Постанова № 69861027, 24.10.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року справа № 823/754/17

14 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання Мельниковій О.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства Агрофірма Байс-Агро товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Компанія до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось дочірнє підприємство Агрофірма Байс-Агро товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Компанія (далі позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі ППР) від 09.03.2017 №751301, №741301, №771301, №761301.

Позов мотивовано тим, що позивач під час оформлення результатів перевірки та прийняття спірних рішень допустив численні порушення вимог чинного законодавства, зокрема: позивачу не надано право скаргу на оскаржувані ППР; акт перевірки складений з порушенням вимог чинного законодавства; відсутні докази на підтвердження допущених порушень вимог податкового законодавства та направлений позивачу без повідомлення про вручення; спірні ППР складені з порушенням Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на те, що оскаржувані рішення винесені з наслідками виявлених перевіркою порушень податкового законодавства. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову з таких підстав.

Дочірнє підприємство Агрофірма Байс-Агро товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Компанія зареєстроване як юридична особа 13.04.1999, код ЄДРПОУ 30334495.

Суд встановив, що на підставі наказу від 15.12.2016 та направлень від 15.12.2016 №764, №765 службові особи Уманської ОДПІ здійснили документальну планову перевірку позивача з питань укладення трудового договору, оформлення трудових відносин, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДФО та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 до 30.09.2016.

За наслідками перевірки складено акт від 15.02.2017 №62/23-05-13-01/30334495 (далі акт перевірки).

Перевіркою виявлені порушення, зокрема:

підп.168.1.1., 168.1.4 ст. 168, підп. 170.1.1 п.170.1. ст.170, п.176.2., 176.2а. ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України), в результаті чого донараховано ПДФО на суму 255457,61 грн. та нарахована пеня в сумі 77253,07 грн.;

підп.1.2. п.16-1 Перехідних положень ПК України, в результаті чого донараховано військовий збір на суму 9774,27 грн. та нараховано пеню в розмірі 3118,86грн.;

п.176.2б., 176.2. ст. 176 ПК України подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями звіту форми 1-ДФ сум виплачених доходів фізичним особам у виді додаткового блага за 4 квартал 2013 року, 4 квартал 2014 року, 4 квартал 2015 року.

На підставі наведеного акту відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.03.2017:

№751301 про застосування штрафних санкцій з ПДФО на суму 510,00грн.;

№741301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДФО на загальну сумі 196,54 грн. (190,04 грн. штраф та 6,50 грн. пеня);

№771301 про збільшення суми грошового зобовязання з військового збору на загальну суму 20216,43 грн. (9774,27грн. основний платіж, 7323,30 грн. штраф та 3118,86 грн. пеня);

№761301 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДФО на загальну суму 360113,37грн. (168153,41грн. основний платіж, 136073,31 грн. штраф та 55886,65 грн. пеня).

Надаючи оцінку оскаржуваним ППР в контексті позовних вимог, суд врахував, що порядок оформлення результатів перевірок регулюється ст. 86 ПК України.

Так, п.86.1. ст.86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до п.86.3. ст.86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Аналогічні положення містяться і в Наказі Мінфіну від 20.08.2015 № 727 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами".

З аналізу наведених норм вбачається, що чинне податкове законодавства не передбачає завірення акту перевірки печаткою такого контролюючого органу, а отже твердження позивача про не завірення акту перевірки є безпідставними.

Твердження позивача, що податковий орган позбавив його можливості оскаржити спірні ППР, суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 24.10.2017 позивачем подана до ДФС України скарга №140. Рішенням останнього від 26.04.2017 №8954/6/99-99-11-02-01-15 позивачу відмовлено у задоволенні скарги, а оскаржувані ППР залишив без змін.

Щодо посилання позивача про порушення відповідачем порядку складення спірних ППР, суд врахував, що порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень визначений Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, Затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (далі Порядок №1204).

