Ухвала суду № 69859140, 27.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 жовтня 2017 року м. Київ К/800/34761/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вугледарського міського суду Донецької області, в якому, з урахуванням уточнення просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії № 243 від 14.04.2016 року; зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи в пільгових умовах з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.10.2015 року по 01.04.2016 року в ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.М.С.Сургая» ДП «ДВЕК»; призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), з дня подання заяви про призначення пенсії від 08.04.2016 року, сплативши недоотриману пенсію з урахуванням цього призначення

Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2017 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення відповіда №243 від 14.04.2016 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії; зобов'язано Управління зарахувати позивачу до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно статті 14 Закону № 1788-XII, період роботи в пільгових умовах з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 жовтня 2015 року по 01 квітня 2016 року в ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»; зобов'язано відповідача здійснити позивачу призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 14 Закону № 1788-XII з дня подання заяви про призначення пенсії від 08.04.2016 року та сплатити недоотриману пенсію з урахуванням цього призначення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області здійснити позивачу призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 14 Закону № 1788-XII з дня подання заяви про призначення пенсії від 08.04.2016 року та сплатити недоотриману пенсію з урахуванням цього призначення та прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 квітня 2016 року про призначення пенсії за віком згідно статті 14 Закону № 1788-XII, з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи в пільгових умовах з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 жовтня 2015 року по 01 квітня 2016 року в ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія». В іншій частині постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 04 серпня 2017 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області подало касаційну скаргу, в якій просило їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області з заявою від 08.04.2016 року про призначення пенсії за віком, згідно статті 14 Закону № 1788-XII.

Рішенням Управління від 14.04.2016 року № 243 відмовлено позивачу в призначені пенсії, оскільки заявнику на момент звернення виповнилося 52 роки та він не має необхідних 8 років стажу роботи за частиною 2 статті 14 Закону № 1788-XII.

Відповідно до рішення до загального та пільгового стажу не зараховано період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2015 року по 22.03.2016 року в зв'язку з несплатою підприємством внесків до Пенсійного фонду України, а тому, з огляду на цей період часу, позивач не має необхідного страхового стажу для призначення пенсії відповідно до Закону № 1788-XII

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач має право для зарахування періоду роботи в загальний та пільговий стаж роботи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Таким чином, право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.

За змістом частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 16 Закону №1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону №1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону №1058-IV).

До страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески органами Пенсійного фонду застосовуються фінансові санкції, а вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (стаття 106 Закону №1058-IV).

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Судами попередніх інстанцій досліджено трудову книжку позивача, довідки, уточнюючі особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, що підтверджують стаж роботи позивача на підземних роботах на ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «ДВЕК» у спірний період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.10.2015 року по 01.04.2016 року та по теперішній час, а також відомості розшифрування руху грошових коштів ВП «Шахта «Південнодобаська №3 ім. М.С. Сургая» та виписки по рахунку ДП «Шахта «Південнодобаська №3» ДП «ДВЕК», якими підтверджується факт перерахування та сплати підприємством єдиного соціального внеску за періоди: з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з жовтня 2015 року по квітень 2016 року.

Враховуючи наведене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для зарахування позивачу до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно статті 14 Закону № 1788-XII, період роботи в пільгових умовах з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 жовтня 2015 року по 01 квітня 2016 року в ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» є правильними.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановлених судами першої та апеляційної інстанції рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року про відмову в задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області про видачу дубліката виконавчого листа у справі №812/5690/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області до Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря» про стягнення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник