Постанова № 69860881, 26.10.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1677/17

26 жовтня 2017 р.м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Подлісної І.М., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи-платника податку ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-платника податку ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 13364,43 грн., мотивуючи тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобовязання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 13364,43 грн., яка не сплачена добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи судом. Про причини неприбуття суд не повідомив.

Частинною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) є платником податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування відповідно до ст. 162 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 67 Конституції України та підпункту 16.1.4. пункту 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) на відповідача покладений обовязок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що з огляду на надану інформацію ПАТ «Універсал Банк» Лист від 13.08.2015р. № 2205, кредитна заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) відповідно до договору №CL23437 від 06.03.2008 року на підставі акта про припинення зобов'язань від 03.10.2014 року, анульована (прощена), а саме у сумі - 53796,75 грн..

З вище згаданого листа та акта вбачається, що сторони узгодили факт прощення кредитної заборгованості та були взаємно проінформовані про відсутність кредитних зобов'язань Позичальника перед Кредитором.

Враховуючи те, що відповідач був проінформований у один із встановлених законом способів про те, що Банк здійснив анулювання боргу, то, як наслідок, відповідно до вимог підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, гр. ОСОБА_1, самостійно повинен сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

Суд встановив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобовязання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 13364,43 грн. в тому числі 8901,85 грн - основний платіж, 2225,46 грн. - штрафних санкцій та 2237,12 грн. - пені

Виникнення та існування такого податкового боргу підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними виписками з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми позовних вимог.

З матеріалів справи видно, що заборгованість по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, виникла в результаті несплати узгодженого грошового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08.02.2016 року № НОМЕР_2 винесеного на підставі акту перевірки № 9267/19-18-17-02/НОМЕР_1 від 25.12.2015 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, відповідачем не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання визначені в ньому, вважаються узгодженими.

Доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначеного податкового повідомлення - рішення відповідач не надав, а суд не здобув. Також відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем визначеної у податковому повідомленні - рішенні суми податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Таким чином, податкове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, нараховані контролюючим органом на підставі податкового повідомлення рішення є узгодженими у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до пункту 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. ст. 14 ПК України податковим боргом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 13364,43грн. є податковим боргом.

Суд встановив, що у зв'язку із наявністю податкового боргу контролюючим органом виставлено та направлено на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 15.04.2016 року №2341-17, з часу виставлення якої борг не переривався.

Як випливає з матеріалів справи, з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до ст. 60 ПК України зазначена податкова вимога не відкликалася.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу у сумі 13364,43 грн. відповідач не надав, а суд не здобув.

Пунктом 41.2. ст. 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 87.11. ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 158-167 КАС, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (47703, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великий Глибочок, вул. Крушельницької,18, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 13364 (тринадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 43 коп., на р/р 33119341700521, код одержувача 38038156, МФО 838012, код бюджетної класифікації 85

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Копія вірна

Суддя Подлісна І.М.