Постанова № 69856306, 25.10.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.10.2017р. справа № 908/2410/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача:не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Гранозан, с. Надеждине, Запорізька областьна рішення Господарського суду Запорізької області від23.01.2017р. по справі№ 908/2410/16 (головуючий суддя Колодій Н. А., судді: Зінченко Н. Г., Корсун В. Л.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл, м. Київдо Фермерського господарства Гранозан, с. Надеждине, Запорізька областьпростягнення 734 921,81 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл, м. Київ (далі «Позивач») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства Гранозан, с. Надеждине, Запорізька область (далі «Відповідач») суми основного боргу в розмірі 437 592,51 грн, суми пені в розмірі 61 232,55 грн, суми штрафу в розмірі 224 396,10 та суми 3% річних у розмірі 11 700,65 грн.

Заявою від 23.11.2016р. Позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 437 592,51 грн та суму 3% річних у розмірі 11 700,65 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.01.2017р. (повний текст підписано 26.01.2017р.) по справі № 908/2410/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АТ КАРГІЛЛ задоволено.

Стягнуто з Фермерського господарства Гранозан на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл суму основного боргу в розмірі 437 592,51 грн, суму 3% річних у розмірі 11 700,65 грн та суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 6 739,40 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, в сумі 34 888,72 грн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області у цій справі не можна вважати законним та обґрунтованим, оскільки останнє ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки сторонами при укладенні договору погоджено одноразове коригування ціни товару, яке позивач здійснив при виставленні рахунку від 09.10.2014, повторне коригування вартості товару умовами договору не передбачене, у звязку з чим заборгованість, за твердженням відповідача, складає 34 888,72 грн, однак суд першої інстанції не прийняв означені доводи відповідача до уваги, що призвело до прийняття неправомірного рішення по справі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2017р. по справі № 908/2410/16 апеляційну скаргу Фермерського господарства Гранозан задоволено частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.01.2017р. у справі № 908/2410/16 скасувано в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 402 703,79 грн.

Викладено перший та другий абзаци резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл до Фермерського господарства Гранозан задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Гранозан на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл 34'888,72 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 11 700,65 грн та 698,84 грн суми судового збору.

В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 23.012017р. у справі № 908/2410/16 залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл на користь Фермерського господарства Гранозан судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 6 644,61 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2017р. по справі № 908/2410/16, зазначену вище постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2017р. було скасовано та направлено справу на новий розгляд до апеляційного суду.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді Радіонова О. О., Попков Д. О.

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

04.10.2017р. до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл надійшов відзив № 4805 від 02.10.2017р., який було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи. Також, 04.10.2017р. позивачем, на адресу суду була направлена заява № 4804 від 02.10.2017р. про відвід судді Стойки О. В, втім, представником позивача, у судовому засіданні 25.10.2017р. було зазначено, що вказана заява втратила актуальність, оскільки склад судової колегії вже було змінено, відповідно до, наявного в матеріалах справи, протоколу автоматичної зміни складу колегії від 24.10.2017р. Окрім того, у судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив судову колегію залишити без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 23.01.2017р. по справі № 908/2410/16.

04.10.2017р. на електронну адресу Донецького апеляційного господарського суду від Фермерського господарства Гранозан надійшло клопотання б/н від 04.10.2017р. про призначення судової лінгвістичної експертизи, яке залишається колегією суддів без задоволення, у звязку з недоведеністю та необґрунтованістю.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, втім надіслав на електронну адресу суду надіслав клопотання б/н від 25.10.2017р. про здійснення розгляду справи без участі представника Фермерського господарства Гранозан.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом по справі встановлено, що 13.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (далі «Постачальник») та Фермерським господарством Гранозан (далі «Покупець») було укладено договір поставки № СVS 59626 (далі «Договір»), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно специфікацій до цього договору, надалі пойменовані - товар.

Згідно п. 2.1. договору загальна кількість товару визначається в специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору.

Ціна товару зазначається у специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору. ціна товару підлягає коригуванню у відповідності до п. 3.4. договору.

Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, а у випадках, коли умовами поставки передбачена доставка за рахунок постачальника також вартість перевезення товару до узгодженого сторонами місця (п. 3.2 договору).

Ціна договору визначається як сума вартості всього товару, поставленого постачальником покупцеві в рамках цього договору, що визначається у видаткових накладних на товар (п. 3.3 договору).

Порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобовязання покупця визначається у відповідній специфікації. Сторони можуть обрати наступний порядок розрахунків за товар (п. 3.4 договору).

Згідно п. 3.4.1 повна попередня оплата, без застосування базової ціни товару. Покупець зобовязаний сплатити постачальникові вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника наступним чином: 100 % загальної вартості товару, що вказана у відповідній специфікації, протягом дії рахунку фактури. Рахунок - фактура дійсний протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку фактурі. Рахунок - фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу покупця. У випадку сплати коштів покупцем пізніше строку, вказаного в цьому пункті, або оплати коштів в розмірі меншому, ніж вказано в рахунку-фактурі постачальника, постачальник має право, на власний вибір і розсуд, або повернути зазначені кошти як помилково отримані (при цьому вважається, що покупець не виконав своє зобовязання щодо попередньої оплати товару) або поставити товар на оплачену суму за цінами, що діють на момент поставки, при цьому така зміна ціни вважається попередньо узгодженою сторонами та не вважається зміною умов договору в односторонньому порядку. До моменту отримання на свій банківський рахунок попередньої оплати за товар постачальник має право притримати поставку товару.

Повна попередня оплата, із встановленням базової ціни товару (п. 3.4.2 договору).

Відповідно до п. 3.4.1 договору, покупець зобовязаний сплатити постачальникові вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника наступним чином: 100 % загальної вартості товару, що вказана у відповідній специфікації, з урахуванням пп.. 3.4.2.2. 3.4.2.4. цього договору, протягом строку дії рахунку фактури. Рахунок фактура дійсний протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку фактурі. Рахунок фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу покупця. У випадку сплати коштів покупцем пізніше строку, встановленого в цьому пункті, або сплати коштів у розмірі меншому, ніж вказано в рахунку фактурі постачальника, постачальник має право на власний вибір і розсуд, або повернути зазначені кошти як помилково отримані (при цьому вважається, що покупець не виконав своє зобовязання щодо попередньої оплати товару) або поставити товар на оплачену суму за базовими цінами, що діють на момент поставки, при цьому така зміна ціни вважається попередньо узгодженою сторонами та не вважається зміною постачальником умов договору в односторонньому порядку. До моменту отримання на свій банківський рахунок попередньої оплати за товар постачальник має право притримати поставку товару.

Базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість в специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору. вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1 % в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації. Під курсом банку розуміється середній курс ПАТ КІБ Креді Агріколь долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі продажу іноземної валюти. Курс банку підтверджується довідкою банку з печаткою банку і підписом уповноваженої особи банку, яка видається щоденно постачальнику. Якщо на дату, повязану з виконанням цього договору, на яку вимагається курс банку (дата укладання цього договору, дата підписання специфікації, дата виставлення рахунку фактури для попередньої оплати, виплата штрафних санкцій, відшкодування шкоди тощо), такий курс відсутній, сторони домовились застосовувати курс банку на попередню дату, яка найбільш наближена до дати, на яку вимагається курс банку (п. 3.4.2.2 договору).

Пунктом 3.4.2.3 договору встановлено, що коригування ціни товару здійснюється за наступною формулою:

Остаточна ціна товару = Базова ціна товару х (К 1 х % попередньої оплати + К 3 х % попередньої оплати + Кn х % остаточної оплати) / К 2, де:

Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації;

% попередньої оплати = % попередньої оплати від загальної вартості товару, сплаченої покупцем;

% остаточної оплати = % загальної вартості товару, що залишається несплаченим;

К 1, К 3 Кn = курс банку долару США на дату виставлення рахунку фактури на здійснення попередньої оплати;

К 2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації.

Пунктом 3.4.2.4 договору встановлено, що у випадку, якщо покупець сплачує за товар за простроченим рахунком, коригування остаточної ціни здійснюється за наступною формулою:

Остаточна ціна товару = базова ціна товару х (К 1 х % попередньої оплати + К 3 х % попередньої оплати + Кn х % остаточної оплати) / К 2, де:

Базова ціна товару ціна товару, сказана в специфікації;

% попередньої оплати = % попередньої оплати від загальної вартості товару, сплаченої покупцем;

% остаточної оплати = % від загальної вартості товару, що залишається несплаченим;

К 1 = курс банку долару США на дату виставлення рахунку фактури на здійснення попередньої оплати;

К 3 Кn = курс банку долару США на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника;

К 2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації.

Відповідно до п. 3.4.3.3., договору базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору. вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1 % в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації.

Згідно п. 3.4.3.4 договору, коригування ціни товару здійснюється за наступною формулою:

Ціна товару на момент попередньої оплати = Базова ціна товару х (К 1 х % попередньої оплати + К 3 х % попередньої оплати + Кn х % остаточної оплати) / К 2, де:

Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації;

% попередньої оплати = % попередньої оплати від загальної вартості товару, сплаченої покупцем;

% остаточної оплати = % від загальної вартості товару, що залишається несплаченим;

К 1, К 3 Кn = курс банку долару США на дату виставлення рахунку фактури на здійснення попередньої оплати;

К 2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації (п. 3.4.3.4.1. договору).

Пунктом 3.4.3.4.2 договору передбачено, що у випадку, якщо покупець сплачує за товар за простроченим рахунком, коригування остаточної ціни здійснюється за наступною формулою:

Ціна товару на момент попередньої оплати = Базова ціна товару х (К 1 х % попередньої оплати + К 3 х % попередньої оплати + Кn х % остаточної оплати) / К 2, де:

Базова ціна товару ціна товару, вказана в специфікації;

% попередньої оплати = % попередньої оплати від базової ціни, сплаченої покупцем;

% остаточної оплати - % від базової ціни товару, що залишається несплаченим;

К 1 курс банку долару США на дату виставлення рахунку фактури на здійснення попередньої оплати;

К 3 Кn = курс банку долару США на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника;

К 2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації.

Крім того, постачальник має право поставити товар на оплачену суму за базовими цінами, що діють на момент поставки, при цьому така зміна ціни вважається попередньо узгодженою сторонами та не вважається зміною постачальником умов договору в односторонньому порядку. До моменту отримання на свій банківський рахунок попередньої оплати за товар постачальник має право притримати поставку товару.

Остаточна ціна товару = К 1 * (Базова ціна товару / К 2 ОЧ 1/К3/К-ть ОЧ2/К4/К-ть ОЧn/Кn/К-ть) ОЧ1/К3/К-ть * Зм * М ОЧ2/К4/К-ть * Зм * М ОЧn/Кn/К-ть * Зм * М) + ОЧ1/К-ть + ОЧ2/К-ть + ОЧn/К-ть, де:

Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації;

К 1 = курс банку долару США на дату виставлення рахунку фактури для здійснення остаточного розрахунку;

К 2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації;

К 3, К 4 … Кn = курс банку долару США на дату виставлення рахунку фактури для здійснення часткової оплати;

Зм коефіцієнт для розрахунку розміру знижки за кожний повний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації;

М кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації;

ОЧ1, ОЧ2 … ОЧn = часткова оплата суми специфікації;

К-ть = кількість товару, вказана в специфікації.

У випадку, якщо покупець сплачує за товар за простроченим рахунком, коригування остаточної ціни здійснюється за наступною формулою:

Остаточна ціна товару = К 1* (Базова ціна товару / К 2 ОЧ 1/К 3/ К-ть ОЧ2/К4/К-ть .. ОЧn/ Кn/К-ть) ОЧ1/К3/К-ть * Зм * М ОЧ2/К4/К-ть * Зм * М) + ОЧ1/К-ть + ОЧ2/К-ть + Очn/К-ть, де:

Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації;

К 1 = курс банку долару США на дату виставлення рахунку фактури для здійснення остаточного розрахунку;

К 2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації;

К 3, К4 … Кn = курс банку долару США на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника;

Зм коефіцієнт для розрахунку розміру знижки за кожний повний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації;

М кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації;

ОЧ1, ОЧ2, ОЧn = часткова оплата суми специфікації;

К ть = кількість товару, вказана в специфікації (п. 3.4.3.4.3 договору).

Пунктом 3.7. договору передбачено, що оплата товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, з урахуванням положень цього договору.

Між сторонами була підписана специфікації до договору: № 1/59626 від 13.01.2014 на суму 399 504,00 грн без ПДВ та 479 404,80 грн з ПДВ.

У специфікації сторони погодили, що оплата товару буде здійснена на умовах п. 3.4.3 договору, а саме оплата після поставки у термін до 10.10.2014 - 100% від загальної вартості товару, вказаної в специфікації. При цьому сторони домовились, що коригування ціни здійснюється відповідно до положень договору.

Так, матеріалами справи підтверджується, що товар було поставлено позивачем та отримано відповідачем, що підтверджується накладною № 310004/459003 від 12.02.2014 та актом приймання-передачі селітри від 12.02.2014р.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл було виставлено відповідачу рахунок фактура № 59626/11213 від 09.10.2014р., втім, останній взяті на себе зобовязання - не виконав.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивачем до Господарського суду Запорізької області за захистом свого порушеного відповідачем права та інтересу.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи у їх сукупності та наявним у останній матеріалам, суд першої інстанції задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл, виходячи з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином, та такими, що підлягають стягненню у повному обсязі.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки, який регулюється нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Так, укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обовязок щодо оплати поставленого позивачем товару у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки зі сплати заборгованості відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України - є підставами для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 437 592,51 грн та суми 3% річних у розмірі 11 700,65 грн - є законними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок заявленого до стягнення позивачем показника 3% річних щодо строку, суми, ставки нарахування, який проведений позивачем з урахуванням заборгованості за відповідний період поставок, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повного задоволення позовних вимог та присудження до стягнення з відповідача на користь позивача суми 3% річних у розмірі 11 700,65 грн.

З огляду на викладене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Гранозан, с. Надеждине, Запорізька область - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.01.2017р. по справі № 908/2410/16 без змін.

Головуючий суддя: В ОСОБА_5 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників: 1 позивачу; 1 відповідачу; 1 до справи; 1 ГСЗО;

ОСОБА_6

тел.: 702-01-54