Постанова № 69856672, 25.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2017 рокусправа № 404/1794/16-а провадження №2-а/404/924/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Мельника В.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11 вересня 2017 року у справі №404/1794/16-а (провадження №2-а/404/7/17) за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 14.03.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії Кіровоградської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо винесення постанови від 14.03.2016 року у справі про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн.;

- постанову від 14.03.2016 року, винесену Кіровоградською ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 - скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що особисто вона не вчиняла порушення порядку проведення готівкових розрахунків, а зазначене порушення було вчинено бухгалтером Голованівського РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго». Крім того, згідно протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, датою його вчинення є 08.07.2014 року. Відтак, враховуючи положення КУпАП позивача, як головного бухгалтера, а також будь-якого іншого бухгалтера не може бути притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення вчинене 08.07.2014 року, оскільки минув двомісячний строк з дня його вчинення, встановлений ст.38 КУпАП.

Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою:

визнати протиправними дії Кіровоградської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо винесення постанови від 14.03.2016 року у справі про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн.;

постанову від 14.03.2016 року, винесену Кіровоградською ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводи адміністративного позову. На думку позивача, суд невірно застосував норми ст.38 КУпАП визнавши виявлене правопорушення триваючим. Крім того позивач наполягає, що вона не є особою, яка вчинила таке правопорушення, та, відповідно, не може бути притягнута до відповідальності за правопорушення, якого не вчиняла.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.02.2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями, управління аудиту ОСОБА_4 при документальній плановій виїзній перевірці ПАТ «Кіровоградобленерго» за адресою: м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15, на підставі акту від 24.02.2016 року № 5/11-23-14-04/23226362 складено протокол, серії АА № 640966, згідно якого ОСОБА_1, головний бухгалтер, вчинила правопорушення порядку проведення готівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), а саме: не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у КОРО на загальну суму 299,39 грн., чим порушено п. 2.6. гл. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) (а.с. 5).

На підставі вищевказаного протоколу заступником начальника Кіровоградської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2 14.03.2016 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, серії АА № 151019 (а.с. 4), якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1700 грн. за порушення ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що в силу своїх посадових обов'язків головний бухгалтер підприємства здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів тощо. Внаслідок відсутності контролю за діями підлеглих працівників, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке полягає в не оприбуткуванні готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, вирішуючи питання про строки накладення адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що допущене правопорушення є триваючим і могло бути виявлене відповідачем лише під час проведення перевірки, а тому накладення стягнення відбулося в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП для триваючих правопорушень.

З такими висновками суду в повній мірі неможливо погодитися з наступних підстав.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач як головний бухгалтер підприємства не є безпосередньо відповідальною особою за проведення розрахункових операцій, але є посадовою особою, яка зобов'язана забезпечити дотримання чинного законодавства підлеглими працівниками, в тому числі і в сфері готівкових розрахунків.

Таким чином, доводи позивача, що вона не є особою, відповідальною за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, є безпідставними.

Разом з тим, суд першої інстанції невірно застосував норми ст.38 КУпАП, а саме:

З протоколу про адміністративне правопорушення, а так само і з постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення не оприбуткування готівкових коштів у сумі їх фактичного надходження у КОРО від 30.05.2013р. №1123009797/р на підставі фіскального звітного чеку №265 від 08.07.2014р., сума не оприбуткованої готівки складає 299,39грн.

Так, згідно п.2.2, п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Частиною 1 ст. 163-15 КУпАП передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Отже, диспозицією ч. 1 ст. 163-15 КУпАП передбачений одиничний адміністративний проступок, що з об'єктивної сторони включає альтернативні дії та бездіяльність, із вчиненням хоча б одного з яких, склад проступку, будучи формальним, є закінченим.

Відповідно до ст. 14 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають посадові особи за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків, через що триваючим має визнаватися лише той проступок, який з об'єктивної сторони полягає у перебуванні в протиправному стані через бездіяльність або дію триваючого характеру.

Разом з тим, у диспозиції ч. 1 ст. 163-15 КУпАП протиправні дії описані бланкетним способом, а тому незабезпечення своєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій згідно фіскального чека РРО виражається в порушенні організації проведення готівкових розрахунків підприємством згідно п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2014 року №637, відповідно до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відтак, враховуючи вимоги п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні щодо організації проведення готівкових розрахунків, незабезпечення своєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій згідно фіскального чека РРО, яке утворює склад проступку за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, не може супроводжуватися перебуванням у незаконному стані і, відповідно, мати триваючий характер.

З наведеного слідує, що проступок з формальним складом за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП є закінченим з моменту не своєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій згідно фіскального чека (08.07.2014 року). Відтак, дії, що ставляться за вину позивачу, не можуть визначати проступок триваючим, бо не викликають перебування у протиправному стані.

Частиною 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Таким чином, адміністративне стягнення на позивача накладено поза межами двомісячного строку, що є підставою для скасування постанови та задоволення позову в цій частині.

Щодо вимоги апеляційної скарги про повернення судового збору за подання позову, слід зазначити, що в даній категорії справ, сторони звільнені від сплати судового збору, а тому, кошти, сплачені позивачем, фактично, є помилково сплаченими.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, позивач не позбавлена можливості звернутися до суду першої інстанції із клопотанням про повернення їй сплачених коштів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205 ст.207 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11 вересня 2017 року у справі №404/1794/16-а (провадження №2-а/404/7/17) скасувати та прийняти нову.

Постанову серії АА №151019 від 14.03.2016 року, винесену заступником начальника Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1700грн. за порушення ч.1 ст.163-15 КУпАП визнати протиправною та скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 26.10.2017

Головуючий:В.В. Мельник

Суддя:Д.В. Чепурнов

Суддя:С.В. Сафронова