Постанова № 69860371, 23.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2017 року № 810/4485/16

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання Мостовому О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в особі ОСОБА_2 про оскарження дій та рішення,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в особі голови ОСОБА_2, в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- визнати протиправними дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо процедури порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_3 та проведення засідання дисциплінарною палатою КДКА Київської області 23.12.2016;

- рішення від 23.12.2016 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України та передачею матеріалів дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 до НАБУ скасувати як незаконне з наступним анулюванням запису в Єдиному реєстрі адвокатів України про припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач не мав права розглядати скаргу, оскільки в період її надходження та прийняття рішення був нелегітимним. Позивач вказує на те, що скарга ОСОБА_3 оформлена з порушенням встановлених вимог та не містить доказів скоєння позивачем дисциплінарного проступку. Також позивач посилається на порушення процедури перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення строків притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначив, що викладені у позові доводи позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржувані дії та рішення є законними та обґрунтованим, відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 09.02.2016 до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_3 стосовно адвоката ОСОБА_1.

Скарга обґрунтована тим, що адвокат ОСОБА_1, здійснюючи захист скаржника у кримінальних провадженнях, окрім гонорару, передбаченого домовленістю і сплаченого за весь період здійснення адвокатом своїх функцій, отримала від третьої особи грошові кошти у розмірі 20 000,00 доларів США для передачі судді з метою отримання виправдувального вироку та звільнення з-під варти ОСОБА_3 У звязку з визнанням вироком Шевченківського районного суду міста Чернівці від 29.12.2014 скаржника винним у скоєнні злочинів та засудження його відбування покарання у вигляді позбавлення волі, ОСОБА_3 почав вимагати у адвоката ОСОБА_1 повернення зазначених грошові кошти у розмірі 20 000,00 доларів США.

Скаржник ОСОБА_3 стверджував, що позивач неодноразово обіцяла повернути вказані грошові кошти, однак їх не повернула, кожного разу вигадуючи різноманітні причини та відмовки. На підтвердження цього факту скаржник ОСОБА_3 долучив до матеріалів скарги фотокопії вироку Шевченківського районного суду міста Чернівців від 29.12.2014, постанову апеляційного суду Чернівецької області від 29.05.2015, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2015, СД-диски, на яких записані телефонні розмови між ним та позивачкою, а згодом Висновок експертного дослідження звукозапису від 18.04.2016, проведеного Київською незалежною судово-експертною установою, інші матеріали.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI) та Правилами адвокатської етики, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17.11.2012 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Пункт 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 за № 120 (далі Положення), містить чіткі вимоги, які повинен виконати скаржник при поданні скарги на адвоката, зокрема, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обовязковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування. Також до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату, щодо поведінки якого подається заява (скарга).

З урахуванням зазначених положень суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 подав скаргу до відповідача з дотриманням вимог ст. 36 Закону № 5076-VI та п. 14 Положення, оскільки приєднав до матеріалів скарги документи, якими обґрунтовував суть скарги.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону № 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

З матеріалів справи слідує, що за дорученням голови дисциплінарної палати скарга разом з доданими до неї матеріалами була передана члену дисциплінарної палати ОСОБА_4, яка за своєю посадою є головою дисциплінарної палати та заступником голови КДКА Київської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону № 5076-VI та п.п. 4.2, 4.5 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 43 від 26.02.2016, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кожна палата на своєму першому засіданні шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати обирає з числа членів палати голову та секретаря палати. Голова палати за посадою є заступником голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Оскільки в даному випадку член дисциплінарної палати ОСОБА_4 за своєю посадою виконує функції голови дисциплінарної палати, ця обставина не перешкоджала їй здійснювати перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

За результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області 17.03.2016 прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача.

З матеріалів справи слідує, що дане рішення було оскаржено позивачем до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, проте, скаргу позивача залишено без задоволення, про що свідчить рішення ВКДКА № Х-001/2016 від 28.10.2016. При цьому, обґрунтовуючи рішення, ВКДКА відзначила, що КДКА Київської області дійшла обґрунтованих висновків щодо порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури супровідним листом від 17.11.2016 № 2831 направила матеріали дисциплінарної справи позивача до КДКА Київської області, які отримано відповідачем 05.12.2016. На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію супровідних листів та витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції від 05.12.2016, де за номером запису 841 зареєстровано матеріали справи.

За результатами розгляду дисциплінарної справи позивача дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла рішення від 23.12.2016 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку із застосуванням до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України та передачею матеріалів дисциплінарної справи до Національного антикорупційного бюро України.

В оскаржуваному рішенні від 23.12.2016 зазначені підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та перелічені положення Закону № 5076-VI і Правил адвокатської етики, які порушено адвокатом під час здійснення своєї діяльності, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 21, п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 7, 25, 43, 47 Правил адвокатської етики. За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 2 ст. 34 Закону № 5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовязків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обовязків адвоката, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 35 Закону № 5076-VI одним із видів дисциплінарної відповідальності передбачено позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Щодо доводів позивачки про порушення строків притягнення її до дисциплінарної відповідальності з посиланням на те, що ОСОБА_3 у своїй скарзі вказує на вчинення позивачкою проступку в 2014 році, суд зазначає наступне.

Так, адвокатська діяльність здійснюється відповідно до ст. 26 Закону № 5076-VI на підставі договору про надання правової допомоги. Пунктом 3 ст. 27 даного Закону встановлено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України (п. 5 ст. 27 Закону).

Статтею 29 Закону № 5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється належним виконанням, або достроковим припиненням за взаємною згодою сторін, або розірвання на вимогу однієї сторони на умовах, передбачених договором.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем та матірю підзахисного ОСОБА_5 була укладена угода про надання правової допомоги (т. 1, а.с. 53), в якій зазначено, що договір діє, доки ОСОБА_3, в інтересах якого укладено цю угоду, не заявить бажання відмовитися від послуг адвоката достроково.

Стаття 36 Правил адвокатської етики передбачає, що при розірванні договору (не залежно від причин) адвокат зобовязаний повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для передачі іншими особами в ході виконання доручення, майно, передане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, повязаних з виконанням доручення, що позивачем не було виконано.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що при вчиненні оскаржуваних дій та прийнятті оскаржуваного рішення палата виходила з того, що фактично конфлікт між сторонами угоди виник не під час укладання угоди і передачі коштів, що відбувалось у 2014 році, а під час заявленої ОСОБА_3 вимоги до позивача про надання звіту про виконану роботу, використання отриманих коштів та повернення невикористаних коштів, тобто, у січні 2016 року.

Вказані обставини підтвердились, зокрема, висновком експертного дослідження звукозапису телефонних розмов від 18.04.2016.

Отже, дисциплінарна палата при розгляді скарги обєктивно повинна була враховувати той факт, що договір дійсний, взаємовідносини, обовязки, права сторін дійсні, обовязкові для сторін договору і момент невиконання адвокатом умов договору відраховується з моменту заявлених вимог клієнтом.

Враховуючи викладене, доводи позивачки про порушення процедури перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення строків притягнення її до дисциплінарної відповідальності не знайшли свого підтвердження та спростовані наданими відповідачем доказами.

У ході розгляду справи судом також встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21.02.2017 визнано дії Ради адвокатів Київської області щодо організації та проведення позачергової Конференції адвокатів Київської області 10.09.2016 протиправними та скасовано рішення позачергової Конференції адвокатів Київської області, оформлені протоколом від 10.09.2016.

Як зазначає позивач, з цієї підстави дисциплінарна палата КДКА Київської області не мала права приймати рішення від 23.12.2016, оскільки була нелегітимною.

Проте, судом встановлено, що Конференцією адвокатів Київської області 10.09.2016 розглядалось питання дострокового відкликання ОСОБА_6 з посади Голови КДКА Київської області та обрання нового Голови КДКА Київської області ОСОБА_2. Проте, на Конференції адвокатів Київської області від 10.09.2016 не розглядалися питання про дострокове припинення повноважень членів дисциплінарної чи кваліфікаційної палат КДКА.

З матеріалів справи слідує, що голову КДКА Київської області (яку було відкликано достроково) та членів дисциплінарної та кваліфікаційної палат КДКА Київської області було обрано 10.10.2012 установчою Конференцією делегатів від адвокатів Київської області.

