Постанова № 69856723, 23.10.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2017 р. Справа № 924/388/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № Др-31-0317 від 30.03.2017 р.);

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 720 від 25.09.2017 р. ), ОСОБА_3 (довіреність № 722 від 25.09.2017 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 селищної ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.17 р. у справі № 924/388/17

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"

до ОСОБА_4 селищної ради

про стягнення 1 591 426,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.08.2017 року у справі № 924/388/17 (головуючий суддя Гладюк Ю.В., судді: Гладій С.В., Димбовський В.В.) позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 селищної ради на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз” 1591426,82 грн. (один мільйон, п’ятсот дев’яносто одна тисяча чотириста двадцять шість грн. 82 коп.) компенсації вартості об’єму спожитого газу, та 24761, 48 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят одна грн. 48 коп.) судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить останнє скасувати з підстав порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове, яким стягнути з відповідача 795713,41 грн. вартості природногго газу за лютий 2017 р. Зазначає, що з урахуванням діючого законодавства, а саме кодексу ГРС, договір розподілу природного газу між сторонами був укладений в січні 2016 року. Договір укладений шляхом підписання заяви – приєднання. Згідно п. 3.1. даного договору вказано – санкціонований відбір газу з ГРС проводиться споживачем за умови наявності в нього укладеного з постачальником договору постачання газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором. 30 березня 2016 р. відповідач уклав договір №16-03/74 купівлі – продажу природного газу з ТОВ „Укртрансгазсервіс”. 26 січня 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду на продовження строку договору купівлі – продажу до 28.02.17 р., яким передбачалося продовження дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2017 р. В подальшому, між ОСОБА_4 селищною радою та ТОВ „Укргазтранссервіс” 03.04.2017 року було укладено договір №17/280 купівлі-продаж природного газу, в пункті 2.1 якого підтверджено обсяг природного газу для ОСОБА_4 селищної ради на лютий 2017 р. в розмірі 43 952 м.куб. За наведених обставин вважає, що споживання природного газу в лютому 2017 р. було санкціонованим, оскільки договір купівлі-продажу природного газу між ТОВ „Укргазтранссервіс” та ОСОБА_4 селищною радою існував і постачальником природного газу для ОСОБА_4 селищної ради відповідно виступало ТОВ „Укргазтранссервіс”. За наведених обставин, спожитий селищною радою в лютому 2017 р. перевищений об'єм газу в розмірі 86,453 тис. куб.м., як неврегульований небаланс, має бути оплачений останнім без застосування коефіцієнту компенсації 2 в сумі 795713,41 грн., тобто за його фактичною ціною. Відтак, вважає, що позивач неправомірно застосовує коефіцієнт компенсації при стягненні заборгованості. З огляду на вказане просить задоволити апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги.

Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні позову враховані викладені аргументи і на підставі наведених нормативно-правових актів прийнято законне судове рішення, яким задоволено позовні вимоги. Зокрема зазначає, що відповідач в лютому 2017 року провів відбір газу з газопостачальної системи без наявності укладеного договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу газу на певний період. Тому, відповідач здійснив несанкціонований відбір газу, в об’ємі за даними вузлів обліку 86, 453 тис. куб. м., що з врахуванням коефіцієнту компенсації 2 дорівнює 1591426, 82 грн. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача заперечив вимоги апелянта та надав свої пояснення.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 23.10.2017 року, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Коломис В.В. відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 924/388/17. Колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя - Тимошенко О.М., суддя Огородніка К.М., суддя Павлюк І.Ю.

В судове засідання 23.10.2017 р. апелянтом подано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме - копії договору № 17/280 від 03.04.2017 р. купівлі-продажу природного газу та договору № 28/2017 від 28.03.2017 р. про закупівлю послуг розподілу природного газу.

Вказане клопотання залишено судом без розгляду, оскільки апелянтом з врахуванням положень ч. 1 ст. 101 ГПК України не обгрунтовано неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.2017 року у справі № 924/388/17 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з ОСОБА_4 селищної ради компенсації вартості об'єму спожитого природного газу за лютий 2017р. - в розмірі 1591426,82 грн., а також компенсації вартості послуг транспортування природного газу магістральними газопроводами в розмірі 14 264, 75 грн.

В обгрунтування вимог зазначає, що за типовим договором розподілу природного газу санкціонований відбір газу з газорозподільчої системи проводиться споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу, підтвердженого обсягу газу, а також відсутності простроченої заборгованості за договором. За відсутності у споживача договору постачання газу, або виділених його постачальником підтверджених обсягів на відповідний календарний період споживач не має права на споживання газу.

Згідно кодексу ГРС споживач зобов’язаний самостійно контролювати власне газоспоживання для недопущення перевищення підтвердженого обсягу газу, а в разі наявності перевищення, споживач самостійно обмежує газопостачання.

В разі, коли після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс, який буде віднесений оператором ГТС на небаланс оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати оператору ГРМ його вартість.

Відповідач в лютому 2017 року провів відбір газу з газопостачальної системи без наявності укладеного договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу газу на певний період. Зазначеними діями відповідач здійснив несанкціонований відбір газу, в об’ємі за даними вузлів обліку 86, 453 тис. куб. м., що з врахуванням коефіцієнту компенсації 2 дорівнює 1591426, 82 грн.

Також, позивач оплатив ПАТ „Укртрансгаз” вартість послуг транспортування магістральними трубопроводами газу, відібраного відповідачем з ГРС у лютому 2017, який також має бути компенсований.

В процесі розгляду справи позивач заявив про зменшення позовних вимог в частині стягнення витрат на транспортування. Дані витрати позивач просить не стягувати. Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом першої інстанції.

На підтвердження позовних вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" посилається на те, що 1 січня 2016 р. відповідач, на адресу позивача, подав заяву – приєднання до умов договору розподілу природного газу № 094204ВАВІDВО16.

3 березня 2017 року позивач направив відповідачу лист номер 03.2-ЛВ-1027-0317, де вказав, що в зв’язку з несанкціонованим відбором газу, здійсненим відповідачем, останній зобов’язаний компенсувати його вартість на протязі 3 днів. До листа додано: розрахунок вартості газу, який підлягає компенсації; акт компенсації газу від 1 березня 2017; рахунок про оплату компенсації обсягів газу в лютому 2017. Доказ направлення листа: фіскальний чек № 2901902540606; опис кореспонденції (з відміткою про вкладення вищевказаних документів) з штампом пошти.

3 квітня 2017 року позивач направив відповідачу лист № 03.2-ЛВ-1457-0417, де позивач вимагає компенсувати вартість послуг транспортування трубопроводами газу, що відповідачем несанкціоновано відібрано. До листа подано рахунок на проведення оплати. Докази направлення: фіскальний чек під номером 2901902101840 та опис кореспонденції з печаткою пошти.

Крім того, до справи подано:

- акт прийому – передачі газу від 28 лютого 2017 р., складеного між сторонами в тім, що в лютому 2017 р. виконавець передав, замовник (відповідач) прийняв з ресурсів постачальника природний газ у об’ємі 88, 453 м. куб. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками;

- типовий договір № 094 розподілу природного газу, котрий регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів газу, які належать споживачам, до об’єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору газу з ГРС. В силу п. 3.1. договору санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за договором. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та / або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (спожити) природний газ із газорозподільної системи.

Якщо за підсумками місяця фактичний об’єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законом порядку та відповідно до умов договору постачання газу (п. 3.3.). Договір укладено на невизначений термін (п. 12.1.).

Договір підписаний 22.02.2016 р. обома сторонами і скріплений їх печатками.

Додатковими угодами номер 2 і 1 сторони погодили загальну суму договору 237 537, 77 грн., та 38772, 52 грн. В додатковій угоді № 2 від 25.01.17 зазначено, що вона є додатковою угодою до договору розподілу природного газу від 22.02.16 під номером 094 та діє до 31.12.17. Угода скріплена печатками сторін та підписана ними;

- реєстр розподілу природного газу споживачам замовника послуг транспортування ТОВ „Укртрансгазсервіс” через мережі позивача у лютому 2017р.;

- рахунок ПАТ „Укртрансгаз” про оплату послуг балансування; акт надання послуг балансування; розрахунок вартості послуг.

Місцевий господарський суд за результатами розгляду даного спору дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" суб’єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Оператор газорозподільної системи - суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону).

Відповідно до п.10 ч. 1 ст.3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах (ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу").

Права та обов’язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу (ст. 38 вищевказаного Закону).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб’єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (п.2 гл. 1 розділу І).

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об’єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи; між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під’єднання несанкціонованого газопроводу (п.3 гл. 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до п. 3 гл. 2 розділу І Кодексу основними функціями оператора ГРМ є, зокрема: забезпечення балансування між об’ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГРС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об’ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ); формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об’єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об’єктах суб’єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді.

Згідно п. 1 гл. 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об’єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов’язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об’єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" за договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов’язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов’язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.п.3, 4 гл. 3 Розділу VI Кодексу).

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 7 гл. 3 розділу VI Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що одним із видів діяльності позивача є розподілення газоподібного палива через місцеві трубопроводи, що вбачається з довідки з ЄДРПОУ від 20.07.12.

01.01.2016р. відповідач вчинив дії щодо укладення із публічним акціонерним товариством "Хмельницькгаз" договору розподілу природного газу, що підтверджується заявою-приєднанням № 094204ВАВІДВ016 від 01.01.2016р.

Відповідно до п. 1 гл. 5 Розділу VI Кодексу споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Споживач зобов’язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добової норми (узгодженого графіка) та/або підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку (п. 3 гл. 5 Розділу VI Кодексу).

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" визначені обов'язки споживача, зокрема, укласти договір про постачання природного газу, не допускати несанкціонованого відбору природного газу, припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов’язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Як вбачається з акту прийому – передачі від 28 лютого 2017 року, в лютому 2017 року відповідач прийняв від позивача 86453 м. куб. газу.

Відповідно до реєстру розподілу природного газу споживачам замовника послуг транспортування ТОВ „Укртрансгазсервіс” через мережі ПАТ „Хмельницькгаз” у лютому 2017 року ТОВ „Укртрансгазсервіс”, як постачальник газу, не виділяв для потреб відповідача підтверджених обсягів газу (відповідач у реєстрі відсутній).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про те, що на момент спірних відносин діяв договір купівлі – продажу, укладений відповідачем з ТОВ „Укртрансгазсервіс” не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність самого договору не свідчить про виділений обсяг газу.

За наведених обставин, відбір газу відповідачем у лютому 2017 року здійснено без наявності договору поставки газу (діючого на момент спірних відносин) та без затвердженого обсягу газу, що в силу п. 1 гл. 5 Розділу VI Кодексу ГРС, частини 2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" та п. 3.1. Типового договору транспортування природного газу є несанкціонованим відбором.

В зв'язку із вказаними обставинами у лютому 2017 р. виник неврегульований небаланс, який був віднесений на небаланс позивача (оператора ГРМ).

Відповідно до п. 4 гл. 5 Розділу VI Кодексу якщо за підсумками місяця фактичний об’єм (обсяг) споживання природного газу за споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об’єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.

У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об’єм/обсяг споживання природного газу по об’єкту споживача буде перевищувати об’єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/ постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість (об’єм/обсяг), що розраховується за відповідною формулою.

При цьому, судом відмічається, що заходи, що передбачені Кодексом ГРС, які мають бути запроваджені між постачальником і споживачем полягають у підтверджені номінації на відповідний розрахунковий період. Позивач здійснив такі заходи і обрав номінацію на рівні нуль, оскільки відповідач не подав місячну номінацію згідно з положеннями Кодексу, що узгоджується з п. 5 гл. 2 розділу 11 Кодексу.

Також місцевий суд вірно зазначив, що підставою застосування коефіцієнта 2 за п. 4 гл. 5 розділу VІ Кодексу є саме виникнення неврегульованого небалансу, який стався внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період. Отже застосування даного коефіцієнта обґрунтовано законодавчо.

Перевірка розміру вартості відібраного газу свідчить про його правильність. Так, 86 453 куб. м. (об’єм відібраного газу) х 9204 грн. (вартість газу за 1000 куб. м. на лютий) х 2 складає 1591426, 82 грн.

Відповідно до наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про те, що позов обгрунтований та документально підтверджений, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.17 р. ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 селищної ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.17 року у справі № 924/388/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Павлюк І. Ю.