Постанова № 69861119, 24.10.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1341/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Скугоревої Н.О.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2О.) 29.08.2017 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі ГУДФС у Чернігівській області) та, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.02.2017 № НОМЕР_1.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що нею самостійно до контролюючого органу було надано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку за 2015 рік, з якої вбачалось, що недоїмки в розмірі 9653,56 грн. у позивача не було, а річний обсяг не змінився і залишився в сумі 568980,00 грн. згідно звітної податкової декларації за 2015 рік. Також зазначила, що терміни сплати єдиного податку не було пропущено, сплата проводилась раніше встановлених законодавством термінів і в повному обсязі, а при складанні річної звітності допущена арифметична помилка.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі

Представник відповідача позовні вимоги не визнав просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що відповідно до акту камеральної перевірки Чернігівською ОДПІ було встановлено, що в порушення п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 було несвоєчасно сплачено самостійно задекларовані суми єдиного податку, із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання. Враховуючи наведене вважає, що контролюючим органом правомірно винесено позивачу податкове повідомлення-рішення, яким нараховано штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити, виходячи з такого.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.02.2005 внесено відповідний запис (а.с. 7)

Встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та ст. 86 Податкового кодексу України, посадовими особами Чернігівської ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання по єдиному податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_2

За результатами перевірки складено акт від 06.12.2016 № 1455/25-22-13-02-18 (а.с. 9).

В ході проведення перевірки Чернігівською ОДПІ встановлено порушення позивачем п. 295.3 ст. 295 розділу XIV глави 1 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_2 порушила терміни сплати 19.02.2016, 20.05.2016 та 19.08.2016.

На підставі вищевказаних висновків Чернігівською ОДПІ винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 № НОМЕР_2 (а.с. 10), вважаючи яке протиправним ФОП ОСОБА_2 оскаржила його в адміністративному порядку і рішенням ГУДФС у Чернігівській області від 30.01.2017 № 16/ФОП/25-01-10-01-05 скаргу було частково задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення в частині суми 1930,71 грн. В частині суми 3862,03 грн. залишено без змін (а.с. 11-19, 23-24).

Враховуючи вищенаведене, ГУДФС у Чернігівській області 22.02.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (з розрахунком), яким до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату (неперерахування) фізичною особою авансових внесків з єдиного податку в сумі 3862,03 грн. (а.с. 20-21).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

В свою чергу підпунктами 291.2 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суд зазначає, що ФОП ОСОБА_2 самостійно обрано спосіб оподаткування доходів єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку третьої групи.

Відповідно до п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно із п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Згідно із п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання вказаних норм 17.01.2016 ФОП ОСОБА_2 було подано до ДПІ у м. Чернігові звітну (за 2015 рік) податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, прийняту контролюючим органом 17.01.2016 (а.с. 25-26). При цьому, відповідно до змісту вказаної декларації позивачем під час її заповнення було допущено арифметичну помилку, а саме : у рядку 13 не вказано сума раніше сплаченого податку за попередні звітні періоди (1-3 квартали 2013 року) в сумі 9660,00 грн.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У звязку із самостійним виявленням вищевказаної помилки та із врахуванням положень п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_2 31.10.2016 було подано до Чернігівської ОДПІ уточнену податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, прийняту контролюючим органом 31.10.2016, в якій її виправлено (а.с. 27-28). Як вбачається із аналізу уточнюючої декларації, арифметична помилка не вплинула на розрахунок суми доходів за звітний період, оскільки його розмір залишився незмінним 568 980,00 грн. При цьому, протягом всього перевіряємо періоду ФОП ОСОБА_2 своєчасно та в повному обсязі здійснювала сплату єдиного податку, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями та платіжними дорученнями (а.с. 29-36).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим кодексом України вимагається від фізичних осіб-підприємців своєчасно подавати до контролюючого органу звітність, повністю нараховувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету єдиний податок та усувати самостійно виявлені помилки.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки та своєчасно і в повному обсязі сплачено всі суми податкових зобовязань, внаслідок чого бюджет не зазнав втрат, суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_2 вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 мають бути задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 22.02.2017 № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна