
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
23 жовтня 2017 року К/800/22105/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про повернення сплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді,
в с т а н о в и в :
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді.
До Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 1600,00 грн.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Разом з тим, відмова суддею-доповідачем у відкритті касаційного провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, має свої особливості.
Так, у відповідності до приписів вищезазначеної норми суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми суддя-доповідач, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, здійснює перевірку доводів касаційної скарги та аналізує зміст оскаржуваних судових рішень, з огляду на їх законність та обґрунтованість, тобто фактично здійснює перевірку того, чи ґрунтуються їх висновки, зроблені під час розгляду справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, а також чи ухвалені вони відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
При цьому, застосовуючи положення пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, суддя має дати оцінку наведеним у касаційній скарзі доводам, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.
Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься у інших пунктах частини першої статті 7 Закону № 3674-VI та інших пунктах частини п'ятої статті 214 КАС України, і потребують оцінки обґрунтованості наведених у касаційній скарзі доводів порівняно з висновками судів у судових рішеннях.
Водночас за загальним змістом частини першої статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Таким чином, вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 16 червня 2015 року у справі № 21-619а14.
Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із цією постановою.
З огляду на викладене, ухвала судді-доповідача Вищого адміністративного суду України про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, є результатом касаційного перегляду.
Отже, враховуючи наведене, судовий збір у даному випадку поверненню не підлягає, а тому підстави для задоволення вказаного клопотання про повернення судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 87 КАС України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», -
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про повернення сплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Швець
Судове рішення № 69858589, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/2342/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: