Постанова № 69860742, 24.10.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1729/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гонжак К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2017 року ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач), третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - ФО-П ОСОБА_4, третя особа), про визнання протиправним та скасування рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, оформленого листом від 21.08.2017 №12261/6-17, про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Васильківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, а також зобов'язання управління повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 про затвердження вищевказаного проекту землеустрою щодо відведення означеної земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказував на протиправність оскаржуваної відмови, оскільки ним до закінчення терміну, визначеного у наказі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, було подано до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області розроблений проект на затвердження. При цьому, позивач також зауважував, що управлінням необґрунтовано та безпідставно включено до наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою пункт про строк дії наказу в один рік, так як на дату видачі наказу не існувало жодного нормативно-правового акту, яким би встановлювався річний строк для подання на затвердження проекту землеустрою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав того, що ОСОБА_3 необхідно було протягом року забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подання погодженого проекту до управління на затвердження, чого ним зроблено не було. Відтак, оскільки наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою є таким, що втратив чинність, позивачу було відмовлено у задоволенні його клопотання про затвердження проекту землеустрою. Крім того, відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні вищезазначеного клопотання управління також керувалося приписами пункту г) частини другої статті 28 Закону України "Про землеустрій", згідно з якими розробники документації із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором, максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Третя особа ФО-П ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, конверт з повісткою про виклик до суду, що направлявся останньому, повернувся на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 121).

З огляду на викладене, суд вирішив проводити розгляд справи за даної явки.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням від 07.10.2015 (зареєстроване в управлінні за вх.№О-65/0/79-15 від 02.12.2015) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 12,8 га для ведення фермерського господарства на умовах оренди строком на 49 років, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області за межами населених пунктів (а.с. 127).

11.01.2016 за підписом виконуючого обов'язки начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Дяченко Н.А. видано наказ №297-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки (а.с. 126).

Підпунктами 2.1 та 2.2 пункту 2 зазначеного наказу ОСОБА_3 зобов'язано протягом року забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою, а також подання проекту на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

При цьому, пунктом 3 наказу від 11.01.2016 №297-СГ передбачено, що у разі невиконання вимог пункту 2 вважати цей наказ таким, що втратив чинність.

На виконання наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та за заявою ОСОБА_3 ФО-П ОСОБА_4 розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) сільськогосподарського призначення державної власності площею 11,1 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Василівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (а.с. 35-92). Копія вказаного проекту залучена до матеріалів справи, а оригінал проекту досліджувався судом в ході розгляду справи.

У відповідності до вимог статей 123, 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою на бажану ОСОБА_3 земельну ділянку подано на погодження.

23.09.2016 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 11,1 га погоджено начальником відділу Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області Дробахою Т.М., про що свідчить позитивний висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.09.2016 №56/41-16 (а.с. 82-83).

У подальшому, погоджений проект землеустрою, разом із заявою про його затвердження, неодноразово (27.10.2016, 06.12.2016, 19.01.2017) надавався позивачем, на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (реєстраційні номери заяв в управлінні №О-17154/0/5-16 від 27.10.2016, №О-19819/0/5-16 від 06.12.2016, №О-902/0/5-17 від 19.01.2017, а.с. 128, 130, 133 відповідно).

За результатами розгляду вказаних заяв ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листами від 14.11.2016 №9662/6-16, від 20.12.2016 №10998/6-16 та від 01.02.2017 №986/6-17 (а.с. 129, 131, 134) повідомило ОСОБА_3 про невідповідність поданого на затвердження проекту землеустрою вимогам чинного законодавства та запропонувало останньому звернутися до розробника землевпорядної документації для приведення проекту у відповідність до норм законодавства, що регулюють земельні відносини, після чого подати клопотання та землевпорядну документацію на повторний розгляд.

Листом від 23.05.2017 ОСОБА_3 звернувся до ФО-П ОСОБА_4, яким розроблявся проект землеустрою, з вимогою усунути недоліки у проектній документації, на які маються посилання у листах ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листами від 14.11.2016 №9662/6-16, від 20.12.2016 №10998/6-16 та від 01.02.2017 №986/6-17 (а.с. 18).

