Постанова № 69860480, 25.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1482/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивач- Звичайної В.М.,

ОСОБА_1,

від відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 15.09.2017 ВП № 54334111 про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Позивач) до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі Відповідач) про скасування постанови від 15.09.2017 ВП № 54334111 про накладення штрафу.

Ухвалою від 17.10.2017 залучено до участі у справі як відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 15.09.2017 ВП № 54334111 за невиконання рішення суду на Позивача накладений штраф у розмірі 5100,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена безпідставно, без врахування усіх обставин, що повязані з виконанням судового рішення.

Зазначив, що позбавлений повноважень для виконання судового рішення щодо списання податкового боргу в силу змін в функціональних обовязках у звязку із внесенням Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.2017, відповідно до яких з функцій Позивача виключено функцію з погашення податкового боргу. Тому, на думку Позивача, у нього відсутня можливість виконати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 у справі №812/1541/16 з поважних причин.

Вважає, що надана інформація в достатньому обсязі висвітлила обставини, на підставі яких органу державної виконавчої служби необхідно було здійснити заміну сторони виконавчого провадження з Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку на Головне управління ДФС у Луганській області відповідно до вимог частини першої статті 264 КАС України. Зазначив, що державним виконавцем вказану інформацію було проігноровано та всупереч вимогам статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, викладені в позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. До обставин, зазначених в позовній заяві, додатково пояснили, що на виконання Вимоги Відповідача останньому надано вичерпну інформацію про причини не виконання рішення суду. У звязку із змінами у діючому законодавстві внесені відповідні зміни в штатний розклад та повноваження Позивача, у тому числі відсутній відділ погашення боргу, що в цілому унеможливлюють виконання рішення суду.

При цьому не змогли пояснити чому не звертались до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому проваджені. Стверджували, що рішення суду не виконано з поважних причин, які не враховані Відповідачем.

Відповідач адміністративний позов не визнали, про що подали заперечення проти адміністративного позову (а.с. 40-42), в обґрунтування яких зазначили, що 18.07.2017 на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 № 812/1541/16. Державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, надано строк боржнику для самостійного виконання рішення та повідомлено про наслідки невиконання рішення суду. Державним виконавцем неодноразово направлялись вимоги боржнику щодо стану виконання рішення суду та попереджувався про наслідки невиконання рішення суду. З відповідей боржника встановлено, що рішення суду не виконано. 15.09.2017 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, копію якої надіслано боржнику для виконання. Станом на 24.10.2017 боржником рішення суду не виконано.

Просили у задоволенні адміністративного позову відмовити за необґрунтованістю.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримала доводи, викладені в запереченні, просила у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Додатково зазначила, що Позивач не звертався із заявою про заміну сторони у виконавчому проваджені, тому з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», Відповідач не мав права ініціювати звернення до суду з відповідною заявою. Оскільки за рішенням суду саме Позивач був визнаний боржником, який не ініціював заміну сторони у виконавчому проваджені, то останній і повинен нести відповідальність за невиконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 у справі №812/1541/16 зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку списати безнадійний податковий борг Приватного підприємства «Айленд» (код ЄРДПОУ 32418971) з орендної плати за землю з юридичних осіб у загальній сумі 160813,21 грн (сто шістдесят тисяч вісімсот тринадцять грн 21 коп.) (а.с. 28-30, далі - Рішення № 812/1541/16).

На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавчий лист у справі № 812/1541/16, виданий Луганським окружним адміністративним судом 03 липня 2017 року, яким зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку списати безнадійний податковий борг Приватного підприємства «Айленд» (код. ЄРДПОУ 32418971) з орендної плати за землю з юридичних осіб у загальній сумі 160813,21 грн (сто шістдесят тисяч вісімсот тринадцять грн 21 коп.) (а.с. 43-44).

18.07.2017 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ВП № 54334111 відкрито виконавче провадження (а.с. 44).

Державним виконавцем 07.08.2017, 22.08.2017 надіслано до Позивача вимоги № 02.1-34/3681, № 02.1-34/4015, в яких зазначено про необхідність надати до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області інформацію щодо повного та фактичного виконання рішення суду № 812/1541/16, розяснено про накладення штрафу за статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі не виконання рішення без поважних причин (а.с. 16, 18).

14.08.2017 Позивачем на виконання вимоги держаного виконавця надано відповідь №6872/12-14-07-23, в якій зазначено, що у звязку зі зміною функціональних повноважень функції адміністрування та погашення боргу належать до повноважень Головного управління ДФС у Луганській області, виконавчий лист від 03.07.2017 № 812/1541/16 направлений до управління погашення боргу повноважень функції адміністрування та погашення боргу належать до повноважень Головного управління ДФС у Луганській області для прийняття відповідного рішення та виконання дій відповідно до встановленої процедури списання безнадійного податкового боргу (а.с. 47).

Також, Позивачем 21.08.2017, 01.09.2017 державному виконавцю надіслано відповіді № 7023/12-14-10, № 7142/12-14-10, в яких повідомлено про неможливість виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 №812/1541/16 з причин відсутності на те законних повноважень. Оскільки до функцій Позивача відповідно до внесених Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» змін до Податкового кодексу України не входить функція з погашення податкового боргу (списання податкового боргу). Належною стороною у спірних правовідносинах є Головне управління ДФС у Луганській області (а.с. 17, 19).

15 вересня 2017 року на підставі статей 63, 75 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області за невиконання рішення суду винесено постанову ВП № 54334111 про накладення штрафу на Державну податкову інспекцію у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області у розмірі 5100,00 грн (а.с. 20 зворот, 47).

Предметом спору є постанова від 15 вересня 2017 року ВП № 54334111 про накладення штрафу (далі - Постанова від 15.09.2017).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Положення про державну податкову інспекцію у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, затвердженого наказом ДФС від 27.03.2017 № 202, основними завданнями ДПІ є здійснення сервісного обслуговування платників податків, виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом, забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства у межах повноважень передбачених законом (а.с. 11-13).

Наказом Державної фіскальної служби України від 19.10.2016 № 875 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС» затверджено та закріплено перелік, зміст функцій та процедур за структурними підрозділами територіальних органів ДФС (а.с. 33).

Згідно з інформацією, зазначеною в додатку № 2 до наказу ДФС від 19.10.2016 № 875 (пункти 1.159, 1.163) функції/процедури з погашення податкового боргу і зборів платників податків, заборгованості з інших платежів, а також стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску; відстрочення, розстрочення та реструктуризація грошових зобовязань та/або податкового боргу, а також недоїмки зі сплати єдиного внеску, списання безнадійного податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску здійснюють структурні підрозділи Головного управління (а.с. 15).

Положеннями статті 181 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції».

Згідно із статтею 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

За змістом пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512), органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Підпунктами 1 та 2 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 затверджено: Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення про відділ); Типове положення про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з пунктом 1 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2016 року за № 617/28747, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції). До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

Отже, в даній справі належним Відповідачем є Головне територіальне управління юстиції у Луганській області.

Спірні правовідносини в першу чергу врегульовані Законом України від 02.02.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII, у відповідній редакції) та Інструкцією № 512.

За визначенням статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії, регламентовано статтею 63 Закону № 1404-VIII, за змістом якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Приписи наведеної правової норми Закону № 1404-VIII кореспондуються зі статтею 75 цього ж Закону, якою передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Комплексний аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що ключовою і необхідною умовою для настання відповідальності у боржника у вигляді накладення на нього штрафу є невиконання останнім виконавчого документу попри наявність для цього реальної можливості.

В свою чергу, відповідальність, передбачена статтями 63, 75 Закону № 1404-VIII, не настає у разі, якщо рішення, з приводу якого видано виконавчий лист, не виконано боржником з поважних причин.

Пунктом 7 Інструкції № 512 передбачено, що Постанова як окремий документ має обовязково містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову.

Зазначена вимога носить не формальне, а суто практичне навантаження, кореспондується з вимогами пункту 5 статті 2 Закону № 1404-VIII, частини третьої статті 2 КАС України та зобовязує Відповідача встановлювати та зазначати в Постанові не лише факт не виконання рішення суду, але й причини не виконання та обставини, які звільняють від відповідальності.

Судом встановлено, що на момент відкриття виконавчого провадження Позивач не мав повноважень щодо виконання рішення суду № 812/1541/16.

На виконання вимог статті 71 КАС України Відповідач на час прийняття оскарженого рішення та розгляду справи не спростував зазначене.

Згідно із статті 14 Закону № 1404- VIII учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони ….

Частиною першою статті 15 зазначеного Закону визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

В даному випадку Позивач є боржником у виконавчому провадження, відносно якого Відповідач є субєктом владних повноважень.

Згідно із частиною пятою статті 15 Закону № 1404-VIII, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Статтею 18 Закону № 1404-VIII, передбачено, що виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у тому числі зобовязаний:

- розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

- розяснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обовязки.

Досліджена в судовому засіданні справа (виконавче провадження) та додані Відповідачем документи (витяг) із виконавчого провадження не містять інформації про розяснення прав та обовязків боржника.

Також оскаржена Постанова в порушення вимог пункту 7 Інструкції № 512 не містить мотивувальної частини, не зазначені мотиви з яких виконавець прийняв саме таке рішення.

Зазначені порушення не є формальними оскільки впливають як на наявність вини Позивача щодо не виконання рішення суду, так і стосовно його обізнаності звертатись із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Права та обовязки боржника (Позивача), визначені статтею 19 Закону № 1404-VIII. Згідно із пунктами 4, 5 зазначеної статті до обовязків Позивача відноситься:

- невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обовязкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи;

- утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

- допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

- за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом пяти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

- повідомляти виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

- своєчасно зявлятися на вимогу виконавця;

- надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Сторонами визнано, що для виконання рішення суду необхідно було провести заміну сторони у виконавчому проваджені.

Системний аналіз статті 19 Закону № 1404-VIII свідчить про відсутність у Позивача обовязку подавати заяву про заміну сторони у виконавчому проваджені. При цьому на вимоги Відповідача Позивач двічі, листами від 21.08.2017, від 01.09.2017 № 7023/12-14-10, № 7142/12-14-10 повідомляв про неможливість виконати рішення суду у звязку із відсутністю повноважень. Позивач стверджував, що виконав свої обовязки повідомивши Відповідача про неможливість виконати рішення суду. Зазначені обставини не спростовані Відповідачем. При цьому представник відповідачів не зміг пояснити, яким чином за відсутності повноважень Позивач повинен був виконувати рішення суду.

Таким чином відсутність у Позивача повноважень, щодо виконання рішення суду з урахуванням повідомлень Відповідача про зазначені обставини та надання останньому інформації про належного боржника, свідчить про поважність причин невиконання рішення суду та відсутність підстав для притягнення до відповідальності.

Під час розгляду справи Позивач скористався своїм правом та подав заяву Відповідачу про заміну сторони у виконавчому проваджені (а.с. 239). Зазначене не впливає на розгляд справи оскільки на момент прийняття оскарженого рішення заява була відсутня.

Приймаючи до уваги твердження Відповідача, що саме в наслідок не виконання Позивачем своїх обовязків рішення суду не виконувалось тривалий час, суд вважає за необхідне, в межах предмету спору, надати правову оцінку діям Відповідача.

Суд критично оцінює твердження Відповідача, що за відсутності відповідної заяви сторони у виконавчому провадженні він не мав права звертатись до суду із заявою про заміну сторони, тому змушений був застосовувати штрафні санкції.

Стаття 15 Закону № 1404 та Інструкція № 512 не містять вимог щодо форми заяви про заміну сторони. У листах Позивача від 21.08.2017, від 01.09.2017 № 7023/12-14-10, №7142/12-14-10 фактично зазначено, що належною стороною є Головне управління ДФС України в Луганській області.

Статтею першою Закону № 1404 передбачено, що при виконанні рішення суду Відповідач, окрім Закону № 1404 повинен керуватись іншими законами.

Згідно із статтею 264 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Отримавши інформацію про належного боржника Відповідач, як субєкт владних повноважень не вчинив будь-яких дій направлених на заміну сторони з метою виконання рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який у спірних правовідносинах не є субєктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з Головного територіального управління юстиції у Луганській області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень на користь Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області у сумі 1600,00 гривень.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 25 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 15.09.2017 ВП № 54334111 про накладення штрафу задовольнити повністю.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 15.09.2017 ВП № 54334111 про накладення штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області (ідентифікаційний код 34941884, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) на користь Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39890583, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 30 жовтня 2017 року.

Суддя ОСОБА_3