Голова та члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються строком на пять років відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, на час проведення позачергової Конференції адвокатів Київської області 10.09.2016, члени КДКА (дисциплінарної та кваліфікаційної палат) були повноважними.

Крім того, 18.02.2017 Звітно-виборчою Конференцією адвокатів Київської області обрано Голову КДКА Київської області, членів кваліфікаційної та дисциплінарної палат КДКА Київської області на новий строк. Тобто, на даний час голова КДКА Київської області, члени дисциплінарної та кваліфікаційної палат мають законні повноваження. Вказані обставини підтверджуються витягом з протоколу Звітно-виборчої Конференції адвокатів Київської області від 18.02.2017.

Суд зазначає, що за наслідками розгляду справи не знайшли свого підтвердження і доводи позивача стосовно відсутності протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.12.2016, який передбачений ч. 4 ст. 40 Закону № 5076-VI, оскільки представником відповідача у судовому засіданні надано для огляду оригінал протоколу за вказану дату, який було досліджено в ході судового розгляду.

Щодо доводів позивачки про позбавлення її права на захист під час розгляду дисциплінарної справи на засіданні дисциплінарної палати 23.12.2016, суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, на засіданні дисциплінарної палати 23.12.2016 був присутній представник ОСОБА_1 ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності від 08.04.2016 за № 509. Представником було надано дисциплінарній палаті клопотання позивачки від 23.12.2016 про відкладення розгляду дисциплінарної справи, проте, дисциплінарною палатою дане клопотання задоволено не було у звязку з тим, що за аналогічною заявою розгляд дисциплінарної справи вже один раз відкладався заява ОСОБА_1 від 20.04.2016 (виписка з протоколу засідання дисциплінарної палати від 21.04.2016).

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у разі повторної неявки адвоката на засідання палати розгляд справи здійснюється за його відсутності незалежно від причин неявки.

Оскільки представник позивачки ОСОБА_7 не тільки був присутній на засіданні дисциплінарної палати, а й приймав активну участь в обговоренні, що підтверджується протоколом від 23.12.2016, то жодним чином відсутність самої позивачки на засіданні не позбавила її законних прав на захист.

При прийнятті рішення в даній справі судом не надається оцінка доводам позивачки щодо обовязку КДКА складом палати за участю Голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймати рішення про припинення адвокатської діяльності шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення дисциплінарної палати про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, що передбачене п. 4.6.1 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 268 від 17.12.2013, оскільки представником відповідача зазначено, що рішення дисциплінарної палати від 23.12.2016 було затверджено рішенням КДКА Київської області та вказане рішення позивачем не оскаржується, а отже, вказані обставини виходять за межі предмету дослідження з урахуванням заявлених позовних вимог.

Суд також критично оцінює доводи позивачки стосовно відсутності повноважень дисциплінарної палати КДКА Київської області щодо передачі матеріалів дисциплінарної справи Національному антикорупційному бюро України.

Так, дисциплінарна палата КДКА Київської області, являючись субєктом владних повноважень, самостійно (на власний розсуд) може обрати один з кількох визначених законом юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

У той же час, як слідує з матеріалів справи, на засіданні дисциплінарної палати 23.12.2016 було виявлено факти порушення позивачкою норм закону під час здійснення своєї діяльності, перевірка яких виходила за межі компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області. Тому, для здійснення всебічної перевірки відомостей про порушення вимог закону позивачкою дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла правомірного висновку про необхідність передачі отриманих під час розгляду справи доказів до правоохоронних органів, а саме до Національного антикорупційного бюро України. Дані обставини підтверджуються оскаржуваним рішенням та протоколом дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.12.2016.

Крім того, суд зазначає, що внесення відомостей про адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ст. 17 Закону № 5076-VI).

За таких обставин, враховуючи те, що факти вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України, Правил адвокатської етики підтверджені матеріалами дисциплінарної справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії та рішення є таким, що відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а підстав для визнання їх протиправним у ході розгляду справи судом не встановлено.

Окремо суд зазначає, що адвокатура в Україні це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, правову оцінку рішенню дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, відповідно, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 жовтня 2017 р.