Постанова № 69860549, 24.10.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року справа № 813/2443/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Кухар Н.А.

секретар судового засідання – Шавель М.М.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у якій просить суд:

1) Визнати протиправним та скасувати наказ № 1064 о/с від 21 червня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 07 листопада 2015 року;

2) Зобов’язати ГУ НП у Львівській області у відповідності до вимог п.9 Розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію» працевлаштувати позивача шляхом призначення на посаду старшого дільничного інспектора поліції сектору дільничних інспекторів (ГШР) оскільки така є тотожною тій посаді, яку обіймав позивач на момент незаконного звільнення з 21 червня 2017 року;

3) Стягнути з ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_2 середньомісячне грошове забезпечення відповідно до встановленого грошового забезпечення поліцейських Національної поліції на час вимушеного прогулу в межах грошового забезпечення діючого працівника поліції, яка є тотожною посаді та у відповідності до вислуги років, військовому званню.

01 серпня 2017 року представником позивача була подана заява, у якій просить суд, другу вимогу у позовній заяві змінити, а саме: поновити на посаді дільничного інспектора (офіцера) сектору дільничних інспекторів Залізничного районного відділу поліції м. Львова Головного управління Національної поліції у Львівській області з 21.06.2017 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року у справі № 813/6484/15 адміністративний позов задоволено повністю. Проте голова ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_3., підписав наказ № 1063 «Про виконання рішення суду» та наказ № 1064 про звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ України у запас Збройних сил за п. 64 «г» через скорочення штатів з 07.11.2015 року. Таке звільнення позивач вважає протиправним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, які порушують конституційні права позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судове засідання не з’явилися, заперечень на позовну заяву не подали, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі № 813/6484/15 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 06.11.2015 № 831 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_2 з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 07.11.2015. Стягнуто з Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 26440 (двадцять шість тисяч чотириста сорок) грн 75 коп., за виключенням податків та інших обов'язкових платежів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 року у справі № 876/6484/15, апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2016р. у справі за № 813/6484/15 – без змін.

21 червня 2017 року Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято наказ № 1063 –о/с на виконання рішень суду Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року по справі № 813/6484/15 та Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 року по справі № 876/555/17, яким визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 06.11.2015 року № 831 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_2 з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

21 червня 2017 р. Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято наказ № 1064 –о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яким звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_2 (М-010824), старшого дільничного інспектора міліції сектора сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, з 07 листопада 2015 року.

Тобто, позивач згідно із наказом від 21.06.2017 р. № 1064 о/с повторно був звільнений зі служби у запас Збройних сил, за п. 64 "г" (через скорочення штатів), з тих же підстав і з того ж часу, з яких був звільнений згідно із наказом від 06.11.2015 року № 06.11.2015 № 831 о/с, який в судовому порядку по справі № 813/6484/15 визнаний протиправний та скасований.

Не погодившись з таким наказом позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті суд керувався наступним.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку відбуття змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду трудових спорів» (з подальшими змінами) при розгляді трудових спорів, пов'язаних із звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності штату працівників, чи додержані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази зміни в організації виробництва і праці, того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне звільнення.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, в тому числі звільнення, регулюється Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VІІІ та спеціальним законодавством, зокрема, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі Положення № 114).

Пунктом 10 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Підпунктом «г» п. 64 Положення № 114 передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до пункту 8 Закону України «Про Національну поліцію» з дня опублікування цього Закону (опубліковано 06.08.2015 р., вступив в дію - 07.11.2015 р.) всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Відповідно до п. 10,11 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.

Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, начальник органу зобов’язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється, та з’ясувати наявність наміру особи проходити службу в національній поліції.

Судом встановлено, що з моменту опублікування Закону України «Про Національну поліцію» та після винесення Львівським апеляційним адміністративним судом ухвали від 29.03.2017 в адміністративній справі № 876/555/17, відповідачем 2 не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції, взагалі не було перевірено можливості його подальшого використання на службі та відповідності вимогам поліцейського, не вирішено питання про можливість реалізації права позивача на прийняття на службу до поліції.

Відповідно до п.9 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Таких дій відповідачами вчинено не було, а оскаржуваний в даній справі наказ за своїм змістом фактично повторює вже скасований у судовому порядку наказ від 06 листопада 2015 року № 831 о/с.

При цьому, суд зазначає, що наказом № 1063 о/с від 21.06.2017 року в частині поновлення позивача на посаді, відповідачем 2 не було відновлено порушене право на працю, передбачене Конституцією України.

Суд зауважує, що саме на Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області покладено обов'язок працевлаштувати позивача у спосіб, достатній для відновлення прав останнього, що передбачає можливість подальшого використання позивача на службі шляхом поновлення на посаді та, в подальшому - переводу до лав поліції після перевірки його кандидатури згідно норм Закону України «Про Національну поліцію» належною комісією, у разі позитивного результату.

Таким чином, суд зазначає, що Голова ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області приймаючи наказ від 21.06.2017 року № 1064 о/с щодо звільнення ОСОБА_2 , зі служби в органах внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів) старшого дільничного інспектора міліції сектора сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, з 07 листопада 2015 року, не виконав постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 року, протиправно повторно звільнив позивача із займаної посади з 07.11.2015 року.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Приймаючи рішення про звільнення позивача за скороченням штату відповідач, відповідно до п. п. 2-8 ч. 3 ст. 2 КАС України, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивача звільнено незаконно, з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому є достатні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу № 1064 о/с від 21.06.2017 року в частині звільнення майора міліції ОСОБА_2 з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області в запас через скорочення штатів з 07 листопада 2015 року.

При цьому, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного суду України у постановах від 28.10.2014 року та 04.11.2014 року встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Відтак, наявні підстави для поновлення позивача на посаді в органі, з якого його було незаконно звільнено, а саме на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 07.11.2015.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за увесь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов’язків, але не більш як за один рік.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. У відповідності до ч. 3 п. 2 даного Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до оскаржуваного наказу, позивача було звільнено із органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року.

Як встановлено в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі №813/6484/15, яка набрала законної сили, тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок винесення протиправних наказів відповідачів, необхідно обраховувати з 07.11.2015 по 29.11.2016, що становить 267 робочих днів (листопад 2015 року – 16, грудень 2015 року – 23, січень 2016 року – 19, лютий 2016 року – 21, березень 2016 року – 22, квітень 2016 року – 21, травень 2016 року – 19, червень 2016 року – 19, липень 2016 року – 22, серпень 2016 року – 22, вересень 2016 року – 22, жовтень 2016 року - 20, листопад 2016 року - 21). Відповідно до грошового атестату № 1 середньоденне грошове забезпечення позивача становило 118,26 грн. З урахуванням кількості робочих днів вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 по 29.11.2016, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що підлягає виплаті позивачу становить 31575,42 грн (118,26 грн * 267 робочих днів), за виключенням податків та інших обов'язкових платежів.

Отже, період, за який слід стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу у даній справі розпочався з 21.06.2017 року (дата прийняття спірного наказу) по 24.10.2017 року (день винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді) і становить 87 днів. Всього до стягнення підлягає заробітна плата за час вимушеного прогулу в розмірі 10288, 62 грн., а саме: 87 (днів) х 118,26 грн. (розмір середньоденної заробітної плати), яку слід стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

За положеннями п.3 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача та стягнення грошового забезпечення за один місяць підлягає негайному виконанню.

В той же час, суд вважає, що позовна вимога щодо поновлення на посаді дільничного інспектора (офіцера) сектору дільничних інспекторів Залізничного районного відділу поліції м. Львова Головного управління Національної поліції у Львівській області з 21.06.2017 року, задоволенню не підлягають, враховуючи те, що вказаний відповідач не порушував законні права позивача, оскільки такий не перебував у трудових відносинах з Головним управлінням Національної поліції у Львівській області. З огляду на наведене, у задоволенні адміністративного позову у цій частині слід відмовити.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 159- 163, 167, 186, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 21.06.2017 № 1064 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_2 з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

3. Поновити ОСОБА_2 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 07.11.2015.

4. Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 10288 (десять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн., 62 коп., за виключенням податків та інших обов'язкових платежів.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 2483,49 грн за виключенням податків та інших обов'язкових платежів звернути до негайного виконання. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 30 жовтня 2017 року.

Суддя Кухар Н.А.