Вирок № 69859786, 25.10.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11841/17

провадження № 1-кп/753/889/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2017 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

при секретарі Ткаченко Н.П.,

за участю:

прокурора Давідяна О.Н.

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12017100000000582 від 23.05.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, який працює менеджером зі збуту в ТОВ «Теплотехінвест», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2017 року приблизно о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_3, керуючи технічно не справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вулиці Старобориспільській зі сторони Харківської площі в напрямку станції метро «Червоний хутір» в місті ОСОБА_1, в другій смузі, при наявності двох смуг попутного напрямку руху зі швидкістю, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год. Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.2, розташованого біля електроопори №60 по вулиці Старобориспільській в м. Києві. В цей час, перед вказаним пішохідним переходом в лівій смузі руху зупинився автомобіль «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який надавав дорогу пішоходу ОСОБА_5, що рухався по нерегульованому пішохідному переході зліва направо відносно руху вищевказаного автомобіля НОМЕР_3.

Перед початком та під час руху ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 10.1, 12.9 підпункт «б», 18.4, 31.4 та 31.4.5 підпункт «а» Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п.12.9. Водієві забороняється:

- підпункт «б» перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 (див. додаток 1), або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;

- п.18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

- п. 31.4: забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

- п. 31.4.5. Колеса і шини:

- підпункт «а»: шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_3 виявились в тім, що він 22 травня 2017 року перед початком експлуатації автомобіля НОМЕР_3, який мав технічні несправності у вигляді граничного зносу малюнку протектора на шині переднього лівого колеса за яких експлуатація автомобіля заборонена і які він міг виявити перед початком його експлуатації, не перевірив та не забезпечив технічно справний стан зазначеного автомобіля.

В подальшому він почав експлуатувати вказаний автомобіль та керуючи ним, рухаючись по проїзній частині вулиці Старобориспільській зі сторони Харківської площі в напрямку станції метро «Червоний хутір» в м. Києві, з перевищенням максимально дозволеної швидкості в населеному пункті 60 км/год. проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_5, не урахував дорожню обстановку, яка виражалась у наявності інформаційних дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньої розмітки 1.14.2, які інформували його про наявність цього переходу та автомобіля, що зупинився в лівій смузі руху попутного напрямку перед пішохідним переходом, який інформував його про небезпеку на пішохідному переході, перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не переконався у відсутності пішохода на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_5, який перебував на пішохідному переході, а продовжив рух в наслідок чого біля електроопори №60 по вулиці Старобориспільській в м. Києві вчинив наїзд на останнього.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5, отримав тілесні ушкодження від яких помер в 23 години 00 хвилин 31 травня 2017 року в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

Згідно судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та вивченням медичної документації, виявлено: крововиливи в шкіру та в м'які тканини тулуба, нижніх кінцівок, правої верхньої кінцівки; забійна рана та крововилив в м'які тканини голови, лінійний багатогіроменевий перелом склепіння та основи черепу, який включає в себе: праву тім'яну та скроневу кістки, потиличну кістку, основну та решітчасту кістки, субдуральна гематома над правою півкулею мозку, об'ємом близько 30 куб.см., субарахноїдальний крововилив, який покриває півкулі мозку та мозочку, вогнища забою тканини мозку та геморагічне її просякнення в правій потиличній та скроневій ділянках, в лобних ділянках, кров в бічних шлуночках мозку, добре виражена борозна вдавлення на нижній поверхні обох півкуль мозочку від краю великого потиличного отвору.

Приймаючи до уваги характер та морфологію усіх виявлених ушкоджень, їх локалізацію та зовнішній вигляд, з урахуванням того, що трапилось, слід вважати, що в даному випадку мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення рухомого автотранспортного засобу з пішоходом, який в момент зіткнення з транспортним засобом знаходився у вертикальному, чи близькому до нього положенні, та був повернутий правою бічною поверхнею тіла до транспортного засобу і первинний контакт з останнім стався переважно по правій бічній поверхні тіла; і не виключає можливим виникнення того що трапилось, в строк, вказаний в постанові.

Приймаючи до уваги весь виявлений комплекс ушкоджень, що виник в результаті дорожньо-транспортної пригоди в різні її фази, і те, що не виявлено ушкоджень, які б не вкладались в механізм дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням того факту, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок черепно- мозкової травми, слід вважати, що виявлені ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що була ведучою в настанні смерті - мають рзнаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми; і між даною травмою, яка виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та причиною настання смерті - вбачається прямий причинно- наслідковий зв'язок.

Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 10.1, 12.9 підпункт «б», 18.4, 31.4 та 31.4.5 підпункт «а» Правил дорожнього руху збоку водія ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_3, як особа, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав в повному обсязі та суду пояснив, що дійсно 22 травня 2017 року приблизно о 14 годині 45 хвилин, він, керуючи технічно не справним автомобілем «Daewoo Lanos», рухався по проїзній частині вулиці Старобориспільській зі сторони Харківської площі в напрямку станції метро «Червоний хутір» в місті ОСОБА_1, в другій смузі, зі швидкістю, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год. Наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого біля електроопори №60 по вулиці Старобориспільській в м. Києві, перед вказаним пішохідним переходом в лівій смузі руху зупинився автомобіль «Форд Транзит», який надавав дорогу пішоходу ОСОБА_5, що рухався по цьому пішохідному переході. Не помітивши цього пішохода він скоїв на нього наїзд, від чого ОСОБА_5 помер в лікарні. У скоєному ОСОБА_3 щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші участники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також дослідженням доказів на підтвердження цивільного позову,проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи має задовільну характеристику, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітніх дітей.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого на підставі ст.66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого, якому обвинувачений відшкодував завдані збитки, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі.

Обговорюючи доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ст.286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування зазначеного додаткового покарання строком на 2 роки.

Разом з тим в судовому засіданні обвинуваченим було заявлено клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.», оскільки він має неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_6

Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 р.».

Відповідно до положень п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.» - звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Оцінивши можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 р.», суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 має неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_6, не позбавлений батьківських прав, обвинувачується у скоєнні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким необережним злочином. Заборон щодо застосування положень Закону України «Про амністію у 2016 р.» до ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 р.» - особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Таким чином, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі на підставі положень п.в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 р.».

Разом з тим, враховуючи позицію потерпілого та тяжкі наслідки злочину суд вважає необхідним не звільняти обвинуваченого від відбуття додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортини засобами.

Судові витрати по оплаті: судової автотехнічної експертизи в розмірі 2968 грн. 80 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 \ чотири \ роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 \ два\ роки.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_4) 2968 грн. \дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім\ гривень 80 коп. на користь держави ( Отримувач УК у Дарницькому районі 24060300, р/р 31116115700003, МФО 820019, УДКСУ у Дарницькому районі м. Києва, код 38021179, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві ).

Речові докази:

-автомобіль НОМЕР_5, який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 - повернути останньому за належністю.

-велосипед «Oxygen Kelly's», який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - повернути останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв