Постанова № 69860351, 05.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року № 810/1972/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Гр. ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 26.05.2017 .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не зазначив час та місце і обставини вчинення дисциплінарного проступку, не надав оцінки змісту скаргам ТОВ «Сівер Україна» та ОСОБА_2, не оцінив правостосунки через аналіз гарантій адвокатської діяльності, яка є складовою системи правосуддя, а також дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, оскільки скарга розглянута без з'ясування всіх обставин.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, в яких зазначив, що викладені у позові доводи позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскаржуване рішення відповідача є законним та обґрунтованим, яке прийнято з дотриманням вимог діючого і цій сфері законодавства України, у спосіб та в межах повноважень, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 04.10.2017 судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає у звязку з наступним.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 26.05.2017 за порушення п.1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ст. ст. 7, 11, 12, 43, 52, 53 Правил адвокатської етики позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 3 місяці.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI та Правилами адвокатської етики, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури від 17.11.2012 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Згідно ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у порушенні правил адвокатської етики, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження та передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність індивідуально на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №486, виданого Житомирською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 12.05.2009 .

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області 19 липня 2016 року надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Сівер Україна про порушення адвокатом ОСОБА_1 правил адвокатської етики, у якій заявник, крім іншого, просив застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Скарга мотивована тим, що адвокатом ОСОБА_1 було подано завідомо неправдиву заяву про вчинення представником ТОВ Сівер Україна адвокатом ОСОБА_2 злочину, відповідальність за який передбачена статтею 383 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину).

Зі змісту скарги слідує, що адвокат ОСОБА_1 здійснював захист інтересів гр. ОСОБА_3 у його спорі з ТОВ Сівер Україна стосовно права власності на обєкт нерухомого майна нежитлові приміщення загальною площею 564,50 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7. Інтереси ТОВ Сівер Україна у цьому спорі представляла адвокат ОСОБА_2

Як зазначає скаржник, адвокат ОСОБА_2, діючи в інтересах та за дорученням ТОВ Сівер Україна, звернулась до Дніпровського РУ ГУ МВС України із заявою про кримінальне правопорушення, вчинене державним реєстратором Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4, що виявилось у незаконній державній реєстрації за ОСОБА_3 права власності на обєкт нерухомого майна нежитлові приміщення загальною площею 564,50 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7. У свою чергу, представником гр. ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_1 до Дніпровського УП ГУ НП України в м. Києві було подано заяву про вчинення адвокатом ОСОБА_2 злочину, передбаченого статтею 383 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину).

Відтак, скаржник вважає, що таким чином адвокат ОСОБА_1 намагався усунути адвоката ОСОБА_2 від здійснення захисту інтересів ТОВ Сівер Україна, позбавивши його права на захист та кваліфіковану юридичну допомогу, чим порушив вимоги статті 20 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, частини 3 статті 7, частини 4 статті 12 Правил адвокатської етики.

Як слідує з матеріалів дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1, перевіряючи відомості про дисциплінарний проступок, відповідачем у порядку, визначеному частиною 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», було направлено ряд запитів до органів державної влади з приводу обставин, викладених у скарзі ТОВ Сівер Україна.

Так, листом від 28.07.2016 вих. № 476/д відповідач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з проханням надати належним чином звірені копію скарги адвоката ОСОБА_1 на дії службових осіб Дніпровського УП ГУ НП України в м. Києві щодо відмови у внесенні до ЄРДР заяви про вчинення кримінального правопорушення адвокатом ОСОБА_5 та копію ухвали Дніпровського районного суду від 20.05.2016 у справі №755/3005/16-к щодо розгляду скарги ОСОБА_1

Листом від 28.07.2016 №477/д відповідач звернувся до слідчого управління Дніпровського УП ГУ НП України у м. Києві з проханням надати: копію заяви ОСОБА_1 про повідомлення ним про вчинення кримінального правопорушення за статтею 383 Кримінального кодексу України адвокатом ОСОБА_5; інформацію щодо того, коли та за яким номером вказану заяву внесено до ЄРДР та за якою нормою КК України; інформацію щодо стадії розслідування кримінального провадження та прийнятих рішень за наслідками досудового розслідування.

Судом також встановлено і не заперечувалось позивачем, що відповідач звертався до адвоката ОСОБА_1 з пропозиціями надати письмові пояснення по суті викладених у скарзі ТОВ Сівер Україна обставин.

Також слід зазначити, що, розглянувши письмові пояснення позивача, скаржника та документи, отримані на запити від 28.07.2016 вих. № 476/д та від 28.07.2016 №477/д, членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області були складені довідки від 25.08.2016 №1 та від 27.10.2016 №2, у яких міститься виклад обставин, виявлених під час перевірки та пропозиція відмовити у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

Однак, у подальшому, за результатами розгляду скарги рішенням КДКА Житомирської області від 28.10.2016 відносно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу.

Не погоджуючись з даним рішенням, адвокат ОСОБА_1 оскаржив його до Київського окружного адміністративного суду .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 у задоволенні позовних вимог адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Сівер Україна, про скасування рішення про порушення дисциплінарної справи від 28.10.2016 відмовлено.

Під час провадження у даній дисциплінарній справі, 02.03.2017 до дисциплінарної палати КДКА Житомирської області від Ради адвокатів Житомирської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 від 02.07.2016 щодо неправомірних дій адвоката ОСОБА_1

Радою адвокатів Житомирської області відповідно до листів від 08.07.2016 № 234 та від 14.04.2017 № 514 визнано неможливість мирного врегулювання конфлікту між адвокатами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У ході засідання дисциплінарної палати 24.03.2017 було встановлено, що 19.07.2016 до дисциплінарної палати КДКА Житомирської області звернувся директор ТОВ «Сівер Україна» ОСОБА_6 з аналогічними доводами, як і скаржник ОСОБА_2, та 28.10.2016 порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1, а тому 24.03.2017 дисциплінарні справи від 28.10.2016 та від 24.03.2017 були обєднані в одне провадження.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 26.05.2017 встановлено порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог п.1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ст. ст. 7, 11, 12, 43, 52, 53 Правил адвокатської етики та притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 3 місяці.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що адвокат ОСОБА_1 допускав зневажливе ставлення до адвоката ОСОБА_2, що підтверджується протоколами судових засідань та аудіо-дисками.

Посилання адвоката ОСОБА_1 не те, що йому невідомо про професійний статус ОСОБА_5, він з нею не знайомий та ніяких протиправних дій щодо неї не вчиняв, відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення сприйнято критично, як намагання позивачем уникнути дисциплінарної відповідальності.

Також, суд звертає увагу на те, що позивач звертаючись до суду з даним позовом вказує на порушення відповідачем норм матеріального права, що виразилось у притягненні його до відповідальності за дії, які не суперечать професійним стандартам, тобто написання скарги в інтересах клієнта з викладенням правової позиції відносно конкретно не ідентифікованої особи, а не щодо процедури розгляду скарг.

Крім того, представником позивача у судовому засіданні зазначено, що процедурних порушень відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення допущено не було.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

При цьому, ст. 40 цього ж Закону передбачено, що дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

За таких обставин, враховуючи те, що факти вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України, Правил адвокатської етики підтверджені матеріалами дисциплінарної справи, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а підстав для визнання його протиправним та скасування у ході розгляду справи судом не встановлено.

Окремо суд зазначає, що адвокатура в Україні це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Житомирської області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, відповідно, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.