Постанова № 69860441, 26.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/141/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до приватного акціонерного товариства Луганськ-Авто, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Шевченківське обєднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 у розмірі 2881,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі за текстом Позивач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку) до приватного акціонерного товариства Луганськ-Авто (далі за текстом Відповідач, ПрАТ «Луганськ-Авто») ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Шевченківське обєднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 у розмірі 2881,68 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

ПрАТ «Луганськ-Авто» зареєстроване в УПФУ в м. Сєвєродонецьку як платник страхових внесків. Відповідно до п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та страховими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, Відповідач повинен вносити до пенсійного фонду обовязкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення. Заборгованість відповідача перед ПФУ по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 у сумі 2881,68 грн, яка на даний час є не сплаченою, у звязку з чим просив її стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (арк.спр.21).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр. 143), заперечення проти позову не надав.

Згідно ч.4 ст. 128 Кодексом адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр. 140).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що відповідач приватне акціонерне товариство Луганськ-Авто, ідентифікаційний код 03112828, зареєстроване в установленому законом порядку як юридична особа та перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник страхових внесків (арк.спр. 99-104).

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування № 1058 від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058) підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1 вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобовязане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками (арк.спр.4,5,7-11), довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії по списку (арк.спр.97).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пункту б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У відповідача виникла заборгованість перед УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список № 2) за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 у сумі 2881,68 грн (арк.спр.4). Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк.спр. 6,22).

На виконання ухвали суду слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області надана інформація листом від 12.10.2017 №13760 111/18-2017, відповідно до змісту якого слідчим відділом Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017130370001357 відкритому 06.05.2017 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням . встановлено, що 05.05.2017 до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області надійшла заява від Генерального директора ПАТ "Луганськ-Авто" ОСОБА_1 про те, що у червні 2010 року колишні працівники ПАТ "Луганськ-Авто" ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шахрайським способом, шляхом обману та зловживання довірою, оформили відносно гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, довідку з визначенням фінансових зобов'язань ПАТ "Луганськ-Авто", на підставі якої остання незаконно отримувала грошові кошти у вигляді пенсійних виплат. Своїми діями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили ПрАТ "Луганськ-Авто" матеріальну шкоду в розмірі 60 000 гривень. На теперішній час, у кримінальному провадженні № 12017130370001357 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 або іншим особам не вручалось (арк.спр.144).

Таким чином, станом на момент розгляду даної адміністративної справи відсутні відповідні підстави, які б свідчили про встановлений факт шахрайства відносно відповідача по справі стосовно формування недостовірних фінансових зобовязань ПрАТ "Луганськ-Авто" щодо незаконного отримання грошових коштів у вигляді пенсійних виплат. Як наслідок, у суду відсутні підстави, визначені ч. 4 ст. 72 КАС України, щодо оцінки зазначених представником відповідача обставин про незаконне отримування коштів ПрАТ "Луганськ-Авто" у вигляді пільгових пенсій колишніми працівниками підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем не спростовано твердження про безпідставне звернення про стягнення сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з Відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєверодонецьку Луганської області заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 у сумі 2881,68 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до приватного акціонерного товариства Луганськ-Авто, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Шевченківське обєднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 у розмірі 2881,68 грн задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Луганськ-Авто (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Маяковського, будинок 2-А, ідентифікаційний код 03112828) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка 9) заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 у сумі 2881,68 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 68 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 30 жовтня 2017 року.

Суддя ОСОБА_5