Постанова № 69860837, 23.10.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1223/17

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Придаткевич Н.В.

за участю: представника позивача - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фідобанк" ОСОБА_2 ОСОБА_3 Н.В., довіреність № 144 від 12.07.2017 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фідобанк" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (до державної реєстрації зміни імені – Карделя) ОСОБА_5 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фідобанк" ОСОБА_2, (далі – Уповноважена особа Фонду, відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд, відповідач 2) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фідобанк" ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом публічного акціонерного товариства "Фідобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.06.2017 року у справі №607/10404/15-ц, позов ОСОБА_6 до ПАТ "Фідобанк" про повернення строкового банківського вкладу та нарахованих відсотків задоволено частково. Стягнуто із відповідача на користь ОСОБА_6 строковий банківський вклад в сумі 40000 (сорок тисяч) доларів США, що еквівалентно 995 920 (дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч дев'яносто двадцять) грн. на підставі укладеного між сторонами Договору №133944-840/2012 банківського вкладу фізичної особи від 28.11.2012 року, а також нараховані відсотки у сумі 6058,97 доларів США, що еквівалентно 150 856 (сто п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 23 коп.

В подальшому ПАТ "Фідобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних, з 20.05.2016 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду – ОСОБА_2, а з 19.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Фідобанк". У зв'язку з чим, ОСОБА_6 неодноразово звертався до Уповноваженої особи про повернення коштів, згідно вказаного рішення суду. Однак, згідно відповідей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти не виплачуються у зв'язку з апеляційним оскарженням рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23.067.2016 року.

Позивач вважає, що дії відповідачів щодо невключення його до переліку вкладників ПАТ "Фідобанк", як особи, що має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є неправомірними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в адміністративному позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Уповноваженої особи Фонду в судовому засіданні заперечила проти позову та вказала, що на момент початку виведення Банку з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації, будь яких коштів на ім'я позивача не обліковувалось, оскільки вклад ним отримано 04.12.2014 року. Таким чином Уповноважена особа Фонду не могла включити позивача в Перелік вкладників Банку.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повторно в судове засідання не прибув, направив на адресу суду письмові заперечення в яких зазначено, що відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, на підставі чого Фондом формується Загальний реєстр вкладників. Так як Уповноважена особа не включила позивача до зазначеного переліку, дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру Фондом гарантування. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Вирішуючи питання щодо підсудності даного спору адміністративному суду, суд зазначає наступне.

Згідно позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 16.02.2016 року у справі № 21-484а15 на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Проте, суд вважає за доцільне відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 року у справі № 21-484а 15 з огляду на наступне.

Висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вищевказані спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку ГПК України.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність визначена також частиною першою вищевказаного Закону як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

З системного аналізу викладеного слідує, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку ГПК України.

Проте, в даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". ОСОБА_7 є спеціальним, яким врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (стаття 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Системний аналіз норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" дає підстави суду дійти до висновку, що в даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, в силу положень статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.

Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство в господарському суді.

Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким в свою чергу не передбачено порушення справи про банкрутство в господарському суді, а тому в даному випадку застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин не підлягає і як наслідок, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Крім того, пунктом 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_7 висновки кореспондуються з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в листі № 992/11/14-14 від 25.07.2014 року.

Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 року у справі № 21-484а15 та вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення враховуючи наступне:

Судом встановлено, що 28 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством "Фідобанк", в особі начальника "Центрального" відділення ПАТ "Фідобанк" у м. Тернопіль ОСОБА_8, було укладено договір №133944-840/2012 банківського вкладу фізичної особи "Фідо-Капітал" в сумі 40000,00 доларів США, строком дії вкладу по 28 серпня 2013 року, відсоткова ставка по договору складала 9% річних.