Так, п.1 Розділу 2 згаданого Порядку встановлено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях;

в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

П. 2 Розділу 2 Порядку №1204 встановлено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

"Ф" - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства;

"Р" - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов'язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов'язань (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень);

"Р1" - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов'язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов'язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки);

"Ш" - у разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань (додаток 4);

"З" - за самостійне відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого обов'язково потрібна попередня згода контролюючого органу на таке відчуження;

"В1" - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;

"В3" - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування;

"В4" - у разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість;

"П" - у разі зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток;

"С" - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

"ПС" - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень);

"Д" - за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, в тому числі податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб;

"Н" - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу;

"ПН" - у разі виявлення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або необхідності складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї у випадках, передбачених Кодексом.

Суд встановив, що спірне ППР №751301 про застосування штрафних санкцій з ПДФО на суму 510,00грн. складено за формою «ПС», а ППР №741301, №771301 та №761301 про збільшення сум грошового зобовязання з ПДФО та військового збору за формою «Д».

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані ППР складені відповідно до вимог Порядку №1204 та його порушень відповідачем суд не вбачає, а отже відповідні твердження позивача є безпідставними.

Щодо виявлених за наслідками перевірки порушень, суд зазначає таке.

П. 171.1., 171.2 ст. 171 ПК України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

П. 176.2. ст. 176 ПК України визначений обовязок осіби, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Суд згідно з даними акту перевірки, що не спростовано позивачем, ним допущено подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями по формі 1-ДФ сум виплачених доходів фізичним особам у виді додаткового блага за ІV кв. 2013 року, ІV кв. 2014, ІV кв. 2015 року щодо осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку відповідно до п.119.2. ст. 119 ПК України тягне за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Отже, спірне ППР №751301 суд вважає правомірним.

Перевіркою встановлено, а позивачем не спростовано, що протягом перевіряємого періоду Позивачем надавалося безкоштовне харчування працівникам на суму 339803,89 грн., зокрема за:

IV кв. 2013 року на суму 31237,08 грн.;

2014 рік 91022,99 грн.;

2015 рік 136165,07 грн.;

І-ІІІ кв. 2016р. на суму 81378,75 грн.

При цьому податок на доходи фізичних осіб утримано та перераховано до бюджету лише частково з суми 186810,6 грн. у розмірі 28021,62 грн., з суми у 152993,29 грн. податок не утриманий та не перерахований.

Так, відповідно до пункту 164.2 статті 164 ПК України до доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Підпунктом 168.1.1. п.168.1. ст.168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підп.168.1.4. п.168.1. ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Також, при перевірці бази нарахування податку на доходи фізичних осіб з доходів громадян у вигляді додаткового блага було встановлено заниження бази нарахування за рахунок заниження собівартості обідів. Так, перевіркою встановлено, що фактична собівартість наданих обідів за перевіряємий період складає 434175,72 грн., як наслідок позивачем занижено собівартість наданих обідів за перевіряємий період на суму 247364,92 (434175,72 - 186810,80) грн., зокрема за:

IV кв. 2013 рік 7445,06 грн.;

2014 рік 38997,85 грн.;

2015 рік 97771,34 грн.;

I-III кв. 2016 рік 103150,67 грн.

Дане заниження виникло в результаті не включення до собівартості обідів фонду оплати праці персоналу їдальні, а також вартості продуктів за 2016 2015 роки.

Оскільки надане підприємством працівникам безоплатне харчування на суму 434175,72 грн. є доходом отриманим в натуральній формі, то для визначення бази оподаткування необхідно застосувати положення п. 164.5 ст. 164. ПК України.

Як наслідок встановлено не застосування «натурального коефіцієнта» та знижено базу оподаткування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 81088,98 грн. (330328,85*1,17647)+(103846,87*1,21951) = 388622,18+126642,52 = 515264,70; 515264,70- 434175,72).

За несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб, на підставі пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України нараховується пеня на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податку фізичних осіб.

За результатами вказаного порушення нарахована пеня в сумі 15538,95 грн., але оскільки відповідно до п.102.1 ст.102 стосовно пені у сумі 540,89 грн. за період з 01.10.2013 до 15.02.2014 сплив терміни позовної давності включенню до податкового повідомлення-рішення підлягає пеня в розмірі 14998,06 грн. (15538,95 - 540,89).

Також, протягом перевіряємого періоду ДП «Агрофірма «Байс-агро» ТОВ «ОСОБА_3 посівна компанія» здійснила нарахування податку на доходи фізичних осіб з додаткового блага у вигляді безкоштовного харчування працівників у сумі 28021,62 грн., зокрема:

за IV кв. 2013 року 4685,56 грн.;

за 2014 рік 12761,69 грн.;

за 2015 рік - 10469,94 грн.;

за 2016 рік 104,43 грн.

Податок не був утриманий підприємством з доходу працівників, а погашений за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Вказані операції були відображені наступними бухгалтерськими проводками:

Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 641.3 «Податок на доходи фізичних осіб»;

Дт 441 «Нерозподілений прибуток» Кт 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Відповідно до норм ПК України у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується (виплачується) фізичній особі податковим агентом, то податок на доходи фізичних осіб нараховується, утримується та сплачується цим агентом виключно за рахунок такого доходу.

Згідно з п.162.1 ст.162 Кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Податковим агентом визнається особа, на яку ПК України покладається обовязок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 ПК України).

При цьому податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обовязки, встановлені Кодексом для платників податків (п. 18.2 ст. 18 ПКУ).

Отже, якщо податковий агент приймає рішення щодо проведення нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з нарахованого (виплаченого) доходу за рахунок власних коштів, то сума коштів у розмірі не утриманого податку є доходом у вигляді додаткового блага та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що внаслідок вищевказаного порушення правомірно донараховано податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, перевіркою правильності визначення бази оподаткування під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі встановлено, що відповідно до укладених позивачем договірів оренди земельних ділянок, а саме пункту 15 договору, підприємство окрім орендної плати зобовязується щороку надавати орендодавцю послуги по оранці присадибних ділянок (0,3 га).

Протягом перевіряємого періоду підприємство на виконання положень договорів оренди здійснило оранку земельних ділянок орендодавців у розмірі 35,6 га. на суму 8358,21 грн., у тому числі за:

2013 рік 13,3 га. на суму 2216.58 грн.;

2014 рік 11,5 га. на суму 3138,58 грн.;

2015 рік 10,8 га. на суму 3003,05 грн.

Однак у відомостях наданих послуг підприємством протягом перевіряємого періоду здійснено оранку земельних ділянок у розмірі 40,75 га. на суму 9763,74 грн., у тому числі за:

2013 рік 13,3 га. на суму 2216,58 грн.;

2014 рік 16,65 га. на суму 4544,12 грн.;

2015 рік 10,8 га. на суму 3003,05 грн.

Оскільки надане підприємством орендодавцям послуга з безкоштовної оранки земельних ділянок на суму 9763,74 грн. є доходом отриманим в натуральній формі, то для визначення бази оподаткування необхідно застосувати положення п. 164.5 ст. 164. ПК України. Як наслідок застосування «натурального коефіцієнта» база оподаткування з податку на доходи фізичних осіб з додаткового блага встановлена в розмірі 11486,76 грн. (9763,74 *1,17645).

В результаті встановлено порушення Позивачем пп.168.1.1, пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ. Внаслідок даного порушення нараховано податку на доходи фізичних осіб.

Також, перевіркою виявлено та не спростовано позивачем заниження ПДФО шляхом нарахування орендної плати, нарахування податку та виплати на один пай Позивач здійснював у розмірі меншому, ніж зазначеному у договорах оренди.

Підп. 170.1.1. п. 170.1. ст. 170 ПК України визначено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до встановлених порушень щодо нарахування та сплати ПДФО, як наслідок, виникло порушення щодо нарахування та сплати військового збору.

Так, перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено порушення пп.1.2. п. 161. Перехідних положень ПК України.

Відповідно до п.161 ПК України Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту, а саме протягом банківського дня, що настає за днем такої виплати з каси податкового агента.

Оскільки, як встановлено вище позивачем занижено дохід, на який нарахований ПДФО згідно зі спірними ППР, суд дійшов висновку про необхідність сплати з такого доходу військового збору.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 86, 94, 159 163, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена у повному обсязі 27.10.2017.