Постанова № 69860559, 26.10.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2017 року Справа № 813/2756/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» №3Г2/976/1 від 26.08.2016 про визнання нікчемним переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Кредитний інвестиційний центр» 19.05.2016 в сумі 100 590, 15 грн, з призначення платежу «Повернення коштів згідно з договором №980/078-000219302 від 11.04.2016 на рахунок №26209531500501», що належить ОСОБА_1;

- зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26209531500501, що належить ОСОБА_1, а саме 100 590, 15 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на такі обставини. 11.04.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» № 980-078-000000651, відповідно до якого на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок №26209531500501. Також 11.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» укладено інвестиційний договір «Суперкапітал» (з виплатою процентів щомісячно) №980-078-000219302, відповідно до якого позивачем на поточний рахунок внесено 100 000, 00 грн, які на виконання вимог інвестиційного договору «Суперкапітал» ( з виплатою процентів щомісячно ) №980-078-000219302 передані ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр». ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016 було здійснено дострокове повернення коштів на поточний рахунок №26209531500501.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016. Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.

Позивач вказує, що 15.07.2016 почались виплати гарантованої суми вкладникам. Водночас, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, без законодавчо мотивованої причини для цього. Листом від 26.08.2016 №3Г2/976 позивача повідомлено, що переказ коштів (транзакція), здійснений 19.05.2016 ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр є нікчемним. ОСОБА_1 вказує, що оскаржуваний переказ грошових коштів здійснено між позивачем та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», а не на користь банку чи між банком на користь іншої особи, а тому уповноважена особа не мала повноважень для визнання оскаржуваного переказу нікчемним.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, підтримали. Просили позов задовольнити.

Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

Відповідачем подано письмові заперечення, зміст яких полягає в наступному. Грошові кошти в розмірі 100 000 грн, залучені в рамках договору позики №980-078-000219302, укладеного 11.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», тому позивач не є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Тому сума коштів у розмірі 100 590,15 грн, перерахована ОСОБА_1 як повернення позики та процентів користування нею, відтак, відшкодування суми коштів, отриманих позивачем, за умовами інших, ніж договір банківського вкладу чи договір банківського рахунку, не гарантується Фондом та не виплачується у межах гарантованої суми відшкодування. Операції на банківському рахунку позивача, які мали місце 19.05.2016, мають ознаки нікчемності, про що позивача повідомлено належним чином. Спірні операції на рахунку позивача збільшили обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки останні здійснені у період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами. В ході проведення перевірки уповноваженою особою Фонду було виявлено, що 19.05.2016 ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» за рахунок коштів, які були зараховані на його рахунки на підставі нікчемних правочинів ініціювало переказ коштів на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський». За таких обставин, наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 № 42/1 затверджені результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» по перерахуванню коштів, зокрема, і на рахунок позивача. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», нікчемними є правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку з підстав здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Застосовуючи до позивача вищеозначені положення, на думку відповідача, він діяв правомірно. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, надала суду письмові пояснення, суть яких полягає у тому, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у спірних правовідносинах не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки у сформованому Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом, інформація про позивача відсутня. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини.

11.04.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» № 980-078-000000651, відповідно до умов якого банк за ініціативою клієнта відкриває на його імя поточний рахунок №26209531500501 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів, а клієнт зобовязується оплачувати послуги банку.

Цього ж числа, тобто 11.04.2016, між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» укладено інвестиційний договір «Суперкапітал» (з виплатою процентів щомісячно) №980-078-000219302, згідно з пунктом 1.1. якого ОСОБА_1 передає ТОВ у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк передбачені цим договором, а останнє зобовязується повернути кошти та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору ОСОБА_1 передав ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн на строк не більше 182 дня, які ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» повернув позивачу з процентами на рахунок №26209531500501, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до договору «Суперкапітал» позивачем внесено через касу ПАТ «Банк Михайлівський» кошти в загальній сумі 100 000,00 грн, що перераховані ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр». Здійснення операції підтверджується квитанцією №QS709701 від 11.04.2016, скріпленою печаткою.

З виданої ПАТ «Банк Михайлівський» довідки про стан рахунку №26209531500501 видно, що 19.05.2016 ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» перерахувало на рахунок позивача №26209531500501 у ПАТ «Банк Михайлівський» кошти в сумі 100 000,00 грн як повернення коштів згідно з договором №980-078-000219302 від 11.04.2016, а також 590,15 грн як оплату процентів по цьому ж договору.

Таким чином, кошти в розмірі 100 590, 15 грн зараховано на рахунок позивача 19.05.2016, що не заперечується відповідачем.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016.

13.06.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено ОСОБА_3

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно, призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 було змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 з 05.09.2016.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017 делеговані повноваження Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_4 з 25.01.2017, які визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

15.07.2016 почались виплати гарантованої суми вкладникам, проте позивача не було включено до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

23.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженої особи Фонду з заявами з проханням надати інформаційну довідку про стан поточного рахунку №26209531500501, відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський» та просив включити його до переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як особу, яка має право на відшкодування коштів у ПАТ «Банк Михайлівський».

У останній заяві ОСОБА_1 просив письмово повідомити його про правові підстави невиплати гарантованої суми відшкодування, та у разі наявності таких підстав (визнання правочину нікчемним тощо), направити обґрунтовану відповідь.

30.11.2016 позивач звернувся до ПАТ «Банк Михайлівський» з заявою про включення інформацію про нього до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та провести виплату відшкодування коштів в розмірі 100 00, 00 грн.

Листом від 14.06.2017 №3Г/20707 позивача повідомлено, що за результатами поданих документів визначено, що договір №980-078-000219302 від 11.04.2016 між ОСОБА_1М та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» укладено без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного. У звязку із невідповідністю договору вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» за своїм субєктним складом, відсутні правові підстави для включення інформації про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» рішенням №3Г2/976/1 від 26.08.2016 повідомила позивача, що перекази коштів (транзакція), здійсненого ТОВ «Кредитний інвестиційний центр» 19.05.2016 в сумі 100 590, 15 грн, з призначення платежу «Повернення коштів згідно з договором №980/078-000219302 від 11.04.2016 на рахунок №26209531500501», що належить ОСОБА_1, є нікчемними.

Вказане зумовило звернення ОСОБА_1 до суду.

При вирішення спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI), метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктами 1.24, 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III (далі - Закон №2346-III) визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до наведених у статті 2 Закону №4452-VI термінів:

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

Частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобовязана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3)має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5)банк прийняв на себе зобовязання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з повязаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9)здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком як стороною відповідного правочину.

Як встановлено судом, підставою для відмови у виплаті коштів ОСОБА_1 в розмірі 100 590, 15 грн, на думку відповідача, є нікчемність правочину з перерахування 19.05.2016 грошових коштів в розмірі 100 590, 15 грн, здійснені ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» з призначенням платежів «Повернення коштів згідно з договором №980/078-000219302 від 11.04.2016» та «Оплата процентів по договору№980/078-000219302 від 11.04.2016» на рахунок №26209531500501 в ПАТ «Банк Михайлівський».

При цьому договір № 980-078-000000651 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» від 11.04.2016, укладений ПАТ «Банк Михайлівський» з ОСОБА_1 нікчемним не визнавався.

З договору від 11.04.2016 №980-078-000219302 вбачається, що ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною цього договору, за яким ним було виконано суто технічну функцію з перерахування коштів.

За результатами перерахування 19.05.2016 грошових коштів на загальну суму 100 590, 15 грн з банківського рахунку ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на рахунок №26209531500501, відкритий на ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», відбулося набуття позивачем права власності на вказані кошти.

ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на суму коштів, які переказували.

Вищевказане свідчить, що ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобовязань за договором банківського рахунку перед клієнтом ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», забезпечуючи рух коштів до позивача.

Списання та зарахування коштів за банківським рахунком здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 (далі Інструкція)

Згідно з наведеним у пункті 1.4 глави 1 Інструкції розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Виходячи із вказаного, договір, укладений між позивачем та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банку відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні 19.05.2016 розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже, операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Суд також звертає увагу на те, що 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих положень Закону України №4452-VI, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 №1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем кошти для ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» через повіреного - ПАТ «Банк Михайлівський», були вкладом.

При цьому судом не беруться до уваги твердження відповідача, що між ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги від 19.05.2016 №2, згідно з яким первісний кредитор зобовязується відступити новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору, за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між Первісним кредитором та юридичними особами, що відбулося у порушення постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами.

На підтвердження викладеного, у матеріалах справи міститься копія наказу від 01.06.2016 №42/1 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними».

Суд вказує, договір відступлення права вимоги від 19.05.2016 №2 стосується відступлення права вимоги за кредитними договорами, у той час коли у межах спірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» укладено договір, який предметно відноситься до договору позики, де кредитором виступає позивач, а не ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр». Відтак, факт укладення між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» договору відступлення права вимоги від 19.05.2016 №2 не міг жодним чином вплинути на нікчемність оскаржуваних операцій.

Щодо тверджень відповідача про те, що спірна операція на рахунку позивача збільшила обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки останній укладений у період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами, а тому з укладенням такого договору було завдано шкоди державі, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 20.09.2001 №2121-III, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивачі не могли знати про встановлені для ПАТ «Банк Михайлівський» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Вказане свідчить про те, що рахунок позивача мав би бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Ураховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, суд дійшов висновку, що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» №3Г2/976/1 від 26.08.2016 про визнання нікчемними переказів коштів (транзакція), здійснених ТОВ «Кредитний інвестиційний центр» 19.05.2016 на загальну суму 100 590, 15 грн, з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980/078-000219302 від 11.04.2016» на рахунок №26209531500501, що належить ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Вказаним пунктом також передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

За встановлених судом обставин, які свідчать про те, що відповідачем були порушені гарантовані права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, вимога позивача зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26209531500501, що належить ОСОБА_1, на загальну суму 100 590, 15 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд виходить з того, що обовязок відповідача на вчинення відповідних дій прямо передбачений Законом № 4452-VI, а відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

З огляду на зазначене, виходячи із системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 1280 грн, сплаченого позивачем за квитанціями №53 від 27.07.2017 та №54 від 27.07.2017.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» №3Г2/976/1 від 26.08.2016 про визнання нікчемними переказів коштів (транзакція), здійснених ТОВ «Кредитний інвестиційний центр» 19.05.2016 на загальну суму 100 590, 15 грн, з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980/078-000219302 від 11.04.2016 на рахунок №26209531500501», що належить ОСОБА_1.

Зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26209531500501, що належить ОСОБА_1, на загальну суму 100 590, 15 грн.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» в користь ОСОБА_1 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривні 00 копійок судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.