Постанова № 69860007, 23.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 р. Справа № 804/8918/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "Алло" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Алло» (код ЄДРПОУ 30012848), за адресою: вул. Хрещатик, 21-а у місті Києві, визначення способу виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень Товариства, за адресою: вул. Хрещатик, 21А у місті Києві.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що під час здійснення перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло", за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 21-а, було встановлено, що за вказаною адресою підприємством допускаються порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, у зв'язку із чим подальша його діяльність створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі №804/8918/16.

До суду надійшли заперечення відповідача проти адміністративного позову (від 02.02.2017 вх. №4545/17), в яких останній зазначив, що порушення, зафіксовані в акті перевірки від 24.11.2016 № 20/859 усунуті та запропоновано Печерському районному управлінню Головного управління ДСНС України в м. Києві здійснити позапланову перевірку приміщень магазину ТОВ «Алло». Відповідач зазначає, що на момент подання до суду зазначених заперечень, здійснюється позапланова перевірка на предмет усунення викладених в позові порушень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 справа №804/8918/16 призначена до розгляду у судовому засіданні на 23.02.2017 та зобовязано позивача надати суду письмові пояснення щодо стану усунення порушень відповідачем.

У судове засідання представник позивача не зявився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується матеріалами справи. Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві «Про проведення перевірки» від 11.10.2016 № 468 Печерським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві у період з 07.11.2016 по 25.11.2016 проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Алло», за адресою: вул. Хрещатик, 21-а у місті Києві.

Результати перевірки оформлені актом щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 24.11.2016 року № 859 (далі - Акт). У вказаному акті зафіксовано ряд порушень, а саме: порушено розділ ІІІ п.2.37, розділ IV п.1.20, розділ IV п.1.18, розділ ІІІ п.2.37, розділ ІІІ п.2.32, розділ IV п.1.17 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ); розділ V п. 1.1, 1.2, п.5.8, розділ V п.1.2, п. 5.2, розділ V п.1.1, п. 1.2 додаток А, таб.А.1., розділ V п.1.1,1.2; п.7.4 ППБУ ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного спостереження»; розділ ІІІ п.2.23; п.5.27, п.2.3, п.2.14, п.2.23., п.2.26, п.5.9, п.5.13 ППБУ ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека обєктів будівництва»; розділ IV п.1.8 с.57 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі Кодекс ЦЗУ).

Тобто підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів стали результати перевірки, з яких виявлені наступні порушення:

- не наданий договір щодо виведення тривожних сповіщень від приймально-контролюючого приладу систем протипожежного захисту на пульт спостерігання;

-автоматичні пожежні сповіщувачі, що вичерпали гарантійний термін дії та не сертифіковані на теперішній час в Україні, не замінено на такі що відповідають чинним стандартам (складське (підсобне) приміщення);

-приміщення не дообладнано системою автоматичної пожежної сигналізації (торгівельний зал, складське (підсобне) приміщення, ВР кімната, кімната персоналу);

-у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниць електромережі;

-не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази субєкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

-не надано актів проведення заміру опору ізоляції електричних мереж;

-висота проходу на шляху евакуації з технічних, підсобних приміщень до евакуаційного виходу менше 2 м;

-не наданий договір на технічне обслуговування системи пожежної сигналізації;

-шляхи евакуації захаращенні матеріальними цінностями;

-двері складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО;

-з приміщень не передбачено два евакуаційні виходи;

-допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м електрощитів;

-на шляху евакуації з технічних, підсобних приміщень до евакуаційного виходу влаштовано розсувні двері;

-евакуаційний вихід не обладнаний світловим покажчиком «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеним до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

-електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см 3 кожного боку (торгівельний зал).

Зауваження або заперечення до проведеного планового заходу та складеного акту перевірки з боку субєкта господарювання не надходили.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до підпункту 57 пункту 4 «Деяких питань про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого Указом Президента від 16.01.2013 №20/2013, на Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) покладено завдання, зокрема, організовувати та проводити перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Згідно з підпунктом 62 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 13.04.2016 №175, Головне управління Державної служби України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуації у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною 2 вказаної статті Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до субєкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно із пунктом 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Суд звертає увагу на те, що на адресу позивача від відповідача не надходило зауважень або заперечень до проведеного заходу та складеного акту.

У запереченнях проти адміністративного позову відповідач стверджує, що порушення, зафіксовані в акті перевірки від 24.11.2016 №20/859 усунуті та запропоновано Печерському районному управлінню Головного управління ДСНС України в м. Києві здійснити позапланову перевірку приміщень магазину ТОВ «Алло».

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Печерським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві в період 27.01.2017 по 02.02.2017 проведено позапланову перевірку приміщення магазину ТОВ «Алло», за адресою: м. Київ, вул.. Хрещатик, 21-А на предмет усунення порушень, викладених у позові.

За результатами перевірки складений акт від 02.02.2017 № 20/2, яким встановлено, що Товариство функціонує з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоровю людей, а саме:

- не наданий договір щодо виведення тривожних сповіщень від приймально- контрольного приладу систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання - наявність даного порушення не дає гарантії, що система автоматичної пожежної сигналізації знаходиться у справному стані і спрацює у разі виникнення НС. Система автоматичної пожежної сигналізації це - пожежна сукупність технічних засобів, призначених для виявлення пожежі, обробки, передачі в заданому вигляді повідомлення про пожежу, спеціальної інформації та (або) видачі команд на включення автоматичних установок системи проти димного захисту, технологічного та інженерного обладнання, а також інших пристроїв противопожежного захисту;

-автоматичні пожежні сповіщувачі, що вичерпали гарантійний термін дії та не сертифіковані на теперішній час в Україні, не замінено на такі, що відповідають чинним стандартам (складське (підсобне) приміщення) - неналежне утримання автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в звязку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, у звязку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

-приміщення не дообладнано системою автоматичної пожежної сигналізації (торгівельний зал, складське (підсобне) приміщення, ВР кімната, кімната персоналу) - відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у звязку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть неефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

-не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази субєкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - відсутня інформація про стан пожежної та техногенної безпеки обєкта;

-висота проходу на шляху евакуації з технічних, підсобних приміщень до евакуаційного виходу менше 2м - при зменшенні висоти у просвіті евакуаційних виходів (дверей) на шляху евакуації можуть призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоровю людей;

-не наданий договір на технічне обслуговування системи пожежної сигналізації - наявність даного порушення не дає гарантії, що система автоматичної пожежної сигналізації знаходиться у справному стані і спрацює у разі виникнення НС. Система автоматичної пожежної сигналізації це - пожежна сукупність технічних засобів, призначених для виявлення пожежі, обробки, передачі в заданому вигляді повідомлення про пожежу, спеціальної інформації та (або) видачі команд на включення автоматичних установок системи протидимного захисту, технологічного та інженерного обладнання, а також інших пристроїв противопожежного захисту;

-двері складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО - чим створює загрозу розповсюдження пожежі та шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій на суміжні приміщенні і може призвести до травмування осіб, у звязку з задимленням;

- з приміщень не передбачено два евакуаційні виходи - при відсутності другого виходу, може призвести до перешкоджання евакуації людей, в окремих випадках унеможливить евакуацію, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоровю людей;

-на шляху евакуації з технічних, підсобних приміщень до евакуаційного виходу влаштовано розсувні двері - при порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме відчинення дверей не в напрямку евакуації, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоровю людей.

Суд критично оцінює твердження відповідача про усунення зафіксованих актом перевірки від 24.11.2016 №20/859 порушень, адже були усунуті не всі порушення. Зокрема, у своїх запереченнях відповідач зазначає, що ним усунуті порушення Правил пожежної безпеки в Україні, проте актом позапланової перевірки від 02.02.2017 №20/2 підтверджено наявність вищеописаних порушень.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом щодо застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Алло», за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 21-А, який є заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на обєкті 15 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрожу життю та здоровю людей.

Суд доходить висновку, що подальша робота приміщень ТОВ «Алло», за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 21-А, із зазначеними в акті перевірки порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та здоровю людей, а саме: як працюючого персоналу, так і іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі).

З огляду на виявлені порушення, допущення яких не спростоване відповідачем, суд погоджується з доводами позивача про те, що подальша робота ТОВ «Алло», за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 21-А, із зафіксованими в актах від 24.11.2016 № 859 та від 02.02.2017 №20/2, порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та здоровю людей.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.

Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до частин 12, 13 статті 183 - 2 КАС України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних субєктів владних повноважень можуть бути покладені обовязки щодо забезпечення виконання рішень. З огляду на зазначене, суд вважає за можливе визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за № 1416/10015.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

3астосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Алло» (код ЄДРПОУ 30012848), за адресою: вул. Хрещатик, 21-а у місті Києві до повного усунення порушень, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень Товариства, за адресою: вул. Хрещатик, 21 А у місті Києві.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1