Також, 28.11.2012 року сторони правочину уклали Додаткову Угоду №1 до Договору №133944-840/2012, якою внесли зміни в п. 4.5 Договору, за яким при достроковому розірванні Договору за ініціативою вкладника до 31 січня 2013 року включно відсотки за весь строк перебування Вкладу на рахунку перераховуються за ставкою, що складає 100 відсотків від діючої ставки нарахування, що зазначена в п.1.4 Договору.

Відповідно до п.2.2.4 Договору, вкладник має право вимагати дострокового розірвання договору у порядку та з виплатою процентів згідно з умовами договору.

23.04.2013 року позивач звернувся до відповідача про повернення коштів та зняття грошових коштів з депозитного рахунку, про що подав Банку свою письмову заяву. Однак, позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що він свої грошові кошти отримав 04.12.2012 року в повному обсязі та з нарахованими відсотками.

ОСОБА_7 обставини були предметом розгляду цивільної справи за №607/10404/15-ц, за результатом розгляду якої рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року, позов ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Фідобанк" про повернення строкового банківського вкладу та нарахованих відсотків задоволено частково. Стягнуто із публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на користь ОСОБА_6 строковий банківський вклад в сумі 40000 (сорок тисяч) доларів США, що еквівалентно 995 920 (дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. на підставі укладеного між сторонами Договору №133944-840/2012 банківського вкладу фізичної особи "Фідо-Капітал" від 28 листопада 2012 року, а також нараховані відсотки у сумі 6058,97 доларів США, що еквівалентно 150 856 (сто п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 23 коп. Крім цього, стягнуто із публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на користь держави 6 890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. судового збору.

20 травня 2016 року Правління НБУ прийняло рішення від 20.05.2016 року № 8 "Про віднесення ПУАТ "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних".

20 травня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.05.2016 року № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення ПУАТ "Фідобанк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ "Фідобанк", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_2 строком на один місяць з 20 травня 2016 до 19 червня 2016 року включно.

09.06.2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 09.06.2016 року № 959, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у неплатоспроможному ПУАТ "Фідобанк" з 20 червня 2016 року до 19 липня 2016 року включно, а також повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПУАТ "Фідобанк" ОСОБА_2

18.07.2016 року Правління НБУ прийняло рішення від 18 липня 2016 року № 142-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУАТ "Фідобанк".

19.07.2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 19 липня 2016 року №1265 "Про початок процедури ліквідації ПУАТ "Фідобанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПУАТ "Фідобанк" з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ "Фідобанк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, ОСОБА_9 з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно.

У зв'язку з чим, позивач неодноразово звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Фідобанк" ОСОБА_2 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати коштів за договором банківського вкладу №133944-840/2012 від 28.11.2012 року. Однак, згідно відповідей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти не виплачуються у зв'язку з оскарженням рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23.06.2016 року по справі №607/10404/15-ц.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені та регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин - далі ОСОБА_7 № 4452-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, а також фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації.

Згідно із статтею 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

В подальшому згідно зі статтею 28 Закону № 4452-VI розрахунки з вкладниками проводяться Фондом. Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

До прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку здійснюється тимчасова адміністрація, наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачені у статті 36 Закону, зокрема, у вигляді деяких обмежень. Проте такі обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. З метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов'язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків - не пізніше двох місяців.

Разом з тим відповідачі зазначають, що на ім'я ОСОБА_4 на момент формування переліку вкладників не було обліковано будь-яких коштів, оскільки вклад ним отримано 04.12.2014 року.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, з огляду на таке:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2016 року по справі №607/10404/15-ц, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року, позов ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Фідобанк" про повернення строкового банківського вкладу та нарахованих відсотків задоволено частково. Стягнуто із публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на користь ОСОБА_6 строковий банківський вклад в сумі 40000 (сорок тисяч) доларів США, що еквівалентно 995 920 (дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. на підставі укладеного між сторонами Договору №133944-840/2012 банківського вкладу фізичної особи "Фідо-Капітал" від 28 листопада 2012 року, а також нараховані відсотки у сумі 6058,97 доларів США, що еквівалентно 150 856 (сто п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 23 коп. Крім цього, стягнуто із публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на користь держави 6 890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. судового збору.

У вказаному рішенні зазначено, що згідно Висновку за результатами розгляду матеріалів службового розслідування щодо перевірки "Центрального" відділення ПУАТ "Фідобанк" в м. Тернопіль, на підставі Наказу ПУАТ "Фідобанк" №482-В від 16.04.2013 року "Про відрядження до "Центрального" відділення ПУАТ "Фідобанк" в місті Тернопіль", в період з 22.04.2013 року по 24.04.2013 року, проведено службову перевірку первинних касових документів по депозитним рахункам вкладників зазначеного відділення, під час якої було виявлено факти грубого порушення касової дисципліни працівниками "Центрального" відділення ПУАТ "Фідобанк" в м. Тернопіль, а саме: ОСОБА_6 (клієнт банку з 26.11.2012 року) 26.11.2012 року відкрив банківський вклад "Фідо-Свобода" (№ 133846-840/2012 від 26.11.2012 року, рах. 26203950221973 у доларах США); 26.11.2012 року на даний рахунок внесено кошти у сумі 40 000 доларів США; 28.11.2012 року з рахунку №26203950221873 було знято кошти у сумі 40 000 доларів США, для розміщення на строковому депозиті, у зв'язку із більшою відсотковою ставкою (зі слів клієнта). 28.11.2012 року клієнт відкриває депозит "Фідо-Капітал" (№133944-840/2012 від 28.11.2012 року рахунок №26302000221973) на суму 40 000 доларів США, терміном дії з 28.11.2012 року по 28.08.2013 року, під 9% річних. Даний депозитний договір було достроково частково розірвано 04.12.2012 року на суму 38 200 доларів США, 20.12.2012 року рахунок було закрито і знято залишок коштів у сумі 1800 доларів США, та відсотки у сумі 56,26 доларів США.

Згідно висновку експерта №1-756/13 від 24.07.2013 року наданого НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, підписи у графах "Вкладник", "Карделя С.В. " та "Підпис та" Договору №133944-840/2012 банківського вкладу фізичної особи "Фідо-Капітал", у графі "ОСОБА_6В." додаткової угоди №1 до договору №133944-840/2012 банківського вкладу фізичної особи "Фідо-Капітал", у графі "Підпис платника" заяви на переказ готівки №163203314 від 28 листопада 2012 року, у графі "Підпис отримувача" заяви на видачу готівки №163540867 від 04 грудня 2012 року виконанні ОСОБА_6 Підпис у графі "Підпис отримувача" заяви на видачу готівки №164297795 від 20 грудня 2012 року виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта №1-896/13 від 21.08.2013 року, наданого НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, у заявах на видачу готівки №164297795 від 20 грудня 2012 року, №163560229 від 04 грудня 2012 року, №163540867 від 04 грудня 2012 року, в рядку "Підпис отримувача", спочатку був виконаний підпис, а потім друкований текст; у заяві на видачу готівки №163485618 від 03 грудня 2012 року, в рядку "Підпис отримувача" спочатку було внесено друкований текст, а потім виконано підпис.

Таким чином, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2016 року по справі №607/10404/15-ц підтверджено правомірність вимоги ОСОБА_6 до ПУАТ "Фідобанк" про повернення коштів з депозитного рахунку з нарахованими відсотками.

ОСОБА_7 рішення набрало законної сили 04 травня 2017 року, так як ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ПУАТ "Фідобанк".

За нормами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно, рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Обов'язковість рішень суду підкреслює авторитет судової влади і сприяє утворенню режиму законності і зміцненню правопорядку в державі.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо подання Уповноваженою особою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Фідобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити його до Загального реєстру вкладників ПАТ "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є обґрунтованими.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи правомірність дій Уповноваженої особи Фонду, суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено статтею 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною першою статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вище зазначені норми чинного законодавства, з урахуванням наявних у справі доказів та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Фідобанк" ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом публічного акціонерного товариства "Фідобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.