Ухвала суду № 69857245, 24.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2017 року

справа № 804/2036/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Босфор" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року про залишення адміністративного позову без розгляду у справі № 804/2036/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Босфор" до управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про скасування окремих частин рішення та зобовязання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю “Босфор” звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд до управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про скасування окремих положень витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №164 від 02 лютого 2016 року, зобов’язання внести до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №164 від 02 лютого 2016 року визначені дані.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року позовні вимоги залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю “Босфор” подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неповноту з’ясування обставин, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин, оскільки про порушення свого права дізнався у лютому 2016 року, а до суду звернувся у березні 2017 року.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З наведеного вбачається, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є скасування окремих положень витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №164 від 02 лютого 2016 року, зобов’язання внести до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №164 від 02 лютого 2016 року визначені дані.

За доводами позивача, з якими товариство з обмеженою відповідальністю “Босфор” пов’язує поважність причин пропуску строку звернення до суду:

- у червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю “Босфор” звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, адміністративний позов залишено без руху та 08 серпня 2016 року ухвалою суду повернуто (справа №804/4496/16);

- у серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю “Босфор” вдруге звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, проте процесуальне рішення за позовом не було прийнято судом та адміністративний позов долучено до матеріалів справи №804/4496/16;

- у лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю “Босфор” втретє звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, ухвалою суду від 16 лютого 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Разом з цим, залишаючи позовні вимоги без розгляду суд першої інстанції не встановив початок та закінчення перебігу строку звернення до суду з кожною із позовних вимог; не надав жодної оцінки доводам, з якими позивач пов’язує наявність поважності причин пропуску цього строку, отже дійшов висновку про пропуск строку звернення до суду на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції прийняте необґрунтоване та передчасне рішення про залишення позовних вимог без розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 199, частиною 1 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції – скасувати, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 197, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Босфор" – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим