2214,47 грн., зазначені суми поступово сплачувались позивачем протягом 2011-2015 років, у зв’язку з чим позивачу була нарахована пеня у розмірі 32% та 2 % в залежності від днів прострочення.

Наведені обставини спростовують посилання апелянта на своєчасну сплату у повному обсязі страхових внесків у встановлені законодавством строки.

Посилання позивача на висновки викладені в Акті перевірки №365 від 27.06.2013 року про те, що за період з 01.08.2010 року по 30.04.2013 року він не мав заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 20.01.2011 року, а навпаки мав переплату у розмірі 39 878,23 грн. колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з Акту перевірки вбачається, що контролюючим органом було проведено перевірку: повноти відображення у звітності сум доходу, що включається до складу загального оподатковуваного доходу; правильність нарахування та утримання страхових внесків; сплата авансових платежів, що підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати; своєчасності перерахування або зарахування саме банками на рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій. Таким чином перевірка питання своєчасності сплати страхових внесків безпосередньо КП “Нікопольводоканал” в акті перевірки не передбачена, отже такі обставини відповідачем не перевірялись.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано до суду належних та переконливих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, в свою чергу відповідачем в повному обсязі доведено правомірність прийнятого рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог та відмову у їх задоволенні у повному обсязі, у зв'язку з тим, що рішення Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 99 від 26.12.2016 року прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі №804/1216/17 за позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 жовтня 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 30 жовтня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

ОСОБА_4