Передача проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від ОСОБА_3 (замовник) до ФО-П ОСОБА_4 (виконавець) для усунення недоліків, а також передача проекту з усунутими недоліками від виконавця до замовника, підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі документів від 05.07.2017 та від 19.07.2017 (а.с. 19-20).

Після цього, позивач вчетверте звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) від 09.08.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки (а.с. 137).

В результаті такого звернення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом від 21.08.2017 №12261/6-17 залишило заяву (клопотання) ОСОБА_3 від 09.08.2017 без задоволення, оскільки згідно пункту 2 наказу управління від 11.01.2016 №297-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки останньому необхідно було протягом року забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подання погодженого проекту до ГУ для затвердження. Відповідно до пункту 3 вищезазначеного наказу, у разі невиконання вимог пункту 2 слід вважати наказ таким, що втратив чинність.

Не погодившись із такою відмовою відповідача позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній відмові, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин шостої, десятої, тринадцятої та чотирнадцятої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: - затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); - надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 у відповідності до вимог Земельного кодексу України отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою на бажану земельну ділянку, розробив та погодив відповідний проект землеустрою на таку земельну ділянку, який у подальшому подав на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, як того вимагають приписи статті 123 Земельного кодексу України.

Суд зауважує, що у листі-відмові від 21.08.2017 №12261/6-17 управління не вказує, чи відповідає поданий позивачем на затвердження проект землеустрою вимогам земельного законодавства, натомість, як на підставу для відмови у його затвердженні, управління посилається на незабезпечення ОСОБА_3 протягом року розробки та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки, а також подання його на затвердження, як того вимагають приписи наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 11.01.2016 №297-СГ.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з приписами частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).

Згідно з абзацами 1, 4 частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Разом з тим, стаття 123 Земельного кодексу України, яка регулює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, взагалі не передбачає права центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, які передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у користування, встановлювати строк дії такого дозволу.

Встановлення такого строку, не передбаченого законодавством, виходить за межі повноважень відповідача та фактично звужує права особи на набуття у користування земельної ділянки.

Крім того, слід зауважити, що в спірному випадку дозвіл на розроблення документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надало ОСОБА_3 наказом від 11.01.2016 №297-СГ, згідно з підпунктами 2.1 та 2.2 пункту 2 якого ОСОБА_3 зобов'язано протягом року забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою, а також подання проекту на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Тобто, за приписами вищезазначеного наказу розробити, погодити та подати на затвердження проектну документацію на бажану земельну ділянку ОСОБА_3 по суті повинен був у річний строк з дати винесення наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а саме, до 11.01.2017.

З наявних у матеріалах справи документів слідує, що 23.09.2016 за вих.№56/41-16 ОСОБА_3 відділом Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області було надано позитивний висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 14).

А вже 27.10.2016 ОСОБА_3 вперше звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки (вх.№О-17154/0/5-16, а.с. 128).

За викладених обставин суд доходить висновку, що позивачем фактично забезпечено виконання вимог підпунктів 2.1 та 2.2 пункту 2 наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 11.01.2016 №297-СГ у строки, зазначені в даному наказі.

При цьому, тривалі відмови у затвердженні проекту землеустрою з підстав його невідповідності вимогам нормативно-правовим актам, на переконання суду, не можуть ставитися у залежність невиконання позивачем пункту 2 вищезазначеного наказу.

Посилання представника відповідача у письмових запереченнях на адміністративний позов на приписи статті 28 Закону України "Про землеустрій", згідно з якими розробники документації із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором, максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору, суд не може прийняти до уваги, оскільки норми даної статті регулюють відносини між замовником та розробником документації із землеустрою, а не із особою, зацікавленою в отриманні земельної ділянки та розпорядником таких земельних ділянок.

Відтак, відмова ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 21.08.2017 №12261/6-17 у затвердженні проекту землеустрою не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В спірному випадку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, а також зобов'язання управління здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_3 від 09.08.2017.

При повторному розгляді заяви ОСОБА_3 відповідач повинен врахувати висновки суду у даній постанові.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_3 на умовах оренди із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Васильківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, оформлену листом від 21.08.2017 № 12261/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_3 на умовах оренди із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Васильківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області із урахуванням висновків суду у даній постанові.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( ідентифікаційний код 39767930) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2017 року.

Суддя Л.О. Єресько