Ухвала суду № 69856927, 26.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5858/16 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року, Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (далі - позивач, ПАТ «Київський річковий порт») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2016 року за №0002831103.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2017 року адміністративний позов ззадоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2016 за № 002831103 форми «Ш».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідач 09.02.2016 провів на підставі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України перевірку податкової звітності земельного податку з юридичних осіб позивача за звітний період 2013 - 2014 роки, за результатами якої склав акт камеральної перевірки № 274/26-56-1103-18 (далі по тексту - акт камеральної перевірки).

З тексту цього акта від 09.02.2016 вбачається проведення камеральної перевірки у приміщенні податкової інспекції. В ході цієї перевірки встановлено порушення ПАТ «Київський річковий порт» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем 17.02.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 002831103 форми «Ш», яким відповідно за порушення товариством п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 цього Кодексу, позивачу визначений до сплати штраф у розмірі 4 786 478, 55 грн. та штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо проведення перевірки Державного київського річкового порту Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту «Укррічфлот» та зобов'язання сплатити штраф ПАТ «Київський річковий порт», колегія суддів зазначає наступне.

22.02.2016 Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (далі - позивач або ПАТ «Київпорт») поштовим відправленням було отримано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2016 № 0002831103 (далі - рішення від 17.02.2016) Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ Подільського району).

Відповідно до інформації, зазначеної в рішенні від 17.02.2016, вбачається, що відповідач повідомляє ДЕРЖАВНИЙ КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ УКРАЇНСЬКОГО МІЖГАЛУЗЕВОГО ДЕРЖАВНОГО ОБ'ЄДНАННЯ РІЧКОВОГО ФЛОТУ «УКРРІЧФЛОТ», код ЄДРПОУ 03150071, (податкова адреса платника податків) Україна, 04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Верхній Вал, буд. 70, що відповідно до акта перевірки 274/26-56-1103-18 від 09.02.2016 (далі - Акт перевірки) встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 4 786 478, 55 грн. (Найменування юридичної особи (філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 71 копійка.

В Акті перевірки зазначено, що головним державним ревізором - інспектором відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві Курочкіною Катериною Сергіївною у приміщенні Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві вул. Турівська, 12 проведено камеральну перевірку за звітний податковий період 2013-2014 податкової звітності земельного податку з юридичних осіб платника земельного податку з юридичних осіб ДЕРЖАВНИЙ КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ УКРАЇНСЬКОГО МІЖГАЛУЗЕВОГО ДЕРЖАВНОГО ОБ'ЄДНАННЯ РІЧКОВОГО ФЛОТУ «УКРРІЧФЛОТ», код ЄДРПОУ 03150071; ідентифікаційний код, повне найменування суб'єкта господарювання, податкова адреса, дата взяття на облік в податковому органі: Україна, 04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Верхній Вал, буд. 70, взято на облік в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 02.07.1996 за № 275/17478; відповідальні посадові особи підприємства за перевіряємий період (посада, прізвище, ініціали відповідальних осіб за перевіряємий період): керівник підприємства - ОСОБА_4; Головний бухгалтер - ОСОБА_5; час, дата початку та дата закінчення перевірки: перевірка проводилась з 09.02.2016 по 09.02.2016.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем було проведено камеральну перевірку Державного київського річкового порту Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту «Укррічфлот».

Разом з тим, в Акті перевірки та в рішенні від 17.02.2016 відповідачем зазначено ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 03150071, який є ідентифікаційним кодом ПАТ «Київпорт», також зазначено адресу позивача - Україна, 04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Верхній Вал, буд. 70, а в Акті перевірки ще й прізвища керівника підприємства та головного бухгалтера, які під час проведення камеральної перевірки та на дату подання даного позову виконують свої посадові обов'язки в ПАТ «Київпорт».

Відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно - правову форму та назву. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування (ч. 1). Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру (ч. 3).

Згідно ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження (ч. 1). Установчим документом - товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 п. 1.5 Статуту ПАТ «Київпорт» повне найменування Товариства українською мовою - ПАТ «Київський річковий порт»

Згідно ч. 2 п. 1.5 Статуту ПАТ «Київпорт» скорочене найменування Товариства українською мовою - ПАТ «Київпорт».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім, державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); організаційно- правова форма.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців ПАТ «Київпорт» має ідентифікаційний код 03150071; місцезнаходження юридичної особи зазначено 04071, м. Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 70.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим. Кодексом.

Згідно ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» - цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яким передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), а в даному випадку - юридичної особи, то в розумінні чинного законодавства України з урахуванням його системного аналізу вбачається, що хоча і здійснювалась камеральна перевірка підприємства, що має код ЄДРПОУ 03150071, який є ідентичним з кодом ЄДРПОУ позивача, то наслідки такої перевірки не можуть бути застосовані до ПАТ «Київпорт», оскільки ПАТ «Київпорт» і ДЕРЖАВНИЙ КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ УКРАЇНСЬКОГО МІЖГАЛУЗЕВОГО ДЕРЖАВНОГО ОБ'ЄДНАННЯ РІЧКОВОГО ФЛОТУ «УКРРІЧФЛОТ» не є однією юридичною особою.

Щодо проведення камеральної перевірки відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно визначення, наведеного у пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральних перевірок врегульований статтею 76 ПК України. А саме така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної-позапланової перевірки.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

З аналізу вищенаведених норм ст. 75 і 76 ПК України вбачається, що предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність, тобто правильність відомостей, зазначених у відповідній податковій звітності.

З аналізу Акту перевірки вбачається, що відповідачем проведено перевірку, яка має ознаки документальної перевірки, оскільки перевірка своєчасності сплати грошових зобов'язань до бюджету охоплюється положеннями п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Але ж. така перевірка проведена без визначених законом повноважень, а саме: рішення керівника податкового органу та відповідного наказу на проведення такої перевірки, що в свою чергу є грубим порушенням норм законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 27.01.2015 р. по справі №21-425а14 невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З системного аналізу законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що для проведення документальної перевірки контролюючий орган має прийняти відповідне рішення та видати наказ па здійснення такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.02.2014 року у справі №К/9991/25404/12, від 23.06.2015 року у справі №К/800/9651/15, від 10.11.2015 року у справі №К/800/19897/15, від 29.09.2015 року у праві №К/800/38588/14.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що питання проведення камеральних перевірок врегульовано Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 (далі - Методичні рекомендації).

Зокрема, відповідно до п.п. 2.5.1 п. 2.1 Методичних рекомендацій після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки.

Дослідивши зміст акта від 09.02.2016 № 274/26-56-1103-18 колегія суддів звертає увагу на те, що предметом вказаної перевірки були питання своєчасності сплати товариством грошових зобов'язань по земельному податку, у зв'язку із поданням уточнюючих податкових декларацій за 2013, 2014, 2015 роки.

Таким чином, з тексту акта перевірки від 09.02.2016 видно, що предметом перевірки була своєчасність сплати грошових зобов'язань по земельному податку, визначених в тому числі не на підставі податкової звітності. Між тим, відповідно до норм ст. 75 ПК України вказані питання є предметом саме документальної перевірки. Підстави та порядок проведення документальної перевірки передбачені ст.ст. 75 78 і 79 ПК України.

Отже, відповідач, провівши фактично документальну невиїзну перевірку позивача, без дотримання наведених вище норм ПК України, оформив її результати як за наслідками камеральної перевірки. Крім того, порушивши порядок проведення камеральних перевірок, відповідач не дотримався вимог Методичних рекомендацій в частині питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, та склав акт, який теж не відповідає вимогам, вказаним у Методичних рекомендаціях.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача по проведенню перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 09.02.2016 № 274/26-56-1103-18, є протиправними.

Щодо посилання на те, що ПАТ «Київський річковий порт» належить до кола суб'єктів господарювання, на яких поширюється обмеження щодо проведення податкових перевірок, передбачене ч. 3 розд. II «Перехідні положення» Закону №71-VIII, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 розд. II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

За змістом наведеної норми Закону встановлюється обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у тому числі камеральних перевірок податкової звітності таких суб'єктів господарювання

При цьому, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції встановлено, що позивач будь-яких заяв до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення перевірки не подавав. Докази того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення камеральної перевірки та/або позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності сплати грошових зобов'язань по земельному податку, задекларованих за 2013 - 2014 роки, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано.

Водночас за наслідками дослідження наявної у матеріалах справи податкової декларації ПАТ «Київський річковий порт» з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, задекларований оподатковуваний доход (ряд. 01) позивача становив 25 203 837 грн., що свідчить про відсутність підстав для застосування до розглядуваних правовідносин положень ч. 3 розд. II «Перехідні положення» Закону № 71-VIII.

Щодо проведення відповідачем камеральної перевірки поза межами граничного строку, оскільки в силу вимог п. 102.1 ст. 102 ПК України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, що протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку, колегія суддів зазначає наступне.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

На підставі аналізу зазначених норм права суд приходить до висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів з питань проведення камеральних перевірок, урегульовані ПК України. Так, розділ ХІІ «Податок на майно» ПК України, який встановлює правовий режим та порядок адміністрування земельного податку (окрім розд. V «Податок на додану вартість» цього Кодексу), не визначає право контролюючого органу на проведення камеральних перевірок з питань адміністрування земельного податку не містить граничних строків проведення таких перевірок. У свою чергу, таке обмеження випливає з положень ст. 102 ПК України зі строком у 1095 днів.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 27 жовтня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.