Ухвала суду № 69860972, 27.10.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

Херсонський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

при секретарі - Рябчич А.М.

за участю:

представників позивача - Лодиги М.Т., Тарасенко А.В.

представників відповідача - Мєзєнцевої Н.А., Бондарчука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Чонгар" до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

25 жовтня 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Чонгар" до Головного управління Держпраці у Херсонській області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу, а саме:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Херсонській області від 17.10.2017 року №832 про анулювання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки ПП "Чонгар" за №184.16.65 від 09.09.2016р. та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки №185.16.65 від 09.09.2016р.

26 жовтня 2017 року позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд заборонити Головному управлінню Держпраці у Херсонській області приймати рішення щодо анулювання або припинення дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки ПП «Чонгар» за №184.16.65 від 09.09.2016р. та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки №185.16.65 від 09.09.2016р. та заборонити виносити рішення про накладення штрафу за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю. Підставою для забезпечення позову позивач зазначив, що реалізація рішення ГУ Держпраці про анулювання дозволів повністю зупинить господарську діяльність підприємства.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали зазначене клопотання та просили суд задовольнити його.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про забезпечення позову посилаючись на ті обставини, що 10.10.2017 року керівник ПП «Чонгар» Тарасенко А.В. о 15 год. 00 хв. не допустила до проведення розпочатої 09.10.2017 року планової перевірки. Наказом відповідача від 17.10.2017 року за № 832 за створення перешкод під час проведення перевірки посадовим особам ГУ Держпраці у Херсонській області на підставі ст.21 Закону України «Про охорону праці» анульовано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки №184.16.65 від 09.09.2016р. та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки №185.16.65 від 09.09.2016р.

Вирішуючи питання про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, здійснення адміністративного судочинства передбачає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку саме органів державної влади.

Відповідно до вимог ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З аналізу наведеної статті вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтована наявність такої необхідності. Суд виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 р. № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

В даному випадку позивач просить суд заборонити відповідачу приймати рішення щодо анулювання дозволів, але з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вже прийнято наказ від 17.10.2017 року за № 832 про анулювання дозволів №184.16.65 та №185.16.65 від 09.09.2016 р. та скасування даного наказу є предметом розгляду в даній справі.

Щодо заборони відповідачу приймати рішення про накладення штрафу за недопущення до перевірки суд зазначає, що дії відповідача щодо накладення штрафу можуть бути предметом розгляду в іншій адміністративній справі.

Суд зазначає, що заборона відповідачу приймати рішення про накладення штрафу за недопущення до перевірки є втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, до того ж така ситуація є прямим наслідком дій самого позивача.

Крім того, позивач в клопотанні про забезпечення позову не наводить безспірних фактів порушення саме спірним наказом своїх прав та інтересів, а фактично моделює ситуацію при якій в майбутньому можливе настання фінансових наслідків для приватного підприємства.

В матеріалах адміністративного позову відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160 КАС України, суд, -

ухвалив:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 30 жовтня 2017 року.

Суддя Кузьменко Н.А.