Ухвала суду № 69857571, 25.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/858/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солани» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

28.04.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю «Солани» звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про зобов'язання зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016р. від 16.02.2016р.; додаток 2 від 16.02.2016р. до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016р. від 16.02.2016р.; додаток 5 від 16.02.2016р. до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016р. від 16.02.2016р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.03.2017р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких посилаються на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просять постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Солани» зареєстровано як юридична особа 06.08.2015р. та перебуває на податковому обліку ДПІ, як платник податку на додану вартість. /т.1 а.с.15-17/

30.11.2015р. позивач уклав з ДПІ договір №301120152 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір набрав чинності з моменту підписання і діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів з можливістю пролонгації при подачі нових посилених сертифікатів ЕЦП. /т.1 а.с.18-21/

Пунктом 4 договору від 30.11.2015р. передбачено право ДПІ на розірвання договору в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

На підставі вказаного договору позивач 16.02.2016р. за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі подав до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за січень 2016р. від 16.02.2016р. з додатками 2 і 5 /т.1а.с.26-28/. Вказані документи доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 16.02.2016р. о 13:36 год. /т.1а.с.29/. Згідно квитанції №1 «Документ не прийнято». В рядку «Виявлені помилки» зазначено: порушено вимоги інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, а саме: можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності.

У зв'язку з викладеними обставинами позивач 16.02.2016 р. о 14:48 год. направив на адресу ДПІ цінним листом з повідомленням про вручення та описом вкладення оригінали супровідного листа та податкову декларацію з ПДВ за січень 2016р. від 16.02.2016р. з додатками 2 і 5. /т.1 а.с.22-25/ Документи отримані ДПІ 19.02.2016р., про що свідчить дата на повідомленні про вручення поштового відправлення.

На час розгляду справи ДПІ не зареєструвала як податкову звітність подану позивачем податкову декларацію з ПДВ за січень 2016 р. від 16.02.2016 р. з додатками 2 і 5 та, не внесла до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» відповідні зміни.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ формально та поверхово дослідила питання фактичного знаходження позивача за своєю юридичною адресою, зробила на підставі цього необґрунтовані висновки та протиправно розірвала договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Дослідивши письмові докази у справі, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних висновків.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК) передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт «в»).

Наведеному праву кореспондує визначений у пункті 49.8 цієї ж статті ПК обов'язок контролюючого органу прийняти податкову декларацію. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233.У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 4 розділу 6 цього примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.11.2015р. місцезнаходження юридичної особи м. Миколаїв, вул. Кірова, 238 /т.1 а.с.15/

В договорі №301120152 від 30.11.2015р. про визнання електронних документів, укладеного між ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС та позивачем, зазначена адреса ТОВ «Солани»: м. Миколаїв, вул. Кірова, 238. /т.1 а.с.18-20/

Відповідачі, обґрунтовуючи підставу розірвання договору в односторонньому порядку, посилались на те, що пп.16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України покладено в обов'язок на платників податків повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця. За результатами здійснення заходів щодо фактичного встановлення місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження ТОВ «Солани» за податковою адресою, підрозділами податкової міліції не встановлено (запити на встановлення місцезнаходження платника податків; довідки про неможливість вручення запрошення з виходом за адресою. /т.1 .а.с.138,142/

Проведеними заходами встановлено, що за вказаною адресою ( м. Миколаїв, вул. Кірова, 238) розташована п'яти поверхова будівля сірого кольору, в якій знаходиться Український радіочастотний інститут. Крім вказаної організації у вказаній будівлі комерційні організації винаймають окремі кімнати для влаштування офісних та інших приміщень. Візуально офісне приміщення ТОВ «Солани» за вказаною адресою не встановлено. /т.1 а.с.144/

В свою чергу, позивач надав договір суборенди нежитлового приміщення від 24.11.2015р., укладеного між ТОВ « Солани» та ТОВ «Юженергоремонт» щодо оренди офісу за адресою м. Миколаїв, вул. Кірова, 238. /т.1 а.с.99/

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.10.2017р. ТОВ «Солани» зареєстровані за адресою: м.Миколаїв, вул.Кірова, 238, тобто зазначені відомості мають підтверджений статус.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В силу частини другої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

А відтак, посилання відповідачів на невстановлення факту провадження позивачем господарської діяльності за вказаною адресою, не може слугувати належним спростуванням достовірності відомостей про місцезнаходження платника за даними Єдиного державного реєстру та зумовлювати законність розірвання відповідачем договору про визнання електронної звітності в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 ПК у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія