Постанова № 69861433, 27.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 жовтня 2017 року 14:40 № 826/9132/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агена" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агена", (далі - позивач), до Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 20 червня 2017 року №0001304004, (далі - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове зобов'язання визначене позивачу правомірно, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник позивача у відповідне судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у декларації акцизного податку, за результатами якої того ж дня складено акт перевірки №26/209/26-15-40-04-13/38992094 від 06 червня 2017 року, (далі - акт перевірки), у якому встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, відповідальність за що передбачена п. 120-2 ст. 120 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки, відповідачем 20 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001304004, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 314544,90 грн.

У контексті викладеного судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агена» (код ЄДРПОУ 38992094, місцезнаходження юридичної особи 04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 25-27, офіс 22) зареєстроване 25.11.2013 р., що підтверджується даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.04.2015 р.

Судом встановлено, що ТОВ «Агена» 30.06.2016 р. згідно з видатковою накладною № 133 від 30.06.2016 р. здійснено ТОВ «Юкра» поставку пального-згідно з кодом товару відповідно до УКТ ЗЕД 2710194300 в кількості 500 000,00 кг та складено і зареєстровано акцизну накладну №81 від 30.06.2016 р. опис пального згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі) в обсязі 500 000,00 кг приведеному до to 15 o C - 599 017, 53 літрів, яка зареєстрована згідно з квитанцією №2 від 15.07.2016 р. з Єдиного реєстру акцизних накладних. Протягом липня 2016 року покупцем - ТОВ «Юкра» повернуто пальне згідно з кодом товару відповідно до УКТ ЗЕД 2710194300 в обсязі 500 000,00 кг приведеному до to 15 o C - 599 017,53 літрів на підставі видаткових накладних на повернення постачальнику № 11 від 06.07.2016 року в обсязі 175 т. на суму 3 255 001,75 коп., № 13 від 13.07.2016 року в обсязі 150 т. на суму 2 790 001,50 коп., № 12 від 18.07.2016 року в обсязі 105 т. на суму 1 953 001,05 коп., № 14 від 22.07.2017 року в обсязі 70 т. на суму 1 302 000,70 коп.

На підставі видаткових накладних на повернення пального ТОВ «Агена» складено розрахунки № 48 від 06.07.2016 р., № 54 від 13.07.2016 р., № 52 від 18.07.2016 р., № 53 від 22.07.2016 р. коригування показників до акцизної накладної за № 81 від 30.06.2016 р. на зменшення обсягів реалізованого пального.

Вказані розрахунки коригування надіслані покупцеві для їх реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

26.10.2016 р. ТОВ «Агена» складено акцизну накладну № 515 опис пального згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі) в обсязі 2 337,95 кг приведеному до to 15 o C - 2 802,97 літрів, граничний термін реєстрації 10.11.2016 р., зареєстрована згідно квитанції №2 14.11.2016 р.

29.07.2016 р. ТОВ «Агена» складено розрахунок коригування №56 опис пального згідно з УКТ ЗЕД 2710124199 Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г\л або менше: інші бензини в обсязі -5 252,75 кг приведеному до to 15 o C -7 078,69 літрів, граничний термін реєстрації 13.08.2016, зареєстровано 18.08.2016 р.

Використання позивачем програми для здійснення електронного документообігу підтверджується наявними у справі договором № 150420151 про визнання електронних документів від 15.04.2015 р. та акт приймання-передачі № ОУ-0000948 від 02.0.2016 р. на постачання примірника комп'ютерної програми «M.E.Doc».

Всі зазначені в акті перевірки від 06.06.2017 №26/209/40/38992094 розрахунки коригування були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних з порушенням граничного строку для їх реєстрації, що підтверджується наявними у справі квитанціями.

На підставі пункту 20.1.4 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку статті 76 розділу VІІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агена» щодо порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Результати перевірки оформлені актом про результати перевірки від 06.06.2017 №26/209/40/38992094 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Агена» термінів реєстрації розрахунків коригування на зменшення обсягів реалізованого пального, а також порушення термінів реєстрації акцизних накладних наведених в акті перевірки.

Висновки акту перевірки від 06.06.2017 №26/209/40/38992094 покладено Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення №0001304004 від 20.06.2017, яким позивачу нараховано штрафні санкції на підставі п. 120-2.1 ст. 120-2 Податкового кодексу України за порушення п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних:

особою, яка реалізує пальне, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників у підсумку не змінює обсяг реалізованого пального;

отримувачем пального, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, для чого особа, яка реалізує пальне, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу пального. При цьому особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального.

Відповідно до п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Судом встановлено, що всі розрахунки коригування, зазначені в акті перевірки, передбачали зменшення обсягів реалізованого пального та відповідно до вказаної вище норми п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального у передбачений п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України п'ятнадцятиденний строк після того, як будуть складені.

Як встановлено судом, розрахунки коригування, зазначені в акті перевірки як такі, що зареєстровані в ЄРАН з порушенням граничного строку для їх реєстрації, були надіслані покупцеві засобами електронного зв'язку.

Відповідно до пункту 120-2.1 статті 120-2 Податкового кодексу України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/ розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Відповідно до пункту 120-2.2 статті 120-2 Податкового кодексу України відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов'язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування.

Крім того, судом встановлено, що як підставу для притягнення до відповідальності, передбаченої п. 120-2.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, відповідач у податковому повідомленні-рішенні №0001304004 від 20.06.2017 зазначив порушення п. 231.6 ст. 231 ПК України.

Порядок реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних визначений пунктом 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України, який містить 9 абзаців.

Так, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального.

З метою отримання особою, яка реалізує пальне, зареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального, така особа, що реалізує пальне, надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманим особою, яка реалізує пальне.

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального/особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу.

Якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу, є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов'язаний перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Таким чином, дана норма не встановлює обов'язку саме постачальника пального здійснювати реєстрацію у 15-денний строк розрахунку коригування у разі зменшення обсягів реалізованого пального.

Пункт 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України встановлює лише 15-денний строк для реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить, зокрема, підставу для такого нарахування та посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить посилання на порушену ТОВ «Агена» норму закону, оскільки п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України не покладає на платника податку-продавця обов'язок зареєструвати розрахунок коригування у разі зменшення обсягів реалізованого пального у 15-денний строк з дня його складання.

Зазначена норма лише встановлює, що реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до положень абзацу третього п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України, розрахунок коригування показників акцизної накладної підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, для чого особа, яка реалізує пальне, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу пального.

Таким чином особа, яка реалізує пальне, не має обов'язку зареєструвати такий розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, оскільки такий обовязок покладено на отримувача пального.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Позивач як постачальник пального не вчиняв протиправних дій, які б призвели до порушення граничного строку реєстрації розрахунків коригувань за вказаний період, що свідчить про відсутність у діях ТОВ «Агена» такої ознаки податкового правопорушення, як протиправність.

Протиправність означає невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Суд вважає, що позивач не порушував вимог ст.ст. 231 Податкового кодексу України, оскільки не мав права (обов"язку) реєструвати складені розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Крім того, у поведінці позивача відсутній такий елемент складу правопорушення як об'єктивна сторона. Так, загальною ознакою податкового правопорушення є діяння, тобто дія чи бездіяльність. Під діями в праві розуміється активна поведінка. Бездіяльність - це певна форма поведінки особи, що пов'язана з невчиненням дій, які вона мала і могла здійснити згідно з законом або взятими на себе зобов'язаннями. У ТОВ «Агена» не було можливості зареєструвати розрахунки коригування у зв'язку з тим, що воно не було уповноважене їх реєструвати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою постачальника пального - позивача та наслідком у вигляді порушення граничного строку реєстрації розрахунків коригувань до акцизної накладної.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного рішення для притягнення ТОВ «Агена» до відповідальності за п. 120-2.1 ст. 120-2 Податкового кодексу України, оскільки підставою відповідальності є лише така поведінка, яка має всі передбачені п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України ознаки протиправного діяння.

Пп.4.1.4 п.4.1 ст.4, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Ці норми підтверджують, що до фінансової відповідальності не може бути притягнутим платник податків, який вважав, що діяв правомірно, оскільки законодавчі положення допускали різнобічне трактування його прав та обов'язків. Застосування відповідачем передбаченої ст. 120-2 Податкового кодексу України відповідальності до платника податків - особи, що реалізує пальне, у разі несвоєчасної реєстрації отримувачем пального розрахунку коригування на зменшення обсягів реалізованого пального призводить до відповідальності особи, що реалізує пальне за неправомірні дії отримувача пального, оскільки саме на отримувача пального норми п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України та пункту 6 розділу ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 (надалі - Порядок) покладають обов'язок реєстрації розрахунку коригування якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального.

Суд приходить до висновку, що позивач - особа, що реалізує пальне, діючи у спосіб, передбачений Податковим кодексом України і не порушуючи жодну його норму, не може бути притягнутий до фінансової відповідальності.

Правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що враховуючи своєчасне й повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків щодо декларування ПДВ, неможливість з її боку забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ й той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, вона не повинна нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналогічну позицію зайняв Верховний Суд України у постанові від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ в м.Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06) від 10 жовтня 2010 року зазначено, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Суд також вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам пропорційності застосованої міри відповідальності за скоєне правопорушення спричиненим ним наслідкам. Пунктом 8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суб'єктів владних повноважень оцінюється з точки зору наявності необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зокрема, Вищий адміністративний суд України в постанові від 23.04.2013 (справа №К/9991/57256/12) зазначив, що технічна неможливість подання податкової декларації в електронній формі одночасно з копіями бухгалтерських документів виникла не з вини платника податків, а тому застосована до позивача штрафна (фінансова) санкція не відповідає критерію пропорційності.

Суд вважає, що закон не покладав обов'язок реєстрації розрахунків коригування на ТОВ «Агена», тому застосована штрафна санкція, передбачена п. 120-2.1 ст. 120-2 Податкового кодексу України, не відповідає критерію пропорційності.

У період 2016 року, за який проводилась камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у декларації акцизного податку, щодо порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, були чинними та діяли норми Податкового кодексу України, які передбачали наступне.

Згідно з п. 75. 1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у період який перевірявся), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

В редакції Податкового кодексу України, яка діяла щодо статті 76 до 01.01.2017 року, порядок проведення камеральної перевірки був наступним. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

01 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції Закону України № 1797-VIII, викладено, в наступній редакції: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

Отже, своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм податкового законодавства, відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, накладену за результатами проведення камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступає з 01.01.2017 року, оскільки відповідне право на проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки було надано контролюючим органам лише з 01.01.2017 року. В іншому випадку відповідач має можливість провести позапланову перевірку, скласти акт та винести відповідне рішення на підставі висновків цього акту перевірки в межах строків та з підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За таких обставин, розглянувши даний спір, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд приймає до уваги правову позицію викладену в постанові Верховного суду України від 27.01.2015 року по справі №21-425а14, відповідно до якої, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З урахуванням викладеного в сукупності суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві від 20.06.2017 р. №0001304004 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових висновках, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агена" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20 червня 2017 року №0001304004.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агена» (КОД ЄДРПОУ 39439980) сплачений ним судовий збір у розмірі 4718,17 грн. (чотири тисячі сімсот вісімнадцять гривень сімнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко