Ухвала суду № 69856080, 25.10.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" жовтня 2017 р.Справа № 925/1052/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представник скаржника: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представники стягувача, відділу ДВС: не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі

за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до публічного акціонерного товариства "Черкаське Хімволокно"

про стягнення 3 087 608 грн. 64 коп.,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2017 року до Господарського суду Черкаської області надійшла скарга від 01.09.2017 №14-5-995в за підписом представника ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, далі - РВ ДВС, Відділ ДВС - вчинені в межах виконавчого провадження ВП № 48981084, в якій скаржник просить: 1) Прийняти до розгляду дану скаргу; 2) Поновити строк на оскарження постанов від 08.08.17 ВП № 48981084; 3) Визнати незаконними дії Відділу ДВС щодо винесення 08.08.17 в межах виконавчого провадження ВП № 48981084: постанови про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 120,09 грн.; постанови про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 200,0 грн.; 4) Визнати недійсними постанови державного виконавця РВ ДВС від 08.08.17, винесені в межах ВП № 48981084, про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 07.09.2017 задоволено клопотання скаржника, поновлено строк на оскарження постанови Відділу ДВС від 08.08.2017 ВП № 48981084, розгляд скарги призначено на 26.09.2017.

26.09.2017 до початку судового засідання від скаржника ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надійшла Заява від 21.09.2017, в якій він просить: 1) Визнати незаконною бездіяльність Шевченківського РВ ДВС стосовно незакінчення виконавчого провадження ВП № 48981084 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Черкаської області від 23.12.14 № 925/1052/14; 2) зобов'язати державного виконавця Шевченківського РВ ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48981084 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 23.12.14 № 925/1052/14; 3) Визнати незаконними дії Шевченківського РВ ДВС щодо примусового стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України": - 1200,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 23.12.14; - виконавчого збору у розмірі 120,09 грн. на підставі постанови від 20.11.15 ВП № 48981084 про стягнення виконавчого збору; - витрат виконавчого провадження у розмірі 200,00 грн. на підставі постанови від 20.11.2015 ВП № 48981084 про стягнення з боржника витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Представник ПАТ "Черкаське Хімволокно" у судовому засіданні 26.09.2017 пояснив, що рішення суду виконане, кошти в сумі 1200,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на його рахунок надійшли, претензій до позивача немає.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав скаргу з урахуванням заяви від 21.09.2017 та пояснив, що: - вказаною заявою про ПАТ "НАК "Нафтогаз України" фактично доповнив вимоги у скарзі від 01.09.2017, що не суперечить приписам ГПК України, але зміни вимог не відбулося, оскільки скаржник підтримує всі вимоги у скарзі та у заяві від 21.09.2017; - постанова від 08.08.2017 державним виконавцем не виносилася, у скаржника відсутня, тому до господарського суду не надається; - незакінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу про стягнення на користь ПАТ "Черкаське Хімволокно" 1200,98 грн. судового збору після повідомлення державному виконавцю про сплату цих коштів в добровільному порядку потягло за собою незаконне стягнення із скаржника вказаної суми коштів по платіжній вимозі від 28.08.2017 та накладення арешту на кошти скаржника, зокрема і на суму 1200,98 грн. судового збору, яка добровільно сплачена; - стягнення із скаржника 120,09 грн. виконавчого збору та 200,00 грн. витрат виконавчого провадження суперечать приписам ЗУ "Про виконавче провадження", тому такі дії РВДВС є незаконними.

Шевченківський РВ ДВС не направив свого представника у судове засідання. 26.09.2017 та 25.10.2017 від РВ ДВС до господарського суду надійшли заперечення на скаргу, в яких державна виконавча служба просить відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі, оскільки вважає дії державного виконавця вчинені відповідно до вимог Закону, вимоги скарги на дії органу ДВС при виконанні рішення суду не підлягають збільшенню; до заперечення надіслав копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 48981084, просить розгляд скарги проводити буз участі представника ДВС.

Скарга ПАТ "НАК "Нафтогаз України" розглядається після відкладення.

Відповідно до припису частини 2 статті 121-2 ГПК України нез'явлення у судове засідання представників стягувача чи державної виконавчої служби не є перешкодою для розгляду скарги.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно частини 1 статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В частині 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України вказано, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Виходячи із змісту вказаної процесуальної норми, скаржник повинен довести, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судового рішення господарського суду порушують права, свободи і законні інтереси скаржника.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ з 12.10.2015 знаходиться виконавче провадження ВП № 48981084 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 № 925/1052/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - скаржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (далі - стягувач) 1200,98 грн. витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Виконавче провадження ВП № 48981084 було відкрите постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Шевченківського районного управляння юстиції у м. Києві ОСОБА_2 від 12.10.2015 з примусового виконання наказу № 925/1052/14, виданого 23.12.2014 Господарським судом Черкаської області про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Черкаське Хімволокно" 1200,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В пункті 2 цієї постанови зобовязано боржника у семиденний термін з моменту відкриття виконавчого провадження оплатити заборгованість на рахунок стягувача.

Відповідно до поданих скаржником доказів цей наказ суду був виконаний 07.04.2017 шляхом перерахування скаржником коштів в сумі 1200,98 грн. на рахунок стягувача (ПАТ "Черкаське Хімволокно") по платіжному дорученню № 5002589 від 07.04.2017, про що скаржник повідомив Відділу ДВС листом від 18.04.2017 № 14/5-418В, в якому просив закінчити виконавче провадження ВП № 48981084 у зв'язку з виконанням рішення суду в повному обсязі.

У Запереченнях на скаргу Відділ ДВС підтвердив отримання 19.04.2017 від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заяви про закінчення виконавчого провадження ВП № 48981084, однак незважаючи на вимоги суду в ухвалах не пояснив, чому державною виконавчою службою не було враховано повідомлення скаржника про перерахування на рахунок кредитора коштів в сумі 1200,98 грн. та чому ця сума внесена до постанови від 19.08.2017 про арешт коштів боржника.

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано Відділом ДВС, 19.08.2017 останнім прийнято постанову про арешт коштів боржника по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 38095514, до складу якого згідно вказаної постанови входить виконавче провадження ВП № 48981084 з примусового виконання наказу № 92581052/14 від 23.12.2014 про стягнення 1200,98 грн.; а також вказано винесені в межах даного виконавчого провадження постанови ВП № 48981084 від 20.11.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 120,09 грн. та постанови ВП № 48981084 від 20.11.2015 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 200,0 грн. (а.с. 72). Вказана постанова ДВС отримана скаржником 22.08.2017, скарга на дії Відділу ДВС надіслана до суду 02.09.2017, тобто в установлений законом строк.

В пунктах 6, 7 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404 вказано, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В частинах 2, 3 статті 39 Закону № 1404 вказано, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини 1 цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

За приписом частини 3 статті 40 Закону № 1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Виконавче провадження ВП № 48981084 було відкрите постановою від 12.10.2015 з примусового виконання наказу господарського суду від 23.12.2014 про стягнення з боржника на користь стягувача коштів в сумі 1200,98 грн., 07.04.2017 цей наказ був виконаний боржником шляхом перерахування цієї суми коштів на рахунок кредитора, про що скаржник повідомив Відділу ДВС листом від 18.04.2017, що отриманий останнім 19.04.2017. Тобто виконавчий документ - наказ господарського суду від 23.12.2014 - повністю виконаний, тому Відділ ДВС зобов'язаний був винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48981084 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відділ ДВС таку постанову не прийняв, виконавче провадження ВП № 48981084 не закінчив, відповідну постанову сторонам виконавчого провадження та господарському суду не надіслав. У державного виконавця не було законних підстав включати наказ Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 № 925/1052/14 у постанову від 19.08.2017 про арешт коштів боржника.

В пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Суд погоджується з доводами представника скаржника про те, що заявою від 21.09.2017 скаржник фактично доповнив вимоги щодо оскарження дій та бездіяльності відділу ДВС, що статтею 121-2 ГПК України не заборонено, ця заява поєднана із скаргою аналогічними обставинами та обгрунтовується спільними доказами. Скаржником доведено порушення його прав діями та бездіяльністю Відділу ДВС і це порушене право повинно бути захищене судом.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що вимога скаржника про визнання незаконною бездіяльності Шевченківського РВ ДВС щодо незакінчення виконавчого провадження ВП № 48981084 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі наказу Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 № 925/1052/14, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Незважаючи на те, що вказаний наказ господарського суду виконаний боржником у повному обсязі і про це Відділ ДВС повідомлений боржником; що Закон зобов'язує державного виконавця закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа в день, коли виконавцю стало відомо про фактичне виконання; що дана скарга подана боржником 01.09.2017, Відділ ДВС до цього часу не усунув виявлене порушення та не закінчив виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1052/14 від 23.12.2014 про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Черкаське хімволокно" 1200,98 грн. витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

З огляду на викладене, обгрунтованими та законними є вимоги скаржника зобов'язати державного виконавця Шевченківського РВ ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48981084 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 № 925/1052/14 про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Черкаське хімволокно" 1200,98 грн. та визнати незаконними дії Шевченківського РВ ДВС щодо примусового стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1200,98 грн. судового збору на підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 № 925/1052/14.

Суд визнає неправомірними доводи скаржника та відхиляє його вимоги в пунктах 3 та 4 прохальної частини скарги від 01.09.2017 щодо оскарження дій та постанов державного виконавця Шевченківського РВ ДВС від 08.08.17 в межах виконавчого провадження № 48981084, виходячи з такого.

В пунктах 3 та 4 прохальної частини скарги від 01.09.2017 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить визнати незаконними дії Шевченківського РВ ДВС щодо винесення 08.08.17 в межах виконавчого провадження ВП № 48981084 постанов про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору і витрат виконавчого провадження у розмірі 200,0 грн., та визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського РВ ДВС від 08.08.17.

Вказані у скарзі постанови від 08.08.2017 до скарги не додані і на вимогу господарського суду у справу не надані. Як повідомив представник скаржника у судовому засіданні, така постанова державного виконавця відсутня, у межах виконавчого провадження ВП № 48981084 така постанова державним виконавцем не приймалася, при поданні скарги від 01.09.2017 скаржником було допущено помилку та помилково вказано постанову від 08.08.2017. Тобто вимога про визнання недійсною постанови державного виконавця Шевченківського РВ ДВС від 08.08.17, винесеної в межах виконавчого провадження ВП № 48981084, заявлена скаржником безпідставно.

Безпідставною є також вимога скаржника про визнання незаконними дій Шевченківського РВ ДВС щодо примусового стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 120,09 грн. на підставі постанови від 20.11.15 ВП № 48981084 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у розмірі 200,00 грн. на підставі постанови від 20.11.2015 ВП № 48981084 про стягнення з боржника витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, з огляду на те, що вказані скаржником постанови від 20.11.2015 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не скасовані та не визнані недійсними, вони є чинними на даний час. Названі постанови Відділу ДВС не є предметом розгляду у межах даної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", скаржником не подано доказів сплати коштів, вказаних у постановах Відділу ДВС від 20.11.2015.

Доводи скаржника про те, що виконавчий збір не повинен стягуватися на підставі пункту 6 частини 5 статті 27 Закону № 1404 суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Частину 5 статті 27 Закону № 1404 було доповнено пунктом 6 про те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Ця зміна внесена до статті 27 Закону № 1404 Законом України від 03.11.2016 р. № 1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", в преамбулі якого вказано, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно статті 2 цього Закону він поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Як вказано, постанова про стягнення виконавчого збору прийнята у звязку з виконанням наказу господарського суду про стягнення 1200,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, тобто не за виконавчим документом про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1730.

Остання частина пункту 6 частини 5 статті 27 Закону № 1404 із словами "а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом" не може застосовуватися до всіх постанов державних виконавців, які навіть не мають відношення до виконавчих документів щодо врегулювання заборгованості, виходячи із змісту Закону № 1730, в якому про це не вказано, та із того, що не може спеціальний Закон забороняти виконання чинних постанов органу державної виконавчої служби, які не мають до нього відношення.

З огляду на викладене, керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва стосовно не закінчення виконавчого провадження ВП № 48981084 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 № 925/1052/14.

Зобов'язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48981084 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 № 925/1052/14.

Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва щодо примусового стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1200,98 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 23.12.2014 № 925/1052/14.

Решту вимог у скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відхилити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом пяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя А.Д. Пащенко