Ухвала суду № 69857327, 27.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/17091/16

Суддя доповідач Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

27 жовтня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 186, 187 КАС України з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви.

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року становить 606 грн. 32 коп.

Перевіривши доводи клопотання відповідача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оскаржує постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року.

08 червня 2017 року відповідач подав апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року.

Вищезазначена апеляційна скарга зареєстрована судом першої інстанції 12 червня 2017 року за вх. № 37836/17.

22 червня 2017 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року - залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

20 липня 2017 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року - повернуто відповідачу.

27 вересня 2017 року відповідачем вдруге подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року.

Вищезазначена апеляційна скарга зареєстрована судом першої інстанції 29 вересня 2017 року за вх. №65981/17.

Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року, що зареєстрована судом першої інстанції 29 вересня 2017 року за вх. №65981/17, подана з пропуском строку апеляційного оскарження, визначеного ч. 2 ст. 186 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, якою відповідачу повернено апеляційну скаргу, в касаційному порядку не оскаржена.

У прохальній частині апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року не надаючи жодних доводів на обґрунтування такого.

Перевіривши клопотання відповідача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 1 ст. 211 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений КАС України строк. Положеннями КАС України передбачено можливість поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки вказана підстава не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину законодавчо визначеного строку оскарження реалізовувати право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Окрім того, до апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві не долучено доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту повернення апеляційної скарги, поданої вперше, до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду:

- обґрунтованого клопотання із зазначенням поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року;

- належних доказів, що підтверджують факт неможливості здійснення сплати судового збору з часу повернення апеляційної скарги, поданої вперше, до часу повторного подання апеляційної скарги;

- доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на отримання достатнього фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року з часу повернення апеляційної скарги, поданої вперше, до часу повторного подання апеляційної скарги;

- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 606 грн. 32 коп. виходячи зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО): 820019, рахунок отримувача: 312 112 067 81007, код класифікації доходів бюджету: 220 90 200, Призначення платежу "Судовий збір" (Київський апеляційний адміністративний суд), Символ звітності 206.

На підставі викладеного, керуючись ст. 108, 186, 189 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києвавід 19 травня 2017 року- залишити без руху.

Встановити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві строк 30 (тридцять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк, відповідно до вимог ст. 189 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Л. В. Бєлова